Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №580/7835/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року справа № 580/7835/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом представниці Дуди Ю. М. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

20.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов представниці ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі – відповідач) про:

визнати протиправними дій щодо проведення компенсації сум утриманого податку на доходи фізичних осіб з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 07.04.2021 при виконанні рішення суду в адміністративній справі № 580/5532/23;

зобов`язання виплатити компенсацію сум утриманого податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 07.04.2021 на виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/5532/23;

визнання протиправними дій щодо проведення утримання військового збору в розмірі 5% з грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 07.04.2021 при виконанні рішення суду в адміністративній справі № 580/5532/23;

зобов`язання перерахувати та виплатити військовий збір в розмірі 3,5% від суми виплаченого грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 07.04.2021 на виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/5532/23;

визнання протиправною бездіяльності, що полягає у не нарахуванні та не виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2018 роки, одноразової допомоги при звільнені за 4 календарних років з урахуванням індексації грошового забезпечення, яка підлягає нарахуванню та виплаті згідно з рішенням суду у справі № 580/5532/23;

зобов`язання здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2018 роки, одноразової допомоги при звільнені за 11 календарних років виходячи з місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, що підлягає нарахуванню та виплаті згідно з рішенням суду у справі № 580/5532/23.

Обґрунтовуючи зазначили, що неправомірне утримання податків і зборів під час виконання судового рішення, а також невиплата додаткових видів грошової допомоги та допомоги при звільненні з урахуванням індексації є протиправними й порушують законні права позивача на повний розрахунок.

Тому 27.07.2026 суд ухвалою прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.

12.08.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказавши, що відшкодування утриманого ПДФО та військового збору відсутнє, оскільки виплати за рішенням суду не є грошовим забезпеченням і здійснюються звільненому військовослужбовцю на загальних підставах. Крім того, індексація не враховується при розрахунку допомоги на оздоровлення, соціально-побутових потреб та одноразової допомоги при звільненні.

Усі документи, що надійшли від учасників, суд долучив до матеріалів адміністративної справи, як докази.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх повідомленням та викликом суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Позивач проходив військову службу у відповідача та відповідно до витягу з наказу командира від 20.08.2018 №186 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 20.08.2018.

Між тими ж сторонами вирішений судовий спір у справі №580/5532/23. Зокрема, 11.09.2023 Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, що набрало законної сили 23.07.2024. Зокрема, зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.12.2015 по 28.02.2018. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.08.2018 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Виписка з карткового рахунку позивача підтверджує виплату відповідачем 27.06.2026 позивачу на виконання вказаного рішення суду 83246,72грн.

Тому звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44 (далі - Порядок № 44).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно із пунктами 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як зазначено вище, на виконання рішення суду від 11.09.2023 у справі № 580/5532/23 відповідач перерахував та виплатив позивачу грошове забезпечення у розмірі 83246,72грн. Виплату коштів відповідачем здійснено 27.06.2026. Відповідач у відзиві не заперечує стягнення ПДФО та військового збору у розмірі 5%. При цьому відповідач заперечує право позивача на отримання грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, виплаченого на виконання зазначеного рішення суду. Відповідно доказів компенсації позивачу сум податку з доходів фізичних осіб відповідачем до суду не надано, а матеріали справи не містять. Разом з тим, одночасно з виплатою позивачеві індексації грошового забезпечення йому також повинна була бути виплачена грошова компенсація у розмірі суми ПДФО, утриманого з його грошового забезпечення. До такого ж правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 25.06.2020 у справі №825/761/17, від 22.06.2018 року у справі №812/1048/17. Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо розміру утриманого військового збору з грошового забезпечення.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом. Так, Закон України від 10.10.2024 № 4015-ІХ набрав чинності 01.12.2024.

Тобто, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 року застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Для виконання рішення суду від 11.09.2023 у справі №580/5532/23 нарахований позивачу дохід (індексація грошового забезпечення) стосувався періоду з 01.12.2015 до 28.02.2018 з 01.03.2018 до 20.08.2018, коли ставка військового збору становила 1,5%.

Так, до 01.12.2024 відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ставка військового збору становила 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Натомість, з 01 грудня 2024 року набрав чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року №4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану", згідно з яким змінено пункт 16-1 підрозділу 10 ХХ ПК України та ставка військового збору почала становити 5 відсотків від об`єкта оподаткування.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №580/5532/23 поновлено право позивача на отримання належної індексації грошового забезпечення у період проходження служби до 01.12.2024. Тому при нарахуванні та виплаті належної індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 11.09.2023 у справі №580/5532/23 відповідачем мала бути застосована ставка військового збору на рівні 1,5%, а не 5%.

У зв`язку із чим підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування 5% і зобов`язання повернути надлишково утриманий військовий збір позивачу в розмірі 3,5% (5% - 1,5%).

Щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2018 роки, одноразової допомоги при звільнені за 11 календарних років виходячи з місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, що підлягає нарахуванню та виплаті згідно з рішенням суду у справі №580/5532/23, суд не встановив правових підстав для їх задоволення з огляду на те, що в цій частині позовні вимоги доказами не підтверджені та необґрунтовані, порушень відповідача не підтверджено доказами.

Отже, позов обґрунтований частково та підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов представниці ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №580/5532/23.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №580/5532/23.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5 відсотків при виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №580/5532/23.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) надлишково утриманого військового збору з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №580/5532/23, у розмірі 3,5 відсотка.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ