Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №522/7020/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7020/26-Е

Провадження № 2/522/7613/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Навроцької Є.І.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі – Позивач) до ОСОБА_1 (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту № 132377-КС-003 від 11.09.2025 року у розмірі 70 070 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.09.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 132377-КС-003, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 22 000 грн строком на 24 тижні, тобто до 26.02.2026 року, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 1% на день, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту складає 4 400 грн. У разі прострочення виконання зобов`язань передбачено відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України. Кредитодавець виконав свої зобов`язання, передавши відповідачу грошові кошти у розмірі 22 000 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок. Відповідач належним чином зобов`язання не виконував, здійснивши лише часткову оплату у розмірі 4 510 грн, в результаті чого заборгованість станом на 09.04.2026 року становить 70 070 грн, з яких: 22 000 грн – тіло кредиту; 33 880 грн – проценти; 3 190 грн – комісія; 11 000 грн – проценти відповідно до ст. 625 ЦК України. Позивач просить суд стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість та судовий збір.

Ухвалою суду від 25.05.2026р., після усунення недолікв, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 24.06.2026р. та витребовано відомості з АТ «ПриватБанк».

Відповідач ОСОБА_1 03.06.2026 року надлала відзив на позов, в якому врахувати її виняткові життєві обставини, погіршення її матеріального та психологічного становища, відсутність достатніх доказів щодо заявленого розміру заборгованості, а також що вона є дружиною військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, про що надано копію свдіотува про смерть, а також що відповідач є особою з інвалідністю 3-ї групи. Штрафна санкції вважає несправедливими і незаконними. Просить відмовити у задоволенні позову, або зменшити розмір процентівЮ штрфів.

Суду надано свідоцтво про шлюб укладений 225.09.2021р. з ОСОБА_3 та свідоцтво про його смерть 24.09.2025, видане 24.09.2025 серія НОМЕР_1 .та копія його посвідчення він мав пільги як УБД.

Також до суду від АТ «Приватбанк» надано відповідь на ухвалу суду про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банк було емітовано карту НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

Суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 132377-КС-003, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти і комісію.

Згідно з п. 2.1 Договору, сума кредиту становить 22 000 грн. Відповідно до п. 2.3, 2.8, 2.14 Договору, строк кредитування складає 24 тижні, дата повернення кредиту – 26.02.2026 року. Пунктом 2.4 Договору встановлено стандартну фіксовану процентну ставку у розмірі 1% на день. Пунктом 2.5 Договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 4 400 грн.

Договір укладено в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему Кредитодавця та підписано Відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-1906, що є аналогом електронного підпису відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір про надання кредиту № 132377-КС-003 від 11.09.2025 року укладено в електронній формі, підписано електронним підписом відповідача, що відповідає вимогам закону, унаслідок чого у сторін виникли права та обов`язки.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором виконало та надало грошові кошти відповідачу у розмірі 22 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів. Доказів погашення тіла кредиту матеріали справи не містять.

АТ «ПриватБанк» 10.06.2026 року надав відповідь на ухвалу суду , зазначив що в банку емітовано на ім`я ОСОБА_4 карту в банк було емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) та надано виписку до рахунку за період з 11.09.2025 по 16.09.2025 року.

Відтак, встановивши укладення кредитного договору та відсутність доказів погашення заборгованості за тілом кредиту, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми боргу у розмірі 22 000 грн.

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за Договором № 132377-КС-003 становив період з 11.09.2025 року по 26.02.2026 року включно. Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося за договірною ставкою 1% на день (п. 2.4, 10.2 Договору). Оскільки договір є споживчим кредитом, а ставка денна, необхідно застосувати обмеження законодавчої стелі денної ставки згідно із Законом України «Про споживче кредитування». Період нарахування починається з дати видачі кредиту 11.09.2025 (включно, оскільки п. 4.2 Договору прямо передбачає нарахування з першого дня користування) і триває до кінцевої дати строку дії договору — 26.02.2026 (включно, п. 2.8, 2.14 Договору). Після цієї дати, як зазначено у позовній заяві та підтверджено таблицею розрахунку позивача, проценти за користування кредитом не нараховувалися. Сума основного боргу протягом цього періоду становила 22 000 грн (часткові платежі відповідача в сумі 4 510 грн були спрямовані виключно на погашення процентів та комісії згідно з графіком платежів і черговістю списання, тіло кредиту залишалося непогашеним).

За результатами розрахунку, здійсненого судом з урахуванням законодавчих обмежень денної процентної ставки для споживчих кредитів, суд погоджується з сумою процентів за користування кредитом, нарахованих позивачем за період з 11.09.2025 року по 26.02.2026 року, становить 33 880 грн.

Щодо пільг, передбачених дружинам військовослужбовця.

Також Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави (пункт 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей")

На підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». які мають кредитні зобов`язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме:

-звільнення від сплати відсотків за користування кредитом;

-звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту.

Відповідачка надала суду копію свідоцтва про шлюб з ОСОБА_3 , шлюб укладено 25.09.2021 року, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , копію посвідчення серія НОМЕР_5 ОСОБА_3 виданого 15.03.2024 року.

Виходячи з вищевикладеного суд вбачає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки відсотків за договором про надання фінансового кредиту в сумі 33880,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідачка, як дружина військовослужбовця, згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів та пені (неустойки) в особливий період).

Крім того Пунктом 6-2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» врегульовано питання простроченої заборгованості на період дії воєнного стану в Україні. Так, на період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов`язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами.

Щодо стягнення комісії у розмірі 3 190 грн.

Відповідно до п. 2.5 Договору, комісія за надання кредиту становить 4 400 грн.

Статті 1048 та 1054 ЦК України містять лише загальні норми щодо кредитування. Частиною третьою статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, яким є Закон України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, до яких включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Комісія за надання кредиту в розмірі 3190,00 грн. передбачена умовами Кредитного договору, тобто є платою безпосередньо за надання кредиту.

Як було встановлено судом вище, згідно п. 2.5. Договору, комісія за надання кредиту: нараховується одноразово у сумі 4400 грн. при видачі кредиту.

Суд вважає, що положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь кредитодавця винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, суперечать положенням статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" і є нікчемними з моменту укладення договору. Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, винагороди за резервування ресурсів, тобто за дії, які банк(інша фінансова установа здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Вказані вище платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частиною четвертою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи - споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, такі умови договору порушують публічний порядок.

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутних послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року у справі № 677/1535/15, від 15 грудня 2021 року у справі № 209/789/15, ВС від 11.02.2026р. у справі № 705/1549/15.

У постанові ВС від 31.07.2025 року по справі №199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначені Законом України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.

Виходячи з наведеного суд погоджується з позицією відповідача щодо неправомірності нарахування комісії за надання кредиту.

Оскільки розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, складений без урахування наведених положень про нікчемність окремих пунктів спірного кредитного договору, суд приходить до висновку про безпідставність вимоги про стягнення комісії у розмірі 3190 грн.

Одже, положеннями ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та практикою Верховного Суду забороняється стягувати з позичальника платежі за дії, які кредитор вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, облік заборгованості тощо), оскільки такі дії не становлять окремої фінансової послуги. Умови договору про сплату комісії за надання фінансового інструменту є такими, що порушують принцип добросовісності та створюють істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 11 000 грн.

Виходячи із положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Оскільки нарахування санкцій за ст. 625 ЦК України, заявлених до стягнення, здійснено за період, що припадає на час дії воєнного стану в Україні, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення цих коштів у розмірі 11 000 грн не підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 59 180 грн, з яких: 22 000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 37 180 грн – заборгованість за процентами. В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення комісії та санкцій за ст. 625 ЦК України) слід відмовити з наведених вище підстав.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ціна позову становить 70 070 грн. Розмір задоволених вимог складає 59 180 грн. Частка задоволених вимог становить приблизно 84,46%. Відтак, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно – у розмірі 2 248,56 грн (2 662,40 грн ? 59 180 / 70 070).

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором про надання кредиту № 132377-КС-003 від 11.09.2025 року у розмірі 59 180 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 22 000 грн.;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судовий збір у розмірі 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) гривень 56 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно з ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 24.09.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.