Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №213/3107/26
Суддя: Нестеренко О. М.
г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3107/26
Номер провадження 2/213/2179/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Нестеренко О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
22.07.2026 представник позивача звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1641-3936 від 29.12.2025 у розмірі 14 000,00 грн, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.
Позов обґрунтовано обставинами:
29.12.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1641-3936, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний останньою одноразовим ідентифікатором А6535, що надісланий позивачем на номер телефону, зазначений позичальником в анкеті. Відповідно до договору товариство надає позичальнику грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, зі сплатою процентів за користування кредитом.
Також 14.01.2026 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої відповідачу було надано додаткові грошові кошти у кредит у сумі 4 200,00 грн.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Відповідач належним чином не виконує зобов`язання за Договором.
Станом на 17.07.2026 року у відповідача утворилася заборгованість в сумі 14 000,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 5 770,00 грн – заборгованість по процентах, 2 600,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 630,00 грн – заборгованість по комісії.
Позиція відповідача.
У встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
22.07.2026 представник позивача звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення заборгованості. В позові зазначено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
28.07.2026 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання за кредитним договором перед позивачем.
29.12.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1641-3936 за умовами якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надає ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Договір укладено в електронному вигляді шляхом направлення товариством пропозиції (оферти) укласти договір та прийняття її (акцепту) відповідачем. Також для укладення договору позичальником заповнено анкету із зазначенням особистих даних, в тому числі дати і місця народження, РНОКПП, адреси реєстрації, даних паспорта, номер банківського рахунку (картки № НОМЕР_1 ), номер мобільного телефону.
За умовами договору: строк кредиту 365 днів (з 29.12.2025 по 28.12.2026), процентна ставка за Кредитом – 1% за день протягом перших 180 днів та 0,74% за день протягом подальшого періоду (фіксована). Комісія за надання кредиту складає 15% від суми кредиту.
14.01.2026 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої відповідачу було надано додаткові грошові кошти у кредит у сумі 4 200,00 грн, а загальна сума кредиту збільшена до 5 000,00 грн.
Договір та додаткова угода укладені в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, створеному в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, та підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (А6535 та А9561 відповідно), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Позивачем надано квитанції ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та довідку про перерахування суми кредиту, якими підтверджується перерахування коштів відповідачу на підставі вищевказаного кредитного договору: 29.12.2025 в сумі 1 000,00 грн та 14.01.2026 в сумі 4 200,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 . Загальна сума виданих кредитних коштів становить 5 200,00 грн.
Відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків належним чином не виконав, кредит та проценти за його користування, у строки, передбачені графіком погашення кредиту, не сплатив.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, видно, що заборгованість відповідача за Кредитним договором № 1641-3936 від 29.12.2025 станом на 17.07.2026 становить 14 000,00 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту – 5 000,00 грн, заборгованості по процентах – 5 770,00 грн, заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 2 600,00 грн, заборгованості по комісії – 630,00 грн.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що він в електронному режимі підписував договір про споживчий кредит, отримував кредитні кошти та користувався ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі – не надав.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Щодо форми правочину та його змісту.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Судом встановлено, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1641-3936 від 29.12.2025 та Додаткову угоду № 1 від 14.01.2026 укладено у передбаченій законом формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (даними інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, витягом з систем Банку, квитанціями про перерахування коштів).
Щодо виконання зобов`язання.
За загальним правилом, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Щодо стягнення комісії за видачу кредиту.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору про споживчий кредит та отримання кредиту.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Разом з тим, відповідно до п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону України № 3498-IX від 22.11.2023), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.
Водночас, на підставі Закону № 3498-IX було виключено пункт 6.1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування, яким було передбачено норму про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.
Отже, чинна норма Закону про споживче кредитування, яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, встановленого п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23.01.2024 року.
Оскільки спірний Кредитний договір укладено 29.12.2025 року, тобто після 23.01.2024 року, положення п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування щодо звільнення від відповідальності не застосовуються до спірних правовідносин.
Водночас, суд враховує, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 2 600,00 грн задоволенню не підлягає, оскільки позичальник звільняється від такої відповідальності в період дії воєнного стану.
Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 630,00 грн, суд зазначає, що відповідно до умов Кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми кредиту та нараховується одноразово при видачі кредиту. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною. Разом з тим, комісія за видачу кредиту не є платою за інформаційні послуги, а є складовою плати за кредит, право на включення якої до договору прямо передбачено ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». За таких обставин, вимога про стягнення комісії у розмірі 630,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України (сплата інфляційних втрат та 3% річних), а також від сплати неустойки (штрафу, пені). Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого неодноразово продовжено та який триває на момент розгляду даної справи.
Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 2 600,00 грн відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає.
V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу грошові кошти у розмірі 5 200,00 грн, що підтверджується квитанціями ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 29.12.2025, 14.01.2026 та довідкою про перерахування суми кредиту, а також даними BankID НБУ.
Відповідач, в свою чергу, взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, доказів погашення заборгованості суду не надав.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн, за процентами у розмірі 5 770,00 грн та за комісією у розмірі 630,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України.
Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 2 600,00 грн, однак в період дії воєнного стану позичальник звільняється від такої відповідальності, позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 11 400,00 грн, що складається з: 5 000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 5 770,00 грн – заборгованість по процентах, 630,00 грн – заборгованість по комісії.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 2 600,00 грн відсотків за ст. 625 ЦК України слід відмовити.
VI. Розподіл судових витрат.
З урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов заявлено на суму 14 000,00 грн. Задоволено позовні вимоги на суму 11 400,00 грн, що становить 81,43 % від ціни позову (11 400,00 х 100% / 14 000,00 = 81,43 %).
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання позову в електронній формі відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 167,40 грн (2 662,40 х 81,43% / 100%).
Витрати позивача на надсилання позовної заяви відповідачу у розмірі 213,78 грн (квитанція ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2169875 від 22.07.2026) підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам: 213,78 грн х 81,43% = 174,08 грн.
Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 178 ч.8, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ч.5, 354 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 629, 634, 1048, 1054 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, –
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1641-3936 від 29.12.2025 у розмірі 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, з яких:
5 000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту;
5 770,00 грн – заборгованість по процентах;
630,00 грн – заборгованість по комісії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 341 (дві тисячі триста сорок одна) гривня 48 копійок, з яких:
2 167,40 грн – судовий збір;
174,08 грн – витрати на надсилання позовної заяви.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Нестеренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua