Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №216/7896/24 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7896/24

провадження 2/216/318/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Цимбалістенко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Туніковської Е.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Зінченка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Козіна Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 (далі позивач), звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі відповідачі) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України (далі відповідачі) відповідно до змісту якого просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з 09 березня 2022 по 19 серпня 2024 року та встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утриманні її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час його смерті.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що з 09 березня 2022 року по 19 серпня 2024 року, ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , проживали разом однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство, за адресою АДРЕСА_1 . Між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були дуже теплі та доброзичливі відносини. У період спільного проживання вони вели спільне господарство, купували продукти, побутові речі, техніку, їздили разом відпочивати, піклувалися один про одного. Інших шлюбів за період їх проживання у них зареєстровано не було. Вони проживали разом, як родина. У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України ОСОБА_5 16 березня 2022 року був призваний на військову службу. Вони підтримували стосунки весь час служби ОСОБА_6 . Купувала та відправляла йому всі необхідні речи. Останній продовжував допомагати заявниці матеріально, піклувався про неї. Вона приїздила до нього ум. Черкаське, коли ОСОБА_6 перебував на навчанні. Потім, коли останнього відправили на місця несення служби заявниця приїздила до нього в Часів Яр, Дружківку, Костянтинівку, де вони також проводили час разом. Вони разом планували бюджет, спільне майбутнє, ремонтували будинок у якому проживали. На вихідні та відпустки ОСОБА_6 приїздив до Позивача, де вони були разом. Узимку разом їздили на спільний відпочинок до Карпат, були у м. Львів. Позивач завжди купували йому все необхідне для несення служби, збирала кошти на потреби при несенні служби, на колеса на авто, на його ремонт. Доказом також спільного бюджету є виписка з Приватбанку, де вбачається, що він постійно перерахував їй кошти на їх спільні потреби. Їх близькі відносини також підтверджуються їх особистими переписками. Крім того, доказом, що їх ніжних відносин як чоловіка та дружини була переписка заявниці з командирами частини та про смерть ОСОБА_6 було повідомлено саме Заявницю, що підтверджується скрниншотами переписок. Крім того, 02.12.2023 року ОСОБА_6 зробив пропозицію руки та серця у м. Дружківці та планували весілля на жовтень місяць, коли у ОСОБА_6 мала бути відпустка. 20 серпня 2024 року жінка з частини зателефонувала заявниці як дружині померлого та повідомила про те, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер у Курській області та був впізнаний.

21.08.2024 року мати померлого отримала офіційне Сповіщення №12425 від 21.08.2024 року стало відомо, що ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ольгівка Кореневського району Курської області.

У зв`язку з чим виникла необхідність встановити факт спільного проживання із загиблим ОСОБА_5 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу для подальшого оформлення всіх необхідних документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і отримання пільг в установленому законодавством порядку, що неможливо зробити окрім як у судовому порядку є єдиним способом, що забезпечить можливість реалізації її права на призначення пенсій та допомоги. Так, відповідно до Акту складеного зі слів сусідів та посвідченого головою квартального комітету, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , з 09 березня 2022 по день загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 проживали без реєстрації шлюбу однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільний побут, за адресою: АДРЕСА_1 . Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (частина перша статті 31 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Разом з тим, враховуючи, що з встановленням вказаного факту у позивача може виникнути право на отримання допомоги, пільг тощо, що може вплинути на права інших членів сім`ї загиблого, виникла необхідність у зверненні до суду саме з позовною заявою. Факт мого сумісного проживання з загиблим ОСОБА_5 та ведення сімейного господарства, буде підтверджений показами свідків, клопотання про допит яких додано до заяви, також фотокартками. Також факт сумісного проживання підтверджує наявність у позивача всіх оригіналів документів ОСОБА_5 . Обставини, що вони перебували у фактичних шлюбних відносинах також свідчать близькі стосунки позивача з його батьками, з якими продовжує спілкуватись позивач.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» defacto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом». Таким чином, позивач з ОСОБА_5 проживали разом однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. При цьому, в матеріалах цивільної справи наявні виписки з банківської карти заявниці, що підтверджує той факт, що загиблий ОСОБА_5 регулярно здійснював перекази на утримання заявниці.

Згідно Довідки військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2026 року отримував заробітну плату у середньому у розмірі 65 000 грн., що в значній мірі перевищує дохід заявниці, який складає 8 000 грн.

Крім того, Позивач по справі є інвалідом 3 групи, у зв`язку із чим проходить лікування та несе значні витрати, що ставить її у скрутне матеріальне становище.

Верховний Суд вже зауважив вище, що для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На цьому також наголосила Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у пункті 75 постанови від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

Системний аналіз наведеного вище законодавства дає підстави для висновку, що на дату смерті ОСОБА_5 законодавець передбачив, що Позивач має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, якщо вона була утриманцем загиблого, тобто мала право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Враховуючи, що Позивач одержували від загиблого допомогу, яка була для неї було постійним і основним джерелом засобів до існування, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині перебування на утриманні є доведеними.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу до провадження, розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрально-Міського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, від 27 грудня 2024 року визначено головуючу суддю у справі: Цимбалістенко О.В.

Ухвалою суду від 13.01.2025 року прийнята до свого провадження, розгляд справи проводити в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 03 січня 2025 року.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

03.04.2025 від представника третьої особи Міністерства Оборони України, надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказали, щодо встановлення факту проживання однією сім`єю, то ознаками, за наявності яких можна стверджувати, що особи належать до однієї сім`ї є спільність їх проживання, пов`язаність спільним побутом та наявність у них по відношенню один до одного взаємних прав та обов`язків.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на цих обставинах наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

Вказали, що показання свідків не можуть свідчити про факт спільного проживання сторін однією сім`єю без державної реєстрації.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святах, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Щодо перебування на утриманні вказали, що при вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні. Заявником не надано доказів, що вона є особою на яку розповсюджує свою дію стаття 30 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ. Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви.

Звернули увагу, що позивач не зазначає щодо наявності або відсутності батька, дружини, неповнолітніх дітей у загиблого.

Просили суд врахувати дані пояснення при вирішенні справи та відмовити у задоволенні заяви Позивача.

Позивач та її представник – ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні, з підстав наведених у позові.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позовні вимоги визнали, не заперечували на їх задоволенні.

Третя особа Міністерство оборони України, заперечували щодо задоволення позовних вимог, з підстав наведених у поясненнях.

Третя, особа яка не заявляє самостійних вимог ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .

21.08.2024 відповідачі отримали Сповіщення №12425 від 21.08.2024 року відповідно до якого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , водій електрик 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_3 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ольгівка, Кореневського району, Курської області.

Відповідно до Акту складеного зі слів сусідів та посвідченого головою квартального комітету, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , з 09 березня 2022 по день загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільний побут, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади №2024/010438547, від 30.08.2024 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно виписок АТ КБ «ПриватБанк» з особового рахунку ОСОБА_2 за період з 01.06.2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 померлий ОСОБА_5 постійно переводив грошові перекази на її картковий рахунок.

Також судом в судовому засіданні досліджено фотографії, надані позивачем на підтвердження факту постійного проживання чоловіка та дружини однією сім`єю без реєстрації шлюбу, які дійсно містять світлини характерні для сімейного життя

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що знайома з Позивачем та загиблим ОСОБА_6 , який проживав з 09 березня 2022 по день загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 з Позивачем однією сім`єю як чоловік та дружина в її квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , вели спільний побут, у них були відносини як у чоловіка та дружина, ОСОБА_6 забезпечував Позивача, завжди перераховував їх кошти. Олександр зробив пропозицію 2.12.2023 року, планували весілля на жовтень 2024 року, оскільки у ОСОБА_6 мала бути відпустка. Вони разом планували бюджет, спільне майбутнє, ремонтували будинок, їздили разом на відпочинок.

Положеннями ч. 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

Згідно вимогам ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

При застосуванні ст. 74 Сімейного кодексу України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

За приписами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Аналогічні висновки, висловлені Верховним Судом в постанові від 18.07.2018 у справі №544/1274/16-ц та в постанові від 12.02.2020 у справі № 207/3371/17.

Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц зазначено, що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

У Віснику Верховного Суду України № 8 (144) за 2012 р. викладені правові позиції Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, де зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом).

У Постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №361/4744/19 зазначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі №524/10054/16.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Colder v. theUnitedKingdom ), п. п. 28 - 36. Series A №18). Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення «спору судом».

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час розгляду справи встановлено, що з 09 березня 2022 по 19 серпня 2024 року позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_2 , мали спільний побут та бюджет, вели спільне господарство, виконували взаємні права та обов`язки.

Ці обставини також підтверджені показами свідка ОСОБА_7 яка, допитана у судовому засіданні. Крім показів свідка вищезазначені факти підтверджуються фото таблицями, сриншотами переписок між позивачем та загиблим ОСОБА_5 .

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що позивачем надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , однією сім`єю з з 09 березня 2022 по 19 серпня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Пунктом 2 частини 1статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п.2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

У період їх спільного проживання Позивач перебувала на утриманні ОСОБА_5 , який перераховував кошти та утримував її, що зокрема підтверджується виписками з Приватбанку поданими разом з позовною заявою.

Враховуючи наведені вище обставини судом встановлено, що з 09 березня 2022 по 19 серпня 2024 року позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 .

Згідно з Довідкою МСЕК серії 10 ААА №581031 та випискою з амбулаторної карти №41782 Позивач по справі ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи з 01 квітня 2012 року безстроково та отримує пенсію у розмірі 2980,00 грн.

Довідкою про доходи за вих. №16-4/100 від 28.05.2026, виданої відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради щодо розміру доходів позивача ОСОБА_2 та довідкою від 28.05.2026 за вих. №16-4/99 (Додаток №3 до Інструкції про податковий податок громадян) щодо розміру доходів позивача ОСОБА_2 , встановлено, що середній дохід з відрахуванням податків складає 8020,47 грн.

До суду надано довідку військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2026 про доходи ОСОБА_5 за період з лютого 2022 по травень 2024 року згідно з якою останній отримував дохід у середньому у розмірі 65 000 грн.

Таким чином, за життя померлий отримував дохід в розмірі, який в рази перевищує доходи позивача.

За правилами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц.

Щодо перебування особи на утриманні Верховний Суд підкреслив, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Також ВС зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Враховуючи, що Позивач одержували від загиблого допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині перебування на утриманні є доведеними.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт перебування Позивача на утриманні ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, просив не покладати судові витрати на відповідача, а залишити їх за собою. Така заява не суперечить вимогам закону та не порушує прав інших осіб, а тому суд вважає за можливе залишити понесені позивачем судові витрати за ним.

Керуючись ст. ст.12,13,76,141, 264,265 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з 09 березня 2022 по 19 серпня 2024 року.

Встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утриманні її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час його смерті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач : ОСОБА_4 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Третя особа: Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022, юридична особа: м. Київ, просп. Повітрофлотський , 6).

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО