Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №204/8433/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/8433/26

Провадження № 3/204/1287/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 077949 від 03 липня 2026 року, 03 липня 2026 року о 01 годині 33 хвилини у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи у п`яному вигляді вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини психологічного характеру, а саме погрожував, примушував, висловлювався нецензурною лайкою, чим своїми діями завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 077950 від 03 липня 2026 року,03 липня 2026 року о 01 годині 33 хвилини у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи у п`яному вигляді вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини психологічного характеру в присутності свого онука ОСОБА_2 , а саме погрожував, примушував, висловлювався нецензурною лайкою, чим своїми діями завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілого, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП не входить до вищевказаного переліку, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, відносно якої складено адміністративний протокол.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони здоров`я, прав, свобод та гідності членів сім`ї або інших свобод осіб, які потерпіли від домашнього насильства.

Об`єктивна сторона правопорушення зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди для здоров`я, яка була завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суддя зауважує, що для встановлення події правопорушень, зазначених у ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

До протоколів серій ВАД № 077950 від 03 липня 2026 року, ВАД № 077949 від 03 липня 2026 року, уповноваженою особою долучено: форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 03 липня 2026 року; електронний рапорт.

Разом з тим, з аналізу матеріалів справ вбачається, що до протоколів про адміністративне правопорушення серій ВАД № 077950 від 03 липня 2026 року, ВАД № 077949 від 03 липня 2026 року не було долучено заяв осіб, які вважається потерпілими, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про вчинення відносно них з боку ОСОБА_1 домашнього насильства. Відсутність таких заяв потерпілих осіб, істотно знижує достовірність та допустимість інших матеріалів, які не підтверджені з боку потерпілих осіб.

Також, до протоколів про адміністративні правопорушення серій ВАД № 077950 від 03 липня 2026 року, ВАД № 077949 від 03 липня 2026 року не було долучено письмових пояснень потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у яких би підтверджувався факт вчинення щодо них домашнього насильства з боку ОСОБА_1 та настання будь-яких шкідливих для них наслідків від таких дій останнього.

Відсутність суб`єктивної оцінки подій з боку особи, яка нібито зазнала насильства, не дозволяє повноцінно встановити наявність психологічної чи іншої шкоди як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони правопорушення.

Враховуючи викладене, характер долучених матеріалів — оціночний, а не доказовий, а саме долучення до матеріалів протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД № 077950 від 03 липня 2026 року, ВАД № 077949 від 03 липня 2026 року копії форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 03 липня 2026 року сама по собі є лише внутрішнім службовим документом, що ґрунтується на оцінці поліцейського, а не на об`єктивно встановлених фактах можливого вчинення адміністративного правопорушення.

Окрім того, у своїй постанові від 28 травня 2020 року у справі № 524/4668/17 колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду звернула увагу на те, що суди обґрунтовано не взяли до уваги рапорт інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції, зважаючи на те, що він є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 січня 2022 року у справі №?569/14716/21, особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності виключно на підставі рапорту працівника поліції без інших доказів, які не залишають розумного сумніву у вчиненні правопорушення.

У постанові від 09 березня 2023 року у справі №?686/15262/20 Верховний Суд зазначив: «Оцінка ризиків, рапорт та терміновий заборонний припис не можуть самостійно підтвердити факт вчинення насильства, якщо відсутні пояснення потерпілої, інші матеріали справи та належна доказова база»

Судом неодноразово у судові засідання викликалися потерпілі та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак останні не з`явилися, про поважність причин своєї неявки не повідомили.

Таким чином, суддею не встановлено жодного доказу на підтвердження тих обставин, які викладені в адміністративних протоколах.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя О.О. Некрасов