Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №607/20832/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 Справа №607/20832/25 Провадження №2/607/2448/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі – АТ «Універсал Банк», Банк) звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 червня 2018 року (далі – Договір).

В обґрунтування позовних вимог АТ «Універсал Банк» зазначило, що 02 червня

2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку. Підписанням Анкети-заяви відповідач повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір.

На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 10 000 грн на поточний рахунок.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не дотримався умов Договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати платежів, визначених Умовами і правилами та Тарифами, унаслідок чого за ним утворилась заборгованість, яка становить 25 914,60 грн, з яких загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 25 914,60 грн, а заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання відсутня.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_1 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 02 червня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку. Підписанням Анкети-заяви відповідач повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку і погодився з тим, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Своїм підписом на Анкеті-заяві відповідач просив вважати наведений у ній зразок його власноручного підпису та його аналоги, у тому числі електронний цифровий підпис, обов`язковими при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті у Банку, та засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем, що використовується для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку; сторони погодили використання електронного підпису без сертифіката ключа (а.с. 14).

Активація виданої відповідачу платіжної картки здійснювалася через мобільний додаток MONOBANK: відповідач указав власний номер мобільного телефону, отримав та ввів надісланий Банком код, після чого підтвердив згоду з Умовами обслуговування, Тарифами, Паспортом кредиту та Розрахунком його вартості, а також установив ПІН-код, який відповідно до Умов і правил є аналогом власноручного підпису клієнта та належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки (а.с. 17–20).

Згідно з Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 10 вересня 2025 року розмір встановленого Банком кредитного ліміту за поточним рахунком відповідача № НОМЕР_1 становить 10 000 (десять тисяч) грн (а.с. 13).

Про рух коштів за рахунком та розмір заборгованості відповідача свідчить розрахунок заборгованості за Договором, складений Банком станом на 06 серпня 2025 року, згідно з яким відповідач частково погашав заборгованість шляхом поповнення рахунку, а загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) на зазначену дату становить 25 914,60 грн; заборгованість за відсотками, пенею та за порушення грошового зобов`язання відсутня.

Згідно з розрахунком заборгованості проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою 37,2 % річних, пеня за порушення строків розрахунків Банком не нараховувалася (а.с. 12).

На підтвердження позовних вимог АТ «Універсал Банк» надав суду Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, чинні на час укладення Договору (далі також – Умови). Відповідно до Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, випускає та надає клієнту платіжну картку, а Договір, що укладається між Банком та клієнтом, є змішаним договором, у якому містяться елементи різних договорів, зокрема, але не виключно: договору банківського рахунку, договору банківського вкладу (депозиту) та договору про надання споживчого кредиту. Додатками до Умов є тарифи, Паспорт споживчого кредитування «Картка monobank» (а.с. 21–41).

Особу відповідача та його реєстраційний номер облікової картки платника податків підтверджено копією паспорта громадянина України та довідки про присвоєння РНОКПП, наданими Банком (а.с. 15, 16).

Обслуговування клієнтів у рамках зазначеного проекту здійснюється дистанційно, без відвідування відділень Банку, а попередня ідентифікація клієнта відбувається шляхом завантаження копій паспорта та РНОКПП у мобільний додаток.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).

За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.

2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року

№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів –

Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII

(далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором – алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття клієнтом пропозиції Банку та його підписання одним із передбачених законом видів електронного підпису відповідає встановленому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629

ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).

За змістом наданої Банком Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг її підписанням клієнт приєднується до Умов, тарифів та Паспорта споживчого кредиту, які разом становлять Договір про надання банківських послуг. Анкету-заяву підписано відповідачем із застосуванням електронного цифрового підпису, обов`язковість використання якого відповідач підтвердив під час її підписання.

Умовами обслуговування рахунків фізичної особи передбачено, що Банк випускає клієнту платіжну картку на підставі Договору, який укладається шляхом підписання клієнтом Анкети-заяви, а кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, який має право змінювати його розмір.

Таким чином, підписання клієнтом Анкети-заяви є способом його приєднання до Договору про надання банківських послуг, зміст якого визначається Анкетою-заявою та іншими документами, що відповідно до її умов є складовими Договору.

У цій справі відповідач підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, на підставі якої йому відкрито поточний рахунок та видано платіжну картку. У подальшому Банком на платіжну картку відповідача встановлено кредитний ліміт, коштами якого він користувався.

Отже, надані докази у своїй сукупності підтверджують виникнення між Банком та відповідачем договірних правовідносин, відкриття на ім`я відповідача поточного рахунку, встановлення кредитного ліміту та використання ним кредитних коштів.

2.4. Вирішуючи питання про розмір заборгованості, суд виходить із такого.

З наданого Банком розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснюючи видаткові операції, та частково погашав заборгованість шляхом поповнення рахунку.

Умовами Договору передбачено, що за відсутності на рахунку клієнта власних коштів для сплати процентів та інших передбачених Договором платежів Банк має право здійснювати їх погашення за рахунок кредитних коштів. Унаслідок цього розмір використаного кредиту може збільшуватися на суму коштів, наданих Банком для погашення таких платежів.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 06 серпня 2025 року непогашена заборгованість за Договором становить 25 914,60 грн, що відповідає заявленій позивачем до стягнення сумі.

Отже, надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують фактичне користування відповідачем кредитними коштами, порядок формування та розмір непогашеної заборгованості – 25 914,60 грн. Доказів її погашення відповідачем суду не надано, а тому вимога Банку про стягнення заборгованості є обґрунтованою.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є підставовими та підлягають задоволенню. Тож з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти на загальну суму 25 914,60 грн, з яких: 25 914,60 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Враховуючи той факт, що позов задоволений в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною у матеріалах справи (а.с. 11), обов`язок щодо сплати судового збору на користь АТ «Універсал Банк» у розмірі 3 028 грн слід покласти на ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 244, 247, 258 – 268, 273, 274, 280 – 289, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 червня 2018 року у розмірі 25 914 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

4. Відповідачу надіслати копію заочного рішення суду.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

11. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

12. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, адреса місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець