Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №607/8431/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2026 Справа №607/8431/26 Провадження №2/607/4636/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

17 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року (справа № 607/8603/23) з 2 500 грн до 7 500 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано, та мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року (справа № 607/8603/23) з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі 2 500 грн щомісячно, починаючи з 15 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач вказує, що з часу визначення розміру аліментів зросли витрати на харчування, одяг, ліки та інші потреби дитини, яка з огляду на вік потребує більших витрат на її утримання, навчання та розвиток. Крім того, донька потребує постійного медичного нагляду та лікування. Водночас матеріальний стан ОСОБА_1 погіршився, оскільки вона втратила роботу та не має можливості самостійно забезпечувати дитину на належному рівні. З огляду на це вважає раніше визначений розмір аліментів недостатнім та просить його збільшити.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_2 – своїм правом на відзив, передбачений статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві висловила прохання розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримує в повному обсязі, з мотивів викладених у ній та просила її задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року

(справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

23 вересня 2010 року між сторонами було укладено шлюб, який розірваний рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року (справа № 607/28081/19). У шлюбі у сторін народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8–10).

10 березня 2022 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зареєстрований шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 385 (а.с. 7).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року (справа № 607/8603/23) стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 15 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8–10). Рішення набрало законної сили 14 вересня 2023 року, що підтверджується довідкою про набрання судовим рішенням законної сили з підсистеми «ЄСІТС «Електронний суд» від 05 квітня 2026 року (а.с. 11).

На підтвердження понесених витрат позивачем долучено квитанції, чеки та рахунки, зокрема про оплату комунальних послуг, придбання ліків, одягу, взуття, продуктів харчування, засобів гігієни тощо (а.с. 12–15, 27–106).

Як вказано у Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування № 1522251933 від 05 квітня 2026 року, останній страховий платіж за ОСОБА_1 було внесено у липні 2025 року (а.с. 16–18).

Згідно з відповіддю № 3177066 від 14 серпня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2026 року отримала грошові кошти на загальну суму 335 016,94 грн. При цьому доходи у період з 2025 по 2 квартал

2026 року не зафіксовано.

Як убачається з відповіді № 3177056 від 14 серпня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2026 року інформація відсутня.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2.2. Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 1989 року держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня

2001 року №2402-ІІІ, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сімейний кодекс України (далі – СК України) визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів (частина перша статті 1).

Відповідно до частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно з вимогами частини першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

За статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180

СК України).

Системне тлумачення зазначених норм дає підстави для висновку, що дитина має право на рівень життя, достатній для її всебічного розвитку, а батьки мають рівні обов`язки щодо забезпечення такого рівня життя незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

2.3. Законодавством визначено обов`язок матері, батька утримувати дитину та способи його виконання.

Так, за статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (частина перша); за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (частина друга); за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя).

Згідно з частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований їх розмір не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року №4695-ІХ прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років установлено у розмірі 3 512 грн.

За частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду в разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 роз`яснено, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Як встановлено судом, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року (справа № 607/8603/23) з відповідача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 2 500 грн щомісячно.

На цей час донька проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. На підтвердження понесених витрат позивачем долучено квитанції, чеки та рахунки, зокрема про оплату комунальних послуг, придбання ліків, одягу, взуття, продуктів харчування та засобів гігієни, досліджені у судовому засіданні (а.с. 12–15, 27–106).

Суд враховує вік дитини, збільшення з часу ухвалення попереднього рішення її потреб та розміру прожиткового мінімуму, а також те, що обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків.

Водночас позивачем не доведено необхідності збільшення аліментів саме до 7 500 грн щомісячно та наявності у відповідача матеріальної можливості сплачувати їх у такому розмірі.

Утім, суд враховує, що відповідач є працездатною особою, а доказів того, що стан його здоров`я чи матеріальне становище перешкоджають сплаті аліментів у більшому розмірі, або наявності в нього інших утриманців суду не надано.

За таких обставин, враховуючи матеріальне становище сторін, інтереси та потреби дитини, а також засади розумності та справедливості, суд вважає обґрунтованим збільшити розмір аліментів з 2 500 грн до 5 000 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Такий розмір аліментів відповідає вимогам статті 182 СК України щодо необхідності та достатності утримання для забезпечення гармонійного розвитку дитини з урахуванням рівного обов`язку обох батьків щодо її утримання.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи вік та потреби дитини, її проживання з матір`ю, матеріальне становище сторін, фактичні витрати на утримання дитини, а також рівний обов`язок батьків щодо її утримання, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року (справа № 607/8603/23) з 2 500 грн до

5 000 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Такий розмір аліментів відповідає інтересам та потребам дитини, вимогам розумності і справедливості та враховує рівний обов`язок обох батьків щодо її утримання.

3.2. Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, а позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави слід стягнути 665,60 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76–78, 141, 223, 244, 247, 258–268, 273, 274,

280–289, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину – задовольнити частково.

2. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

3. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

4. Стягнення за рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року (справа № 607/8603/23) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, припинити з дня набрання цим рішенням законної сили.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

6. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.

7. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

10. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

11. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

12. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 вересня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець