Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №214/3800/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 214/3800/26

2/212/6139/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді – Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Попової Ю.О., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У червні 2026 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості для розгляду за підсудністю.

Позовна заява мотивована тим, що 20 вересня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір № 4258752-214 про надання кредиту “Зручна готівка Максимум” (далі – Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на власні потреби у розмірі 99 951,50 грн, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача на строк 24 місяців, з розміром процентної ставки за користування кредитом 0,01% річних та комісії за обслуговування кредиту - 6,9% щомісячно. Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Отже, позивач, свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі. В подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії. Через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, станом на 17.03.2026, його загальна заборгованість перед позивачем складає 186 560,17 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 83 100,73 грн., заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) 9,69 грн., заборгованість по комісії (в т. ч. простроченій) 103 449,75 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь АТ «ТАСКОМБАНК» кредитну заборгованість за заявою-договором № 4258752-214 від 20.09.2024 у загальному розмірі 186 560,17 грн., а також понесені судові витрати.

04 серпня 2026 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування посилався на те, що позовні вимоги не підтверджені належними доказами та грунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та не відповідають вимогам законодавства у сфері споживчого кредитування. Зокрема, представник відповідача посилається на те, що заборгованість за комісією у розмірі 103 449,75 грн є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки суперечить вимогам Закону України “Про споживче кредитування”.

Представник позивача не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву.

На підставі ухвали суду від 15 липня 2026 року розгляд справи було відкладено через неявку сторін у справі.

Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року розгляд справи відкладено у зв?язку із подачею представником відповідача відзиву на позовну заяву та надання строку позивачу на надання відповіді на відзив.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20 вересня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір №4258752-214 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на власні потреби у розмірі 99 951,50 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача на строк 24 місяці, з розміром процентної ставки за користування кредитом 0,01% річних та комісії за обслуговування кредиту - 6,9% щомісячно, графік (а. с. 16-25).

Відповідно до п.1.11 вказаного кредитного договору, банк зобов`язаний надати кредит, шляхом виплати кредитних коштів в сумі 99 951,50 грн., шляхом перерахування на проточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с.17).

Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за Кредитом, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в Додатку №1 (графік) до цієї заяви-договору (п.3.1.4 Кредитного договору).(а.с.19, 23-25)

Для виконання зобов`язань Позичальника за цією Заявою-договором Банк відкриває рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення будь-якої заборгованості за цією Заявою-договором, № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК» (п.5.1 Кредитного договору).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4258752-214 від 20.09.2024, станом на 17.03.2026, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 186 560,17 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 83 100,73 грн., заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) 9,69 грн., заборгованість по комісії (в т. ч. простроченій) 103 449,75 грн. (а.с.35-38).

Згідно повідомлення-вимоги від 10.02.2026 позивач довів до відома відповідача, що станом на 10.02.2026, існує заборгованість за кредитним договором № 4258752-214 від 20.09.2024 року, та вимагав виконати вказане зобов`язання і погасити заборгованість (а.с.27-30).

Отже, судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, за якими відповідач взяв на себе зобов`язання повернути позивачеві кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними.

Водночас, суд доходить висновку, що вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 нарахованої комісії за обслуговування кредиту у розмірі 103 449,75 грн є безпідставними з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до частин першої та другої ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. У разі, якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними, а договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відтак, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», а саме 10 червня 2017 року, щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі №461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами №204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що умовами оспорюваного кредитного договору передбачена необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з обслуговуванням кредиту.

Так, зі змісту п.1.4 Заяви-договору про надання споживчого кредиту № 4258752-214 від 20.09.2024 вбачається, що відповідачу встановлено комісію за обслуговування кредиту у розмірі 6,9 % щомісячно.

При цьому, в кредитному договорі АТ «ТАСКОМБАНК» не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банк встановив щомісячну комісію за обслуговування кредиту.

Встановлено, що умови заяви-договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а відповідно передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, в тому числі і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема, інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншої інформації, що суперечить вимогам ч.ч.1, 2 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Враховуючи, що позивачем встановлено щомісячну плату за послуги банку, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, положення заяви-договору, укладеного між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за договором, є нікчемними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Таким чином, суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог АТ «ТАСКОМБАНК» в частині стягнення із відповідача комісії, оскільки умови заяви-договору щодо обов`язку здійснення платежів за комісією є нікчемними, нарахована позивачем заборгованість за комісією в розмірі 103 449,75 грн. стягненню не підлягає.

Отже, позивач АТ «ТАСКОМБАНК» не зазначав при зверненні до суду та не довів факту надання відповідачу додаткових послуг з обслуговування кредиту, за які може бути стягнута окрема плата (комісія). При цьому, дії банку, пов`язані з веденням кредитної лінії чи касово-розрахунковим обслуговуванням, не можуть розглядатися як «додаткові послуги», оскільки є невід`ємною складовою банківського обслуговування, що здійснюється з ініціативи банку для забезпечення належної якості надання фінансових послуг та їх зворотності.

Банк дійсно може самостійно встановлювати процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, однак лише у випадках, коли це не суперечить чинному законодавству. При цьому, щомісячна комісія за обслуговування кредиту не є процентами за користування кредитними коштами та не може використовуватися як механізм подвійного стягнення плати за кредит.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками, у загальному розмірі 83 110,42 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 186,07 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5112, 514, 526, 530, 610, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Закон України «Про споживче кредитування», ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Заявою-договором №4258752-214 від 20.09.2024 року у загальному розмірі 83 110,42 грн (вісімдесят три тисячі сто десять гривень 42 копійки), з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 83 100,73 грн., заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) 9,69 грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» витрати на оплату судового збору в сумі 1 186,07 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», ЄДРПОУ 09806443 юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 25 вересня 2026 року.

Суддя: О. Н. Борис