Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №607/27157/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.08.2026 Справа №607/27157/25 Провадження №2/607/2681/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Через підсистему «Електронний суд» ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 549291

від 04 січня 2023 року (далі – Договір) в розмірі 75 598,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено Договір, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, згідно з умовами якого останньому надано кредит у сумі 10 500 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, що передбачені Договором. Представник позивача вказує, що відповідач кредитні кошти та проценти за користування кредитом у строк, встановлений Договором, не повернув, водночас кредитодавець умови Договору виконав у повному обсязі, надавши кошти в кредит у обумовленій сумі. Також позивач зазначив про відсутність у нього інших доказів, які б підтверджували зарахування коштів на картку відповідача, у зв`язку з чим одночасно з позовною заявою звернувся до суду з клопотанням про витребування необхідних доказів.

01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01022024-1 (далі – Договір факторингу), яким передано право грошової вимоги за Договором у розмірі 75 598,07 грн, з яких: 9 250,75 грн – заборгованість за основним зобов`язанням; 66 347,32 грн – заборгованість за процентами.

14 листопада 2025 року відповідачу було надіслано письмову досудову вимогу № 23367076 про погашення кредитної заборгованості.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_1 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року за клопотанням позивача витребувано у «Monobank», емітент якого – Акціонерне товариство «Універсал Банк», відомості, що становлять банківську таємницю щодо ОСОБА_1 .

Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

Як вбачається з матеріалів справи, 04 січня 2023 року ОСОБА_1 був ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту (інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) за Договором, яким погоджено суму кредиту 10 500 грн, строк кредитування 365 днів, стандартну процентну ставку в розмірі 2,20 % в день (803 % річних), що застосовується протягом строку кредиту, та знижену процентну ставку в розмірі 1,43 % в день (521,95 % річних), що застосовується з дати видачі кредиту до 03 лютого 2023 року за умови виконання споживачем умов для отримання знижки; тип процентної ставки – фіксована (а.с. 16 зворотна сторона, 17).

04 січня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір за продуктом «NewShort» (а.с. 11–15) шляхом його підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «С967», надісланого 04 січня 2023 року на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою про ідентифікацію (а.с. 17 зворотна сторона). Відповідно до пунктів 1.3–1.5.3 Договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 10 500 грн строком на 365 днів з фіксованою процентною ставкою: стандартною – 2,2 % в день, що застосовується у межах строку кредиту, та зниженою – 1,43 % в день, що застосовується до 03 лютого 2023 року як індивідуальна знижка за умови сплати споживачем першого платежу згідно з Графіком платежів або часткового дострокового повернення кредиту. Згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору) проценти сплачуються кожні 30 днів, а остаточне повернення кредиту та сплата процентів мають бути здійснені 30 грудня 2023 року (а.с. 16). Супровідні послуги та комісії Договором не передбачені (пункти 1.11, 1.12 Договору).

Кредитні кошти в сумі 10 500 грн перераховано 04 січня 2023 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від

20 жовтня 2025 року № 20251020-4335 із зазначенням номера транзакції, коду авторизації та номера платіжної картки отримувача (а.с. 18 зворотна сторона).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Акціонерне товариство «Універсал Банк» листом від 28 березня 2026 року № БТ/Е-10641 (а.с. 54) повідомило суд, що транзакція, здійснена 04 січня 2023 року в сумі 10 500 грн на банківську картку

№ НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 , була успішною, а грошові кошти за цією транзакцією зараховано на рахунок власника зазначеної банківської картки.

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково виконував зобов`язання за Договором: 08 січня 2023 року сплатив 2 000 грн, з яких 750,75 грн зараховано в погашення процентів, а 1 249,25 грн – у погашення тіла кредиту, внаслідок чого залишок заборгованості за основним зобов`язанням зменшився з 10 500 грн до 9 250,75 грн; 07 лютого 2023 року сплатив 4 324,72 грн у погашення процентів. Загалом відповідачем сплачено 6 324,72 грн, з яких 1 249,25 грн – у погашення тіла кредиту, 5 075,47 грн – у погашення процентів

(а.с. 18 зворотна сторона, 19). Надалі платежі за Договором не вносилися.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором станом на 01 лютого 2024 року (а.с. 18 зворотна сторона – 21) заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить

75 598,07 грн, з яких: 9 250,75 грн – заборгованість за основним зобов`язанням;

66 347,32 грн – заборгованість за процентами, нарахованими за період з 04 січня 2023 року по 30 грудня 2023 року (дата закінчення строку кредитування) за погодженими Договором ставками. Нарахування процентів після 30 грудня 2023 року, а також штрафних санкцій кредитодавцем не здійснювалося.

01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) укладено Договір факторингу з додатками (а.с. 22–24), на виконання якого позивач сплатив клієнту плату за відступлення права вимоги в розмірі 2 528 538,65 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 74877 від 01 лютого 2024 року (а.с. 25). Згідно з актом приймання-передачі Реєстру боржників від 01 лютого 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників за Договором факторингу (а.с. 25).

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року, в якому під № 10185 вказаний боржник ОСОБА_1 за Договором (дата закінчення договору – 30 грудня 2023 року), сума заборгованості становить 75 598,07 грн, з яких: 9 250,75 грн – залишок по тілу кредиту; 66 347,32 грн – залишок по відсотках

(а.с. 24 зворотна сторона).

14 листопада 2025 року ОСОБА_1 було надіслано письмову досудову вимогу № 23367076 про погашення кредитної заборгованості у сумі 75 598,07 грн (а.с. 25 зворотна сторона).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).

За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.

2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року

№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів –

Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII

(далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором – алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання одноразовим ідентифікатором відповідає передбаченому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629

ЦК України.

Надані позивачем докази у своїй сукупності свідчать про належне оформлення Договору в електронній формі, його укладення у порядку, визначеному Законами № 851 та № 675, та погодження позичальником істотних умов шляхом підписання Договору одноразовим ідентифікатором. Такий Договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та є обов`язковим для виконання сторонами.

2.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19) зазначив, що внаслідок заміни кредитора саме зобов`язання зберігається, а змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

У постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 905/306/17) Верховний Суд вказав, що для підтвердження відступлення права вимоги фінансова компанія повинна надати докази переходу такого права від первісного до нового кредитора на кожному етапі його передачі. Належними доказами набуття права вимоги можуть бути відповідні договори, реєстри переданих вимог, які дають змогу ідентифікувати кредитний договір, а також докази оплати за договором.

Як було зазначено, 01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу. Суду надано докази оплати за цим договором, акт приймання-передачі Реєстру боржників, а також витяг з реєстру боржників до Договору факторингу, в якому під № 10185 вказаний боржник ОСОБА_1 за Договором, сума заборгованості становить 75 598,07 грн, з яких: 9 250,75 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 66 347,32 грн – сума заборгованості за процентами.

Отже, наданими доказами підтверджено перехід до позивача права грошової вимоги до відповідача за Договором.

2.5. Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення процентів за Договором у заявленому позивачем розмірі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктами 1.3–1.5.3 Договору та Графіком платежів погоджено, що кредит у

сумі 10 500 грн надається строком на 365 днів з кінцевою датою повернення 30 грудня

2023 року; тип процентної ставки – фіксована; стандартна процентна ставка 2,2 % в день застосовується у межах строку кредиту, а знижена ставка 1,43 % в день – до 03 лютого

2023 року як індивідуальна знижка за умови виконання споживачем вимог пункту 1.5.2 Договору; розмір процентів за користування кредитом може бути змінений лише у бік зменшення для споживача (пункт 1.5.3 Договору).

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховано кредитодавцем за зниженою ставкою 1,43 % в день по 02 лютого 2023 року включно, а з 03 лютого 2023 року – за стандартною ставкою 2,2 % в день на фактичний залишок тіла кредиту, тобто у спосіб, передбачений Договором, і лише в межах строку кредитування – по 30 грудня 2023 року. Відповідач, здійснивши 08 січня 2023 року та 07 лютого 2023 року платежі в рахунок погашення кредиту та процентів, підтвердив свою обізнаність з умовами Договору щодо розміру та порядку нарахування процентів. Отже, підстави вважати умови Договору щодо розміру процентної ставки чи порядку її застосування неоднозначними чи такими, що допускають різне тлумачення, відсутні.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності

24 грудня 2023 року, встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності Законом

№ 3498-IX, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання ним чинності.

Договір між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем укладено 04 січня 2023 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада

2023 року № 3498-IX. Строк кредитування за Договором не продовжувався: кінцеву дату повернення кредиту (30 грудня 2023 року) визначено Графіком платежів при укладенні Договору, а доказів укладення додаткових угод про пролонгацію чи продовження строку дії Договору після 24 грудня 2023 року матеріали справи не містять. Проценти, заявлені до стягнення, нараховані виключно в межах первісно погодженого строку кредитування; після його спливу нарахування процентів не здійснювалося.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за Договором становить 75 598,07 грн, з яких: 9 250,75 грн – заборгованість за основним зобов`язанням

(з урахуванням сплачених відповідачем 1 249,25 грн); 66 347,32 грн – заборгованість за процентами, нарахованими за погодженими Договором ставками за період з 04 січня

2023 року по 30 грудня 2023 року (з урахуванням сплачених відповідачем 5 075,47 грн). Заявлений позивачем розмір заборгованості позивачем доведено, а відповідачем не спростовано.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи наведене вище, а також те, що відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором у розмірі 75 598,07 грн, з яких: 9 250,75 грн – заборгованість за основним зобов`язанням; 66 347,32 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

3.2. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі повного задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи (а.с. 31), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

3.3. Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а розмір витрат на оплату його послуг має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року (справа № 751/3840/15-ц) зазначила, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів, зокрема договорів, розрахунків та інших документів, які підтверджують надання правничої допомоги та її вартість.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Для стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» долучено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між товариством та Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377, акт наданих послуг № 1103 від 08 грудня 2025 року та детальний опис наданих послуг до нього (а.с. 26, 27).

Відповідач із клопотанням про зменшення таких витрат у зв`язку з їх неспівмірністю не звертався. Враховуючи характер і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та результати його розгляду, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим та співмірним. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76–78, 141, 223, 244, 247, 258–268, 273, 274,

280–289, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 549291 від 04 січня 2023 року у розмірі 75 598 (сімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 07 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

5. Відповідачу надіслати копію заочного рішення суду.

6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

10. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

11. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

12. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

13. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 24 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець