Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №705/2586/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2586/26

2-а/705/66/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа: поліцейський Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції Семчук Віталій Володимирович, про визнання постанови протиправною та її скасування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа: поліцейський Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції Семчук Віталій Володимирович, про визнання постанови протиправною та її скасування, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції Семчука Віталія Володимировича серії ЕНА № 6701532 від 21.02.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не в автоматичному режимі, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн; стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою працівника відповідача, поліцейського Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції Семчука В.В. серії ЕНА № 6701532 від 21.02.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Згідно змісту оскаржуваної постанови він на вимогу працівників поліції не надав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1а та 2.1 ПДР. Про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо в квітні 2026 року зі змісту постанови про арешт коштів боржника, винесеної головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області, після чого він подав заяву на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження і 08.04.2026 вперше отримав на руки оскаржувану постанову та ознайомився із її змістом. З цих підстав вважає, що ним пропущено строк на звернення до суду з поважних причин. Вважає оскаржувану постанову протиправною, надуманою, однобічною та необґрунтованою. Зміст оскаржуваної постанови не відповідає дійсним обставинам справи, суперечить вимогам КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з грубим порушенням конституційного права на захист та іншими порушеннями чинного адміністративного процесуального законодавства. Працівники поліції, які складали протокол та виносили постанову по справі про адміністративне правопорушення від 21.02.2026 керувались не вимогами чинного законодавства, а мотивами особистої помсти та зведення особистих рахунків. Зупинення його транспортного засобу відбулося з грубим порушенням ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» по безпідставним та надуманим, відсутнім у цій статті причинам, а тому всі подальші дії та прийняті процесуальні рішення є незаконними. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності особою, що виносила постанову, було грубо порушено його конституційне право на захист. У його діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позивач звернув увагу суду, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з грубим порушенням адміністративного процесуального законодавства, оскільки працівники поліції не з`ясували його особисті та характеризуючи дані та поспіхом приймали рішення про накладення на нього штрафу. Окрім того, в оскаржуваній постанові є істотні неточності, викликані упередженістю та поспішністю прийнятих рішень, зокрема, з незрозумілих причин в постанові вказана адреса його проживання вул. Велика Фонтанна, 62, м. Умань, хоча протокол складався по адресі вул. Велика Фонтанна, 25, м. Умань. До вказаної адреси він не має жодного відношення. Таким чином, матеріалами позовної заяви доведено, що оскаржувана постанова не відповідає дійсним обставинам справи, складена за відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення, складена за результатами неповного та однобічного вияснення всіх обставин по справі, з істотним порушенням порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, з порушенням конституційного права на захист, і як наслідок, є протиправною та підлягає до скасування.

До позовної заяви позивачем долучено заяву, в якій він просив поновити строк на оскарження постанови поліцейського Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції Семчука Віталія Володимировича серії ЕНА № 6701532 від 21.02.2026.

Ухвалою суду від 24.04.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду та можливість поновлення позивачу цього строку вирішити у судовому засіданні після дослідження представлених сторонами доказів.

Учасники справи не надавали до суду клопотань про розгляд позову в загальному порядку.

11.05.2026 від представника відповідача ГУНП в Черкаській області до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. У клопотанні зазначено, що копія оскаржуваної постанови направлялась позивачу за адресою його місця проживання, проте була повернута «за закінченням встановленого терміну зберігання». Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду через майже два місяці з часу винесення оскаржуваної постанови, що свідчить про неналежне ставлення позивача до своїх процесуальних прав та обов`язків і порушення визначеного законом порядку звернення до суду. Враховуючи, що позивачем було пропущено строк звернення із вищевказаним позовом, поважних причин такого пропуску позивачем не наведено, відповідно докази такого відсутні, вважають за необхідне залишити даний позов без розгляду.

Також 11.05.2026 від представника відповідача ГУНП в Черкаській області до суду надійшов відзив, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування вимог відзиву посилалася на те, що з наявних матеріалів справи, а саме: постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6701532 від 21.02.2026, рапорту поліцейського ВРПП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції Семчука В.В. та відеозаписів з реєстратору службового автомобілю поліцейських та з бодікамер поліцейських № 106 та № 2464 вбачається, що позивач в зазначений в оскаржуваній постанові та в зазначеному місці, рухався за кермом автомобіля VOLKSWAGEN TIGUAN, р.н. НОМЕР_2 , та за допомогою звукового сигналу службового автомобілю, був зупинений поліцейськими. При цьому останньому було повідомлено, що він зупинений у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» з метою проведення превентивних заходів в межах операції «Безпечні шляхи». Факт керування зазначеним транспортним засобом при зазначених обставинах саме позивачем, підтверджено, як наявними матеріалами, зокрема відеозаписами, так і не заперечується самим позивачем. Після зупинки поліцейським транспортного засобу поліцейські представилися, повідомили про проведення відео фіксації та просили пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія та реєстраційних документах на транспортний засіб. Однак, позивач, керуючись порадами пасажирки, яка була разом з позивачем, а також адвоката, з яким позивач спілкувався в телефонному режимі став відмовлятися надавати передбачені законом документи. Позивачу було роз`яснено, що відмова в наданні документів є складовою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП і що в разі ненадання документів його буде притягнуто до адміністративної відповідальності. На неодноразову вимогу поліцейських позивач так і не надав посвідчення водія та реєстраційні документи. Йому було повідомлено про початок розгляду справи, роз`яснено про його права і строки оскарження, надано можливість скористатися правничою допомогою (на місце зупинки прибув адвокат). Під час встановлення об`єктивних обставин справи, а також під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, останній відмовлявся виходити зі свого автомобіля. Факт належного розгляду справи підтверджується наданими доказами. Після розгляду справи про адміністративне правопорушення та після винесення оскаржуваної постанови, позивач відмовився ознайомлюватися з нею та отримувати її копію, закрившись у своєму автомобілі. Таку постанову йому направлено поштою. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

11.05.2026 від позивача до суду надійшло заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду. Зазначив, що процесуальний строк на оскарження постанови повинен обліковуватися з дня отримання копії такої постанови, а не з дня, коли він повинен або міг дізнатися про її снування, що спростовує позицію відповідача та необхідність відмови у задоволенні такого клопотання.

13.05.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що поданий представником відповідача відзив не відповідає вимогам як чинного законодавства, так і сталій судовій практиці розгляду даної категорії справ, та підлягає відхиленню в повному обсязі з підстав, викладених у раніше поданій позовній заяві з додатками до неї. Просив відмовити у задоволенні відзиву та винести рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 21.02.2026 у м. Умань Черкаської області по вул. Велика Фонтанна, поліцейським Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції Семчуком В.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6701532 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

Згідно з оскаржуваною постановою 21.02.2026 о 14 год. 24 хв. в м. Умань, вул. Велика Фонтанна, водій на вимогу працівників поліції не надав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1.а та 2.1.Б ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Постанова серії ЕНА № 6701532 направлена 04.03.2026 позивачу та відправлення повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою АТ «Укрпошта», долученою представником відповідача до клопотання про залишення позову без розгляду.

Позивачем подано до суду заяву про визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними та поновлення такого строку.

Ухвалою про відкриття провадження від 24.04.2026 постановлено питання поважності причин пропуску строку звернення до суду та можливості поновлення позивачу цього строку вирішити після дослідження представлених сторонами доказів.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано доказів. Водночас суд враховує, що представником відповідача не доведено, що копію постанови про накладення адміністративного стягнення було вручено позивачу.

За таких обставин суд доходить висновку про можливість поновлення встановленого ст. 289 КпАП України 10-денного строку на оскарження постанови, оскільки відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. При вирішенні питання щодо правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без складання протоколу на місці скоєння правопорушення суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до положень п. 2.1.а Правил дорожнього руху (далі – ПДР) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб.

На підтвердження факту вчинення правопорушення позивачем представником відповідача до відзиву додано відеозаписи з реєстратора службового автомобіля та з нагрудного службового реєстратора поліцейського, якими зафіксовано факт зупинки транспортного засобу VOLKSWAGEN TIGUAN, р.н. НОМЕР_2 під керування позивача, якому було повідомлено причину такої зупинки. Під час спілкування з позивачем останньому повідомлено про проведення відео фіксації та запропоновано пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія та реєстраційних документах на транспортний засіб.

Позивачу було роз`яснено його права та обов`язки, суть вчиненого ним порушення, його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомлено позивача зі змістом оскаржуваної постанови та зафіксовано відмову від отримання копії такої постанови.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським відносно позивача в його діях був встановлений склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивачем не надано жодних доказів, які спростовували б факт порушення ним вимог ПДР та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Доданими представником відповідача доказами також спростовано твердження позивача у позові про порушення права на захист, оскільки працівниками поліції було роз`яснено позивачу таке право та він ним скористався. На місце зупинки прибув адвокат, який не мав відповідних повноважень представляти права особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннях свідків. Обов`язок по доведені своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов`язані довести ці обставини відповідно до ст. 77 КАС України.

Положеннями ч. 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом.

Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП відповідачем було з`ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Адміністративне стягнення було накладено в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відбувається в скороченому вигляді, а саме фіксація адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Отже, відповідач правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП на місці вчинення правопорушення.

Суд критично оцінює твердження позивача у позові про постійне його переслідування представниками поліції, оскільки зазначене не підтверджується жодними доказами та не є розглядом справи за його адміністративним позовом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки факт правопорушення було зафіксовано засобом відеозйомки, яке використовувалось при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

На відеозаписі, який проводився під час розгляду скоєного правопорушення і який був переглянутий під час розгляду справи, зафіксовано порушення ПДР, допущене позивачем, з якого видно, що останній, керуючи автомобілем, не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а саме – посвідчення водія, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, суд вважає, що відповідач при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача правильно встановив наявність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності повністю відповідає нормам ст.ст. 222, 238, 251, 252, 258, 288 КУпАП.

З огляду на встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини, беручи до уваги той факт, що відповідачем спростовані обставини, зазначені позивачем, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення суб`єкта владних повноважень залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 77, 139, 242, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 67015321від 21.02.2026.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа: поліцейський Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції Семчук Віталій Володимирович, про визнання постанови протиправною та її скасування

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І. Єщенко