Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №380/11287/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/11287/25 пров. № А/857/39327/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гуляка В. В.

Ільчишин Н. В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі № 380/11287/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції Сподарик Н.І., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 08 вересня 2025 року),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач) в якому просить суд

визнати протиправними та скасувати рішення №382 від 01.05.2025 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, надання житлових субсидій та пільг), яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні із пенсії по віку на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у зв`язку з відсутністю законних підстав та необхідного стажу на посадах державної служби;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи позивачки, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу№ від 16.12.1993 №3723-ХІІ, Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII стаж роботи ОСОБА_1 на посадах спеціалістів у органах податкової служби (інспекції, адміністрації) ДПС, ДФС, Міндоходів України за період з 23.11.1998 по 17.12.2018, а саме з: 23.11.1998 на посаді спеціаліста відділу кадрів в Державній податковій інспекції у м. Львові; 01.09.1999 на посаді старшого державного податкового відділу «Служба 007» управління по роботі з платниками податків; 08.10.2003 на посаді головного державного податкового інспектора відділу громадських зв`язків управління громадських зв`язків та масово-роз`яснювальної роботи; 13.10.2003 виконуючої обов`язки начальника відділу організації роботи із зверненнями громадян цього ж управління; 20.12.2003 на посаді головного державного податкового інспектора відділу громадських зв`язків управління громадських зв`язків та масово-роз`яснювальної роботи; 30.09.2004 в ДПА у Львівській області на посаді головного державного податкового інспектора відділу громадських зв`язків та масово-роз`яснювальної роботи на час відпустки працівника по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 03.06.2005 на посаді головного державного податкового інспектора відділу організації роз`яснень податкового законодавства для юридичних осіб; 07.10.2005 на посаді головного державного податкового інспектора відділу масово-роз`яснювальної роботи управління громадських зв`язків та масово-роз`яснювальної роботи; 31.01.2012 в Державній податковій службі у Львівській області на посаді головного державного податкового інспектора відділу масово-роз`яснювальної роботи управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю; 29.05.2013 на посаді головного державного податкового інспектора відділу взаємодії з громадськістю та масово- роз`яснювальної роботи інформаційно-комунікаційного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області; 23.12.2024 на посаді головного державного податкового інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління комунікацій Головного управління ДФС у Львівській області до припинення державної служби 17.12.2018;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по віку на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п. 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу№ від 10.12.2015 №889-VIII та ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 з 24.04.2025 на підставі поданої нею заяви зареєстрованої за №3199 та доданими до неї документами в тому числі і Довідками виданими ГУ ДПС у Львівській області 24.04.2025: №66-13-01-10-21; №67-13-01-10-21.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV). 24.04.2025 позивач подала заяву про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII. Однак рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, у зв`язку із відсутністю необхідного стажу державної служби.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням з тих мотивів, що у неї наявні всі необхідні підстави (загальний страховий стаж, стаж на посадах в органах державної служби та необхідний вік) для переведення на пенсію державного службовця. При цьому, відповідачем безпідставно не врахований період проходження служби в податкових органах до стажу на посадах в органах державної служби, який на підставі пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі Порядок №283) зараховується до стажу державної служби. Просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі № 380/11287/25 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №382 від 01.05.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 23.11.1998 по 17.12.2018.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2025 про переведення з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-XII, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 копійок.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно статтею 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця.

Судом не було встановлено, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування, на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Відповідачем встановлено, що згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 з 01.10.1999 обіймала посаду старшого державного податкового інспектора у Державній податковій інспекції у м. Львові, з 01.11.1999 їй присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби ІІ рангу», з 03.09.2004 присвоєно чергове спеціальне звання «Інспектор податкової служби І рангу», з 26.03.2007 присвоєно чергове спеціальне звання «Радник податкової служби ІІІ рангу», з 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІІ рангу».

Відповідно до записів трудової книжки від 02.08.1983 НОМЕР_1 ОСОБА_1 станом на дату набрання законної сили Закону № 889 не працювала на посадах державної служби.

До стажу державного службовця не враховано періоди роботи у Державній податковій інспекції у м. Львові, оскільки посадовим особа контролюючих органів відповідно до статті 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальне звання, отже, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723.

Системний аналіз Закону № 3723 дає підстави для висновку, що особа набуває статусу державного службовця з дня складання Присяги державного службовця.

У зв`язку із тим, що позивач станом на 01.05.2016 не обіймала посаду державного службовця, що визначено статтею 37 Закону № 3723 та вона не має 20 років стажу державної служби, що судом І інстанції не було встановлено, то у переведенні пенсії позивача відповідно до Закону України «Про державну службу» підстав немає.

Враховуючи вищезазначене, апелянт вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу відповідача, суть якого зводиться до того, що рішення суду в частині, що оскаржує відповідач є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

24.04.2025 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області (за місцем свого проживання) із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону №889-VIII, надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, в тому числі довідки видані Головним управлінням ДПС у Львівській області від 24.04.2025 за №66-13-01-10-21, №67-13-01-10-21. Вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 01.05.2025 №382 відмовлено позивачці в переведенні з пенсії за віком призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», у зв`язку з відсутністю стажу державної служби. Згідно записів трудової книжки період роботи на посадах в контролюючих органах не можливо зарахувати до стажу державної служби, так як заявниця працювала в Державній податковій інспекції.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що періоди роботи позивача на посадах в органах Державної податкової служби 23.11.1198 по 17.12.2018 повинні бути зараховані до стажу державної служби для призначення пенсії за Законом №3723-ХІІ.

Апеляційний суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Після 01 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.

Згідно з пунктом 6 цього Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

На виконання постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.491) постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 було затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (Порядок №283). Цим Порядком визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи (пункт 4 Порядку №283).

Отже, вірно зазначено судом першої інстанції, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З трудової книжки позивача слідує, що позивач працювала на різних посадах:

- 23.11.1998 зарахована за конкурсом на посаду головного спеціаліста відділу кадрів в Державну податкову інспекцію у м. Львові;

- 23.11.1998 прийняла присягу державного службовця;

- 23.11.1998 присвоєно 11 ранг державного службовця;

- 01.09.1999 переведена за конкурсом на посаду старшого державного податкового інспектора відділу «Служба 007» управління по роботі з платниками податків;

- 01.11.1999 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби ІІ рангу;

- 08.10.2003 переведена у зв`язку із змінами організаційній структурі та затвердженням нового штатного розпису на посаду головного державного податкового інспектора відділу громадських зв`язку управління громадських зв`язків та масово-роз`яснювальної роботи;

- 13.10.2003 призначена виконуючою обов`язки начальника відділу організації роботи із зверненнями громадян цього ж управління;

- 20.12.2003 приступила до виконання обов`язків головного державного податкового інспектора відділу громадських зв`язків управління громадських зв`язків та масово-роз`яснювальної роботи;

- 02.09.2004 звільнена з займаної посади в поряду переведення до ДПА у Львівській області;

- 30.09.2004 зарахована у зв`язку із переведенням в ДПА у Львівській області на посаду головного державного податкового інспектора відділу громадських зв`язків та масово-роз`яснювальної роботи на час відпустки працівника по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- 01.11.2004 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби І рангу;

- 03.06.2005 переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу організації роз`яснень податкового законодавства для юридичних осіб;

- 07.10.2005 переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу масово-роз`яснювальної роботи управління громадських зв`язків та масово-роз`яснювальної роботи;

- 26.03.2007 присвоєно спеціальне звання радник податкової служби ІІІ рангу;

- 31.01.2012 у зв`язку із реорганізацією ДПА у Львівській області переведена в Державну податкову службу у Львівській області на посаду головного державного податкового інспектора відділу масово-роз`яснювальної роботи управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю;

- 29.05.2013 у зв`язку із реорганізацією ДПС у Львівській області шляхом приєднання до Головного управління Міндоходів у Львівській області переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу взаємодії з громадськістю та масово-роз`яснювальної роботи інформаційно-комунікаційного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області;

- 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної служби ІІІ рангу;

- 23.12.2014 у зв`язку із реорганізацією Головного управління Міндоходів у Львівській області шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Львівській області переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління комунікацій Головного управління ДФС у Львівській області;

- 12.05.2016 звільнена з займаної посади у зв`язку зі скороченням штатної чисельності за п. 1 ст. 40 КЗпП України;

- 13.05.2016 на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 по справі №813/1813/16 скасовано наказ ГУ ДФС у Львівській області від 12.05.2016 №202-о «Про звільнення» та поновлено з 13.05.2016 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління комунікацій ГУ ДФС у Львівській області;

- 04.04.2017 переведена на посаду головного державного інспектора відділу комунікацій управління організації роботи ГУ ДФС у Львівській області;

- 17.12.2018 припинено державну службу за ініціативою суб`єкта призначення за вчинення дисциплінарного проступку (прогул) та звільнено з займаної посади на підставі п.4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з урахуванням періоду роботи позивача з 23.11.1998 по 17.12.2018 день звернення із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» в Державній податковій інспекції, стаж роботи позивача на державній службі станом на 01.05.2016 становить понад 10 років.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у позивача наявний необхідний вік (понад 60 роки), страховий стаж та стаж державної служби (понад 10 років), що підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що як Законом №889-VIII, так і нормами раніше чинних Законів №3723-XII, №509-XII та Порядку №283 було передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що позивач з 23.11.1998 працювала в органах державної податкової служби, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), а також те, що вона одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, то всі періоди роботи (служби) позивача на посадах податкової служби підлягають до зарахування до стажу державної служби.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі № 380/11287/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин