Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №205/11144/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/11144/26

Номер провадження1-кп/205/1034/26

Провадження №1кп/205/1034/26

Справа №205/11144/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Новокодацький районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю: прокурора: ОСОБА_3

захисників: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

потерпілої: ОСОБА_6

законного представника обвинуваченого: ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12026042120000945 від 11 липня 2026 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, не одруженого, раніше не судимого; студента Університету митної справи та фінансів, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Миколаївка Дніпропетровської області, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, раніше не судимого; учня Дніпровського індустріального фахового коледжу, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , проживаючого в АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи обізнаними, що згідно з Указом Президента України №64\2022 від 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, 11 липня 2026 року близько, близько 12 години 50 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), рухались у вагонах №1 та №2 трамвая за маршрутом № 15 по пр.Івана Мазепи, де побачили раніше незнайому потерпілу ОСОБА_6 , після чого у них виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вступили між собою у злочинну змову та розподілили ролі у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, після чого, переслідуючи потерпілу, вийшли за нею на зупинці «Авіаційна», де діючи відкрито, із корисливих міркувань, в умовах воєнного стану, згідно розподілених ролей: ОСОБА_9 - знаходячись поблизу буд.39 по вул.Олексадра Кошиця, в м.Дніпро, звернувся до потерпілої під приводом показати дорогу та скориставшись тим, що вона відволіклась, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для її життя та здоров`я, шляхом ривку зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюг з золотою підвіскою, вартістю 160279,79 грн., після чого, разом зі співучасником злочину – ОСОБА_8 , утримуючи майно, з місця злочину зникли, завдавши ОСОБА_6 майнову шкоду на зазначену суму.

Зазначені дії обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану.

23 вересня 2026 року, між прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпра, якому на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026042120000945 та ОСОБА_8 , а також ОСОБА_9 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно вказаної угоди, сторони угоди узгодили покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вчинене кримінальне правопорушення: за ч.4 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням ст.75, 76, 104 КК України. В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України визнають повністю; цілком розуміють права визначені п.1 ч. 5 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом та наполягають на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисники обвинувачених – адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також законний представник обвинуваченого – ОСОБА_7 , підтримали позицію обвинувачених і просили суд затвердити укладену між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 угоду про визнання винуватості.

Потерпіла ОСОБА_6 надала суду заяву, згідно з якою не заперечує проти укладення та затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченими та прокурором. Свою позицію потерпіла ОСОБА_6 також підтвердила в судовому засіданні.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, які не заперечували щодо затвердження судом угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до ст.469 КПК України, за ініціативою прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.

Згідно із п.3 ч.1 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України. Зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкцій ч.4 ст.186 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченим ОСОБА_8 , а також ОСОБА_9 узгоджену сторонами міру покарання.

Витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи у сумі 9627,20 грн., на підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 вересня 2026 року між прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпра та обвинуваченими ОСОБА_8 , а також ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12026042120000945 від 11 липня 2026 року.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 не обирався.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст.75, 104 КК України, ОСОБА_9 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_9 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_9 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи №КСЕ-19\104-26\28110 від 05 серпня 2026 року в розмірі 4813 гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_9 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи №КСЕ-19\104-26\28110 від 05 серпня 2026 року в розмірі 4813 гривень 60 копійок.

Арешт на майно: телефон «Iphone 14 Pro», чорного кольору, в силіконовому чохлі чорного кольору, грошові кошти в сумі 4100 гривень, чорні шкарпетки та сіру сорочку, накладений ухвалою слідчого судді Новокодацького районного суду м.Дніпра від 17 липня 2026 року – скасувати.

Арешт на майно: телефон «Iphone 14 Pro», чорного кольору, в чохлі чорного кольору, грошові кошти в сумі 7220 гривень, чорні шорти та окуляри з оправою, накладений ухвалою слідчого судді Новокодацького районного суду м.Дніпра від 17 липня 2026 року – скасувати.

Речові докази по справі:

- телефон «Iphone 14 Pro», чорного кольору, в чохлі чорного кольору, грошові кошти в сумі 7220 гривень, чорні шорти та окуляри з оправою – повернути ОСОБА_8 ;

- телефон «Iphone 14 Pro», чорного кольору, в силіконовому чохлі чорного кольору, грошові кошти в сумі 4100 гривень, чорні шкарпетки та сіру сорочку – повернути ОСОБА_9 ;

- 2 CD-R диска із записами з камер відеоспостереження – залишити при матеріалах кримінального провадження;

- ланцюжок золотистого кольору, якорного плетіння, зі зламаною застібкою – залишити у потерпілої ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: ОСОБА_1