Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №607/2375/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2026 Справа №607/2375/26 Провадження №2/607/3072/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 09.10.2023-100002738 від 09 жовтня 2023 року у розмірі 5 546,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09 жовтня 2023 року між

ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 09.10.2023-100002738 (далі також – Договір), за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 000,00 грн строком на 42 дні; кредитні кошти перераховано на банківську картку відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. Оскільки відповідач зобов`язання за Договором не виконав, кредит та нараховані проценти в повному обсязі не повернув, станом на дату звернення до суду, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової сплати, утворилась заборгованість у розмірі 5 546,00 грн, з яких 3 000,00 грн – тіло кредиту,

2 546,00 грн – проценти за користування кредитом, яку позивач і просив стягнути, поклавши на відповідача судові витрати у справі.

2. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

Як вбачається з матеріалів справи, 09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Споживчий центр» із заявкою на отримання кредиту, погодила пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) на суму 3 000 грн строком на 42 дні, що підписані одноразовим ідентифікатором «Н626», отриманим на номер телефону, зазначений останньою як фінансовий, та є складовими Договору (а.с. 12–15).

Договором передбачено, що відповідачу надано кредит у розмірі 3 000,00 грн строком на 42 дні (строк повернення кредиту – 19 листопада 2023 року), з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 2,1 % за кожний день користування кредитом, без встановлення комісії. Договір укладено шляхом: 1) ознайомлення відповідача з пропозицією (офертою) про укладення кредитного договору; 2) подання відповідачем заявки на отримання кредиту; 3) надіслання відповідачем відповіді про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної одноразовим ідентифікатором, надісланим смс-повідомленням на визначений відповідачем фінансовий номер телефону. Підписуючи оферту та акцепт, відповідач підтвердила, що розуміє умови, на яких укладається Договір.

Кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн перераховано на банківську картку відповідача за ініціативою позивача за допомогою інтернет-еквайрингу (квитанція «LIQPAY»; ID операції НОМЕР_1 : дата та час операції 2023.10.09 19:21; призначення платіжної операції – видача за договором № 09.10.2023-100002738) (а.с. 19).

Особу відповідача та належність їй визначеного Договором фінансового номера телефону позивачем перевірено через Систему BankID Національного банку України (абонент-ідентифікатор – АТ «Універсал Банк»); отримані відомості підтверджують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , що збігається з відомостями, зазначеними у Договорі та позовній заяві (а.с. 11 зворотна сторона).

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період становить – 5646.00 грн, з яких 3 000,00 грн – основне зобов`язання (тіло кредиту), 2 646,00 грн – проценти за користування кредитом (12 зворотна сторона).

Позивачем надано довідку-розрахунок про стан заборгованості за Договором, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 за період з 09.10.2023 по 19.11.2023 становить 5 546,00 грн, з яких 3 000,00 грн – основне зобов`язання (тіло кредиту), 2 546,00 грн – проценти за користування кредитом (а.с. 20).

При формуванні розрахунку заборгованості та визначенні ціни позову позивачем враховано здійснену відповідачем 15 березня 2024 року часткову сплату боргу в розмірі 100,00 грн, на яку зменшено заборгованість за процентами. Доказів повернення кредиту чи сплати процентів за користування кредитними коштами, крім зазначеної часткової сплати, яка врахована позивачем при визначенні розміру позовних вимог, матеріали справи не містять.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).

За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.

2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року

№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів –

Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII

(далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором – алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання одноразовим ідентифікатором відповідає передбаченому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629

ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).

Надані позивачем докази у своїй сукупності свідчать про належне оформлення Договору в електронній формі, його укладення у порядку, визначеному Законами № 851 та № 675, та погодження позичальником істотних умов шляхом підписання Договору одноразовим ідентифікатором. Такий Договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом установлено, що кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн перераховані на банківську картку відповідача за ініціативою позивача за допомогою інтернет-еквайрингу.

Надані позивачем відомості про платіжну операцію з перерахування коштів на картку відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу містять визначені законом відомості щодо цієї операції та за таких обставин є належним і допустимим доказом видачі відповідачу кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн.

Нарахування процентів у розмірі 2 646,00 грн здійснено за погодженою сторонами ставкою 2,1 % за кожний день користування кредитом у межах установленого Договором

42-денного строку кредитування (3 000,00 грн ? 2,1 % ? 42 дні), а тому є обґрунтованим.

Здійснена відповідачем 15 березня 2024 року часткова сплата боргу в розмірі

100,00 грн свідчить про визнання ним свого обов`язку, оскільки, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10 вересня 2019 року

(справа № 916/2403/18), до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, належить, зокрема, часткова сплата боржником основного боргу та/або сум санкцій.

Вказана сплата врахована позивачем при розрахунку заборгованості та визначенні ціни позову, а тому додатковому вирахуванню з присудженої суми не підлягає.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що Договір між позивачем та відповідачем укладено в електронній формі з дотриманням установлених законом вимог, кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн відповідачем отримані, а наданими позивачем доказами підтверджено наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості. Тож з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором у загальному розмірі 5 546,00 грн, з яких 3 000,00 грн – тіло кредиту, 2 546,00 грн – проценти за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № НА00005616 від 26 січня 2026 року (а.с. 24), обов`язок щодо сплати судового збору на користь ТОВ «Споживчий центр» у розмірі

2 662,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76–78, 141, 223, 244, 247, 258–268, 273, 274,

280–289, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором

№ 09.10.2023-100002738 від 09 жовтня 2023 року у розмірі 5 546 (п`ять тисяч п`ятсот сорок шість) гривень.

3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

4. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.

5. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

7. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

8. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

9. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 12 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець