Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №522/7917/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7917/26-Е

Провадження№2/522/7977/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі – АТ «А-Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101714287651522 від 28.04.2024 року у розмірі 28 427,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.04.2024 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № ABH0CT155101714287651522 (продукт «Швидка готівка»), відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 30 000,00 грн строком на 36 місяців (до 27.04.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% річних та комісії у розмірі 0,00 грн. Відповідач порушив умови кредитного договору та не виконав зобов`язання з повернення кредиту і сплати процентів у повному обсязі. Станом на 07.05.2026 року заборгованість відповідача становить 28 427,99 грн, яка складається з: 21 735,18 грн – залишок заборгованості за тілом кредиту; 6 329,15 грн – залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн – заборгованість за комісією; 363,66 грн – заборгованість за пенею.

Ухвалою суду від 29.05.2026р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на01.07.2026р

У зв?язку з відсутністю відзиву розгляд справи відкладено на 16.09.2026 року.

Про розгляд справи 07.09.2026 року учасники справи повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи був повідомлений належним чином, процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв по суті справи суду не надав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення судового рішення є 24.09.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28.04.2024 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ABH0CT155101714287651522 (Заява клієнта та Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка»).

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою кваліфікованого електронного підпису, про що свідчить протокол перевірки електронного підпису та реквізити договору.

Відповідно до умов кредитного договору, загальний розмір кредиту становить 30 000,00 грн, строк кредитування – 36 місяців (до 27.04.2027 року), процентна ставка – 85,00% річних, комісія за видачу кредиту – 0,00 грн. Згідно з п. 11 Паспорту споживчого кредиту, у разі прострочення клієнт сплачує пеню у розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки, але не менше 1 грн, при цьому пеня не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.

Виконання позивачем обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 28.04.2024 року у розмірі 30 000,00 грн підтверджується меморіальними ордерами № TR.36026486.30284.65455 та № TR.36026486.30285.65455 від 28.04.2024 року про зарахування коштів на поточний рахунок відповідача.

Доказів на підтвердження того, що кошти не були отримані відповідачем або повернуті позивачу, матеріали справи не містять.

Наведені вище обставини відповідачем усупереч ст. 12, 81 ЦПК України не спростовані, що є його процесуальним обов`язком, у той час як докази, надані позивачем, підтверджують існування між сторонами кредитних правовідносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів електронного підпису допускається у випадках, встановлених законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису. Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що кредитний договір № ABH0CT155101714287651522 від 28.04.2024 року, підписаний кваліфікованим електронним підписом, є укладеним у належній письмовій формі та породжує правові наслідки для сторін.

З огляду на вищенаведені норми права та надані позивачем докази, суд вважає, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено факт укладення 28.04.2024 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору № ABH0CT155101714287651522 та факт перерахування коштів у розмірі 30 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачем належним чином доведено, що відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними та не здійснив повернення кредитних коштів у повному обсязі, а тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за тілом кредиту у заявленому в позовній заяві розмірі 21 735,18 грн.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу та оцінити запропоновані умови кредитування.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір процентів встановлюється договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).

Згідно з наданим позивачем розрахунком, ОСОБА_1 нараховувалися відсотки за користування кредитом за ставкою 85,00% річних у період з 28.04.2024 року по 07.05.2026 року, тобто в межах строку дії кредитного договору (строк кредитування до 27.04.2027 року).

Суд зауважує, що розмір процентів за користування кредитними коштами у сумі 6 329,15 грн нараховано згідно із умовами договору та підтверджено належними доказами (розрахунком заборгованості). Обумовлений у договорі розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, передбачений статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості за відсотками у розмірі 6 329,15 грн, і така позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 363,66 грн, нараховану відповідно до п. 11 Паспорту споживчого кредиту.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 зазначив, що законодавець передбачив звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами саме у період дії воєнного стану.

Оскільки нарахування пені, яку просить стягнути позивач, здійснено за період прострочення, що припадає на час дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 363,66 грн пені не підлягає задоволенню на підставі імперативних приписів п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково, а саме на суму 28 064,33 грн (21 735,18 грн + 6 329,15 грн) із заявлених 28 427,99 грн, що становить приблизно 98,72%, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно – у розмірі 2 628,32 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101714287651522 від 28.04.2024 року станом на 07.05.2026 року у розмірі 28 064 (двадцять вісім тисяч шістдесят чотири) гривні 33 копійки, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 21 735,18 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами – 6 329,15 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судовий збір у розмірі 2 628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім) гривень 32 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 24.09.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.