Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №308/11720/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/11720/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., за участі особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , його представника – адвоката Талапи Б.С., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №987702 від 09.08.2026 року вбачається, що 09.08.2026 року близько 19 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , словесно погрожував своїй дружині гр. ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 – КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що не вчиняв домашнє насильство відносно своєї дружини, просив закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення

Представник ОСОБА_1 — Талапа Б.С. — зазначив, що з протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього матеріалів не вбачається підтвердження факту заподіяння ОСОБА_2 шкоди психічному здоров`ю.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 , підтвердила, що внаслідок події 09.08.2026 що сталася між нею та ОСОБА_1 їй не було завдано моральної та психологічної шкоди. На сьогоднішній день жодних матеріальних, моральних чи інших претензій до ОСОБА_1 не має. Потерпілою себе у адміністративному провадженні за протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 987702, складеного відносно ОСОБА_1 , не вважає.

Крім того, потерпіла ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій зазначила про відсутність претензій до ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відтак, для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Судом встановлено, що єдиним документом, який безпосередньо містить твердження про вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства та заподіяння потерпілій шкоди психічному здоров`ю, є протокол про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів у справі та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами. Сам по собі протокол не може безумовно свідчити про доведеність вини особи, якщо викладені в ньому обставини не підтверджуються іншими належними та допустимими доказами.

Матеріали справи не містять достатніх об`єктивних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 умисно вчинив щодо ОСОБА_2 конкретні дії психологічного характеру, які спричинили шкоду її психічному здоров`ю.

Зокрема, відсутні належні докази, які б об`єктивно підтверджували факт заподіяння потерпілій саме шкоди психічному здоров`ю внаслідок дій ОСОБА_1 .

При цьому ОСОБА_2 подала заяву про відсутність претензій до ОСОБА_1 . Вказана обставина не є самостійною та безумовною підставою для закриття провадження у справі, однак у сукупності з іншими дослідженими судом матеріалами свідчить про відсутність достатніх доказів, які б підтверджували наявність усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи у вчиненні правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 173-2, 245, 247,254, 256, 278, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В.Наумова