Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №607/11253/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 Справа №607/11253/26 Провадження №2-о/607/342/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

за участі:

представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Семененко С.М.,

під час розгляду в окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семененко Сергій Михайлович, заінтересовані особи: Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст заяви

20 травня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Семененко С.М. – звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, заінтересовані особи: Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора із заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

В обґрунтування заяви представник ОСОБА_1 – адвокат Семененко С.М. – зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника – ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 . Вказане майно ОСОБА_2 успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого чоловіка, батька заявника – ОСОБА_3 , однак за життя своїх спадкових прав не оформила.

Заповіту ОСОБА_2 не складала. За твердженням представника заявника,

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців немає.

16 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільської РДНК з метою оформлення спадщини після смерті матері, однак йому було відмовлено у зв`язку з пропуском установленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини. Водночас заявник із народження та до смерті матері постійно проживав разом із нею без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжує проживати.

З огляду на те, що встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне заявнику для оформлення спадкових прав, а підтвердити цей факт в інший спосіб він не може, представник заявника просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із матір`ю ОСОБА_2 на час її смерті –

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Стислий зміст пояснень (заперечень) на заяву

Заінтересовані особи: Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора своїм правом на надання пояснень (заперечень), що передбачене Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України), не скористалися.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня

2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Семененко С.М. – заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 вказала, що є дружиною заявника та підтверджує той факт, що її чоловік проживав без реєстрації з

ОСОБА_2 на момент її смерті за адресою АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_5 , допитана в судовому засіданні, зазначила, що проживає по сусідству з ОСОБА_6 та вказала, що ОСОБА_1 хоча й працював у Тернополі, але у період 2010–2012 років постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 . Також свідок повідомила суду, що заявник проживав за цією адресою й на день смерті його матері.

Заінтересовані особи: Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилися, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлялися належним чином, проте подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Заперечень стосовно задоволення вимог заяви до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника заявника, свідчення, надані свідками у справі, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , батьками якого вказані: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 , запис за № 64, місце реєстрації: Микулинці райбюро ЗАГС Тернопільська область (а.с. 8).

ОСОБА_1 видано паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області 15 квітня 2011 року (а.с. 4), та присвоєно РНОКПП: НОМЕР_3 (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_4 , запис за № 30, місце реєстрації: Миролюбівська сільська рада Тернопільського району (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_5 , актовий запис за № 05, місце реєстрації: Миролюбівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області України (а.с. 6).

У довідці Миролюбівського старостинського округу Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 01 грудня 2025 року № 673 вказано, що по АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 1991 року числиться робітничий двір, головою якого був ОСОБА_3 (а.с. 10).

Згідно з довідкою Миролюбівського старостинського округу Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 01 грудня 2025 року № 675 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею за цією адресою були зареєстровані та проживали онуки ОСОБА_7 , 1990 року народження, ОСОБА_8 , 1992 року народження, та невістка ОСОБА_4 , 1963 року народження (а.с. 11).

Як убачається з інформаційної довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації від 12 грудня 2025 року № 1144, за матеріалами бюро станом

на 01 січня 2013 року житловий будинок з прибудовами та підвалом загальною площею 78,4 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами за адресою:

АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 30 серпня 1990 року на підставі рішення виконавчого комітету № 170 від 28 серпня 1990 року; право власності зареєстровано 30 серпня 1990 року в реєстровій книзі № 2 за реєстровим № 151 (а.с. 9).

З відповіді Тернопільської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16 січня 2026 року № 128/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 звертався щодо оформлення спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Нотаріальна контора, посилаючись на відсутність відомостей про реєстрацію заявника разом зі спадкодавцем на день її смерті та неподання ним у шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини, повідомила, що він вважається таким, що спадщину не прийняв, та рекомендувала звернутися до суду (а.с. 14).

Відповідно до акта обстеження від 18 травня 2026 року № 05, складеного за участю жителів с. Лучка ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , ОСОБА_1 у період

з 01 січня 2010 року до 30 листопада 2012 року проживав без реєстрації за адресою:

АДРЕСА_1 , разом із матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та здійснював догляд за нею (а.с. 13).

Згідно з відповіддю Миролюбівського старостинського округу Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 18 травня 2026 року № 23, ОСОБА_1 зі слів свідків сусідів дійсно проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01 січня 2010 року

по 30 листопада 2012 року. З 30 листопада 2012 року по цей час останній зареєстрований та проживає за вказаною адресою (а.с. 12).

У відповіді Тернопільської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 636/01-16 від 09 липня 2026 року вказано, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася (а.с. 30).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) вказано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2.2. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 320/948/18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

2.3. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Згідно зі статтею 1217

ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Відповідно до статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається її спадщина.

За частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України визначено: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (частина перша); кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (частина друга).

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту його постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно.

Відповідно до підпункту 3.20 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, довідкою про реєстрацію місця проживання або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт, зокрема паспортом громадянина України з відповідною відміткою, якщо спадщина відкрилася

до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Суд окремо зауважує, що відсутність відомостей про заявника у довідці Миролюбівського старостинського округу від 01 грудня 2025 року № 675 самостійно не спростовує його фактичного постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, оскільки в цій довідці наведено перелік осіб, які були зареєстровані та проживали за відповідною адресою, тоді як заявник проживав без реєстрації. Цю обставину підтверджують акт обстеження від 18 травня 2026 року № 05, відповідь старостинського округу від 18 травня 2026 року № 23 та показання допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які узгоджуються між собою щодо проживання заявника разом із матір`ю на день її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду заяви

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд установив, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана обставина підтверджується дослідженими судом письмовими доказами та показаннями свідків.

Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадкових прав після смерті матері. У позасудовому порядку підтвердити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини заявник не має можливості.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги заяви ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, тож понесені заявником судові витрати слід залишити за ним.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 258, 259, 263–265, 268, 273, 293, 294, 315–318, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семененко Сергій Михайлович, заінтересовані особи: Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини – задовольнити.

2. Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавицею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявника в межах ним понесених.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

7. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04 вересня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 04393462, адреса місця знаходження: вул. Степана Бандери, 26, селище Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область.

Тернопільська районна державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ: 05466080, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль.

Головуючий суддя Т. І. Якімець