Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 13 серпня 2026 р.
Справа: №607/2458/26
Суддя: Якімець Т. І.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.08.2026 Справа №607/2458/26 Провадження №2/607/3107/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого – судді – Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,
без участі сторін,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту
У С Т А Н О В И В:
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
29 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі також – АТ «А-Банк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101662969749932 від 12 вересня 2022 року (далі – Договір) у розмірі 11 848,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 12 вересня
2022 року відповідачка уклала з Банком кредитний договір про надання послуги «Швидка готівка», за яким отримала 7 500,00 грн на 36 місяців, до 11 вересня 2025 року, зі сплатою
85 % річних. Договір оформлено заявою клієнта та графіком погашення кредиту і підписано в електронній формі. Банк виконав свої зобов`язання, однак відповідачка належним чином кредит не погашала, у зв`язку з чим станом на 29 січня 2026 року виникла заборгованість у розмірі 11 848,21 грн, з яких: 7 402,65 грн – основна заборгованість (тіло кредиту);
4 445,56 грн – проценти. Позивач просить стягнути зазначену заборгованість та судовий збір.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Відповідач своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху.
12 лютого 2026 року позивач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила та відзиву не подала.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.
Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини, встановлені судом
12 вересня 2022 року ОСОБА_1 підписала в електронній формі заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101662969749932. За умовами заяви Банк надав відповідачці строковий кредит у розмірі 7 500,00 грн на придбання товару, здійснення платежу чи оплату послуг. Строк кредиту визначено у 36 місяців – із 12 вересня 2022 року до 11 вересня 2025 року включно, фіксовану процентну ставку – 85 % річних, комісію за надання фінансового інструменту – 0,00 грн (а.с. 10 зворотна сторона).
Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» містить інформацію про суму кредиту – 7 500,00 грн, строк кредитування – 36 місяців, фіксовану процентну ставку – 85 % річних та щомісячний ануїтетний платіж – 586,75 грн. Загальні витрати за кредитом визначено в розмірі 13 622,71 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту – 21 122,71 грн, реальну річну процентну ставку – 129,85 % (а.с. 10).
Надання кредиту підтверджується меморіальними ордерами № TR.22264357.23898.65455 та № TR.22264357.23899.65455 від 12 вересня 2022 року, за якими 7 500,00 грн перераховано на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 із призначенням платежу про видачу кредиту за Договором (а.с. 11).
Виписка по кредиту за період із 12 вересня 2022 року до 29 січня 2026 року відображає часткове погашення заборгованості. Загальна сума зарахувань на погашення заборгованості становить 4 248,33 грн (а.с. 11 зворотна сторона – 12).
Виписка по картці за період із 12 вересня 2022 року до 29 січня 2026 року відображає рух коштів за рахунком, зокрема зарахування кредитних коштів та їх подальше використання (а.с. 12 зворотна сторона – 28).
Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит визначає графік погашення заборгованості з розподілом платежів на повернення кредиту та сплату процентів. Загальна сума платежів становить 21 122,71 грн, із яких 7 500,00 грн – тіло кредиту та 13 622,71 грн – проценти. Останній платіж у розмірі 586,46 грн передбачено на 11 вересня 2025 року. Таблиця також містить відомості про накладення електронного підпису відповідача (а.с. 29).
За розрахунком Банку станом на 29 січня 2026 року заборгованість становить 11 848,21 грн, з яких: 7 402,65 грн–прострочена заборгованість за кредитом; 4 445,56 грн–прострочена заборгованість за процентами. Заборгованість за комісією та пенею відсутня. Такий самий загальний залишок заборгованості відображено у виписці по кредиту (а.с. 29 зворотна сторона).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).
Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.
За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).
За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.
Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.
2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року
№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів –
Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII
(далі – Закон № 675).
Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).
Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).
Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання у передбачений законом спосіб за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.
2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).
За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629
ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).
Надані позивачем заява про надання послуги «Швидка готівка», паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, графік погашення кредиту і протокол перевірки електронного підпису підтверджують погодження відповідачкою індивідуальних умов кредитування та підписання Договору. У сукупності з меморіальними ордерами і випискою по кредиту ці документи підтверджують укладення між сторонами Договору та виконання Банком обов`язку з надання кредиту. Такий Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
2.4. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлених договором. За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Меморіальні ордери підтверджують отримання ОСОБА_1 7 500,00 грн кредиту, а виписка та розрахунок заборгованості – часткове повернення тіла кредиту в розмірі 97,35 грн. Отже, неповернений залишок становить 7 402,65 грн. Строк повернення кредиту закінчився 11 вересня 2025 року, однак зазначена заборгованість залишилася непогашеною.
Станом на 21 лютого 2024 року залишок нарахованих процентів становив 6 151,56 грн. Після зарахування платежів 840,00 грн від 05 травня 2024 року та 866,00 грн від 15 січня
2025 року він зменшився до 4 445,56 грн (6 151,56 – 840,00 – 866,00) і надалі до дати розрахунку не збільшувався. Відображення цієї суми як простроченої характеризує невиконання обов`язку зі сплати раніше нарахованих процентів. Розрахунок у цій частині узгоджується з випискою по кредиту та підтверджує заявлений залишок процентної заборгованості.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
3.1 Відтак суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, відповідно з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» слід стягнути 11 848,21 грн заборгованості за Договором, з яких: 7 402,65 грн – основне зобов`язання (тіло кредиту); 4 445,56 грн – проценти.
3.2 Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 662,40 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 6005315549832 від 29 січня 2026 року (а.с. 35).
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 244, 247, 258 – 268, 273, 274, 280 – 289, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити.
2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101662969749932
від 12 вересня 2022 року у розмірі 11 848 (одинадцять тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 21 (двадцять одну) копійку, з яких: 7 402,65 грн – заборгованість за кредитом; 4 445,56 грн – заборгованість за нарахованими відсотками.
3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
4. Відповідачу надіслати копію заочного рішення суду.
5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
11. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
12. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 19 серпня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ: 14360080, адреса місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua