Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №522/14903/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 23.07.2026 року о 11:11 год. у м. Одеса, вул. Педагогічна, 21, керував транспортним засобом «Іnfiniti Q60», державні номерні знаки НОМЕР_1 , у якого світлові покажчики повороту не відповідають вимогам ДСТУ 3649:2010, а саме колір покажчиків повороту червоний, при цьому транспортний засіб з переобладнаною системою відпрацювання вихлопних газів, що супроводжується підвищеним рівнем шуму, правопорушення вчинене повторно протягом року згідно постанови серії ЕНА №5449283 від 10.08.2025 р. за ч. 1 ст. 121 КУпАП, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника, які в судове засідання не з`явилися, будучи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 , суд не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не подавали.

Від захисника Райчева І.Д., до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП. Обґрунтовуючи клопотання захисник посилається на те, що матеріали справи не містять будь-яких належних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зокрема матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в якому зовнішні світлові прилади автомобіля «Іnfiniti Q60» державні номерні знаки НОМЕР_1 не відповідали вимогам конструкції саме цього транспортного засобу, що після його державної реєстрації до конструкції або штатних світлових приладів вносилися зміни, а відтак твердження про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ґрунтується не на встановлених технічних характеристиках конкретного транспортного засобу, а на припущенні про невідповідність кольору покажчиків повороту установленим вимогам. А також не відповідає дійсності і та обставина, що система випуску відпрацьованих газів має «підвищений рівень шуму» не свідчить про наявність встановленої технічної несправності, або переробки транспортного засобу, да і в чому конкретно полягає ця несправність та яким нормативним вимогам вона не відповідає.

Дослідивши матеріали справи та долучені до справи докази відносно ОСОБА_1 ,

оцінивши на предмет обґрунтованості доводи клопотання захисника, суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Так, диспозицією ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

На підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 726845 від 23.07.2026 року, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серією ЕНА № 5449283 від 10.08.2025 р., довідка про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої станом на 23.07.2026 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія,; довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої станом на 23.07.2026 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 10.08.2025 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5449283 за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи доказів.

Так, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Водночас, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Разом із тим матеріали, направлені працівниками поліції до суду, не містять відомості безпосередньо про транспортний засіб, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так судом встановлено, що транспортний засіб «Іnfiniti Q60», державні номерні знаки НОМЕР_1 , є транспортним засобом ввезеним на територію України з-за кордону, отже вказаний транспортний засіб був допущений компетентними державними органами до державної реєстрації та подальшої участі у дорожньому русі на території України.

Разом із тим, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які відомості або докази про внесення після державної реєстрації змін до конструкції транспортного засобу, заміну його штатних задніх світлових приладів, зміну їх конструкції, електричної схеми чи режиму роботи. В тому числі в матеріалах даної справи відсутні висновок експерта або спеціаліста, акт перевірки технічного стану транспортного засобу, результатів інструментального контролю, відомостей виробника щодо заводської комплектації саме цього транспортного засобу, або будь-якого іншого технічного документа, з якого можливо було б достовірно встановити, що наявні на даному транспортному засобі задні світлові прилади не відповідають конструкції саме транспортного засобу «Іnfiniti Q60», державні номерні знаки НОМЕР_1 .

Тобто твердження працівників поліції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ґрунтується не на встановлених технічних характеристиках даного транспортного засобу, а лише на припущенні і суб`єктивному сприйнятті про невідповідність кольору покажчиків повороту установленим вимогам.

Суд констатує, що такий висновок без дослідження заводської конструкції даного транспортного засобу та без доказів її подальшої зміни не відповідає вимогам належності й достатності доказів. Самого візуального спостереження працівника поліції про нібито червоний колір світлового сигналу недостатньо для висновку порушення п. 31.4.3 «а» ПДР України.

Також у протоколі вказано, що водій керував транспортним засобом, на якому встановлено задні покажчики повороту нібито червоного кольору, чим було порушено п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010.

Згідно з п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, колір покажчиків повороту (передніх, задніх та бічних) обов`язково має бути жовтим. Разом з тим, автомобіль «Іnfiniti Q60», державні номерні знаки НОМЕР_1 , пройшов державну реєстрацію в уповноваженому органі МВС України та отримав Свідоцтво про реєстрацію ТЗ. Відповідно до ст. 29, 31 Закону України «Про дорожній рух» та Порядку затвердження конструкції ТЗ, видача такого свідоцтва та сертифіката відповідності підтверджує, що цей транспортний засіб у наявній комплектації заводу-виробника офіційно допущений до руху на території України, а його конструкція визнана такою, що відповідає безпеці дорожнього руху (зокрема, з урахуванням міжнародних норм та Правил ЄЕК ООН, які мають пріоритет).

Тобто висновок про те, що порушено правила переобладнання або про не відповідність зовнішніх світлових приладів вимогам конструкції недостатньо встановити лише колір світлового сигналу, матеріали справи мають містити докази, що дана конструкція транспортного засобу передбачала інші характеристики світлових приладів.

Що стосується вказання працівником поліції у протоколі про те, що система випуску відпрацьованих газів має «підвищений рівень шуму», то виходячи з матеріалів справи, вказана обставина є лише суб`єктивною оцінкою працівника поліції, та не вказує який саме елемент системи випуску відпрацьованих газів є несправним, або ж переробленим, і в чому конкретно полягає дана несправність та яким нормативним вимогам вона відповідає. Тобто матеріали справи не містять належні та допустимі докази саме технічного стану транспортного засобу.

Так, Згідно з вимогами ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ст. 32 Закону України «Про дорожній рух», параметри транспортних засобів, у тому числі рівень шуму, повинні відповідати встановленим нормативам.

Проте, встановлення факту перевищення допустимого рівня шуму вихлопної системи відповідно до ДСТУ 3649:2010 та Порядку проведення перевірки технічного стану ТЗ не може базуватися на суб`єктивному слуховому сприйнятті працівника поліції. Для підтвердження цього факту необхідне проведення інструментального вимірювання за допомогою спеціального технічного засобу — шумоміра, який відповідно до ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» має бути належним чином сертифікований, повірений та внесений до Державного реєстру.

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які акти вимірювання шуму, відомості про технічний засіб, яким фіксувалося правопорушення, та сертифікат його повірки.

Таким чином, з протоколу та матеріалів справи неможливо встановити факт наявності порушень, які ставляться у вину ОСОБА_1 за обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме повторне протягом року вчинення керування транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та законні докази технічної невідповідності автомобіля чи фактів його протиправного переобладнання водієм, подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, у цій справі є недоведеними.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_1 , не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Керуючись ст. ст.22,268,283,284 КУпАП, суд –

постановив:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.4 ст.121 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.121 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/14903/26

Номер провадження №33/522/5035/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.