Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №380/841/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/841/26 пров. № А/857/16948/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року (головуючий суддя Мричко Н.І., м.Львів) у справі №380/841/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.01.2026 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015-2024 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 380/10384/24; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015 2024 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 380/10384/24.

Позов обґрунтовує тим, що під час проходження військової служби позивачу не була нарахована та виплачена підйомна допомога за 2016 рік, грошова допомога на оздоровлення за 2016-2022, 2024 роки, грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015-2024 роки, грошова компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 380/10384/24.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015-2024 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 380/10384/24. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015 2024 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 380/10384/24.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Слід заначити, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення не передбачена вимогами Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, 20.05.08 № 425 та статтею 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави щодо врахування індексації грошового забезпечення до виплати підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015-2024 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

В період з січня 2015 року по липень 2020 року включно ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_4 ) правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) та з серпня 2020 року до часу звільнення з військової служби у лютому 2024 року проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).

05.06.2020 на виконання наказу Адміністрації ДПСУ №52 «Про припинення діяльності Військової частини НОМЕР_4 у результаті реорганізації» від 01.06.2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_4 ) в ході реорганізації припинив свою діяльність і приєднався до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.03.2021 припинено юридичну особу військова частина НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) із визначенням правонаступника військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 на даний час ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2024 року №219-ОС припинено контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку майстер сержанта ОСОБА_1 .

Наказом начальника НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби Україани від 19 лютого 2024 року № 236-ОС майстер-сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Остаточною датою проходження військової служби вважати 16 лютого 2024 року.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 25.11.2024 у справі № 380/10384/24 визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неврахування січня 2008 року як місяця підвищення доходу під час нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та з 01 січня 2024 року по 16 лютого 2024 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та з 01 січня 2024 року по 16 лютого 2024 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 16 лютого 2024 року включно з урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу. Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 16 лютого 2024 року включно з урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.08.2025 у справі № 380/10384/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 380/10384/24 змінив, виклавши абзац п`ятий його резолютивної частини у наступній редакції: Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та з 01 січня 2024 року по 16 лютого 2024 року включно у розмірі 4439,93 грн на місяць відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 380/10384/24 залишив без змін.

16.10.2025 відповідач на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 380/10384/24 здійснив виплату індексації грошового забезпечення на загальну суму 320197,46 грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), позивачу було проведено нарахування та виплату підйомної допомоги у січні 2016 року у розмірі 3564,50 грн, грошової допомоги на оздоровлення у вересні 2016 року у розмірі 5267,75 грн, грошової допомоги на оздоровлення у липні 2017 року у розмірі 5 309,55 грн, грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2018 року у розмірі 9270,60 грн, грошової допомоги у листопаді 2019 року у розмірі 11475,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у червні 2020 року у розмірі 18622,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у вересні 2021 року у розмірі 17 204,20 грн, грошової допомоги на оздоровлення у квітні 2022 року у розмірі 20158,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2024 року у розмірі 32024,80 грн, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у лютому 2024 року у розмірі 400310,00 грн, грошової компенсації за 140 календарні дні невикористаної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2015-2024 роки у лютому 2024 року у розмірі 149449,07 грн, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік у лютому 2024 року у розмірі 112086,80 грн.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною 1 статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (Закон № 2011-XII).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (чинної до 28.02.2018) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-XII визначено, що один раз в рік військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.

За приписами пункту 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 № 45, у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв`язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби; добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі (далі - добові) на військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, який переїхав разом з ним.

Постановою №889 (в редакції постанови КМУ №161 від 13.03.2013) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Пунктом 2 Постанови №889 передбачено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Аналіз приведених вище норм дає підстави для висновку, що розрахунковою величиною для обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення підйомної допомоги та щомісячної додаткової грошової винагороди є місячне грошове забезпечення.

Апеляційний суд зауважує, що у постанові від 06.02.2019 в справі №522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За змістом статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відтак, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.

Суд апеляційної інстанції враховує також висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 30.11.2023 у справі №380/21619/21.

Щодо систематичного характеру індексації, колегія суддів також вказує, що така була нарахована позивачу за кожен місяць спірного періоду, що підтверджується розрахунком нарахування індексації грошового забезпечення та архівними відомостями, що містяться у матеріалах справи.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені нормативно-правові акти, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015 2024 роки, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 380/10384/24.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 380/841/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар