Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 02 серпня 2026 р.
Справа: №607/21202/25
Суддя: Якімець Т. І.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.08.2026 Справа №607/21202/25 Провадження №2/607/2470/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого – судді – Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,
без участі сторін
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту
У С Т А Н О В И В:
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
10 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі також – АТ «А-Банк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 19 травня 2021 року (далі – Договір) у розмірі 10 202,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 19 травня 2021 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг і на її підставі ініціював встановлення кредитного ліміту на банківський рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до цього рахунку. На підставі цих документів Банк відкрив відповідачу поточний рахунок, установив кредитний ліміт та видав платіжні картки. Процентна ставка за користування кредитом становила 40,80 % річних. Банк виконав свої зобов`язання, однак відповідач належним чином кредит не погашав, у зв`язку з чим станом на 09 жовтня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 10 202,30 грн, з яких: 6 349,76 грн – заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 3 852,54 грн – проценти. Позивач просить стягнути зазначену заборгованість та судовий збір.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Відповідач – ОСОБА_1 – своїм правом на відзив, передбаченим статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем не додано доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням вимог статті 43 ЦПК України, та надано позивачу десятиденний строк для усунення зазначеного недоліку.
31 жовтня 2025 року позивач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків позовної заяви. Відтак, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.
Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини, встановлені судом
19 травня 2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», у якій погодився, що вона разом з Умовами та правилами становить договір про надання банківських послуг. Анкета-заява також містить погодження використання удосконаленого електронного підпису та визнання його аналогом власноручного підпису (а.с. 12).
На підставі анкети-заяви відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , встановлено кредитний ліміт та видано платіжні картки (а.с. 34). Пунктом 4 Паспорта споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» визначено пільгову процентну ставку за кредитним лімітом – 0,000001 % на строк до 62 днів за умови погашення заборгованості в повному обсязі до закінчення пільгового періоду, та базову процентну ставку – 3,4 % на місяць, що в сукупності становить 40,8 % річних (а.с. 13–14).
Згідно з довідкою за лімітами відповідачу 19 травня 2021 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 7 000,00 грн, який надалі неодноразово змінювався (зокрема, збільшувався до 25 000,00 грн), а з 27 грудня 2023 року становив 6 349,76 грн. Довідка за картами підтверджує видачу відповідачу платіжних карток до зазначеного рахунку, а саме № 4323357026355756, строком дії до липня місяця 2027 року, № НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2031 року (а.с. 32–34).
Банківська виписка за рахунком за період із 19 травня 2021 року до 09 жовтня
2025 року відображає користування відповідачем кредитними коштами: сума витрат за вказаний період становила 371 938,19 грн, сума зарахувань – 361 735,89 грн (а.с. 15 зворотна сторона – 31).
За розрахунком Банку станом на 09 жовтня 2025 року заборгованість відповідача становить 10 202,30 грн, з яких: 6 349,76 грн – заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 3 852,54 грн – проценти, нараховані за ставкою 40,8 % річних (а.с. 35–37).
У матеріалах справи також наявні: витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 38–44), тарифи надання банківських послуг (а.с. 45, 46).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).
Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.
За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).
За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.
Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.
2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року
№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів –
Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII
(далі – Закон № 675).
Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).
Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151 (чинне на день виникнення спірних правовідносин), розроблено відповідно до ЦК України, Законів України «Про Національний банк України», «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» і визначає порядок застосування особливого виду власноручного підпису – цифрового власноручного підпису клієнтами банків – фізичними особами під час підписання документів.
Згідно з цим Положенням електронний сенсорний пристрій – електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити власноручний підпис (підпункт 1 пункту 3); цифровий власноручний підпис – власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом (підпункт 5 пункту 3); цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення (пункт 6).
За статтею 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).
Як убачається з анкети-заяви, вона підписана відповідачем із використанням цифрового власноручного підпису із зазначенням дати та часу його накладення. Отже, використаний відповідачем спосіб підписання анкети-заяви відповідає вимогам щодо письмової форми правочину та дає змогу ідентифікувати його волевиявлення на укладення Договору.
2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).
За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629
ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).
Надана позивачем анкета-заява підписана відповідачем із використанням цифрового власноручного підпису. У сукупності з Паспортом споживчого кредиту, Умовами та правилами надання банківських послуг, довідками за лімітами й картами та випискою за рахунком ці документи підтверджують укладення між сторонами Договору, погодження його умов та виконання Банком своїх зобов`язань. Такий Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
2.4. За змістом частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних процентів.
Виписка за рахунком підтверджує фактичне користування ОСОБА_1 кредитними коштами. Водночас установленого Договором обов`язку щомісячного погашення заборгованості відповідач належним чином не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою за лімітами, згідно з якою кредитний ліміт (тіло кредиту)
з 27 грудня 2023 року зафіксовано в розмірі непогашеної заборгованості.
Заявлені 6 349,76 грн тіла кредиту відповідають розміру кредитного ліміту, зафіксованому Банком станом на 27 грудня 2023 року. Проценти в розмірі 3 852,54 грн нараховані на непогашену заборгованість за ставкою 40,8 % річних, погодженою сторонами Договору.
Здійснений позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з довідкою за лімітами та банківською випискою за рахунком і не містить арифметичних розбіжностей.
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності відповідно до статей 12, 81, 89 ЦПК України, суд вважає доведеним факт надання кредиту, порушення відповідачем обов`язку його повернення та заявленого розміру заборгованості.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
3.1 Відтак суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, відповідно зі ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» слід стягнути 10 202,30 грн заборгованості за Договором, з яких: 6 349,76 грн – основне зобов`язання (тіло кредиту); 3 852,54 грн – проценти.
3.2 Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422,40 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 6005315514919 від 09 жовтня 2025 року (а.с. 57).
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 244, 247, 258 – 268, 273 – 274, 280 – 289, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити.
2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 травня 2021 року у розмірі 10 202 (десять тисяч двісті дві) гривні 30 (тридцять) копійок.
3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні
40 (сорок) копійок.
4. Відповідачу надіслати копію заочного рішення суду.
5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
11. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
12. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 10 серпня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ: 14360080, адреса місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua