Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №280/5472/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Справа № 280/5472/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

12 червня 2026 року представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків та уточнений адміністративний позов, у якому позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 в частині призначення ОСОБА_1 на посаду та зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що станом на 05.05.2026, тобто на момент затримання та прийняття наказу про призов позивача, роботодавцем вже була подана через портал «Дія» заява про бронювання працівника. 08.05.2026 позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з бронюванням, строком до 29.01.2027. Отже, наявність чинного статусу заброньованої особи виключала можливість законного призову позивача на військову службу. Зазначає, що не вчиняв жодних адміністративних правопорушень, перебував безпосередньо на своєму робочому місці, пред`явив документи, що посвідчують особу, та надав логічні пояснення щодо стадії оновлення даних у системі електронного бронювання. За таких обставин, його примусове утримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 було здійснено з явним порушенням закону, що свідчить про незаконність усіх подальших процедурних дій відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_4 , як орган військового управління, мав безперешкодний доступ до Єдиного державного реєстру «Оберіг» і зобов`язаний був урахувати факт реєстрації роботодавцем електронної заявки № 20260505-2296851 від 05.05.2026 року. Не надавши позивачу можливості завершити технічний процес синхронізації даних (що займає до 72 годин) та проігнорувавши надані письмові докази від підприємства (службову записку з відміткою про реєстрацію від 05.05.2026), Начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 діяв всупереч принципу правової визначеності та належного урядування. Враховуючи, що позивач відповідно до ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягав призову, його затримання відбулося з порушенням ст. 29 Конституції України та ст. 262 КУпАП, а відповідач в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не може довести правомірність призову заброньованої особи - Наказ № 1292 від 05.05.2026 року є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки позивача було призвано на військову службу в період його бронювання, то вважає, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача є визнання судом протиправними та скасування наказів про призов позивача та зарахування його до військової частини, оскільки іншого порядку відновлення порушених прав позивача не існує. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

03 серпня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Військова частина НОМЕР_1 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. Позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2026 №131 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. Слід зазначити, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця. При цьому, оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.05.2026 №131 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини. За таких обставин, можна прийти до висновку про відсутність підстав щодо протиправності наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а тому вказаний наказ не підлягає скасуванню. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

17 серпня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. ІНФОРМАЦІЯ_6 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», позивач втратив попереднє бронювання 30.04.2026 року у зв`язку зі звільненням та за відповідною заявою керівника попереднього підприємства. Після цього позивач уклав новий трудовий договір та був прийнятий на посаду слюсаря-сантехніка 4 розряду до КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради з 04.05.2026 року (наказ про прийняття на роботу № 166к від 01.05.2026). Новий роботодавець позивача — КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради подав електронну заявку на бронювання позивача через Портал «Дія» 08.05.2026 року. Таким чином, у період з 30.04.2026 року по 08.05.2026 року у позивача юридично та фактично було відсутнє діюче бронювання. Надані позивачем до матеріалів справи документи (офіційна відповідь КП «Запоріжремсервіс» № 1514/09-05 від 18.05.2026, службова записка від 05.05.2026 та електронний витяг з порталу «Дія») не є доказами наявності у позивача законного права на відстрочку від призову за мобілізацією станом на 05.05.2026 року. Зазначає, що станом на 05.05.2026 року позивач не мав юридично підтвердженої відстрочки від призову, у зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_7 діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. На момент проведення мобілізаційних заходів ні в паперовому, ні в електронному вигляді Позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували факт наявності у нього чинної відстрочки. Просить відмовити у позові.

З 11.08.2026 по 06.09.2026 суддя Богатинський Б.В. перебував у щорічній основній відпустці.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

27.03.2026 позивач пройшов медичній огляд, за результатами якого був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується Довідкою ВЛК від 27.03.2026 №2026-0327-1444-2646-0.

Згідно з відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», позивач втратив попереднє бронювання 30.04.2026 року у зв`язку зі звільненням та за відповідною заявою керівника попереднього підприємства.

На підставі наказу про прийняття на роботу № 166к від 01.05.2026 позивач працює у КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на посаді слюсаря-сантехніка 4 розряду з 04.05.2026 року.

Відповідальна за військовий облік КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради звернулася до директора КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради із службовою від 05.05.2026, в якій просила забронювати військовозобов`язаних працівників, які працевлаштовані згідно наказу №166к від 01.05.2026; №167к від 01.05.2026, а саме: позивача.

Згідно витягу з Порталу Дія - результат бронювання за заявою № 20260505-2296851, позивач має статус заброньованого до 29.01.2027, дата та час – 08.05.2026.

Позивач зазначає, що 05.05.2026 позивач був затриманий працівниками патрульної поліції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Наказу від 05.05.2026 № 1292 позивач був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2026 №131 позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Позивач не погодившись з рішенням відповідача 1 щодо призову його на військову службу під час мобілізації на особливий період та відповідача 2 щодо зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Положеннями ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

За змістом ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ).

За визначенням ст. 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

При цьому, одним із принципів здійснення мобілізаційної підготовки та мобілізації є додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян, а зміст мобілізаційної підготовки становить в тому числі бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час (ч.ч. 2, 3 ст. 3 Закону №3543-XII).

Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Метою бронювання військовозобов`язаних, згідно зі ст. 24 Закону № 3543-XII, є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-XII бронюванню підлягають, зокрема, військовозобов`язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання (ч. 2 ст. 25 Закону №3543-XII).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 3543-XII органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов`язаних, зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час визначено Порядком бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 (далі - Порядок № 76, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами пункту 1 Порядку визначено механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі - державні органи);

- в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

- на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі - критично важливі підприємства);

- на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи);

- у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

- в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі - оператори протимінної діяльності).

Відповідно до п. 3 Порядку № 76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія.

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

Не підлягають бронюванню військовозобов`язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов`язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Строк дії відстрочки не може перевищувати:

- строку проведення мобілізації - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку;

- строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;

- 12 місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах п`ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку;

- строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.

Згідно з п. 14 Порядку № 76 для цілей бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов`язаних (далі - Єдиний перелік), до якого включаються державні органи та органи, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку, критично важливі підприємства, критично важливі установи.

Мінекономіки вносить до Єдиного переліку державні органи та органи, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку. Відповідний державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими підприємствами, критично важливими установами, вносить до Єдиного переліку такі критично важливі підприємства та критично важливі установи, крім юридичних осіб - релігійних організацій.

Відповідно до п. 25 Порядку № 76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою.

Згідно з п. 29 Порядку № 76 протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів переведення військовозобов`язаного (крім військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому пункту 4 частини першої статті 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”) на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов`язаний:

перебуває на військовому обліку;

перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;

уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”;

не перебуває у розшуку.

Відповідно до п. 30 Порядку № 76 інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

Згідно з п. 33 Порядку № 76 електронна інформаційна взаємодія між державними електронними інформаційними ресурсами державних органів здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".

У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Обсяг та структура даних, якими обмінюються суб`єкти електронної інформаційної взаємодії, визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 "Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2455; 2021 р., № 52, ст. 3216; 2023 р., № 11, ст. 721).

Електронна інформаційна взаємодія здійснюється з дотриманням вимог Законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", інших нормативно-правових актів у сфері захисту інформації.

Суд звертає увагу, що позивач працює у КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на посаді слюсаря-сантехніка 4 розряду з 04.05.2026 року на підставі наказу про прийняття на роботу № 166к від 01.05.2026.

05.05.2026 відповідальна за військовий облік на підприємстві звернулася до директора КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради із службовою, в якій просила забронювати військовозобов`язаних працівників, які працевлаштовані згідно наказу №166к від 01.05.2026; №167к від 01.05.2026, а саме: позивача.

Отже, з моменту ініціювання процедури електронного бронювання та направлення відповідної заяви, тобто з 05.05.2026, позивач мав законні підстави для отримання бронювання протягом 72 годин, що визначено Порядком бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Згідно витягу з Порталу Дія - результат бронювання за заявою № 20260505-2296851, позивач має статус заброньованого до 29.01.2027, дата– 08.05.2026.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 29 Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого Постановою КМУ № 76 (в редакції Постанови КМУ № 1608 від 08.12.2025), з моменту формування списку засобами Реєстру державою гарантовано автоматичне переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік протягом 72 годин. Таким чином, у період з 05.05.2026 по 08.05.2026 тривав визначений законодавством строк завершення процедури бронювання позивача, за результатами якої останньому офіційно підтверджено статус заброньованого на строк до 29.01.2027.

Водночас, відповідач не перевірив належним чином наявність у позивача права на відстрочку у зв`язку з бронюванням, не забезпечив дотримання встановленої законом процедури та, всупереч вимог Порядку № 76, незаконно видав наказ від 05.05.2026 № 1292 про призов позивача до Збройних Сил України і направлення до військової частини НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що станом на 05.05.2026, тобто на момент затримання та прийняття наказу про призов позивача, роботодавцем вже була подана через портал «Дія» заява про бронювання працівника. Враховуючи, також той факт, що вже 08.05.2026 позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з бронюванням, строком до 29.01.2027, суд дійшов висновку про протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.05.2026 №1292 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби. Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.

Зазначений підхід передбачає автоматичну оцінку наступних рішень суб`єктів по всьому ланцюгу правовідносин безпосередньо пов`язаних між собою, як похідних від первинного рішення, з якого слідують всі наступні, незважаючи навіть на правомірну поведінку учасників відносин, залучених на реалізацію такого протиправного рішення.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.05.2026 №1292 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації відповідно це тягне за собою протиправність усіх наступних наказів у логічному ланцюгу, оскільки вони є наслідком першого протиправного рішення. Таким чином, всі подальші накази про зарахування позивача до списків особового складу військових частин, будучи похідними від первинного протиправного наказу, також підлягають скасуванню. Отже, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2026 №131 в частині, що стосується зарахування на військову службу за призовом у воєнний час позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом враховано, що після видання наказу про призов та направлення позивача для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 , стосовно позивача виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначено Законом № 2232-XII.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII визначено підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Суд враховує, що чинним законодавством не передбачена підстава для звільнення військовослужбовця та подальшого виключення зі списків частини на підставі рішення суду або ж через незаконний призов територіальним центром комплектування та соціальної підтримки військовозобов`язаних громадян України для проходження військової служби.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є не лише визнання протиправним та скасування наказу про призов, а й покладення на Військову частину НОМЕР_1 обов`язку виключити позивача зі списків особового складу та звільнити його з військової служби, тобто вчинити дії, необхідні для усунення наслідків незаконного призову.

Відповідно до ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, судом враховується, що саме такий спосіб захисту порушених прав позивача є ефективними, належними та спрямованими на повне і остаточне відновлення порушених з боку суб`єкта владних повноважень прав та законних інтересів.

Стосовно доводів позовної заяви з приводу порушення проведення процедури медичного огляду військово-лікарською комісією, не врахування наявних захворювань, то суд зазначає, що порядок проведення медичного огляду не є предметом судового оскарження в цій справі.

Крім того, звертаючись до суду позивач не надав суду доказів оскарження позивачем та скасування постанови ВЛК, оформленої довідкою ВЛК №2026-0327-1444-2646-0 від 27.03.2026, до ВЛК вищого рівня, як це визначено нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800).

В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.05.2026 №1292 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2026 №131 в частині, що стосується зарахування на військову службу за призовом у воєнний час ОСОБА_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),

Відповідач 2 - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 25.09.2026.

Суддя Б.В. Богатинський