Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №607/16573/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026 Справа №607/16573/25 Провадження №2/607/2365/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі – ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 470989717 від 03 березня 2023 року (далі також – Договір).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» зазначило, що 03 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір, підписаний електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV94S9U». Відповідно до Договору відповідачу надано кредит у сумі 6 600,00 грн зі сплатою процентів за його користування, який перераховано на його банківську картку № НОМЕР_1 .

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 (далі – Договір

№ 28/1118-01). 31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01 (далі – Договір № 31/0724-01), за яким ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги. 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі – Договір № 04/06/25-Ю), відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 34 162,92 грн.

З урахуванням наведеного, представник позивача стверджує, що сторонами Договору узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. В наданих розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за Договором. Крім того, відповідач не виконував умови кредитного договору належним чином, не повністю сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_1 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2026 року задоволено клопотання про витребування доказів, витребувано в АТ КБ «Приватбанк» докази, що становлять банківську таємницю щодо ОСОБА_1 .

Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа

№ 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено Договір, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV94S9U».

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму

6 600,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до умов пункту 2.3. Договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 6600,00 грн одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 02.04.2023.

Згідно з умовами пункту 3.2. Договору сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Згідно з пунктом 3.3. Договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші

30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 4 158,00 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Згідно з пунктом 7.1. Договору на момент укладення цього Договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування – 02.04.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Відповідно до пункту 14.1. Договору, невід`ємною частиною договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua.

Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору, який містить зазначення прізвища ОСОБА_1 та дату 03 березня 2023 року.

Крім того, додано алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів, алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, затверджений наказом директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 20_11/2021.

Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 470989717/23052025/Э від 23 травня 2025 року, 03 березня 2023 року ними було перераховано ОСОБА_1 6 600,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 (номер картки НОМЕР_1 ).

Відповідно до платіжного доручення від 03 березня 2023 року ОСОБА_1 було перераховано на його платіжну картку № НОМЕР_1 6 600,00 грн.

Як вказано у розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно ОСОБА_1 , заборгованість відповідача за Договором, станом на 09 травня 2023 року становить 6 600,00 грн (основна заборгованість) та 11 435,16 грн (нараховані відсотки).

У розрахунку заборгованості, здійсненому ТОВ «Таліон Плюс» стосовно ОСОБА_1 , вказано, що заборгованість відповідача за Договором, станом на 31 липня 2024 року становить: 6 600,00 грн – заборгованість за кредитом; 27 562,92 грн – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір № 28/1118-01 з додатками: форма реєстру прав вимоги, форма повідомлення боржника за кредитним договором та форма акту повернення права вимоги, які підписані сторонами.

28 листопада 2019 року була укладена додаткова угода № 19 до Договору

№ 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжили строк дії договору на один рік. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до Договору № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а також долучено два додатки: форма реєстру прав вимоги та форма акту повернення права вимоги, які підписані сторонами.

Відповідно до пункту 2.1. Договору № 28/1118-01 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року та 31 грудня 2023 року були укладені додаткові угоди № 27, № 31 та № 32 до Договору № 28/1118-01, якими продовжували строк дії договору на один рік.

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2023 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 228 від 09 травня 2023 року за Договором № 28/1118-01 підтверджено, що фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги № 228 від 09 травня 2023 року за Договором № 28/1118-01.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 228 від 09 травня 2023 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги під № 206 до ОСОБА_1 за Договором.

31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір № 31/0724-01 з додатками, за яким ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, разом із долученими трьома додатками: форма реєстру прав вимоги, форма повідомлення боржника за кредитним договором та форма акту повернення права вимоги, які підписані сторонами.

Відповідно до пункту 2.1. Договору № 31/0724-01 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

За даними платіжної інструкції в національній валюті № 7076 від 05 серпня 2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» оплатило право вимоги згідно Договору № 31/0724-01 ТОВ «Таліон Плюс».

Згідно з реєстром прав вимоги № 2 від 31 липня 2024 року до Договору № 31/0724-01 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги під № 1594 до відповідача ОСОБА_1

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір № 04/06/25-Ю з додатками, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, разом із долученими трьома додатками: реєстр боржників, акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу та актом повернення права вимоги, які підписані сторонами.

Також, стороною позивача долучено платіжні інструкції в національній валюті щодо оплати за відступлення права вимоги, та довідку ТОВ «Юніт Капітал» вих. № 26.06.2025-1 від 26 червня 2025 року.

Реєстром боржників до Договору № 04/06/25-Ю передано право грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ 10810) за Договором, що також підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором № 04/06/25-Ю.

ТОВ «Юніт Капітал» зверталося з адвокатським запитом до АТ КБ «Приватбанк» про надання інформації щодо ОСОБА_1 , однак банком такої інформації не надано.

У відповіді АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7- 250527/106709-БТ від 20 квітня

2026 року вказано, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Також по клієнту емітувались інші карти. Долучено виписку за рахунком, відповідно до якої за період з 03.03.2023 – 08.03.2023 було зарахування на суму 6 600,00 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за Договором сума заборгованості відповідача станом на 25 червня 2025 року складає 34 162,92 грн, зокрема, прострочена заборгованість за сумою кредиту – 6 600,00 грн, прострочена заборгованість за процентами – 27 562,92 грн.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3

статті 3 ЦК України).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).

За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.

2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року

№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів –

Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII

(далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором – алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання одноразовим ідентифікатором відповідає передбаченому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629

ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).

Позивач надав суду необхідні докази, які підтверджують доведення до відома відповідача основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача кредиту ОСОБА_1 , інформації щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту, порядку повернення кредиту, іншу необхідну інформацію, що зазначена у Договорі, правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «Moneyveo», алгоритмі дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів та паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору, які підписані відповідачем відповідно до вимог законів № 851 та № 675.

Тож надані позивачем докази, наявні в матеріалах справи та досліджені судом, свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України, та підписання відповідачем Договору. Водночас

ОСОБА_1 зазначені обставини жодним чином не спростовував; будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів та користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, суду не надав.

Таким чином, суд констатує, що в аспекті виникнення між первісним кредитором та відповідачем договірних відносин, пов`язаних з отриманням коштів у кредит та користування ними, позовна заява є обґрунтованою.

2.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19) зазначив, що внаслідок заміни кредитора саме зобов`язання зберігається, а змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 905/306/17) вказав, що для підтвердження відступлення права вимоги фінансова компанія повинна надати докази переходу такого права від первісного до нового кредитора на кожному етапі його передачі. Належними доказами набуття права вимоги можуть бути відповідні договори, реєстри переданих вимог, які дають змогу ідентифікувати кредитний договір, а також докази оплати за договором.

Як було зазначено, на підставі Договору №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та реєстру прав вимоги №228 від 09 травня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором. 31 липня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» за Договором №31/0724-01 та реєстром прав вимоги №2 відступило вказане право вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». 04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за Договором №04/06/25-Ю та реєстром боржників відступило право вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «Юніт Капітал», що також підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників.

Таким чином, внаслідок послідовного відступлення права вимоги ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором та є належним кредитором за відповідним зобов`язанням.

2.5. Розв`язуючи цей спір у частині стягнення заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, суд вважає за необхідне зазначити нижченаведене.

Кредитний договір за своєю суттю є строковим договором. Частиною першою статті 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 612

ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

(частина перша); боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина друга).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54).

Як було зазначено, сторонами погоджено, що кредит у розмірі 6 600,00 грн надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (пункти 2.1. та 7.1. Договору). Такий розмір кредиту та його строк узгоджується із заявою, з якою відповідач звернувся до первинного кредитора. Утім, відповідно до пункту 3.2 Договору сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Суд вважає, що для доведення факту пролонгації дії Договору позивачу необхідно було надати докази вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на настання відповідних наслідків, зокрема здійснення повної оплати, активація функції продовження строку дисконтного періоду тощо. Проте, у матеріалах справи відсутні докази стосовно вчинення дій на продовження строку кредитних правовідносин контрагентів цього Договору.

Суд зазначає, що у зв`язку з суперечливим унормуванням умов Договору у частині його пролонгації та нарахування відсотків за його користування утворився суттєвий дисбаланс між отриманою фінансовою послугою кредитом та витратами за її користування. Так, сума заборгованості за відсотками більш ніж удвічі перевищує розмір основного зобов`язання.

З огляду на це суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Частиною восьмою статті 18 цього Закону визначено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відтак до цих правовідносин застосовною є концепція contra proferentem (неоднозначні умови тлумачать проти того, хто їх запропонував). Так, у постанові Верховного Суду

від 14 травня 2022 року (справа № 944/3046/20), вказано, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem». «Contra proferentem» (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені», але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін».

Конституційний Суд України свого часу зазначав, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013).

Тож суд враховує принцип тлумачення договору на шкоду стороні, яка сформулювала умови договору, і враховує, що умова договору про його пролонгацію після закінчення

30-ти денного узгодженого сторонами строку є нечіткою, відтак, стягнення заборгованості поза межами строку кредитування, передбаченого у пункті 7.1. Договору, не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є несумісним із загальними засадами права приватного.

Крім того, невиконання зобов`язань або неналежне їх виконання у зв`язку із незабезпеченням виконання договірних зобов`язань між боржником та кредитором не може вважатися «відкладальною умовою» в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, оскільки фактично призводить до інших умов договору (строку кредитування та процентної ставки), які визначені між сторонами Договору.

За таких умов, беручи за основу концепцію contra proferentem, ураховуючи ту обставину, що позивачем не надано будь-яких доказів вчинення дій з боку ОСОБА_1 , спрямованих на пролонгацію Договору, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 23 404,92 грн необґрунтованими.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є загалом підставовими та підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає обґрунтованою позовну вимогу щодо стягнення заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 6 600,00 грн, водночас стосовно стягнення заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, то суд виходить з погодженого сторонами строку кредитування у 30 днів й вважає, що первісний кредитор мав право нараховувати відсотки саме у межах цього періоду, відтак, заборгованість за несплаченими відсотками складає 4 158 грн (6 600 грн ? 2,10 % ? 30 днів).

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, яка підлягає стягненню, становить 10 758 грн, з яких: 6 600,00 грн – заборгованість за кредитом та 4 158 грн – заборгованість за процентами.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 23073 від 06 серпня 2025 року.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 762,82 грн (10 758 грн * 2 422,40 грн / 34 162,92 грн).

3.3. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2

ЦПК України).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а розмір витрат на оплату його послуг має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року (справа № 751/3840/15-ц) зазначила, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів, зокрема договорів, розрахунків та інших документів, які підтверджують надання правничої допомоги та її вартість.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Для стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «Юніт Капітал» долучено договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, укладений між ними та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», додаткову угоду № 25770744524 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, Акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідач із клопотанням про зменшення таких витрат у зв`язку з їх неспівмірністю не звертався. Враховуючи характер і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та результати його розгляду, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим та співмірним. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню такі витрати пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 204,32 грн (10 758 грн * 7000 грн / 34 162,92 грн) пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 247, 258 – 268, 273, 274,

280 – 289, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредиту № 470989717 від 03 березня 2023 року в розмірі 10 758 (десять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) гривень, з яких: 6 600 грн – сума заборгованості за кредитом; 4 158 грн – сума заборгованості за процентами.

3. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 762 (сімсот шістдесят дві) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки.

5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) гривні 32 (тридцять дві) копійки.

6. Відповідачу надіслати копію заочного рішення суду.

7. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

8. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

10. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

11. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

12. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

13. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

14. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 25 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець