Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №570/2825/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2825/26

Номер провадження 3/570/1031/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Таргоній М.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції Рівненській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, прож. АДРЕСА_1 , з незакінченою вищою освітою (РДГУ пегагічний факультет), розлучена, на утриманні 1 неповнолітня дитина (батько дитини позбавлений батьківських прав), офіційно не працює, паспорт 000967111, п/водія НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

На розгляд до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 згідно протоколу серії ЕПР1 № ЕПР1 № 666983 від 15.05.2026 р. за порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи. Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно положень пункту 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.9а ПДР забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

15 травня 2026 р. о 20 год. 33 хв. на а/д Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів 137 км, що в межах Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Mercedes-Benz c220 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , якій роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, заперечила свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення. Пояснила, що алкоголь вона не вживає, а в день події їздила в м. Рівне, залишивши вдома свою малолітню дитину зі своєю матір`ю, яка є інвалідом ІІІ гр. По телефону її мати повідомила, що у неї стався приступ (больовий), та в дитини погіршився стан здоров`я із значним підвищенням температури тіла. Вона відразуж виїхала додому, та по дорозі була зупинена працівниками поліції, яким вона відразу повідомила, що їде додому де на неї чекає мати, яка є інвалідом ІІІ гр., та хвора малолітня дитина. Поліцейські спочатку повідомили їй про недотримання вимог ПДР щодо дорожньої розмітки, однак на її звернення про наявність належного підтвердження вчинення такого порушення, працівник поліції відмовив у наданні відповідних матеріалів та звинуватив її в тому, що вона взагалі нетвереза. Такі дії поліцейських сприйняла як неправомірні та необ`єктивні, оскільки вона алкоголю не вживає. Свої заперечення проти припущення поліцейського вона відразу повідомила, вказуючи, що алкоголь вона не вживає, та повторила, що їй необхідно якнайшвидше дістатися додому до хворої дитини та матері інваліда. При цьому, вона відразу погодилася пройти огляд на місці зупинення ТЗ. Під час огляду спроби пройти огляд, у спосіб продування в прилад повітря, що видихається, здійснювались неодноразово. Декілька таких спроб виявились невдалими. Лише із четвертої спроби продування прилад зафіксував результат, який міг бути підсумком такої значної кількості спроб тестування, при тому, що за такої кількості спроб тестування, поліцейський не змінював муштук на приладі та перевіряв обнулення вмісу алкоголю у ньому. Також зазначила, що вона приймала лікування заспокійливими лікувальними медичними засобами, але вживання алкоголю категорично заперечувала. В подальшому поліцейський повідомив, що прилад показав результат сп`яніння. Вказаний результат вона заперечувала. При цьому, попердній її сумнів в правомірності дій поліцейських лише посилився, та додав переживань, які вона до того мала через стан здоров`я свої малолітньої дитини, матері інваліда, та необхідність якомога швидше дістатись додому. Після роз`яснення поліцейського про проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я, вона відразу погодилася, однак її погодження не було належно сприйнято поліцейським, оскільки він декілька разів перепитував чи вона дійсно впевнена у такому своєму рішенні, та вказуючи, що вона може такий огляд не проходити. Незважаючи на такі звернення поліцейського, вона не повідомляла про відмову від свого погодження. В подальшому поліцейський, незважаючи на первинне погодження, знову почав з`ясовувати про погодження проходити огляд наголошуючи про необхідність значного для цього часу та прослідування в м. Рівне. Коли вона сказала, що вже й не знає що робити, оскільки алкоголь не вживала, а вдома на неї чекає хвора дитина та мати інвалід, та зрештою хоча невпевнено але повідомила, що поїде все таки додому, а не для огляду в м. Рівне, поліцейські відразу розпочали складати відносно неї протокол. При цьому зазначила, що її висловлювання було вимшеним та не відображало її дійсних намірів, а поліцейські на додачу до цього проявляли до неї предвзятість та упередженість, застсовували у спілкуванні некоректні висловлювання ще із самого початку їх розмови. Зрештою на неї було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції з яким вона була незгідна. В судовому засіданні просила закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Із матеріалів справи. В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та у направленні на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" вказано про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 . Разом з тим, у даному випадку оспорюється не лише відповідність дій поліцейського щодо огляду водія на стан сп`яніння, але й дійсність зазначеного поліцейським при складанні документів даної справи, про наявність у водія ознак сп`яніння, що в свою чергу додатково ставить під сумнів дотримання встановленого порядку щодо оформлення таких документів, та щодо відповідності такого документів критеріям належності та допустимості, як доказу.

Відеозапис на диску (а.с. 9), що доданий до протоколу містить інформацію про обставини події та проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння біля ТЗ. Із відефайлу export-q6qtz зафіксованого на технічний пристрій відеофікасації 422918 встановлено, що після зупинення ТЗ Mercedes-Benz c220 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , поліцейський підходить до автомобіля тримаючи в руках автоматичну зброю, із напрямком дула автомата в сторону водія та пасажира, якими були жінки (час на відео з 20:34:42). В подальшому, протягом усього часу спілкування із вказаними жінками, які не створювали будь-якої, навіть потернційної загрози для поліцейських, останні продовжували спілкування із водієм та пасажиром - жінками, постійно демонструючи зброю, тримаючи її перед собою та в окремих епізодах направляючи зброю на вказаних жінок. При цьому, необхідності у такий спосіб постійного демонстрування та використані зброї (автоматів) поліцейські не повідомляли, та із відеоматеріалів такої нагальної потреби не прослідковується.

Також зафіксовано повідомлення поліцейськими про причину зупинення ТЗ, а саме недтримання вимог ПДР щодо дорожньої розмітки на мосту. Водій (як в подальшому з`ясовано - ОСОБА_1 ) надала поліцейським на їх вимогу посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, та одночасно повідомила, що має необхідність якнайшвидше дістатися додому, оскільки там не неї чекає хвора дитина (час на відео з 20:35:45). На таке звернення водія поліцейський висловив твердження, що ОСОБА_1 взагалі "додому може не доїхати", а на уточнення "чому", додав щоб ОСОБА_1 "сама вгадувала" чому вона не доїде додому (час на відео з 20:35:54). Хоча в подальшому ОСОБА_1 , намагаючись певною мірою залагодити такий недоречний та зневажливий підхід до спілкування зі сторони службової особи державного органу влади, зазначає про саму ситуацію на дорозі, однак поліцейський продовжив нав`язувати можливість негатвних наслідків поведінки водія, хоча в дійсності нічого із наведеного поліцейським, за вказаної дорожньої обставновки із участю ОСОБА_1 , не виникло. Після цього ОСОБА_1 знову повідомила, що має необхідність якнайшвидше дістатися додому, оскільки їй зателефонувала її мати інвалід та повідомила, що у її хворої дитини погіршується стан (час на відео з 20:36:30).

В подальшому, поліцейський, не розпочавши розгляд справи відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення щодо недотримання вимог дорожньої розмітки, відразу вказав їй, що вона "заплатить штраф 340 грн." (час на відео з 20:36:40), а коли ОСОБА_1 звернулася про наявність матеріалів відеофіксації вказаного поліцейським порушення, та щодо можливості їх перегляду та пришвидшення проведення поліцейським розгляду справи, оскільки вона вимушена якнайшвидше дістатися додому через погіршення стану її матері інваліда та хворої дитини (час на відео з 20:38:15), поліцейський все таки повідомив про початок розгляду ним справи, роз`яснив ОСОБА_1 її права, та з`ясував чи у неї є клопотання (час на відео з 20:39:30), на що ОСОБА_1 звернулася про огляд відеоматеріалів фіксації порушення щодо дорожньої розмітки (час на відео з 20:39:50). Поліцейський на клопотання ОСОБА_1 зреагував у спосіб повідомлення про її право оскаржити його рішення по суті справи та отримання для цього матеріалів справи через звернення до УПП (час на відео з 20:40:05 - 20:40:55). На повідомлене поліцейським ОСОБА_1 , не погоджуючись із діями поліцейського, знову звернулася про можливість огляду відеоматеріалів, на що поліцейськи, із ознаками наростаючого невдоволення, повторив те ж саме, що і на перше звернення, доповнивши, що міг би зупинити інших водіїв для підтвердження обставин події щодо дорожньої розмітки, та повідомив, що ОСОБА_1 має 10 днів на оскарження його постанови (час на відео з 20:41:05 - 20:41:30). Відразу ж після цього поліцейський почав з`ясовувати у ОСОБА_1 чи вона протягом дня нічого вживала з алкогольних напоїв, на що ОСОБА_1 відразу чітко зазначила, що алкоголь вона взагалі не вживає, та вкотре звернула увагу щодо самостійного виховання нею малолітньої дитини (час на відео з 20:41:30 - 20:41:40). Поліцейський відразу з`ясував щодо погодження ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 відразу чітко висловила погодження проходити огляд, на що поліцейський повідомив додатково, що він розпізнає такі ознаки сп`яніння, як запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці. В подальшому на відеоматеріалах (час на відео з 20:41:55-20:42:25) зафіксовано дії поліцейського для підготовки приладу для застосування при проведенні огляду водія. В ході таких дій ОСОБА_1 намагалася з`ясувати підстави для огляду, при цьому поліцейський постійно перебиває звернення водія, та повідомив про раніше зазначені ознаки сп`яніння ОСОБА_1 , та доповнив про порушення координації рухів, на що ОСОБА_1 заперечувала, вказуючи про безпідставність таких висновків поліцейського, оскільки таких ознак у неї немає.

У даному випадку, із відеоматеріалів не підтверджується визначене поліцейським, що поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці. Навпаки, відеоматеріали вказують на зворотнє визначеному поліцейським, поведінка ОСОБА_1 є чіткою, зрозумілою, послідовною без будь-яких ознак деструктивності, хоча із ознаками хвилювання. Однак своє хвилювання ОСОБА_1 неодноразово пояснювала переживанням щодо погіршення стану, як матері інваліда, так хворої дитини. Також її вилювання у даній ситуації могли бути значно посилені острахом через демонстрацію поліцейськими зброї, та на початку направлення зброї в сторону салону автомобіля, також подальші безтактні та зневажливі твердження поліцейського, що вона "не доїде додому" і щоб "сама вгадала чому", крім того певною мірою зверхнє ставлення поліцейського до водія при її зверненні про надання можливості огляду відеоматеріалів у справі про адміністративне правопорушення щодо дорожньої розмітки. При цьому, поведінка та висловлювання водія є коректними та не місять ознак невідповідності обстановці, порушення координації рухів та тремтіння у водія не спостерігається. Очевидно, що за дослідженням відеоматеріалів неможливо перевірити іншу ознаку сп`яніння, яка вказана у протоколі, а саме запах алкоголю з порожнини рота, однак у даному випадку пояснення ОСОБА_1 про неправильне зазначення поліцейським ознак сп`яніння певною мірою знаходять своє підтвердження, що в свою чергу створює передумови для виникнення сумніву правильності дій поліцейського та у винуватості особи. Також враховано, що ОСОБА_1 пояснювала про вживання заспокійливих медичних препаратів, запах яких міг бути сприйнятий поліцейським як від алкоголю. Тобто, у даному випадку із відеоматеріалів підтверджуються доводи ОСОБА_1 , що зазначений у документах висновок поліцейського про вказані ознаки сп`яніння є надуманими та мають ознаки штучно сформульованих тверджень поліцейського, які не відповідають дійсності. Крім того, зазначені відоматеріали в описаній частині підтверджують також доводи ОСОБА_1 про надмірну прискіпливість та необ`єктивне ставленння до неї поліцейських після зупинення її транспортного засобу, що в свою чергу формує сумнів в пасивності поліцейських при оформлені події та фіксуванні порушення зі сторони ОСОБА_1 .

В подальшому на відеоматеріалах (час на відео з 20:42:30-20:44:30) зафіксовано проведення огляду водія із використання спеціального технічного приладу, наданого поліцейськими. З відеофіксації вбачається, що ОСОБА_1 чотири рази поспіль здійснює спроби продування у прилад повітря, що нею видихається, однак відразу результат приладом не фіксувався, спроби були перервані. Також фіксується, що поліцейський повідомляє про отриманий результат та запитує, чи ОСОБА_1 погоджується із результатом огляду про перебування її встані алкогольного сп`яніння. При цьому, за вказаних осбтавин перевірка наявності залишків парів у трубці здійнювалася лише перед першим заміром, та після кожної спроби не здійснюється заміна трубки, жодного разу на відео не записано дані дисплею приладу, не надається дисплей для перевірки особі водія, а відтак отримані результати могли й не відповідати дійсному стану водія, оскільки лише на четверту спробу ОСОБА_1 змогла пройти огляд. Технічні характеристики вказаного приладу містять відомості про заборону повторного використання мундштука при здійсненні відповідних замірів для недопущення похибки у роботі приладу. У даному випадку встановлення герметично упакованого муштука та тестовий замір приладу перед його використанням було здійснено поліцейським лише перед першою спробою отримання в ОСОБА_1 зразків повітря під час її огляду.

Після повідомленого поліцейськими про результат огляду ОСОБА_1 знову повідомила, що алкоголь вона не вживала, що фактично вказує на її непогодження із вказаним результатом. Поліцейський повідомив про можливість огляду в закладі охорони здоров`я. Одночасно поліцейський продовжує стверджувати, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, та повторно з`ясовує, чи ОСОБА_1 погоджується з цим, на що ОСОБА_1 знову заперечує вживання нею алкогольних напоїв (час на відео з 20:44:30-20:45:15).

Також зафіксовано що відефіксація особи не була безперервною, оскільки після неодноразового заперечення після проходження огляду ОСОБА_1 вживання нею алкогольних напоїв, та повідомленого працівником поліції, що у разі незгоди з результатом огляду на місці зупинки ТЗ огляд водія проводиться в закладі охорони здоров`я, працівник поліції який здійснював відеофіксацію відходить від місця спілкування іншого поліцейського із ОСОБА_1 та зміст подальшої їх розмови не зафіксований (час на відео з 20:45:15-20:46:05).

У даному випадку відеоматеріали не спростовують сумніву в тому, що ОСОБА_1 зважаючи на непогодження її із результатом огляду на місці зупинення ТЗ погоджувалася на проведення огляду в закладі охорони здоров`я, а поліцейським таке її первинне звернення проігноровано із подальшим з`ясуванням дійсності наміру водія щодо огляду в закладі охорони здоров`я та отриманням все таки її погодження із оглядом на місці та/або зміною первинного звернення про огляд в медичному закладі, хоча згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 р. № 1452/735 та КУпАП, поліцейський не повинен сперечатися із водієм щодо такої його позиції та/або переконувати його в недоцільності проведення огляду у такий спосіб. Фактично за вказаних обставин здійснення у такий спосіб вдіеофіксації огляду водія унеможливлює дослідити зазначену частину такого огляду водія, ОСОБА_2 простежити та почути для дослідження такий процес не вбачається можливим, зважаючи на вказане щодо способу відоефіксації та іншого а не в сторону водія напрямку зйомки.

Після поверення працівника поліції до місця перебування водія із іншим поліцейським, зафіксовано, що продовжується з`ясування у ОСОБА_1 щодо визнання нею результату огляду на місці зупинення ТЗ та дійсності її наміру проходити огляд в закладі охорони здоров`я. При цьому, один із працівників продовжує демонструвати автоматичну зброю, а ОСОБА_3 за вказаних обставин висловлює сумніви щодо того як вона має діяти в цій ситуації. Поліцейський же продовжує наголошувати на правильності своєї поередньої постанови щодо ОСОБА_1 , стверджує що вона перебуває в стані алкогольного сп`яніння, та що матеріали у будь-якому випадку будуть щодо неї оофрмлені (час на відео з 20:46:05-20:47:40). У даному звертається увага, що вище уже зазначалося про можливий вплив продовжуваної демонстрації поліцейським автоматичної зброї, та за обставин попереднього формату спілкування поліцейською із жінкою-водієм, на дії та рішення такого водія та посилення її хвилювань та переживань.

Після наведеного поліцейський знову звертається до ОСОБА_1 вказуючи що востаннє чи вона дійсно вона буде їхати в заклад охорони здоров`я, однак не концентрує свою увагу на ОСОБА_1 , а відволікається на спеціальний прилад, який використаний поліцейським для огляду водія який протягом тривало часу не спрацьовував. Водій спостерігаючи за таким зі сторони поліцейського в цей момент відходить в сторону та об`єктив камери її деякий час не фіксує (час на відео з 20:48:00-20:48:15).

Щодо зафіксованої некоректної роботу спеціальний прилад, який використаний поліцейським для огляду водія. Такий прилад не реагував на дії поліцейського протягом тривалого час та про що сам поліцейський зазначав, і такі його дії та висловлювання відображаються у відеоматеріалах (час на відео з 20:48:20-20:49:00). У даному звертається увага, що показники приладу могли бути некоректними не лише через невідповідність дій поліцейських інструкціям до приладу при його застосуванні (неодноразовому застосування при замірах одного й того ж без зміни мудштука), але й через технічні збої у роботі самого приладу.

В подальшому поліцейський знову перепитує у водія чи їхатиме вона в заклад охорони здоров`я, на ОСОБА_1 повідомляє вкотре, що вона алкоголь не вживала, розуміє, що огляд підтвердить її пояснення. Також звернула увагу поліцейських, що огляд займе до двох години, а їй необхідно швидше дітатися додому з огляду на те, що її мати інвалід повідомила, що вона перебуває у тяжкому стані, та погіршується стан її хворої дитини, яких вона ненадвго залишала (20:50:00-20:50:25), на що поліцейський не здійснює дії для доправлення водія в заклад охорони для огляду, а повідомляє, що "зараз машина поїде на арештмайданчик, і все". В подальшому поліцейський знову звертається до роз`яснення водію про порядок проведення огляду в закладі охорони здоров`я у зв`зку із її непогодженням із результатом огляду на місці зупинення ТЗ. Водій ОСОБА_1 намагалася з`ясувати, що саме для цього вона далі має робити зараз. Поліцейський же на таке питання водія, не вказує про необхідність прослідувати для такого огляду у супроводі поліцейського в заклад охорони здоров`я в порядку передбаченому Інструкцією, а знову переходить до з`ясування чи водій їхатиме в закладі охорони здоров`я. На таке неодоразове та наполегливе звернення водій зрештою, повідомила, що напевно ні, хоча й при такій відповіді у водія наянві сумніви щодо такого. Відразу ж поліцейський повідомив про складання протоколу (час на відео 20:51:00-20:51:50).

У даному випадку із виявленим поліцейськими результатом за вказаних обставин ОСОБА_1 не погоджувалася, та мала намір прослідувати із поліцейськими в заклад охорони здоров`я для проведення медичного огляду лікарями. Однак, коли за вказаних обставин вона намагався звернути увагу поліцейських про необхідність у найкоротший по можливості стотрок здійснити усі передбачені у встановленому порядку дії, оскільки вдама на неї чекали мати інвалід у тяжкому стані та хвора малолітня дитини, також намагалася отримати від поліціейських чіткі вказівки про те, що саме вона має виконати для того щоб огляд в закладі охорони був проведений, однак поліцйескими створені умови не для доставлення водія в заклад охорони здоров`я, а для створення умов за яких особа відмовиться їхати в заклад охорони здоров`я, та в подальщому навіть явний сумнів у відповіді водія був поліцейським сприйнятий та використаний як відмова проходити огляд в закладі охорони здоров`я. Додатково про демонстрацію зброї та інші способи спілкування поліцейським із водієм-жінкою зазначаалося вище. Відомості про об`єктивну неможливість забезпечення поліцейським огляду водія в закладі охорони здоров`я в межах передбаченого Інструкцією двох годинного проміжку часу, та як найшвидше завершити огляд водія не лише намісці зупинення ТЗ , але й в закладі охорони здоров`я відеозапис та матеріали справи не містять. Відомості про неповну відповідність способу використання приладу його технічним характеристикам та щодо його технічного стану після проведення огляду також додають сумнівів щодо дотримання поліцейськимии належної процедури за вказаних обставин. Тому у даному випадку, залишається не спростованим те, що за вказаних обставин, дії поліцейських на місці події при спілкуванні із водієм, не відповідають усім критеріям "пасивності" при виявленні та фіксуванні правопрушення.

За вказаних обставин наявні в діях поліцейських ознаки недотримання вимог ст. 266 КУпАП, як і передчасне та помилкове встановлення поліцейським погодження водія із результатом огляду, певною мірою знаходять своє підтвердження, що в свою чергу підкріплює зазначене про сумніви у правильності дій поліцейського та у винуватості особи.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися в т.ч. на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Також у даному випадку, суд звертається до застосовування Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 р. у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

Із урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що у даному випадку матеріали справи не містять достатнього обсягу належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП. Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення та наявність в його діях скаду вказаного правопорушення матеріалами справи не підтверджуються, а винуватість особи вважається недоведеною. Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу, виноситься постанова про закриття справи.

При цьому, враховується практика ЄСПЛ, яка визначає, що фабула, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має в суді доводитися, а суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 130, ст. 280, 283-284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, згідно п. 1 ч. 1 ст. 247, ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення, в порядку ст. 294 КУпАП.

Повний текст постанови складено 25.09.2026 р.

Суддя Таргоній М.В.