Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №522/11530/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11530/26-Е

Провадження № 2/522/9444/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання – Навроцької Є.І.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 23.06.2026року надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Заявою-анкетою – договором від 27.09.2021 № 002/11783164-SP у розмірі 100 885,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27 вересня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-анкету № 878218 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Відповідач акцептував умови Публічної пропозиції, відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 , якому присвоєно номер Кредитного договору № 002/11783164-SP. Позичальнику було надано кредитні кошти в сумі 35 000,00 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом становить 0,22% за кожен день користування кредитом. Строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Станом на 31.03.2026 року заборгованість за договором відповідачем не погашена, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 обліковується прострочена заборгованість у розмірі 100 885,81 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 34 591,92 грн., заборгованість за відсотками – 66 293,89 грн.

Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» суму заборгованості за Заявою-анкетою – договором від 27.09.2021 № 002/11783164-SP станом на 31.03.2026 року в розмірі 100 885,81 грн., а також понесені судові витрати.

08.07.2026р.року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 16.09.2026р..

Про розгляд справи учасники справи повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи був повідомлений належним чином, процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв по суті справи суду не надавав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення судового рішення є 25.09.2026р.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.09.2021 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-анкету № 878218 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК», яка разом із Публічною пропозицією складає Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (далі – Кредитний договір № 002/11783164-SP).

Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування в сумі 35 000,00 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом становить 0,22% за кожен день користування кредитом. Строк користування кредитом становить 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту – на споживчі потреби.

Згідно з п. 8.13 Розділу 8 Публічної пропозиції, проценти за кредитом обчислюються, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (метод нарахування факт/факт). Нарахування процентів здійснюється з дня видачі до дня, що передує дню його повернення.

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом акцептування Публічної пропозиції через мобільний додаток «Sportbank».

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Як вбачається з матеріалів справи, Кредитний договір № 002/11783164-SP від 27.09.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі, підписано електронним підписом відповідача шляхом акцептування Публічної пропозиції, що відповідає наведеним вище вимогам закону, унаслідок чого у сторін виникли права та обов`язки.

Факт надання кредитних коштів підтверджується Випискою по особовим рахункам, наданою позивачем, з якої вбачається, що 27.09.2021 року відповідачу було надано кредитні кошти у сумі 35 000,00 грн.

Доказів на підтвердження того, що кредитні кошти не були отримані відповідачем або що договір є недійсним, відповідачем надано не було.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач звертався з позовом до суду про визнання недійсним зазначеного вище кредитного договору і судом такі позовні вимоги задоволені.

Таким чином, АТ «ТАСКОМБАНК» свої зобов`язання за Договором виконало та надало грошові кошти в розмірі 35 000,00 грн., у той час як відповідач у строк, передбачений умовами договору, заборгованість не повернув.

Станом на 31.03.2026 року заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 34 591,92 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунку. Враховуючи, що відповідач не спростував цей розрахунок та не надав доказів погашення боргу, суд вважає вимогу про стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 34 591,92 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Згідно з умовами Кредитного договору № 002/11783164-SP від 27.09.2021, сума виданого кредиту становить 35 000,00 грн., дата надання кредиту 27.09.2021, строк кредиту 12 місяців, процентна ставка становить 0,22% за кожен день користування кредитом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.»

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за Кредитним договором № 002/11783164-SP від 27.09.2021 був погоджений сторонами та становив 12 місяців, тобто до 27.09.2022 року включно.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, або що сторонами було укладено додаткові угоди про пролонгацію строку кредитування саме в частині нарахування процентів за ставкою 0,22% поза межами початкового строку, матеріали справи не містять.

Отже, розмір процентів відповідно до умов договору, який підлягає стягненню з відповідача, становить 28 182,00 грн., виходячи з розрахунку: 35 000,00 грн. (тіло кредиту) х 0,22% (відсоткова ставка) х 366 днів (строк кредиту з 27.09.2021 по 27.09.2022 включно).

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком (з 28.09.2022 по 31.03.2026) суперечить вимогам Цивільного кодексу України та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду.

Отже, позивач відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти за ставкою 0,22%.

Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині процентів, нарахованих поза межами строку кредитування (з 28.09.2022 по 31.03.2026), не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам за Кредитним договором № 002/11783164-SP від 27.09.2021. У цій частині позовні вимоги підлягають відмові у зв`язку з відсутністю правових підстав для нарахування договорних процентів поза межами строку дії кредитного договору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь АТ «ТАСКОМБАНК» підлягає заборгованість за Кредитним договором № 002/11783164-SP від 27.09.2021 у розмірі 62 773,92 грн., з яких: 34 591,92 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 28 182,00 грн. – нараховані проценти в межах строку кредитування.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково (стягнуто 62 773,92 грн. з заявлених 100 885,81 грн.), то судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно – у розмірі 1 656,62 грн. (2 662,40 грн. ? (62 773,92 / 100 885,81)).

Позивач АТ «ТАСКОМБАНК» у позові просив стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати, проте доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу чи інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, окрім судового збору, суду не надано. У зв`язку з цим, у частині стягнення інших судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) заборгованість за Заявою-анкетою – договором від 27.09.2021 № 002/11783164-SP у розмірі 62 773 (шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят три) гривні 92 копійки, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 34 591,92 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами – 28 182,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) судовий збір у розмірі 1 656 (одна тисяча шістсот п`ятдесят шість) гривень 62 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 25.09.2026 року

Суддя Домусчі Л.В.