Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №160/18412/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокуСправа №160/18412/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника без обмеження розміру пенсії відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" викладеному у листі від 12.06.2026 року вих. № 71543-51297/К-01/8-0400/26;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 12.05.2026 року відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" без обмеження індексації пенсії максимальним розміром та у зв`язку з чим виплатити недоотриману суму пенсії починаючи з 12.05.2026 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на протиправні дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо застосування обмеження основного розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника гарантованого статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника у зв`язку з її індексацією. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області з 12.05.2026 року та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розмір якої обчислено з урахуванням положень ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Так відповідно до ст.37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї призначається у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника. Розмір пенсії за віком годувальника з урахуванням установлених обмежень індексації становить 26 133,17 грн, а загальний розмір пенсії позивача у зв`язку з втратою годувальника станом на 01.06.2026 року - 13 066,59 грн. Також положеннями ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію для відповідної категорії осіб, при цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням передбачених ним доплат та підвищень. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.04.2025 року у справі №520/9629/24. Крім того, відповідач наголошує, що індексацію пенсії проведено відповідно до вимог статті 42 Закону №1058-IV та постанов КМУ №168, №185 та №209, якими встановлено обмеження розміру збільшення пенсії внаслідок індексації. У зв`язку з чим вважає проведений розрахунок пенсії позивача таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, та просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області з 12.05.2016 та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Позивач 20.05.2026 звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії.

Листом від 12.06.2026 № 71543-51297/К-01/8-0400/26 відповідач повідомив позивача, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України щодо індексації пенсій розмір пенсії було перераховано з 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025.

У зазначеному листі відповідач навів розрахунок пенсії годувальника та зазначив, що її розмір з урахуванням обмежень індексації становить 26 133,17 грн. Водночас, визначаючи розмір пенсії позивача у зв`язку з втратою годувальника, пенсійний орган виходив із 50% пенсії годувальника в розмірі 15 375,63 грн, після чого застосував обмеження сум індексації за 2023, 2024 та 2025 роки на загальну суму 2 309,04 грн. Унаслідок цього розмір пенсії позивача станом на 01.06.2026 визначено в розмірі 13 066,59 грн. Також повідомив, що не вбачає підстав для перерахунку пенсії відповідно до абзацу третього частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у повному обсязі, без обмеження її розміру.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Сторонами не заперечується, що позивач, яка отримує пенсію по втраті годувальника, який відносився до кола осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI).

Так, відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків їх заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначає розмір пенсії за віком.

Відповідно до розрахунку пенсії від 03.06.2026 відповідач здійснив розрахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі 15 375,63 грн (із розрахунку 50% від 30 751,25 грн), але зменшив її на 2 309,04 грн мотивуючи зменшення обмеженнями індексацій: з 01.03.2023 року - на суму 1 125,27 грн; з 01.03.2024 року - на суму 156,99 грн, з 01.03.2025 року - на суму 1 026,78 грн.

Отже, спірним у цій справі є дії відповідача щодо обрахунку розміру пенсії позивача під час здійснення індексації пенсії у 2023 - 2025 роках.

Статтею 42 Закону №1058-IV встановлено порядок та умови проведення індексації та перерахунок пенсій.

Частиною другою статті 42 Закону № 1058-ІV визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 затверджено "Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №124).

Згідно із приписами Порядку № 124, розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Пунктом 5 Порядку № 124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

У свою чергу, під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (абзац 2 пункту 6 постанови №124).

Суд зазначає, що з метою забезпечення у 2023 - 2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:

- у 2023 році 1,197 згідно із постановою № 168;

- у 2024 році 1,0796 згідно з постановою № 185;

- у 2025 році 1,115 згідно з постановою №209.

Таким чином, індексація пенсій у 2021 - 2025 роках повинна проводитись відповідно до постанови № 168, постанови № 185, постанови № 209, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115, відповідно.

Разом з тим, зазначеними постановами (№ 168, № 185, № 209) запроваджено обмеження розміру підвищення пенсії за результатами індексації - не більше 1 500 грн.

Відповідачем при здійсненні масового перерахунку пенсій обмежено розмір пенсії позивача з 01.03.2023 року - на суму 1 125,27 грн; з 01.03.2024 року - на суму 156,99 грн, з 01.03.2025 року - на суму 1 026,78 грн відповідно до абзацу 2 пункту 10 постанови № 168, пункту 3 постанови №185 та абзацу 2 пункту 3 постанови № 209.

Тобто, відповідачем обмеження в індексації застосовані після нарахування доплати до пенсії по Закону № 345-VІ, тобто, до мінімального розміру пенсії визначеного ст.8 Закону № 345-VІ та абз.3 ч.1 ст. 28 Закону № 1058-ІV, що не відповідає приписам законодавства.

В свою чергу, судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію по втраті годувальника після померлого її чоловіка відповідно до приписів ст.36 Закону №1058-ІV.

Суд зауважує, що оскільки пенсія по втраті годувальника це 50% пенсії за віком самого годувальника, то відповідно пенсія позивача з врахуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" повинна складати 50% від суми пенсії.

Отже, дії відповідача щодо застосування обмеження виплати позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника, після проведенні щорічної індексації у 2023 - 2025 роках, після нарахування мінімального розміру пенсії визначеного ст.8 Закону № 345-VІ та абз.3 ч.1 ст.28 Закону № 1058-ІV не відповідають приписам законодавства.

Відповідач безпідставно посилається на норми постанови КМУ, якою встановлено обмеження індексації, оскільки згідно зі статтею 8 Закону № 345-VI та статтею 37 Закону № 1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника обчислюється у відсотках від заробітку годувальника і підлягає індексації у повному обсязі. Зменшення розміру належної позивачу індексації є звуженням її права на належне пенсійне забезпечення, а отже аргументи відповідача щодо правомірності обмеження індексації є безпідставними.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника позивача без обмеження її розміру, викладеної в листі від 12.06.2026 № 71543-51297/К-01/8-0400/26, та зобов`язання відповідача здійснити з 12.05.2026 перерахунок цієї пенсії позивачу відповідно до абзацу третього частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", без обмеження її розміру при проведенні індексації, з виплатою недоотриманих сум пенсії за період з 12.05.2026 із урахуванням раніше виплачених сум.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 1 064,96 грн підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" викладеному у листі від 12.06.2026 року вих. № 71543-51297/К-01/8-0400/26.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 з 12.05.2026 року відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" без обмеження індексації пенсії максимальним розміром та у зв`язку з чим виплатити недоотриману суму пенсії починаючи з 12.05.2026 року із урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 1 064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма