Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №380/19660/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/19660/25 пров. № А/857/4183/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Гудима Л.Я., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року (головуючий суддя: Брильовський Р.М., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

ОСОБА_1 , 29.09.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 14.07.2025 № ЦО-18323 прийняте щодо скасування 2 групи інвалідності встановленої ОСОБА_1 . Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв 14.07.2025 рішення № ЦО-18323, оформлене витягом, відповідно до якого на підставі листа Державного бюро розслідувань № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 здійснено перевірку обґрунтованості рішення Шевченківської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії від 26.01.2023 про визнання позивача особою з інвалідністю ІІ групи. За результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку, що за наданою документацією ОСОБА_2 не є особою з інвалідністю (з 01.02.2023). Однак рішення позивач вважає протиправним, оскільки таке прийнято не в порядку та не у спосіб, що передбачений законом, а тому, його слід скасувати. Зазначає, що огляд відбувся заочно та за відсутності повного медичного обстеження, без проведення відповідних досліджень. Його не повідомлено про час та місце проведення огляду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи ОСОБА_1 на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому у 2023 році ІІ групи інвалідності, загальне захворювання, строком на 3 роки, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування рішення МСЕК щодо визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю.

Позивач, 05.09.2026 подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу відхилити.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 805183 від 03.01.2018 Шевченківською міжрайонною МСЕК позивача визнано особою із інвалідністю ІІІ групи, терміном на 1 рік, причина інвалідності, загальне захворювання.

Львівська обласна МСЕК № 2 підтвердила 14.02.2019 попереднє рішення Шевченківської міжрайонної МСЕК та продовжила позивачу інвалідність ІІІ групи, терміном на 1 рік, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 294063 від 14.02.2019.

Шевченківська МСЕК, 29.01.2020 встановила позивачу інвалідність ІІ групи, терміном на 1 рік, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №327624 від 29.01.2020.

Шевченківська МСЕК, 28.01.2021 продовжила позивачу інвалідність ІІ групи, терміном на 2 роки, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 044286 від 28.01.2021.

Шевченківська МСЕК, 26.01.2023 продовжила позивачу інвалідність ІІ групи, терміном на 3 роки, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 738292 від 26.01.2023.

Відповідач, 14.07.2025 прийняв рішення № ЦО-18323 відповідно до якого скасовано інвалідність встановлену позивачу з 26.01.2023.

Вважаючи рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 14.07.2025 № ЦО-18323 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, а за протилежних умов нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури. Крім цього, відповідач не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, що підтверджує дотримання законодавчої процедури прийняття спірного рішення та відповідно правомірність такого.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Статтею 1 Закону № 875-ХІІ визначено, що особою з інвалідністю є особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Держава зобов`язана створити умови для реалізації особою з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод без будь-якої дискримінації за ознакою інвалідності та забезпечити її соціальний захист (ст. 2 Закону № 875-ХІІ).

Відповідно до ст. 6 Закону № 875-ХІІ, особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV, визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.

Стаття 1 цього Закону визначає, що інвалідність - це міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який у подальшому продовжений та триває станом на вирішення цього спору.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні. У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Так, на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови № 1207 від 25.10.2024 та № 1276 від 08.11.2024, якими були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Крім цього, 19.12.2024 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» № 4170-IX (далі - Закон № 4170-ІХ) яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).

Відповідно пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-IX особам, яким встановлена інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31.12.2024 органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 розділу ІІ Закону № 4170-ІХ передбачає, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У подальшому, 15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338), пунктом 1 якої затверджені:

Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Абзац 7 пункту 3 Постанови № 1338 визначає, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1338, цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Пункт 10 Порядку № 1338 визначає, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою № 1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно підпункту 2 пункту 8 Положення № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Підпунктом 5 Положення № 1338 визначено, що під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Системний аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертизи на виконання ухвали слідчого судді або рішення, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має обов`язок діяти відповідно до Порядку.

Наведений Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням.

При цьому, таке оцінювання має проводиться на підставі дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності, у комісії виникає сумнів, відповідач повинен здійснити призначення повторного оцінювання, як це встановлено Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, про що має бути повідомлена особа, повторне оцінювання якої має бути проведене.

За приписами Положення № 1338 на адресу такої особи засобами електронної пошти, або засобами поштового зв`язку має бути направлене повідомлення щодо проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі закладу охорони здоров`я.

Тобто, саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного, нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 420/37294/25 від 25.08.2026.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатом перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення МСЕК від 14.07.2025 № ЦО-18323, визнано, що ОСОБА_1 ІІ група інвалідності, встановлена необґрунтовано. Також у рішенні зазначено, що за наданою документацією ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю з 01.02.2023 (а. с. 25 зворот).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що 21.01.2025 у відділі роботи з кадрами ОСОБА_1 вручено лист Центральної МСЕК МОЗ України від 27.12.2024 № 442/03-19 про необхідність прибуття для проходження обстеження до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» у м. Дніпро, в період з 06.01.2025 по 17.01.2025.

Оскільки, вказаний лист позивачу вручено по завершенні визначеного періоду для проходження зазначеного огляду, тобто після 17.01.2025, ОСОБА_1 , 22.01.2025 на адресу ЦМСЕК скерувано рекомендований лист (номер поштового відправлення 8110000046840), а також на електронну адресу: cmsek.moz.ua@gmail.com з проханням визначити іншу дату для проходження медичного обстеження.

Також, позивач 30.01.2025 на адресу відповідача скерував рекомендований лист від 29.01.2025 (номер поштового відправлення № 8110000061254) з проханням визначити іншу дату для проходження медичного обстеження.

У зв`язку з неотриманням відповідей на попередні звернення позивач повторно, 18.08.2025 на адресу відповідача скерував рекомендований лист (номер поштового відправлення № 8110000112460) про визначення іншої дати для проходження медичного обстеження. Однак жодної відповіді на вказані звернення відповідач не надав.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, запрошуючи позивача до клініки ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» у м. Дніпро для проведення медичного обстеження на предмет перевірки законності висновку про встановлення йому інвалідності, фактично сам визнав те, що для перевірки законності висновку про встановлення позивачу інвалідності необхідна особлива присутність позивача для проведення медичного обстеження.

Однак, рішення щодо непідтвердження позивачу другої групи інвалідності, обґрунтованість встановлення якої є предметом перевірки, було прийняте за відсутності ОСОБА_1 та без проведення медичного обстеження щодо нього.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували офіційне запрошення ОСОБА_1 до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для повного медичного обстеження 17.01.2025.

Наведене свідчить про те, що позивач як особа з інвалідністю 2-ої групи не був належним чином повідомлений про розгляд зазначеного питання, без проведення будь-яких медичних досліджень та повного медичного обстеження, що є порушенням його прав та інтересів.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що скасування рішення про встановлення особі інвалідності другої групи у спірних правовідносинах, тобто без проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача свідчить про порушення прав позивача та порушення процедури проведення перегляду і повторного оцінювання осіб з інвалідністю, передбаченої Порядком № 1338. Відповідач до суду не надав жодних доказів того, що спірне рішення від 14.07.2025 № ЦО-18323 приймалось на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження ОСОБА_1 , із проведенням необхідних досліджень або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився. При цьому, суд зауважує, що відповідач самостійно визначив необхідність присутності позивача під час розгляду питання щодо позбавлення його другої групи інвалідності.

Таким чином, апеляційна скарга Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 380/19660/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді Л. Я. Гудим

З. М. Матковська