Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №607/20116/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 Справа №607/20116/25 Провадження №2/607/2405/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Через підсистему «Електронний суд» ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7121692

від 24 лютого 2024 року (далі – Договір).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» зазначило, що 24 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» із заявою на отримання кредиту № 7121692. Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника. До укладення вказаного договору відповідач отримав проєкт кредитного договору разом із додатками, ознайомився з усіма його умовами та правилами, що розміщені на вебсайті товариства та є невід`ємною частиною Договору. Таким чином, відповідач уклав Договір з ТОВ «Мілоан» у сумі 4 000 грн, яка перерахована на його платіжну картку. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

25 вересня 2024 року згідно умов договору факторингу № 25092024 (далі – Договір № 25092024) ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Договором на користь

ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», а відповідно останнє набуло право вимоги до відповідача у розмірі 12 920,71 грн, з яких: 3 777,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням; 8 463,71 грн – заборгованість за відсотками; 680,00 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту. У зв`язку з цим позивач просить позов задовольнити.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_1 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

03 жовтня 2025 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2025 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, що становлять банківську таємницю.

Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року

(справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

24 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою на отримання кредиту № 7121692 щодо отримання кредитних коштів в сумі 4 000,00 грн строком на 15 днів, вказавши свої особисті дані (ідентифікаційний номер, дата народження, адреса реєстрації місця проживання, номер мобільного телефону позичальника, паспортні дані) та щомісячний дохід (а.с. 19).

24 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір, підписаний одноразовим ідентифікатором 188132, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 4 000 грн загальним строком на 105 днів, що складається з пільгового періоду тривалістю 15 днів (з 24 лютого по 10 березня 2024 року) та поточного періоду тривалістю 90 днів (з 11 березня по 08 червня 2024 року – дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до пункту 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту становить 680,00 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 17,00 відсотків від суми кредиту. Пунктом 1.5.2 Договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 2,10 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день пільгового періоду, а пунктом 1.5.3 Договору – проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за ставкою 2,30 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день поточного періоду.

Відповідно до пункту 6.1 Договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. За змістом пункту 6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) Договору.

Як вбачається з додатку № 1 до Договору, який є графіком платежів, зазначено дату платежу 08 червня 2024 року та суму до сплати: кредит – 4 000,00 грн; комісія за надання кредиту – 680,00 грн; проценти – 9 540,00 грн, разом 14 220,00 грн (а.с 27).

Додаток № 2 до Договору, який є заявою на отримання кредиту, та Паспорт споживчого кредиту № 7121692 містять аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів. Договір, заява на отримання кредиту та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 550830 (а.с. 29, 30).

Матеріалами справи, зокрема інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (платіжного посередника) від 18 грудня 2024 року № 7/6748, підтверджується успішне зарахування 24 лютого 2024 року коштів у сумі 4 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що відповідає картці, зазначеній відповідачем у Договорі для перерахування суми кредиту (пункт 2.1 Договору) (а.с. 20).

Згідно з відповіддю АТ «Універсал Банк» від 08 січня 2026 року № БТ/Е-668 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) Банком було емітовано платіжну картку

№ НОМЕР_3 . Номер телефону, на який надсилалася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 за 24.02.2024 НОМЕР_4 . Згідно з випискою про рух коштів 24.02.2024 відбулося зарахування коштів у сумі 4 000 грн (а.с. 80–85) .

Як вбачається з наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення за Договором, у межах погодженого сторонами 15-денного пільгового періоду (з 24 лютого по 10 березня 2024 року) нараховувалися проценти за ставкою 2,10 відсотка від фактичного залишку кредиту, а всього за цей період нараховано 1 260,00 грн процентів, що відповідає розміру, визначеному пунктом 1.5.2 Договору. Після завершення пільгового періоду,

з 11 березня по 12 травня 2024 року, позивачем нараховувалися проценти за поточним (стандартним) періодом за ставкою 2,30 відсотка, визначеною пунктом 1.5.3 Договору, у розмірі 5 796,00 грн. У відомості вказано про часткову сплату відповідачем за Договором, зокрема, 12.05.2024 (а.с. 32, 33).

25 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» укладено Договір факторингу № 25092024 з додатками (а.с. 34–41), згідно з яким позивачу відступлено право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі прав вимоги, в тому числі право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором. Суду надано докази оплати за Договором № 25092024 (платіжна інструкція № 6 від 25 вересня 2024 року) (а.с. 49).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 до Договору № 25092024 ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» під № 388 набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором у сумі 12 920,71 грн, з яких: 3 777,00 грн – основна сума боргу (тіло кредиту), 8 463,71 грн – заборгованість за процентами, 680,00 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту (а.с. 42–47, 50).

14 листопада 2024 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за Договором у розмірі 12 920,71 грн у строк до 21 листопада 2024 року, яку разом з описом вкладення надіслано на адресу реєстрації відповідача засобами поштового зв`язку. Доказів погашення заборгованості у добровільному порядку відповідач суду не надав (а.с. 51).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).

За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.

2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року

№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів –

Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII

(далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором – алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання одноразовим ідентифікатором відповідає передбаченому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629

ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).

Надані позивачем докази у своїй сукупності свідчать про належне оформлення Договору в електронній формі, його укладення у порядку, визначеному Законами № 851 та № 675, та погодження позичальником істотних умов шляхом підписання Договору одноразовим ідентифікатором. Такий Договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та є обов`язковим для виконання контрагентами.

2.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19) зазначив, що внаслідок заміни кредитора саме зобов`язання зберігається, а змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 905/306/17) вказав, що для підтвердження відступлення права вимоги фінансова компанія повинна надати докази переходу такого права від первісного до нового кредитора на кожному етапі його передачі. Належними доказами набуття права вимоги можуть бути відповідні договори, реєстри переданих вимог, які дають змогу ідентифікувати кредитний договір, а також докази оплати за договором.

Так, 25 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» укладено Договір № 25092024, за яким позивач набув право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимоги № 1 до цього договору. У матеріалах справи наявне підтвердження факту оплати позивачем ціни придбання за Договором № 25092024 (платіжна інструкція № 6 від 25 вересня 2024 року), а також відомості про надходження коштів від відступлення права вимоги саме за кредитом відповідача у розмірі одиничної ціни, визначеної реєстром прав вимоги № 1. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором у сумі 12 920,71 грн.

Отже, необхідно констатувати, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором.

2.5. Судом встановлено, що первісний кредитор надав відповідачу кошти, що підтверджують інформація ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (платіжного посередника)

від 18 грудня 2024 року № 7/6748 та відповідь АТ «Універсал Банк» від 08 січня 2026 року

№ БТ/Е-668, відтак у ОСОБА_1 виникло зобов`язання з їх повернення та сплати коштів за користування кредитом.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є обґрунтованим, відповідачем не спростований, а його неправильності судом не встановлено.

Крім того, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2019 року (справа № 916/2403/18) зазначив, що до дій, які свідчать про визнання особою боргу чи іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Судом установлено, що 12 травня 2024 року відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за Договором, сплативши 223,00 грн у рахунок тіла кредиту, 190,00 грн у рахунок процентів, а також 100,00 грн комісії за управління та обслуговування кредиту, нарахованої позивачем у зв`язку з продовженням строку кредитування на пільгових умовах відповідно до підпункту 2.3.1.1 Договору. Здійснення відповідачем зазначеного платежу, включно зі сплатою комісії, розмір якої відповідає умовам продовження пільгового періоду, свідчить про вчинення відповідачем передбачених Договором дій, спрямованих на продовження строку кредитування на пільгових умовах, а також про визнання ним заборгованості за Договором.

За таких обставин суд доходить висновку, що нарахування позивачем процентів за пільговою ставкою 2,10 відсотка протягом продовженого на п`ятнадцять днів пільгового періоду (з 13 до 27 травня 2024 року), а надалі, з 28 травня по 23 червня 2024 року, – за стандартною ставкою 2,30 відсотка, є обґрунтованим та відповідає умовам Договору. Наведений позивачем розрахунок заборгованості за Договором у розмірі 12 920,71 грн, з яких 3 777,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 680,00 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту, 8 463,71 грн – заборгованість за процентами, суд визнає арифметично вірним та таким, що ґрунтується на умовах Договору.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи наведене вище, суд констатує, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором належним чином не виконав, заборгованість не погасив, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором у розмірі 12 920,71 грн, з яких: 3 777,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням; 680,00 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту; 8 463,71 грн – заборгованість за процентами.

3.2. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при повному задоволенні позову судовий збір компенсується позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи (а.с. 62), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

3.3. Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а розмір витрат на оплату його послуг має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року (справа № 751/3840/15-ц) зазначила, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів, зокрема договорів, розрахунків та інших документів, які підтверджують надання правничої допомоги та її вартість.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Для стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» долучено договір про надання правової допомоги № 2 від 15 листопада 2024 року, укладений між товариством та адвокатом Боденко А.А.; акт прийому-передачі наданих послуг від 18 грудня 2024 року до вказаного договору; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом

Боденко А.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , відповідно до якого вартість підготовки позовної заяви становить 7 000,00 грн (а.с. 54–57).

Відповідач із клопотанням про зменшення таких витрат у зв`язку з їх неспівмірністю не звертався. Враховуючи характер і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та повне задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 (сім тисяч) гривень.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 244, 247, 258 – 268, 273 – 274, 280 – 289, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» заборгованість за кредитним договором № 7121692 від 24 лютого 2024 року у розмірі 12 920 (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 71 копійку.

3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» судові витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

5. Відповідачу надіслати копію заочного рішення суду.

6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

10. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

11. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

12. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

13. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», код ЄДРПОУ: 41240530, адреса місцезнаходження: вул. М. Грушевського, 10, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець