Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №280/6469/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Справа № 280/6469/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виключення полковника ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 10 квітня 2026 року до проведення з ним усіх необхідних розрахунків та без його згоди.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2026 №100 в частині дати виключення полковника ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, визначивши датою виключення 04 червня 2026 року — день фактичного проведення остаточного розрахунку при звільненні з військової служби.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок усіх належних видів грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 за період з 11 квітня 2026 року по 04 червня 2026 року включно, виходячи з дати фактичного виключення зі списків особового складу військової частини 04 червня 2026 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити полковнику ОСОБА_1 належні суми грошового забезпечення за період з 11 квітня 2026 року по 04 червня 2026 року включно з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно наказом від 10.04.2026 виключив його зі списків особового складу частини з 10.04.2026. Військовослужбовець забезпечується всіма видами забезпечення до останнього дня перебування в списках особового складу та не може бути виключеним до проведення розрахунків по всіх видах забезпечення. Разом з цим, на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 повний розрахунок із позивачем проведений не був. Тільки, 04.06.2026 позивачу військовою частиною НОМЕР_2 було виплачено грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у розмірі 123581,84 грн. Позивач зазначає, що був виключений без його згоди зі списків особового складу 10.04.2026 року, тобто раніше, ніж проведено повний розрахунок з ним по грошовому забезпеченню. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02 липня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Військова частина НОМЕР_1 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що позивач не ставить під сумнів суму виплаченого грошового забезпечення при звільненні. Таким чином, позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про оскарження дій/бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації за речове забезпечення. Невиплата компенсації за речове забезпечення позивачу станом на день виключення зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та затримання розрахунку при звільненні не є підставою для скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2026 №100 (по стройовій частині) в частині виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, та зобов`язання відповідача внести у такий наказ зміни про виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 04.06.2026, тобто з дати проведення з позивачем повного розрахунку за компенсацією речового майна, а відтак на думку відповідача відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Крім того, зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду.

10 липня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Військова частина НОМЕР_2 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що позивач проходив військову службу у відповідача-1 та був звільнений з військової частини НОМЕР_1 . Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпечені військової частини НОМЕР_2 та виконує фінансові зобов`язання на підставі наказів військової частини НОМЕР_1 . Військова частина НОМЕР_2 повністю підтримує правову позицію Військової частини НОМЕР_1 , викладену у відзиві, вважає її такою, що є юридично виваженою та такою, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України. Зокрема, Військова частина НОМЕР_2 погоджується з викладеними у відзиві висновками щодо відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову, належної оцінки доказів, поданих позивачем, а також правильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спірних правовідносин. Доводи, наведені у відзиві Військової частини НОМЕР_1 , є достатніми для повного та всебічного з`ясування обставин справи, а також для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. Просить відмовити у позові.

З 11.08.2026 по 06.09.2026 суддя Богатинський Б.В. перебував у щорічній основній відпустці.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2026 №100 полковника ОСОБА_1 звільненого з військової служби наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 18.03.2026 №353 за станом здоров`я, з 10.04.2026 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

На день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 повний розрахунок із позивачем проведений не був, що не заперечується відповідачами.

04.06.2026 позивачу військовою частиною НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні якої перебуває військова частина НОМЕР_1 виплачено грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у розмірі 123581,84 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виключення його зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 10 квітня 2026 року до проведення повного розрахунку, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 2 статті 24 Закону передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з частиною 7 статті 26 Закону звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).

Відповідно до абзацу 1 пункту 242 Положення №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац 3 пункту 242 Положення №1153/2008).

Отже, у розумінні пункту 242 Положення №1153/2008 відповідач не може виключити позивача без його згоди зі списків особового складу військової частини у тому випадку, якщо не провів з ним розрахунок, тобто не виплатив усі ним же встановлені платежі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 10.05.2019 року у справі №814/1113/16, від 05.12.2019 року у справі №420/6263/18, від 28.07.2020 року у справі №495/707/14-а, від 04.11.2020 року у справі №808/1854/16, від 21.09.2023 року у справі №420/4487/19.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2026 №100 позивача звільненого з військової служби наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 18.03.2026 №353 за станом здоров`я, з 10.04.2026 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Разом з тим, позивачу тільки 04.06.2026 військовою частиною НОМЕР_2 виплачено грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у розмірі 123581,84 грн.

Суд зазначає, що стосовно нарахування та виплати цієї суми відсутній спір. Згоду на виключення з особового складу військової частини без проведення з ним остаточного розрахунку, позивач не надавав. Отже, у такому випадку, у відповідача не було права на відрахування позивача з особового складу військової частини до виплати на його користь у тому числі і цієї суми.

Зважаючи на те, що позивач не надавав згоди на виключення його зі списків особового складу військової частини без проведення повного розрахунку, дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 10 квітня 2026 року є протиправними.

Ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо виключення позивача зі списків особового складу військової частини з 10 квітня 2026 року та зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2026 №100, визначивши датою виключення позивача зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 04.06.2026 - день проведення остаточного розрахунку.

Враховуючи викладене, у разі приведення наказу про виключення зі списків особового складу у відповідність до вимог законодавства позивач має право на перерахунок та виплату всіх належних видів грошового забезпечення за період з 11.04.2026 по 04.06.2026, включаючи щомісячне грошове забезпечення та інші передбачені законодавством виплати, право на які пов`язане з перебуванням на військовій службі.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Перебіг цього строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спір у цій справі стосується протиправності виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 10 квітня 2026 року без проведення повного розрахунку. Остаточний розрахунок (виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна в розмірі 123 581,84 грн) Військова частина НОМЕР_2 здійснила лише 04 червня 2026 року.

Тобто, початком перебігу строку звернення до суду є час отримання повного розрахунку грошового забезпечення, а саме 04 червня 2026 року. Позивач до суду звернувся 25 червня 2026 року (Документ сформований в системі «Електронний суд»), отже, строк звернення до суду не пропущений.

В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 10 квітня 2026 року до проведення з ним усіх необхідних розрахунків та без його згоди.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2026 №100 в частині дати виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, визначивши датою виключення 04 червня 2026 року -день фактичного проведення остаточного розрахунку при звільненні з військової служби.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок усіх належних видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11 квітня 2026 року по 04 червня 2026 року включно, виходячи з дати фактичного виключення зі списків особового складу військової частини 04 червня 2026 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належні суми грошового забезпечення за період з 11 квітня 2026 року по 04 червня 2026 року включно з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ),

Відповідач 1 – Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ),

Відповідач 2 - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Повне судове рішення складено 25.09.2026.

Суддя Б.В. Богатинський