Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №183/11212/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/11212/26

№ 1-кп/183/2401/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026047350000172 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, неодружений, у якого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді навідника-оператора розвідувального батальйону взводу 2 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», РНОКПП НОМЕР_2 , раніше судимий, а саме:

-26.09.2025 Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 190 КК України до громадських робіт строком на 200 годин. 04.02.2026 знятий з обліку Новомосковського РВ ФДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області у зв`язку із відбуттям громадських робіт.

23.01.2026 Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 1 рік. На підставі ч. 1 ст.71 КК України шляхом приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.09.2025 остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 1 місяць. 22.04.2026 поставлений на облік до Новомосковського РВ ФДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області.

- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 124 (по стройовій частині) від 01 травня 2026 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01 травня 2026 року № 101-РС старшого солдата ОСОБА_3 призначено на посаду навідника-оператора розвідувального батальйону взводу 2 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів є діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.

Відповідно до вимог ст. ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-якій кількості в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках – у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і рослин, включених до таблиці I Переліку, на території України забороняється, за винятком діяльності з обігу таких наркотичних засобів, психотропних речовин і рослин у цілях, на підставах і з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом.

Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається за наявності відповідної матеріально-технічної бази, нормативно-технічної документації, кваліфікованого персоналу, умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також для забезпечення безпечності такої діяльності.

Згідно зі списком 2 Таблиці І «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс віднесено до наркотичних засобів та рослини, обіг яких обмежено.

Згідно з Таблицею № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01 серпня 2000 року зі змінами, внесеними Наказом Міністерства охорони здоров`я № 617 від 14.05.2026, дії пов`язані з незаконним обігом наркотичного засобу – канабіс, розміром від 5,0 г, тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Будучи військовослужбовцем, старший солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 13, 16, 49, 128, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте військовослужбовець ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наступних обставин.

Старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, і проходячи її на посаді навідника-оператора розвідувального батальйону взводу 2 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 ,в порушення ст. 7, 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», вимог ст.ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів», діючи з прямим умислом, без мети збуту,будучи засудженим за фактом вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2026 року, 20 липня 2026 року, приблизно в денний час доби (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), проходив по вулиці Лісова в с. Миколаївка Самарівського району Дніпропетровської області, де побачив дикоростучий кущ коноплі, з якого зірвав верхівки листя, які містять в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, канабіс, масою 8,2422 г, які розфасував у паперовий згорток для подальшого власного вживання, який помістив до правої кишені одягнутих на ньому штанів, тим самим почав незаконно зберігати при собі, та з яким в подальшому 30 липня 2026 року близько 13 години вирушив до ставка поблизу вул. Подільна, с. Миколаївка, Самарівський район, Дніпропетровська область.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за: ч. 2 ст. 309 КК України – незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорював та повністю їх підтвердив, повідомив суд, що дійсно повністю їх підтвердив та пояснив, що дійсно 20 липня 2026 року, вдень проходив по АДРЕСА_1 , де побачив дикоростучий кущ коноплі, з якого зірвав верхівки листя, які розфасував у паперовий згорток для подальшого власного вживання, помістив його до правої кишені своїх штанів, тим самим придбав та зберігав коноплю без мети збуту, для власного вживання, підтвердив, що дійсно вчинив вказане кримінальне правопорушення протягом року після засудження за ст. 309 КК України. Щиро каявся, повідомив суду, що зробив для себе належні висновки, просив суд суворо не карати його, оскільки хоче продовжити військову службу.

В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України – незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

З урахуванням тяжкості вчиненого злочину, враховуючи те, що ОСОБА_3 вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, фтизіатра, психіатра не перебуває, за місцем проходження військової служби та проживання характеризується посередньо, що разом з обставиною, яка пом`якшує покарання, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, дає суду підстави для призначення останньому покарання у виді штрафу на рівні мінімальної межі.

Оскільки нове кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 після постановлення стосовно нього попереднього вироку Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України від 23.01.2026 року, але до повного відбуття покарання, остаточне покарання ОСОБА_3 слід визначити за правилами ч. 1 ст. 71 КК України - за сукупністю вироків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, у випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, призначається покарання за сукупністю вироків. У цьому разі суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.

Згідно положень ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Отже, положення ч. 3 ст. 72 КК України не тільки не виключають можливості застосування положень статей 70, 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. Зазначені положення передбачають лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань. Відповідну правову позиції висловлено Верховним Судом у справі №243/2528/19 (постанова від 26.05.2020).

Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судова експертиза, вартість якої підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до даного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.01.2026 року та призначити ОСОБА_3 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень та 1 рік 1 місяць пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи (служби);

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень - виконувати самостійно.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи 3 850, 88 грн. (висновок експерта № СЕ-19/104-26/28425-НЗПРАП від 05.08.2026);

Речові докази:

- канабіс, маса якого становить 8.2422 г. у спец. пакеті № 6304889, що зберігається у камері зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області– знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1