Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №331/2362/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/2362/26

Провадження № 2/331/2658/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Данилевської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Автокредит плюс» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

На обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що заявою № APNK000000000140551 від 15.07.2021 про приєднання до Публічного договору фінансового лізингу ОСОБА_1 виразив своє бажання щодо приєднання до Публічного договору фінансового лізингу на умовах, визначених Публічним договором фінансового лізингу, що розміщені на офіційному веб-сайті ТОВ «Автокредит плюс» www.planetavto.ua. Заява про приєднання до Публічного договору фінансового лізингу з додатками до неї та Публічний договір фінансового лізингу разом складають Договір фінансового лізингу.

Відповідно до Заяви про приєднання, за договором лізингодавець передає лізингоодержувачу в фінансовий лізинг предмет лізингу: автомобіль, найменування, вартість та індивідуальні ознаки якого наведено у Додатку 1 «Специфікація та Акт приймання-передачі» до Договору фінансового лізингу № APNK000000000140551 від 15.07.2021.

Також відповідно до Заяви про приєднання до публічного договору № APNK000000000140551 від 15.07.2021 строк лізингу: 60 місяців з моменту підписання сторонами Додатку 1 «Специфікація та Акт приймання-передачі», а предмет лізингу: автомобіль марки: INFINITI, модель: Q50, двигун: 3498 куб. см. бензин, КПП: автоматична, колір: сірий, рік випуску: 2014, вартість: 485000,00 грн., кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний №: НОМЕР_2 , що підтверджується підписом відповідача в Додатку 1 «Специфікація та Акт приймання передачі».

ТОВ «Автокредит плюс» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим у «Автокредит плюс» обліковується заборгованість відповідача.

Загальний розмір заборгованості за Договором фінансового лізингу № APNK000000000140551 від 15.07.2021 за фактичний строк користування предметом лізингу складає 760185,27 грн., а саме: 62050,86 грн. – відшкодування вартості предмету лізингу; 344242,05 грн. – прострочене відшкодування вартості предмету лізингу; 10,85 грн. – прострочені відсотки за користування предметом лізингу; 265307,10 грн. – прострочена комісія лізингової компанії; 88574,41 грн. – прострочені страхові платежі.

На підставі викладеного представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автокредит плюс» заборгованість за Договором фінансового лізингу № APNK000000000140551 від 15.07.2021 у розмірі 760185,27 грн., а також понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 9122,23 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності і зазначив про відсутність заперечень проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним шляхом направлення судових повісток з повідомленнями за адресою місця його реєстрації, але поштові відправлення повернулися до суду без вручення з відмітками поштового відділення «адресат відсутній», відзив на позов він не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Взявши до уваги заяву представника позивача і враховуючи вимоги ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 07.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що Договір фінансового лізингу було укладено між позивачем-лізингодавцем ТОВ «Автокредит Плюс» та відповідачем-лізингоодержувачем ОСОБА_1 15.07.2021 шляхом підписання заяви про приєднання до публічного договору фінансового лізингу № APNK000000000140551.

Оскільки під час укладення Договору жодна зі сторін (ні лізингодавець, ні лізингоодежувач) не висунула вимоги щодо його нотаріального посвідчення, а сам договір був підписаний сторонами у простій письмовій формі та прийнятий до виконання, сторони своєю волею та спільними діями підтвердили відсутність потреби у нотаріальному завіренні, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 15 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до п.2.1 Публічного договору фінансового лізингу лізингодавець на визначених цим Договором умовах фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у строкове, платне володіння та користування об`єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Заяві про приєднання до Договору та у Додатку 1 «Специфікація та акт приймання передачі» (надалі - «Акт»), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати щомісячні платежі та платежі по відшкодуванню витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням Договору, на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством).

Згідно з п.14.1.1 Заяви про приєднання за Договором лізингодавець передає лізингоодержувачу в фінансовий лізинг предмет лізингу: автомобіль, найменування, вартість та індивідуальні ознаки якого наведено у Додатку 1.

Відповідно до п.14.1.2 Заяви про приєднання до публічного договору № APNK000000000140551 від 15.07.2021, строк лізингу: 60 місяців з моменту підписання Сторонами Додатку 2 «Графік лізингових платежів».

На виконання умов Договору 23.07.2021 відповідач отримав від позивача у платне користування автомобіль марки: INFINITI, модель: Q50, двигун: 3498 куб. см. бензин, КПП: автоматична, колір: сірий, рік випуску: 2014, вартість: 485000,00 грн., кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний №: НОМЕР_2 , що підтверджується підписом відповідача в Додатку 1 «Специфікація та Акт приймання передачі».

Відповідно до п.14.1.3 Заяви про приєднання, щомісячні платежі та порядок їх сплати лізингоодержувачем: щомісячно, згідно Додатку 2 «Графік лізингових платежів», та включають в себе: платіж по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу у розмірі згідно Додатку 2 («Графік лізингових платежів») якщо інше не зазначено в Договорі; відсотки за користування предметом лізингу в розмірі згідно Додатку 2 («Графік лізингових платежів») якщо інше не зазначено в Договорі; щомісячна комісія лізингодавця в розмірі згідно Додатку 2 («Графік лізингових платежів»). У випадку дострокового погашення зобов`язань за цим Договором, лізингоодержувач сплачує комісію за проведення щомісячного моніторингу предмета лізингу за період фактичного строку лізингу.

Згідно з п.14.1.4 Заяви про приєднання, період сплати: з 20 по 25 число кожного місяця.

Відповідно до п.14.1.5 Заяви про приєднання, погашення щомісячних платежів лізингоодержувач здійснює на транзитний рахунок: № НОМЕР_3 МФО 339500 ОКПО 3204215353, відкритий в АТ «ТасКомБанк», (IBAN - НОМЕР_4 ОКПО 3204215353) для подальшого зарахування на рахунок ТОВ «Автокредит Плюс».

Згідно з п.14.1.7 Заяви про приєднання, після прийняття лізингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу лізингоодержувач вносить аванс у розмірі 99000,00грн. на транзитний рахунок, вказаний в підп.14.1.5 даної Заяви про приєднання до публічного договору.

Відповідно до п.14.2 Заяви про приєднання, щомісяця в період сплати лізингоодержувач сплачує щомісячний платіж в розмірі 12440,00 грн. та відшкодовує лізингодавцю всі витрати лізингодавця, що пов`язані з виконання Договору, та які виникли у лізингодавця протягом місяця, який передує поточному місяцю.

Згідно з п. 5.1 Публічного договору фінансового лізингу лізингоодержувач зобов`язаний за згодою лізингодавця укласти договір страхування предмета лізингу на період з моменту підписання цього Договору та протягом строку лізингу щорічно за наступними страховими ризиками: пошкодження, втрата або знищення предмета лізингу (сукупність вказаних ризиків), спричинені дорожньо-транспортною пригодою, пожежею, вибухом, ударом блискавки, падінням предметів або їхніми уламками, стихійними лихами, протиправними діями третіх осіб, викраденням або іншим незаконним заволодінням предметом лізингу та/або його розукомплектуванням; при страхуванні транспортних засобів – на умовах повного «КАСКО».

Лізинговий автомобіль було застраховано у ПрАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», договір страхування № FA-00155869 від 15.07.2021.

ТОВ «Автокредит Плюс» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, оскільки ним було сплачено лише 6 щомісячних платежів на суму 87643,32 грн. та авансовий платіж у сумі 99000,00 грн., у той час як він станом на 20.02.2026 мав сплатити 55 платежів на суму 784936,07 грн. та авансовий внесок у сумі 99000,00 грн. Починаючи із 20.02.2022 відповідач не вніс жодного платежу.

У зв`язку з цим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка згідно із розрахунком заборгованості складає 760185,27 грн., з яких 62050,86 грн. - відшкодування вартості предмету лізингу; 344242,05 грн. - прострочене відшкодування вартості предмету лізингу; 10,85 грн. - прострочені відсотки за користування предметом лізингу; 265307,10 грн. - прострочена комісія лізингової компанії; 88574,41 грн. - прострочені страхові платежі.

Суд враховує, що відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 807 ЦК України предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі.

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.

Аналогічне положення закріплено також і в пункті 13.1. Публічного договору фінансового лізингу сторони дійшли згоди, що даний договір може бути нотаріально посвідченню.

Перед укладенням та на момент укладення договору фінансового лізингу ні позивачем -лізингодавцем ТОВ «Автокредит Плюс», ні відповідачем - лізингоодержувачем ОСОБА_1 не заявлялось вимог щодо нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до ч. 1 ст.20 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право, зокрема, у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства; вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу у разі невиконання лізингоодержувачем чи особою, яка отримала об`єкт фінансового лізингу від лізингоодержувача відповідно до цього Закону, обов`язку щодо належного використання об`єкта фінансового лізингу за договором фінансового лізингу; вимагати усунення будь-яких порушень, що призвели до обмеження права власності лізингодавця на об`єкт фінансового лізингу; у разі відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу та неповернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу на вимогу лізингодавця у строки, передбачені договором фінансового лізингу, вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу та/або законодавством.

Згідно з ч. 2 ст.21 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач (відповідач) зобов`язаний, зокрема, своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; дотримуватися умов договорів страхування об`єкта фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до копії повідомлення про подію «Дефолт» та одностороннє розірвання договору фінансового APDN000000000140551, у разі неусунення події «Дефолт», вих. 25.02.2026-1640 від 25.02.2026 відповідача повідомлено, що ним зобов`язання відповідно до умов договору належним чином не виконуються та станом 25.02.2026 у нього обліковується заборгованість перед позивачем на суму 760185,27 грн. в тому числі простроченої заборгованості 698134,41 грн.

При цьому, повний перелік подій, які вважаються подією дефолту, викладено у п. 8.1 Публічного договору фінансового лізингу.

Відповідно до п. 8.2.1 Публічного договору фінансового лізингу у разі настання подіі? дефолту лізингодавець надає лізингоодержувачу каналами зв`язку повідомлення про настання подіі? дефолту (надалі – «Повідомлення про Дефолт») та повернення об`єкта лізингу. У повідомленні про дефолт, окрім зазначеної? інформації?, лізингодавець ставить вимогу про повернення заборгованості за фактичний? строк користування об`єктом лізингу та виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов`язань за цим Договором. Повернення предмета лізингу здіи?снюється за адресою, вказаною у повідомленні про дефолт.

Згідно з п. 8.2.2 Публічного договору фінансового лізингу лізингоодержувач зобов`язаний усунути подію дефолту негайно або незалежно від наявності повідомлення про дефолт, за вимогою лізингодавця негайно повернути об`єкт лізингу лізингодавцю по акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 8.2.4 Публічного договору фінансового лізингу, якщо протягом 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення про дефолт лізингоодержувач не усунув подію дефолту, лізингоодержувач зобов`язаний негайно повернути в повному обсязі заборгованість за цим договором та повернути у передбаченому підп. 8.2.2 даного договору порядку об`єкт лізингу, а лізингодавець має право згідно ст. 651 Цивільного кодексу Украі?ни здіи?снити одностороннє розірвання Договору з надсиланням лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання Договору не звільняє лізингоодержувача від відповідальності за порушення зобов`язань за цим Договором.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що між відповідачем та позивачем дійсно було укладено договір фінансового лізингу, умови якого позивачем були виконані, а відповідачем вони виконані не були, внаслідок чого у останнього виникли боргові зобов`язання перед позивачем.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за договором фінансового лізингу та його припинення відповідач в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України суду не надав, чим не спростував доказів, наданих позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач взятих на себе зобов`язань в строки, передбачені договором, належним чином не виконав, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору у розмірі 9122,23 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 12, 13, 81, 133, 141, 223 ч.4, 247 ч.2, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс» (код ЄДРПОУ 34410930, місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2-Т) заборгованість за Договором фінансового лізингу № APNK000000000140551 від 15.07.2021 у розмірі 760185 (сімсот шістдесят тисяч сто вісімдесят п`ять) гривень 27 копійок, з яких 62050,86 грн. - відшкодування вартості предмету лізингу; 344242,05 грн. - прострочене відшкодування вартості предмету лізингу; 10,85 грн. - прострочені відсотки за користування предметом лізингу; 265307,10 грн. - прострочена комісія лізингової компанії; 88574,41 грн. - прострочені страхові платежі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс» (код ЄДРПОУ 34410930, місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2-Т) судовий збір у розмірі 9122 (дев`ять тисяч сто двадцять дві) гривні 23 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення – 14 вересня 2026 року.

Суддя Юлія КАРЕТНИК