Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №607/501/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026 Справа №607/501/26 Провадження №2/607/2578/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № б/н від 02 квітня 2021 року у розмірі 31 834,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» зазначило, що 02 квітня 2021 року ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої йому відкрито відновлювану кредитну лінію за карткою «Універсальна» з кредитним лімітом до 50 000 грн, строком на 12 місяців з пролонгацією та процентною ставкою 42 % річних. Відповідачу були видані кредитні картки

№ НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

16 квітня 2025 року відповідач у системі Приват24 за допомогою ОТР-пароля підписав Заяву про приєднання та Додаткову угоду № SAMDNWFC00066974180_01, якою змінено умови кредитування: кредитну лінію визначено як невідновлювану, процентну ставку знижено до 12 % річних, змінено розмір мінімального щомісячного платежу та встановлено термін повернення кредиту – 180-й день з моменту порушення зобов`язань.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, здійснював операції за рахунком та частково погашав заборгованість і проценти, однак надалі припинив належним чином виконувати зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заявлена до стягнення заборгованість.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_1 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2026 року відкрито провадження у цій справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача – АТ КБ «Приватбанк» – в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, стосовно можливості розгляду справи за правилами заочного провадження не заперечив.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 16–18, 29–33).

Сторони погодили наступні умови: тип кредиту – відновлювана кредитна лінія. Сума/ліміт кредиту 50 000 грн (для карт «Універсальна») 75 000 грн (для карт «Універсальна Gold»). Строк кредитування – 12 місяців з пролонгацією. Мета отримання кредиту споживчі цілі. Процентна ставка: 42,0% річних – для карт «Універсальна»; 40,8% річних – для карт «Універсальна Gold». Тип процентної ставки – фіксована. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту: 84,0% річних – для карт «Універсальна»; 81,6% річних – для карт «Універсальна Gold». Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,0% – для карт «Універсальна»; 60,0% річних – для карт «Універсальна Gold».

16 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписав за допомогою ОТП Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № 250416В1ІD233855KMKZMAIN (а.с. 21–28).

Сторони погодили наступні умови: тип кредиту – відновлювана кредитна лінія. Сума/ліміт кредиту 500 000 грн (для карт «Універсальна») 500 000 грн (для карт «Універсальна Gold»). Строк кредитування – 12 місяців з пролонгацією. Мета отримання кредиту споживчі цілі. Процентна ставка: 42,0 % річних – для карт «Універсальна»; 40,8 % річних – для карт «Універсальна Gold». Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту: 84,0 % річних – для карт «Універсальна»; 81,6 % річних – для карт «Універсальна Gold». В разі неповернення клієнтом кредиту в строк, зазначений в пункті 2.1.1.2.4. цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або в разі якщо клієнт не виконав вимогу банку щодо усунення порушення в порядку передбаченому пунктом 2.1.1.6.1. цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою банку, та/або в разі несвоєчасної сплати клієнтом мінімального обов`язкового платежу в строк, зазначений в пункті 2.1.1.3.1. цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу, та/або в разі настання обставин, передбачених пунктом 2.1.1.3.5. договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,0 % річних.

Додатковою угодою № SAMDNWFC00066974180_01 до кредитного договору від 16 квітня 2025 року, яка підписана за допомогою ОТП, та якою сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення наступних змін: тип кредиту – невідновлювана кредитна лінія. Строк кредитування – 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї додаткової угоди. Процентна ставка – 12,0% річних. Реальна річна процентна ставка – 12,68%. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди; 3% заборгованості, але не менше ніж 100 гривень щомісячно, починаючи із 7 календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту (а.с. 19, 20).

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 17 грудня 2025 року № 0000005058198840 ОСОБА_1 було видано дві картки: 1) №5457-0822-2796-6061, строк дії 02/25, тип – Універсальна, 2) №4149-4378-7131-1153, строк дії 03/24, тип – Універсальна (а.с. 34).

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 17 грудня 2025 року № 0000005058198910 ОСОБА_1 було встановлено наступні кредити ліміти: 1) 02 квітня 2021 року – 0 грн;

2) 16 листопада 2022 року – 5 000 грн; 3) 07 грудня 2022 року – 15 000 грн; 4) 15 лютого

2023 року – 24 000 грн; 5) 23 травня 2023 року – 28 000 грн; 6) 16 травня 2023 року –

31 000 грн; 7) 11 липня 2024 року – 0 грн (а.с. 35).

Як вбачається з долученої банком виписки за договором № б/н за період з 02 квітня 2021 року по 17 грудня 2025 року, позичальник ОСОБА_1 активно користувався наданими у кредит коштами, що вбачається із руху коштів по конкретному банківському рахунку, записів про деталі операції, їх суму та залишок після операції, зокрема: усього витрат: 69 139,67 грн, усього надходжень: 37 304,86 грн, баланс на кінець періоду: – 31 834,81 грн (а.с. 36, 37).

Як зазначено в розрахунку заборгованості за договором № б/н від 02 квітня 2021 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , станом на 15 грудня 2025 року, сума заборгованості становить 31 834,81 грн, з яких: 27 834,44 грн – заборгованість за тілом кредиту; 4 000,37 грн – заборгованість за нарахованими відсотками (а.с. 38, 39).

Наведене у сукупності з підписаними відповідачем заявами свідчить про отримання ним платіжного інструменту, фактичне користування кредитними коштами та виконання кредитного договору.

Відповідно до пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій та можуть слугувати первинними документами, що підтверджують факт списання або зарахування коштів з/на рахунок клієнта, за умови наявності передбачених цим Положенням обов`язкових реквізитів.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України). Цивільне законодавство ґрунтується на відповідних засадах, однією з яких є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).

За статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша); правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (абзац перший). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (абзац другий).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У статті 639 ЦК України вказано: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга).

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне у електронній формі.

2.2. Відповідно до Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого Постановою Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151 (чинної на день підписання; далі – Положення), воно розроблено відповідно до ЦК України, Законів України «Про Національний банк України», «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» і визначає порядок застосування особливого виду власноручного підпису – цифрового власноручного підпису клієнтами банків – фізичними особами під час підписання документів.

Згідно з Положенням електронний сенсорний пристрій – електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити власноручний підпис (підпункт 1 пункту 3); цифровий власноручний підпис – власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом (підпункт 5 пункту 3); цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення (пункт 6).

Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року

№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів – Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі –

Закон № 675).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором – алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання одноразовим ідентифікатором відповідає передбаченому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629

ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).

Надані позивачем докази у своїй сукупності свідчать про належне оформлення договірних відносин між сторонами в електронній формі, його укладення у порядку, визначеному Положенням, Законами № 851 та № 675, та погодження позичальником істотних умов. Укладені правочини за правовими наслідками прирівнюється до правочинів, укладених у письмовій формі, та є обов`язковими для виконання сторонами.

Тож надані позивачем та досліджені судом докази свідчать про виникнення між сторонами кредитних зобов`язань, погодження істотних умов кредитного договору відповідно до статті 638 ЦК України та підписання відповідачем відповідних документів. Водночас ОСОБА_1 зазначені обставини жодним чином не спростовував; будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів від позивача та користування наданими кредитними коштами не надав.

Відтак суд вважає позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» обґрунтованими.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, наданими АТ КБ «Приватбанк», однак свої зобов`язання за договором належним чином не виконав та наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти на загальну суму 31 834,81 грн, з яких: 27 834,44 грн – заборгованість за тілом кредиту; 4 000,37 грн – заборгованість за нарахованими відсотками.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, а позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № ZZ425B2G6I від 25 грудня 2025 року (а.с. 42), судовий збір у вказаному розмірі слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 244, 247, 258 – 268, 273, 274, 280 – 289, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту № б/н від 02 квітня 2021 року у розмірі 31 834 (тридцять одну тисячу вісімсот тридцять чотири) гривні 81 (вісімдесят одну) копійку.

3. Стягнути із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

4. Відповідачу надіслати копію заочного рішення суду.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

11. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

12. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 24 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець