Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №205/19128/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/19128/25

Номер провадження 2/205/2225/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

представник позивача адвоката Хлопов А.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом адвоката Хлопова Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Хлопов А.В. в інтересах ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про зменшення розміру аліментів, в обґрунтування якого зазначив, що 13.06.2025 року Новокодацьким районним судом міста Дніпра було прийнято рішення по справі №205/4398/25 щодо стягнення з нього на користь відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 7689,00 грн на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття, а також 3028,00 грн - на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення дитиною трьохрічного віку. На виконання вказаного рішення 28.08.2025 та 29.08.2025 державним виконавцем Часник А.М. відкрито виконавчі провадження №78966675 та №78966184 відповідно. Позивач зазначає, що на момент ухвалення рішення суду офіційного доходу не мав та визнав заявлені до нього вимоги, погодившись на встановлений розмір аліментів. Водночас, згідно з довідками форм ОК-5 та ОК-7, до жовтня 2025 року офіційного доходу він не мав. З 14.10.2025 ОСОБА_2 офіційно працевлаштований у ТОВ «ЕШЛІ ТРЕЙД» на посаді вантажника. Відповідно до довідки про доходи від 02.12.2025, його заробітна плата за жовтень 2025 року становила 8521,74 грн, за листопад 2025 року - 14000,00 грн. У зв`язку зі зміною роботи його фінансове становище значно погіршилося, відповідно до чого, не має можливості в повній мірі виконувати рішення суду щодо сплати аліментів, що призведе до утворення заборгованості по сплаті аліментів, а не до реального матеріального забезпечення дитини батьком. На підставі зазначеного, враховуючи зміну його матеріального стану просить змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від по справі №205/4398/25 від 13.06.2025 року та стягувати з нього аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22.12.2025 року заяву залишено без руху та запропоновано заявнику усунути недоліки.

30.12.2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 15.01.2026 року відкрито провадження у даній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Хлопова А.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 25.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Кайдашова В.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25.05.2026 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Рябенком В.В. подано клопотання про витребування відомостей про доходи позивача, а також витребування матеріалів цивільної справи №205/4398/25 (провадження №2/205/2946/25) з архіву Новокодацького районного суду міста Дніпра для огляду та дослідження в судовому засіданні.

Протокольною ухвалою від 13.07.2026 задоволено клопотання представника відповідача та витребувано з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи інформацію про доходи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2026 року. Отримано відповідь №3021939 від 13.07.2026 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи щодо ОСОБА_2 .

Протокольною ухвалою від 13.07.2026 задоволено клопотання представника відповідача та витребувано матеріали цивільної справи №205/4398/25 (провадження №2/205/2946/25) з архіву Новокодацького районного суду міста Дніпра для огляду та дослідження в судовому засіданні.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Хлопов А.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, посилаючись на підстави, що викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Рябенко В.В. у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, зазначили, що реальний дохід позивача значно більший, що підтверджується тим, що рік тому під час розгляду справи про стягнення аліментів, позивач ОСОБА_2 повністю визнав позовні вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, хоча на той період не мав доходів за офіційними даними, крім того станом на 15.09.2026 у позивача припинився обов`язок оплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, що зменшує фінансове навантаження на ОСОБА_2 , зазначили, що формування заборгованості за виконавчими провадженнями вважають частиною процесуальної тактики позивача для створення погіршеного майнового статусу, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю.

У судовому засіданні 15.09.2026 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та, враховуючи складність справи, на підставі абз.2 ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 25.09.2026 до 12 год. 00 хв.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та матеріали цивільної справи № 205/4398/25, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 27.09.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №221 (а.с. 23).

Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13.06.2025 року у цивільній справі №205/4398/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку. З ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця у твердій грошовій сумі у розмірі 7689,00 грн, з подальшою щорічною індексацією, починаючи з 20 березня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття. Крім того, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 3028,00 грн щомісячно, починаючи з 20 березня 2025 року і до досягнення дитиною 3-х річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, на момент ухвалення зазначеного рішення на ОСОБА_2 покладався обов`язок зі сплати 7 689,00 грн щомісячно на утримання дитини та додатково 3 028,00 грн щомісячно на утримання дружини до 15 вересня 2026 року.

На виконання вказаного рішення начальником відділу Зачепилівського ВДВС у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Часником А.М. відкрито виконавчі провадження № 78966675 щодо стягнення аліментів на утримання дитини та № НОМЕР_3 щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною трирічного віку (а.с.16-19).

З матеріалів відповіді Зачепилівського ВДВС у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адвокатський запит ОСОБА_4 від 14.12.2025 року №26.6.31/12750 вбачається, що станом на 04.12.2025 року заборгованість ОСОБА_2 за виконавчим провадженням №78966675 щодо сплати аліментів на утримання дитини становила 45095,36 грн, а за виконавчим провадженням № 78966184 щодо сплати аліментів на утримання дружини — 11535,00 грн (а.с. 21-22).

Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача ОСОБА_2 посилається на зміну його матеріального становища після ухвалення рішення від 13.06.2025 року у цивільній справі №205/4398/25, зазначаючи, що на момент ухвалення цього рішення офіційного доходу він не мав, а з 14 жовтня 2025 року офіційно працевлаштований у ТОВ «ЕШЛІ ТРЕЙД» на посаді вантажника та отримує заробітну плату, якої, на його думку, недостатньо для виконання аліментного обов`язку у визначеному судом розмірі.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (надалі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

За змістом ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність майна, майнових прав, грошових коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, право на звернення до суду з вимогою про зміну раніше визначеного розміру аліментів безпосередньо передбачене законом. При цьому саме по собі звернення платника з таким позовом не є підставою для автоматичного зменшення розміру аліментів. Для задоволення такого позову необхідно встановити наявність передбачених ст. 192 СК України обставин та їх істотне значення для можливості виконання платником аліментного обов`язку у раніше визначеному розмірі.

Верховний Суд у постанові від 14.12.2022 у справі № 727/1599/22 зазначив, що конструкція ст. 192 СК України визначає альтернативні підстави для зміни розміру аліментів, зокрема зміну матеріального або сімейного стану, а тому зміна сімейного стану може бути самостійною підставою для зміни розміру аліментів.

У постанові від 10.10.2023 у справі № 682/2454/22 Верховний Суд також виходив із того, що значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для зменшення розміру аліментів, однак така обставина має бути доведена належними та допустимими доказами.

У постанові від 19.02.2025 року у справі № 367/10126/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

Таким чином, при вирішенні цього спору суд має встановити, чи відбулися після ухвалення рішення від 13 червня 2025 року у справі №205/4398/25 зміни матеріального, сімейного стану або стану здоров`я позивача чи інші передбачені законом обставини, які об`єктивно впливають на його можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному цим рішенням розмірі.

Водночас згідно зі статтями 12, 76, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що на момент ухвалення рішення від 13 червня 2025 року у справі №205/4398/25 ОСОБА_2 не мав офіційного доходу, що підтверджується наданими ним відомостями, а також Формами ОК-5 та ОК-7.

Разом з тим відсутність офіційно задекларованого доходу на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів сама по собі не свідчить про відсутність у позивача матеріальної спроможності виконувати обов`язок щодо утримання дитини, так само як і подальше офіційне працевлаштування саме по собі не свідчить про покращення матеріального становища. Вирішальним є встановлення динаміки матеріального стану особи та того, чи призвела відповідна зміна до істотного зменшення її можливості виконувати аліментний обов`язок.

Судом встановлено, що з 14 жовтня 2025 року ОСОБА_2 офіційно працевлаштований у ТОВ «ЕШЛІ ТРЕЙД» на посаді вантажника, що підтверджується довідкою ТОВ «ЕШЛІ ТРЕЙД» № 34 від 19 травня 2026 року та наказом № 35к від 13 жовтня 2025 року.

Згідно з наданою довідкою про доходи заробітна плата ОСОБА_2 за жовтень 2025 року становила 8 521,74 грн, а за листопад 2025 року — 14 000,00 грн.

Також з червня 2026 року ОСОБА_2 працевлаштований у ТОВ «ГАРНА СТРАВА», що підтверджується формами ОК-5 та ОК-7.

Разом із тим відповідно до відомостей форми ОК-5, наведених у матеріалах справи, за 2025 рік дохід ОСОБА_2 становив 35 885,38 грн, а за січень-липень 2026 року – 91 805,62 грн.

Таким чином, на час розгляду справи позивач не перебуває у становищі особи, яка взагалі позбавлена можливості отримувати дохід. Навпаки, доказами підтверджується його працевлаштування та отримання доходу після ухвалення рішення про стягнення аліментів.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не надав належних і достатніх доказів того, що після 13 червня 2025 року відбулося саме погіршення його матеріального стану у розумінні ст.192 СК України.

Зокрема, позивачем не доведено, що порівняно зі станом, який існував на час ухвалення рішення від 13 червня 2025 року у справі № 205/4398/25, його сукупна матеріальна спроможність істотно зменшилася та що саме ця зміна об`єктивно унеможливлює сплату аліментів у встановленому розмірі.

Посилання позивача на те, що розмір його заробітної плати є меншим за встановлений судом розмір аліментів, саме по собі не є достатнім для висновку про наявність передбачених ст. 192 СК України підстав для зменшення аліментів, оскільки при визначенні матеріального становища платника враховується не лише розмір заробітної плати за окремий місяць, а сукупність обставин, передбачених ст.182 СК України.

Позивачем також не доведено наявності після ухвалення рішення від 13 червня 2025 року інших обставин, які істотно погіршили його матеріальне або сімейне становище: виникнення обов`язку утримувати інших дітей чи непрацездатних осіб, істотного погіршення стану здоров`я, появи обґрунтованих необхідних витрат, які об`єктивно впливають на його можливість виконувати аліментний обов`язок, або інших обставин, які відповідно до ст. 182 СК України мають істотне значення.

Суд також враховує, що на момент розгляду справи припинився обов`язок ОСОБА_2 зі сплати 3028,00 грн щомісячно на утримання ОСОБА_1 , оскільки відповідно до рішення суду від 13 червня 2025 року у справі № 205/4398/25 цей обов`язок існував лише до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, порівняно з періодом виконання первісного рішення до 15 вересня 2026 року загальне щомісячне аліментне навантаження на позивача зменшилося на 3 028,00 грн.

Зазначена обставина сама по собі не є підставою для відмови у позові та не позбавляє позивача права на звернення з вимогою, передбаченою статтею 192 Сімейного кодексу України, однак підлягає врахуванню судом при оцінці його матеріального становища та реальної можливості виконувати обов`язок зі сплати аліментів на дитину.

Суд також бере до уваги, що при розгляді первісної справи ОСОБА_2 визнав заявлені до нього вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, у тому числі 7 689,00 грн на утримання дитини, хоча, за його твердженням, на той час не мав офіційного доходу.

Водночас саме по собі визнання позову у попередній справі не позбавляє позивача права звернутися з позовом про зміну розміру аліментів у разі подальшої зміни обставин. Ця обставина має значення лише в сукупності з іншими доказами для встановлення того, які обставини існували на момент визначення первісного розміру аліментів та чи відбулася після цього істотна зміна таких обставин.

Щодо вимоги позивача про визначення аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, положення статей 181 та 192 СК України дають підстави розмежовувати зміну способу стягнення аліментів та зміну їх розміру. Частиною третьою статті 181 СК України встановлено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів, тоді як відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом змінений за наявності передбачених законом обставин. У цій справі позивач, який є платником аліментів, просить фактично одночасно змінити визначені попереднім судовим рішенням розмір та спосіб їх стягнення — з твердої грошової суми на частку від його доходу. При цьому одержувач аліментів із вимогою про зміну способу їх стягнення до суду не звертався.

Водночас суд виходить із того, що звернення платника аліментів із вимогою про зміну встановленого судом способу та розміру їх стягнення саме по собі не може бути підставою для її задоволення. Така вимога не виключається можливістю застосування ст.192 СК України, однак її задоволення можливе лише за умови встановлення та належного доведення істотної зміни обставин, які були враховані судом при визначенні розміру аліментів, зокрема зміни матеріального чи сімейного стану, стану здоров`я або інших обставин, передбачених законом, із одночасним урахуванням критеріїв, визначених ст. 182 СК України. При цьому зміна способу стягнення не може розглядатися відокремлено від питання про наявність правових підстав для зміни самого розміру аліментів, оскільки обраний спосіб має забезпечувати належне та стабільне виконання батьком обов`язку щодо утримання дитини.

У даній справі судом не встановлено обставин, які свідчили б про істотну зміну матеріального чи сімейного стану позивача або інші передбачені статтею 192 СК України обставини, що об`єктивно зумовлювали б необхідність зменшення визначеного попереднім судовим рішенням розміру аліментів. Відтак відсутні правові підстави і для зміни встановленого цим рішенням способу їх стягнення з твердої грошової суми на частку від доходу позивача.

Наведені позивачем відомості про його працевлаштування та отримання заробітної плати не підтверджують погіршення його матеріального становища порівняно з тим станом, який існував на момент ухвалення рішення від 13 червня 2025 року у справі № 205/19128/25. Навпаки, на час розгляду справи підтверджено наявність у нього офіційного джерела доходу, а також припинення з 15 вересня 2026 року обов`язку зі сплати аліментів на утримання матері дитини.

При цьому суд не має правових підстав виходити з припущень щодо можливого приховування позивачем доходів або свідомого обрання ним менш оплачуваної роботи. Висновки суду мають ґрунтуватися виключно на належних, допустимих і достовірних доказах, поданих сторонами або витребуваних судом.

Разом із тим встановлені судом обставини у своїй сукупності не дають підстав для висновку про істотне погіршення матеріального стану ОСОБА_2 після ухвалення рішення від 13 червня 2025 року та про об`єктивну неможливість виконувати визначений цим рішенням обов`язок зі сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 7689,00 грн щомісячно.

Сам факт утворення заборгованості за виконавчим провадженням також не є безумовним доказом наявності підстав для зменшення розміру аліментів, оскільки для такого висновку необхідно встановити причини виникнення заборгованості та їх зв`язок із обставинами, передбаченими ст. 192 СК України. Позивачем не доведено, що виникнення зазначеної заборгованості є наслідком істотного та об`єктивного погіршення його матеріального становища після ухвалення первісного рішення.

Суд при цьому виходить із того, що обов`язок батьків утримувати дитину є безумовним та не припиняється у зв`язку з недостатністю доходу платника. Водночас така обставина не означає неможливості зміни розміру аліментів у випадках, прямо передбачених ст. 192 Сімейного кодексу України, але саме особа, яка просить про таку зміну, повинна довести наявність відповідних обставин.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що ОСОБА_2 не довів належними та допустимими доказами наявності після ухвалення рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13 червня 2025 року у справі №205/4398/25 такої зміни матеріального або сімейного стану чи інших обставин, передбачених ст. 192 СК України, яка б об`єктивно зумовлювала необхідність зменшення встановленого цим рішенням розміру аліментів на утримання дитини.

За таких обставин підстав для зміни розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 7689,00 грн у твердій грошовій сумі на 1/4 частину заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд не вбачає.

Відтак у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів належить відмовити.

Вирішуючи питання в частині розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд вважає необхідним судові витрати віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-266, 268, 273, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог адвоката Хлопова Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, відмовити.

Рішення може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет;

представник позивача адвокат Хлопов Андрій Володимирович, ордер про надання правничої допомоги серії АХ №1311831 від 10.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2279 від 24.07.2018, електронний кабінет наявний;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , відсутній електронний кабінет;

представник відповідача адвокат Рябенко Віктор Васильович, ордер на надання правничої допомоги серії АЕ №1507934 від 25.05.2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3247 від 30.12.2016, електронний кабінет наявний

Суддя Г.В. Дорошенко