Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №260/1063/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/1063/24 пров. № А/857/30276/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Іщук Л. П.,

суддів – Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року (головуючий суддя Луцович М.М., м. Ужгород) у справі №260/1063/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі №260/1063/24 визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання рішення Свалявського районного суду від 07.05.2021 року у справі 306/701/20; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10947,95 грн, що становлять 3 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання за період з 12 серпня 2022 до 29 жовтня 2023 року включно, та 33556,69 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого грошового зобов`язання за той самий період.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 260/1063/24 залишено без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

19 грудня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі № 260/1063/24.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року задоволено заяву про встановлення судового контролю. Зобов`язано Державну казначейську службу України подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі №260/1063/24 протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року прийнято звіт Державної казначейської служби України про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року в адміністративній справі №260/1063/24; встановлено Державній казначейській службі України новий строк для подання звіту, та зобов`язано Державну казначейську службу України подати до Закарпатського окружного адміністративного суду новий звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі №260/1063/24 протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.

01 травня 2026 року надійшов Державної казначейської служби України про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі №260/1063/24, у якому зазначено, що Казначейство з 13.01.2025 включило поданий позивачем виконавчий документ про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат до обліку за КПКВК 3504040 (по третій черзі заборгованості). Ідентифікатор (обліковий номер) виконавчого документа у справі № 260/1063/24, виданого згідно із рішенням від 17.05.2024 р, за даними програмного забезпечення АРМ Реєстр судових рішень (WEB) АС “Є-Казна” - 1533582. Станом на 29.04.2026 на виконанні за КПКВК 3504040: обліковуються рішення, віднесені до І черги – 13643 на загальну суму 1471,60 млн грн; обліковуються рішення, віднесені до ІІ черги – 4 458 на загальну суму 506,07 млн грн; загалом за І та ІІ чергами, а також за ІІІ чергою до рішення від 17.05.2024 надійшли 242860 рішень на загальну суму 7864,24 млн грн; залишок коштів за КПКВК 3504040 на 2026 рік складає 75,06 млн грн. Казначейством за період з 01.01.2026 р. по 23.04.2026 р. за КПКВК 3504040 виконано судових рішень на суму 24,94 млн грн за бюджетною програмою КПКВК 3504040, які віднесені до першої черги погашення заборгованості. У зв`язку з вищевикладеним, заборгованість за рішенням суду 17 травня 2024 року у справі №260/1063/24 про стягнення коштів на користь позивача, яка віднесена до третьої черги, може бути погашена лише після виконання судових рішень, які обліковуються за першою, другою чергою та рішень, що надійшли на виконання за третьою чергою раніше, ніж виконавчий лист у справі № 260/1063/24. Таким чином, встановлений обсяг коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 не дозволяє Казначейству здійснити у поточному році виконання рішення суду від 17.05.2024 у справі № 260/1063/24 про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 . На виконання частини 1 пункту 49 Порядку № 845 Казначейство за період з 01.04.2026 по 30.04.2026 звернулось листами від 02.04.2026 № 5-05-1-05/9104, від 13.04.2026 № 5-05-1-05/10109, від 23.04.2026 № 5-05-1-05/11130 до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Утім, попри регулярне надсилання Казначейством листів до Мінфіну відповідні зміни до закону про Державний бюджет України не внесені, так само не прийняте рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для безспірного списання коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040. У зв`язку із цим, Казначейство матиме можливість виконати рішення суду 17 травня 2024 року у справі №260/1063/24 про стягнення коштів на користь позивача за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, в межах бюджетних асигнувань у порядку черговості, однак, після погашення заборгованості за рішеннями, зокрема, віднесеними до першої та другої черг.

Оскаржуваною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року прийнято звіт Державної казначейської служби України про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі №260/1063/24. Встановлено Державній казначейській службі України новий строк для подання звіту, та зобов`язано Державну казначейську службу України подати до Закарпатського окружного адміністративного суду новий звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року в адміністративній справі №260/1063/24 протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд обґрунтовував тим, що Казначейство постійно звертається до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності визначення у Законі про Державний бюджет України достатнього обсягу коштів за бюджетною програмою, що дозволило б виконувати гарантовані державою судові рішення у встановлені законом строки.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем були належним чином обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та на момент подання відповідного звіту вжито заходи для виконання судового рішення.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що боржником не надано доказів звернення до Міністерства фінансів України у 10-денний строк з пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, як це передбачено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів при наданні оцінки законності та обгрунтованості оскаржуваної ухвали виходить з наступного.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129). Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).

Ці норми Конституції України знайшли своє вираження в процесуальному законодавстві України. Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а виконання рішення забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю у вигляді подання звіту про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Згідно із частиною 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

За правилами частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Згідно частини 5 статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату подання звіту рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі №260/1063/24 залишається не виконаним.

Вирішенню підлягає питання, чи наведені боржником обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, є обгрунтованими, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, є достатніми.

Як встановлено, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі №260/1063/24, яке набрало законної сили 19 грудня 2024 року, визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання рішення Свалявського районного суду від 07.05.2021 року у справі 306/701/20; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10947,95 грн, що становлять 3 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання за період з 12 серпня 2022 до 29 жовтня 2023 року включно, та 33556,69 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого грошового зобов`язання за той самий період.

Зі змісту поданого звіту вбачається, що встановлений обсяг коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 не дозволяє Казначейству здійснити у поточному році виконання рішення суду від 17.05.2024 у справі № 260/1063/24 про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 . На виконання частини 1 пункту 49 Порядку № 845 Казначейство за період з 01.04.2026 по 30.04.2026 звернулось листами від 02.04.2026 № 5-05-1-05/9104, від 13.04.2026 № 5-05-1-05/10109, від 23.04.2026 № 5-05-1-05/11130 до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою КПКВК 3504040. У зв`язку із цим, Казначейство матиме можливість виконати рішення суду 17 травня 2024 року у справі №260/1063/24 про стягнення коштів на користь позивача за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, в межах бюджетних асигнувань у порядку черговості, однак, після погашення заборгованості за рішеннями, зокрема, віднесеними до першої та другої черг.

Колегія суддів зазначає, що частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року №4901-VI передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Згідно з частиною першою, четвертою статті 3 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

На виконання вимог зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року №440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до пункту 20 указаного Порядку, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845.

Згідно з пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі також - «Порядок №845») безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з підпунктом 1 пункту 47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Пунктами 48, 49 Порядку №845 обумовлено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Як встановлено і визнається сторонами, 19 грудня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі № 260/1063/24.

Станом на час постановлення оскаржуваної ухвали зазначений виконавчий лист не був виконаний.

Отже, тримісячний строк, визначений частиною четвертої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і пунктом 48 Порядку №845 для перерахування коштів стягувачу, був порушений відповідачем.

Колегія суддів зауважує, що встановлений частиною четвертою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» строк перерахування коштів стягувачу є імперативним, а його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень.

Зі змісту пункту 49 Порядку №845 випливає, що у разі необхідності у додаткових коштах понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає до Міністерства фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України протягом 10 днів з дня надходження відповідних виконавчих документів для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету.

Приписи цього пункту вимагають направлення до Міністерства фінансів України пропозицій щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України після надходження кожного виконавчого документа від кожного стягувача, а тому належним доказом виконання зазначених приписів може бути лише відповідне звернення до Міністерства фінансів України, направлене із дотримання строку, встановленого Порядком №845.

Казначейство з 13.01.2025 включило поданий позивачем виконавчий лист про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат до обліку за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (по третій черзі заборгованості).

Однак, як встановлено з матеріалів справи, з листами до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою КПКВК 3504040 Казначейство звернулось у період з 01.04.2026 по 30.04.2026.

Тобто, доказів, які б підтверджували, що Казначейство у 10-денний строк з моменту надходження від неї виконавчого документу зверталося до Міністерства фінансів України з відповідними пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у зв`язку з неможливістю здійснення безспірного списання коштів через їхню недостатність, боржником не надано.

Колегія суддів вважає, що обставина відсутності у відповідача бюджетних коштів за відповідною бюджетною програмою та наявність значної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах Казначейства, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення у тому випадку, коли органами Казначейства не дотримана процедура, передбачена Порядком №845.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд зазначає, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, але таке право має використовуватись судом залежно від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення, відтак, з врахуванням вимог ст.381-1 КАС України та відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.

Керуючись статтями 311, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №260/1063/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш