Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №300/9673/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/9673/24 пров. № А/857/18208/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Івано-Франківської митниці на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року (суддя Чуприна О.В., ухвалене в м. Івано-Франківську) у справі № 300/9673/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206030/2024/000184 від 01.11.2024 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2024/000017/1 від 01.11.2024,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" звернулося в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України в якому просило визнати протиправним та скасувати картку відмови №UA206030/2024/000184 від 01.11.2024 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2024/000017/1 від 01.11.2024.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року позов задоволено повністю.

В подальшому, позивачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у якій просив ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень; витрати на оплату послуг перекладача в розмірі 2 200,00 гривень.

Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року заяву задоволено частково. Ухвалено додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/9673/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206030/2024/000184 від 01.11.2024 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2024/000017/1 від 01.11.2024. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00.

Не погоджуючись з таким додатковим рішенням суду, його оскаржив відповідач- Івано-Франківська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 №300/9673/24 в частковому задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення, та відмовити ТзОВ «Рено Командор» у задоволенні вимог повністю.

Оскільки апеляційна скарга подана на додаткове рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

Частинами 1, 3 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як визначено абзацами 1 і 2 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктами 1 та 2 частини 3 та частиною 4 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження обставини залучення адвоката і понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, представником позивача долучено: ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1079637 від 28.11.2024; акт прийому-передачі послуг по договору надання правничої допомоги від 26.11.2024 з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко К.Т. у справі №300/9673/24 від 07.04.2025; договір про надання правничої допомоги від 26.11.2025; платіжна інструкція №1649 від 25.11.2024.

Відповідно до акту прийому-передачі послуг по договору надання правничої допомоги від 26.11.2024 з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко К.Т. у справі №300/9673/24 від 07.04.2025 надано наступну правову допомогу: аналіз проблеми; консультація клієнта; узгодження правової позиції; вивчення та правовий аналіз доказів по справі; вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами; підготовка адміністративного позову та додатків до нього; вивчення та правовий аналіз відзиву відповідача, підготовка відповіді на відзив та додатків до неї.

Загальна вартість послуг, вказаних в Акті становить 10 000,00 гривень.

При оцінці характеру наданої адвокатом Шевченко Кирилом Тарасовичем правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2025, укладений між адвокатом Шевченко К.Т. і ТОВ "Рено Командор" та акту прийому-передачі послуг по договору надання правничої допомоги від 26.11.2024 з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко К.Т. у справі №300/9673/24 від 07.04.2025, слід зазначити наступне.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката як визначено частиною 5 статті 134 КАС України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відтак, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Разом з тим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є неспівмірним із складністю і характером даної справи. з огляду на зміст та незначну кількість та складність в опрацюванні документів, долучених до позовної заяви.

Окрім цього, позовна заява в цій справі є типовою для цієї категорії спорів в частині оцінки норм права та об`єктивно містить незначний обсяг викладу обставин справи. Підготовка такої позовної заяви не потребувала значного часу і не мала завдати значних клопотів для спеціаліста в сфері юриспруденції - адвоката.

Відтак, зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що справедливим та співмірним можливе відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень.

Зважаючи на наведене, у сукупності апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування додатковго рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі №300/9673/24– без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді О. І. Довга

Т. І. Шинкар