Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №522/4296/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/4296/26

Провадження №2/522/6498/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пилипенко Наталя Анатоліївна, про встановлення юридичного факту, встановлення факту перебування у шлюбі та визнання права на спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 20.03.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пилипенко Наталя Анатоліївна, за яким просив :

1.Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та особа, зазначена у свідоцтві про шлюб як дружина ОСОБА_1 , є однією і тією ж особою.

2.Встановити факт перебування у зареєстрованому шлюбі між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 .

3.Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

4.Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 06.03.2025 року складено відповідний актовий запис № 1515, та 06.03.2025 року видано Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 . Заявник ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з громадянкою ОСОБА_3 починаючи з 09.12.1977 року до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Реєстрація шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджено Свідоцтвом про укладання шлюбу виданого Палацем одруження Виконавчого комітету Одеської міської ради трудящих УРСР 09.12.1977 року НОМЕР_2 , згідно якого запис у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу проведена за № 2975. Отже заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

Крім заявника ОСОБА_1 , спадкоємцем першої черги є його та ОСОБА_3 спільна дитина син 1986 року народження ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пилипенко Наталю Анатоліївною відкрито спадкову справу, та отримано заяву від ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Разом з тим, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пилипенко Наталією Анатоліївною було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій та 01.08.2025 року № 65/02-14 надано Лист-роз`яснення щодо розбіжностей в документах пов`язаних з прізвищем померлої, а саме:

- в Свідоцтві про смерть зазначено прізвище померлої « ОСОБА_4 », відповідно спадкова справа заведена до майна померлої ОСОБА_3 ;

- в Свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_3 , виданому Палацом одруження м. Одеса 09.12.1977 року, зазначено прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 »;

- згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».

Зазначені розбіжності унеможливлюють встановлення нотаріусом факту перебування позивача у шлюбі з померлою. Спадкова справа № 8/2025 до померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 01 квітня 2025 року.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 заперечує проти визнання позивача спадкоємцем, що на думку позивача підтверджує наявності спору про право. За викладеного звернувся до суду з дійсним позовом.

Матеріали позову суддя отримала 23.03.2026 року.

Ухвалою суду від 25.03.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу сторона на усунення недоліків позову. Недоліки позову позивачем були усунуті 01.04.2026 року.

Заяву про усунення недоліків суддя отримала 02.04.2026 року.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 01.06.2026 року.

20.05.2026 року та 25.05.2026 року ОСОБА_2 надав суду клопотання про витребування доказів.

Також 20.05.2026 року та 25.05.2026 року ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність, на його думку, належних доказів перебування позивача та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі на час відкриття спадщини. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що хоча шлюб між позивачем та ОСОБА_3 було зареєстровано у 1977 році, остання у заявах про видачу паспортів у 1979 та 1996 роках зазначала сімейний стан «неодружена», а відомості про укладення шлюбу в її паспортах були відсутні. Також посилався на договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15 квітня 2011 року, укладений між позивачем та ОСОБА_3 , у якому остання зазначена як така, що у шлюбі не перебуває та набуває майно за особисті кошти, а також на відповідні нотаріально посвідчені заяви сторін. Крім того, відповідач зазначив, що під час розгляду інших судових справ позивач повідомляв про відсутність між ним та ОСОБА_3 подружніх відносин. Також відповідач посилався на обставини, пов`язані зі складанням ОСОБА_3 заповіту у 2025 році, стверджуючи, що позивач повідомив приватному нотаріусу Пилипенко Н.А., що не є чоловіком ОСОБА_3 . Щодо спадкових правовідносин відповідач зазначив, що після смерті ОСОБА_3 за його заявою 01 квітня 2025 року було відкрито спадкову справу, при цьому позивач спочатку не заперечував проти прийняття ним спадщини, однак у подальшому змінив свою позицію та звернувся до суду. Заяву позивача про встановлення факту перебування у шлюбних відносинах у справі № 522/19085/25 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2026 року було залишено без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право. Відповідач також вказував, що вирішення питання про перебування позивача та ОСОБА_3 у шлюбі може вплинути на склад спадкового майна, оскільки протягом відповідного періоду позивачем було придбано декілька об`єктів нерухомості, частка у яких, у разі віднесення їх до спільної сумісної власності подружжя, може входити до складу спадщини. Посилаючись на викладене, відповідач просив врахувати наведені у відзиві обставини та його права як спадкоємця першої черги за законом при вирішенні спору.

У підготовчому засіданні 01.06.2026 року була присутні представник ОСОБА_1 -адвокат Ляшенко Е.А., зазначила, що відзив не отримувала, тому просила оголосити по справі перерву.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, 20.05.2026 року ОСОБА_2 надав заяву, в якій просив судове засідання провести за його відсутністю.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача, прийнято відзив, розгляд справи відкладено на 18.06.2026 року та надано строк на відповідь на відзив.

У підготовче засідання призначене на 18.06.2026 року ОСОБА_2 не з`явився, представник позивача – адвокат Ляшенко Е.А. надала суду відповідь на відзив та заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.

Представник позивача вказала, що зазначення ОСОБА_3 в окремих документах відомостей про неперебування у шлюбі саме по собі не свідчить про припинення зареєстрованого шлюбу. Посилаючись на положення сімейного законодавства, зазначила, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання у встановленому законом порядку або смерті одного з подружжя. При цьому відомості про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у матеріалах справи відсутні, натомість наявний актовий запис про державну реєстрацію їх шлюбу. Також представник позивача заперечила доводи відповідача про фактичне припинення сімейних відносин, зазначивши, що окреме проживання подружжя чи відсутність спільного господарства не припиняють зареєстрованого шлюбу. За твердженням сторони позивача, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом і вели спільне господарство, а під час хвороби останньої позивач здійснював за нею догляд. Щодо посилань відповідача на обставини, які розглядалися в інших судових та кримінальних провадженнях, представник позивача зазначила, що кримінальне провадження за ст. 384 КК України було закрито. Також звернула увагу на те, що факт народження у сторін спільної дитини та оформлення позивачем батьківства не підтверджує припинення зареєстрованого шлюбу. Стосовно договору купівлі-продажу нерухомого майна 2011 року та заяв ОСОБА_3 про придбання майна за особисті кошти представник позивача зазначила, що ці обставини стосуються можливого спору щодо правового режиму майна подружжя та не є предметом розгляду цієї справи. Крім того, сторона позивача заперечила належність та допустимість копій документів, долучених відповідачем до відзиву, посилаючись на відсутність їх належного засвідчення та поставивши під сумнів відповідність таких копій оригіналам. З огляду на викладене представник позивача просила відхилити доводи відповідача, наведені у відзиві, та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явився, 17.06.2026 року через підсистему Електронний суд надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Приватний нотаріус ОМНО Пилипенко Н.А. у підготовче засідання не з`явилася, 10.06.2026 року на адресу суду поштою надала заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутністю.

Ухвалою суду 18.06.2026 року, підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 01 липня 2026 року.

26.06.2026 року ОСОБА_2 через підсистему Електронний суд надав заперечення на відповідь на відзив позивача, також було подано клопотання про витребування доказів.

Також 30.06.2026 року відповідачем ОСОБА_2 до суду були подані додаткові пояснення, згідно яких зазначено, що твердження Позивача про те, що спірне майно купувалося за рахунок його коштів чи сумісного бюджету, повністю спростовуються офіційними державними реєстрами. Посилався на те, що його мати, ОСОБА_3 , була фінансово незалежною особою та протягом десятків років безперервно здійснювала самостійну підприємницьку діяльність. Спірне майно було придбано нею виключно за власні кошти.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року було розглянуто та задоволено клопотання про витребування доказів, витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Луняченко Нани Володимирівни (65014, пров. Джевецького, 9) належним чином завірену копію Договору купівлі-продажу щодо квартири АДРЕСА_1 , укладеного 15.04.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Луняченко Н.В., за реєстровим номером №755, та належним чином завірені матеріали нотаріальної справи, яку було заведено у зв`язку із посвідченням зазначеного договору (у тому числі належним чином завірені копії усіх письмових заяв, наданих між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ).

Витребувано з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м.Одеса, вул.Преображенська, 44) належним чином завірену копію заяви (копії заяв) щодо видачі паспорта на ім`я ОСОБА_3 (Форма №1).

Розгляд справи відкладено до «09» вересня 2026 року.

Витребувані судом докази були надані до суду 03.08.2026 року (а.с.134-137).

У судове засідання 09.09.2026 року та 25.09.2026р. сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. У матеріалах справи містяться заяви представника позивача і відповідача , згідно яких просили справу розглядати за їх відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 06.03.2025 року складено відповідний актовий запис № 1515, та 06.03.2025 року видано Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 .

У матеріалах цивільної справи окремого провадження №522/19085/25, яка ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2026 року було залишено без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право, наявна завірена належним чином копія спадкової справи № 8//2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрита на підставі заяви ОСОБА_2 – сина померлої, заведена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пилипенко Н.А. яку було витребувано судом.

Спадкова справа також містить заяву ОСОБА_1 від 23.07.2025 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Листом роз`ясненням щодо розбіжностей в документах від 01.08.2025 року № 65/02-14 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пилипенко Н.А. повідомила ОСОБА_1 , що розглянувши документи, які були подані ним при подачі заяви про прийняття спадщини до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не уявляється можливості ідентифікувати спадкодавця та його дружину, оскільки виявлені розбіжності в поданих ним документах та документах, які наявні в спадковій справі, а саме:

- в Свідоцтві про смерть зазначено прізвище померлої " ОСОБА_6 ", відповідно спадкова справа заведена до майна померлої ОСОБА_7 ;

- в наданому ним Свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_2 , виданому Палацем одруження м. Одеса 09.12.1977 року, зазначено прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_8 ";

- згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб прізвище ОСОБА_9 дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_8 ".

За вирішення цього питання роз`яснено право на звернення до суду.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про укладання шлюбу серія НОМЕР_2 , 09.12.1977 року у Палаці одруження м. Одеси було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 (мовою оригіналу – ОСОБА_10 ) актовий запис №2975 від 09 грудня 1977р. (а.с.8), та яким вказано що після укладання шлюбу дружині присвоєно прізвище-на рос. «. ОСОБА_11 ».

Даний факт також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюбу № 00052746003 від 31.07.2025 року, між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , народився в м. Одесі та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мовою оригіналу – ОСОБА_3 ), яка народилась у м. Одесі, про що складено відповідний актовий запис № 2975 від 09.12.1977 року. Прізвище після укладання шлюбу дружини – ОСОБА_5 (а.с.9-11).

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась дитина – ОСОБА_2 (мовою оригіналу – ОСОБА_12 ), що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 , виданого 21.08.1986 року Київським відділом ЗАГС м. Одеси, актовий запис № 1118. Батько – ОСОБА_1 (мовою оригіналу – ОСОБА_10 ), мати – ОСОБА_3 (мовою оригіналу – ОСОБА_3 ).

Проте, з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00050388422 від 01.04.2025 року судом встановлено, що підстава запису відомостей про батька дитини ОСОБА_13 : свідоцтво про встановлення батьківства ОСОБА_1 – Відділ РАГС Іллічівського РВК м. Одеси а/з № 77 від 21.08.1986 року.

При цьому зазначено, що державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 126 СК України. Суть змін: внесено відомості про визнання батьківства; відомості про дитину (Прізвище) – ОСОБА_4 змінено на ОСОБА_5 .

Таким чином вбачається що при оформленні свідоцтва про народження ОСОБА_2 йому прізвище було ОСОБА_4 , і яке було змінено з підстав встановлення батьківства ОСОБА_1 21.08.1986.

Згідно листа ГУ ДМС в Одеські області № Ф-580/6/5101-25/5100.4.1/9019/25 від 28.08.2025 року повідомляють наступне:

«За перевіркою бази даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи Управління міграційними процесами (далі - ЄІАС УМП) встановлено заяву про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданим 09.01.1996 Приморським РВ УМВС в Одеській області на ім`я « ОСОБА_3 » (на рос.мові), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заява про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 перебуває в архівній картотеці у зв`язку зі смертю особи.

Паспортний документ серії НОМЕР_5 оформлено особі у зв`язку з обміном на підставі паспорта громадянина колишнього СРСР (зразка1974 року) серії НОМЕР_6 , виданим 04.04.1979 Іллічівським РВВС в Одеській області на ім`я « ОСОБА_3 » (на рос.мові), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В заяві про видачу паспорта серії НОМЕР_6 наявна інформація про видачу документа у зв`язку з обміном паспорта (зразка 1950-х років) серії НОМЕР_7 , виданим 07.06.1973 Іллічівським РВВС в Одеській області (заява про видачу паспорта серії НОМЕР_7 - відсутня). Інформацією щодо зміни прізвища не володіємо.»

Також судом встановлено, що за даними картотек заяв про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року та заяв про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року виявлено заяву про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року на ім`я « ОСОБА_3 » (рос. мова), ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 04.04.1979 Іллічівським РВВС в Одеській області.; та заяву про видачу паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 » (на рос.мові), ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 09.01.1996 Приморським РВ УМВС в Одеській області.

У заявах Форми № 1 Іллічівського РВВС м. Одеси та Приморського РВ УМВС в Одеській області від 09.01.1996 року (а.с. 52) вказано, що ОСОБА_3 (рос. мова), ІНФОРМАЦІЯ_2 , не одружена та у шлюбі не перебуває.

Таким чином суд вбачає, що ОСОБА_3 починаючи з 07.06.1973 року отримувала паспорт на прізвище « ОСОБА_4 », потім змінювала паспорт 04.04.1979 року та 09.01.1996 року з тим самим прізвищем та у ГУ ДМСУ в Одеській області відсутні відомості про зміну її прізвища у зв`язку з одруженням та зміни прізвища. Тобто суд приходить до висновку що ОСОБА_3 після укладання шлюбу не змінила прізвище за паспортом.

У матеріалах справи містяться фотографії з зображенням померлої ОСОБА_3 з заявником на весіллі та зі свідком, у подорожах.

Також суд бере до уваги пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є сином померлої, з яких вбачається, що його мати весь час йому зазначала, що вони шлюб розірвали давно, та після смерті його матері, його батько спочатку не заперечував проти того, щоб він вступив у права спадщини і стверджував також, що хоче зробити договір дарування на нього на всі його 4 квартири (в одній з яких він проживає) і рекомендував йому його знайомого нотаріуса ОСОБА_14 , яка і відкрила йому спадкову справу від 01.04.2025 року від № 73881174. Однак, через п`ять місяців після смерті матері батько змінив свою думку з приводу того, щоб він вступив у права спадщини і став стверджувати, що вони з його матір`ю не були розлучені і що він має піти до нотаріуса і відмовитися від спадщини на його користь, або він піде до суду. Просив суд врахувати ці обставини та визнати його право на спадщину.

Крім того, у заяві від 10.10.2025 року ОСОБА_2 зазначив, що не відмовляється від свого права на спадщину, відкриту після смерті своєї матері – ОСОБА_3 .

Під час розгляду справи № 522/19085/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, надав свої показання як свідок ОСОБА_15 .. Останній пояснив, що добре знає заявника та померлу з 2007 року, так як вони до нього звертались як до юриста протягом багатьох років та він вів їх судові справи. Був на весіллі сина - ОСОБА_2 . Вони дійсно були подружжям, все життя були разом. Свідок декілька разів також бував у них вдома.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги та оцінюючи доводи сторін, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану, зокрема, є шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Отже, актовий запис про шлюб є офіційним документальним підтвердженням факту державної реєстрації шлюбу.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00052746003 від 31.07.2025 року 09 грудня 1977 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 2975.

При цьому в актовому записі про шлюб зазначено, що після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини — « ОСОБА_5 ».

Разом із тим із матеріалів справи встановлено, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 фактично продовжила користуватися прізвищем « ОСОБА_4 », на яке у 1979 та 1996 роках отримувала паспортні документи та яке зазначене у свідоцтві про її смерть.

Саме ця розбіжність стала підставою для неможливості нотаріального оформлення спадкових прав позивача та звернення останнього до суду.

Щодо тотожності особи

Оцінюючи першу позовну вимогу, суд ураховує не окремий доказ, а сукупність наявних у справі доказів.

Особа, яка 09.12.1977 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_1 , в актовому записі до реєстрації шлюбу зазначена як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Одеси.

Такі самі прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження зазначені у паспортних документах ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про смерть підтверджено смерть ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 його батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Таким чином, збігаються не лише ім`я та по батькові особи, а й дошлюбне прізвище, точна дата народження, місце народження, відомості про чоловіка та відомості про спільну дитину.

Відповідачем не надано доказів існування іншої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 09.12.1977 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_1 .

Тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та особа, яка 09.12.1977 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_1 та якій відповідно до актового запису про шлюб визначено прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », є однією і тією самою фізичною особою.

При цьому суд наголошує, що встановлення зазначеного факту в цій справі необхідне не для абстрактного підтвердження тотожності фізичної особи, а для усунення конкретної розбіжності між актовим записом про шлюб та документами спадкодавця, яка перешкоджає реалізації спадкових прав позивача.

Між сторонами існує спір щодо правових наслідків зазначеного факту, а тому відповідне питання вирішується судом у межах позовного, а не окремого провадження.

Щодо встановлення факту перебування у зареєстрованому шлюбі позивача і спадкоємиці на момент смерті.

Ключовим для вирішення другої позовної вимоги є встановлення не характеру фактичних особистих відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а юридичного факту: чи був зареєстрований 09.12.1977 року шлюб припинений у встановленому законом порядку до смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, а також унаслідок його розірвання. Таким чином, закон пов`язує припинення шлюбу з визначеними юридичними фактами, а не з фактичним припиненням сімейних відносин.

Судом установлено факт державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 09.12.1977 року.

Натомість матеріали справи не містять актового запису про розірвання цього шлюбу, свідоцтва про його розірвання, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або іншого передбаченого законом документа, який підтверджував би припинення шлюбу до 06.03.2025 року.

Відповідачем, на якого відповідно до статті 81 ЦПК України покладається обов`язок доказування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, таких доказів також не надано.

За таких обставин зареєстрований державою шлюб не може вважатися припиненим виключно на підставі непрямих доказів того, що один або обоє з подружжя в певний період вважали свої сімейні відносини фактично припиненими.

Щодо паспортних заяв ОСОБА_3 .

Судом досліджені заяви форми № 1, у яких ОСОБА_3 зазначала сімейний стан «неодружена» та продовжувала користуватися прізвищем « ОСОБА_4 ».

Вказані документи підтверджують факт повідомлення ОСОБА_3 відповідних відомостей при оформленні паспортних документів.

Однак такі заяви за своєю правовою природою не є актовими записами про розірвання шлюбу, рішеннями суду про розірвання шлюбу або іншими юридичними фактами, з якими закон пов`язував припинення шлюбу.

Тому зазначені документи суд оцінює як докази поведінки самої ОСОБА_3 та використання нею дошлюбного прізвища, однак не як докази юридичного припинення зареєстрованого шлюбу.

Саме по собі використання особою іншого прізвища, ніж зазначене в актовому записі про шлюб, також не припиняє шлюбу.

Щодо укладання договору купівлі-продажу від 15.04.2011 року

Судом досліджено витребувані у приватного нотаріуса документи, пов`язані з укладенням 15.04.2011 року договору купівлі-продажу квартири.

Обставина зазначення ОСОБА_3 у таких документах особою, яка не перебуває у шлюбі, та її твердження про придбання майна за особисті кошти можуть мати значення для визначення правового режиму відповідного майна.

Разом із тим зазначені документи не підтверджують факту розірвання шлюбу у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що предметом цієї справи не є визнання конкретних об`єктів нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ такого майна, визначення частки померлої у майні позивача або включення конкретного майна до складу спадщини.

Тому висновок суду про існування зареєстрованого шлюбу до дня смерті ОСОБА_3 сам по собі не вирішує питання про правовий режим кожного конкретного об`єкта майна, набутого сторонами протягом шлюбу.

Ці питання у разі виникнення спору підлягають вирішенню з урахуванням часу та підстав набуття відповідного майна, джерела коштів та інших обставин, які входять до предмета доказування у відповідному майновому спорі.

Щодо пояснень відповідача

Суд ураховує пояснення ОСОБА_2 про те, що його мати повідомляла йому про давнє розірвання шлюбу з ОСОБА_1 .. Разом із тим такі пояснення є повідомленням відповідача про відомості, які він отримав від іншої особи. Вони не підтверджені актовим записом про розірвання шлюбу, рішенням суду або іншим документом, що засвідчує юридичний факт його припинення. За відсутності таких доказів пояснення відповідача не можуть спростувати офіційно підтверджений актовим записом факт державної реєстрації шлюбу.

Щодо показань ОСОБА_1 в іншому судовому провадженні

Суд також надає оцінку посиланню відповідача на відомості з кримінального провадження № 522/3898/21 та показання ОСОБА_1 , надані ним під час розгляду іншої цивільної справи.

Із наведеного в матеріалах цієї справи змісту відповідних показань убачається, що ОСОБА_1 заперечував, що є «цивільним чоловіком» ОСОБА_3 , що проживає з нею спільно, а також повідомляв інші відомості щодо характеру їх фактичних відносин.

Такі висловлювання можуть бути враховані судом при оцінці достовірності пояснень сторони щодо фактичного характеру відносин між особами.

Однак предметом доказування у цій справі є передусім юридичне існування зареєстрованого шлюбу.

Визнання або невизнання особою себе «цивільним чоловіком», спільне чи окреме проживання, ведення окремого господарства, припинення особистих відносин не є юридичними способами припинення державної реєстрації шлюбу.

Тому зазначені докази не спростовують факту існування актового запису № 2975 від 09.12.1977 року та за відсутності доказів розірвання шлюбу не підтверджують його юридичного припинення.

При цьому суд не покладає в основу свого рішення висновки, викладені в обвинувальному акті у кримінальному провадженні, як доказ вини ОСОБА_1 , оскільки сам по собі обвинувальний акт не є обвинувальним вироком суду.

Щодо фактичних відносин між сторонами

Посилання сторони позивача на фотографії, спільні поїздки, спілкування, догляд за ОСОБА_3 , а також показання свідка ОСОБА_15 підтверджують певні обставини фактичних взаємовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Однак суд відомості чи безперервно проживали вони однією сім`єю та чи вели спільне господарство протягом усього періоду після реєстрації шлюбу не відноситься до предмету доказування по даній справі.

Для вирішення заявленої вимоги визначальним є те, що шлюб був зареєстрований державою, а належних доказів його припинення до смерті ОСОБА_3 суду не надано. Тому навіть доведене окреме проживання подружжя протягом певного часу не змінювало б висновку суду щодо юридичного існування зареєстрованого шлюбу.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд урахував докази, на які посилається відповідач, зокрема паспортні заяви ОСОБА_3 , нотаріальні документи 2011 року, пояснення відповідача та матеріали інших судових проваджень.

Водночас жоден із зазначених доказів окремо чи всі вони у сукупності не підтверджують настання юридичного факту розірвання шлюбу.

Натомість факт державної реєстрації шлюбу безпосередньо підтверджений актовим записом цивільного стану № 2975 від 09.12.1977 року та відповідним витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Доказів скасування, анулювання цього актового запису або припинення зареєстрованого шлюбу до смерті ОСОБА_3 суду не надано.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 09.12.1977 року, у встановленому законом порядку розірваний не був та припинився внаслідок смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, перша та друга позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо спадкових прав позивача

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб — спадкоємців.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, правовий статус того з подружжя, який пережив спадкодавця, є передбаченою безпосередньо законом підставою віднесення такої особи до першої черги спадкоємців за законом.

Судом установлено, що на момент смерті ОСОБА_3 06.03.2025 року її зареєстрований шлюб із ОСОБА_1 припинений не був.

Отже, встановлені судом обставини мають юридичне значення для вирішення нотаріусом питання про спадкові права ОСОБА_1 .

Разом із тим право на спадкування за законом, його реалізація, склад спадкового майна, співвідношення спадкування за заповітом та за законом, прийняття спадщини та видача свідоцтва про право на спадщину визначаються відповідними нормами книги шостої ЦК України та законодавством про нотаріат.

У цій справі суд не вирішує питання про дійсність чи недійсність заповіту, його зміст, обсяг майна, охопленого заповітом, склад спадщини, розмір часток конкретних спадкоємців або право власності на конкретне спадкове майно.

Тому встановлення факту перебування у шлюбі не повинно підміняти собою подальше нотаріальне оформлення спадкових прав та вирішення інших можливих спорів щодо складу спадщини.

З урахуванням викладеного вимоги про окреме визнання ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги за законом та про визнання за ним права на спадкування за законом задоволенню не підлягають, оскільки правові наслідки встановленого судом статусу позивача як того з подружжя, який пережив спадкодавця, визначаються безпосередньо законом, а конкретний обсяг його спадкових прав залежить також від інших юридичних обставин, які не становлять предмета цього спору.

За викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 315 ЦПК України, статтею 49, статтями 1216, 1217, 1220, 1223, 1261, 1268–1270 ЦК України, статтею 104 СК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа — приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пилипенко Наталя Анатоліївна, про встановлення юридичного факту, встановлення факту перебування у шлюбі та визнання права на спадкування за законом — задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка 09 грудня 1977 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_1 , про що складено актовий запис про шлюб № 2975, та якій відповідно до цього актового запису після державної реєстрації шлюбу визначено прізвище « ОСОБА_5 », є однією і тією самою особою.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебували у зареєстрованому 09 грудня 1977 року шлюбі, актовий запис № 2975, який до смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку припинений не був та припинився 06 березня 2025 року внаслідок її смерті.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 — відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або справа розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 25.09.2026р.

Суддя Л.В. Домусчі