Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №175/12296/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/12296/26

Провадження № 1-кп/175/1063/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12022040000000601 від 13.11.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сурьско-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 13.11.2022 приблизно о 20:22 керуючи технічно справним автомобілем «Opel» Omega, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 22.12.1998 належить ОСОБА_6 , рухався в темний час доби по неосвітленому сухому асфальтованому покриттю вул. Шосейної у м. Підгороднє Дніпровського району Дніпропетровської області, що має по одній смузі руху у кожному напрямку, з боку м. Підгороднє, в напрямку м. Дніпра.

Під час руху по вул. Шосейній, в районі громадського парку ім. Коваля у м. Підгороднє, водій ОСОБА_4 , грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не виконав покладені на нього обов`язки, як на водія транспортного засобу, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по проїжджій частині вул. Шосейної у м. Підгороднє, по його смузі руху в попутному напрямку, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та як наслідок скоїв наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля «Opel» Omega, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на задню поверхню тіла пішохода ОСОБА_7 , спричинивши останньому смертельну травму.

Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_8 порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3 б), 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, якими передбачено: п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов?язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 2.3 (б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»; п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди».

Порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 знаходиться у причинно-наслідковому зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма; синці в правій та лівій параорбітальній ділянках; садна та ділянки осадження в лівій лобно-скроневій ділянці, на лівій вушній раковині, на лівій щоці, на підборідді ліворуч; рвано-забійні рани на тлі осадження в лівій лобно-скроневій ділянці та на верхній повіці лівого ока; вогнищевий крововилив в товщі м?яких покривних тканин голови в лівій лобно-тім?яно-скроневій ділянці; перелом кісток основи черепу; вогнищеві крововиливи під м?якою мозковою оболонкою на випуклій поверхні обох лобно-тім?яних ділянок, на лівій потиличній частці, по бічним поверхням обох скроневих часток, на базальній поверхні обох півкуль мозку та по верхній поверхні гемісфер мозочку зі слабкою лейкоцитарною реакцією; численні дрібновогнищеві периваскулярні та паренхіматозні крововиливи у речовині головного мозку; набряк речовини головного мозку; синці в лівій та правій підколінних ямках, на задньо-внутрішній поверхні обох гомілок в верхньо-середній третині, на передньо-зовнішній поверхні лівого плеча у середній третині, на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки у середній третинах, на передній поверхні лівої гомілки у середній третині; садна та ділянки осаджень шкіряних покровів на лівій передньо-задньо-бічній поверхні тулуба в нижній половині, з розповсюдженням на лівий кульшовий суглоб та ліву сідницю, в поперековій ділянці ліворуч, по задньо-внутрішній поверхні правого стегна у верхній третині, по задній поверхні лівого та правого ліктьових суглобів, по зовнішній поверхні правого передпліччя на всьому протязі, на тильній поверхні обох кистей, по передньо-зовнішній поверхні правого кульового суглобу та стегна, по передній поверхні лівого стегна у нижній третині; надрив міжребцевого диска по передній поверхні, між 3 та 4 шийними хребцями, в м`яких тканинах вогнищевий крововилив; неповний вивих грудинно-ключичного з?єднання праворуч, з надривом суглобової капсули, навколо з вогнищевим крововиливом.

Смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20:22 на місці події від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа, з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, утворення яких відповідало фазам автомобільної травми: удар виступаючими частинами автомобілю, що рухався, із задньою поверхнею тіла, закидання тіла на автомобіль, відкидання тіла на дорожнє покриття з послідуючим ударом та ковзанням по ньому.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

25.09.2026 між прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до вказаної угоди сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 , останній беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та погодився на призначення йому узгодженого основного та додаткового покарання із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням.

В судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, обвинувачений беззастережно визнав свою вину.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією), внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В даному випадку наявна письмова згода надана потерпілою ОСОБА_9 прокурору ОСОБА_3 на укладення угоди про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, віднесено до тяжких злочинів.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання відповідно до ст.ст. 473,476 КПК України, які роз`яснені обвинуваченому.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.ч.4,5 ст.474 КПК України, він погодився з призначенням основного покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді 5 років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки, із звільненням від відбування основаного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття, добровільного відшкодування завданого збитку та беззастережного визнання обвинуваченим своєї вини, обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

Відповідно до матеріалів, які характеризують особу, ОСОБА_4 неодружений, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання у м. Підгороднє Дніпровського району Дніпропетровської області.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим угода підлягає затвердженню.

За таких підстав, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, у зв`язку з чим йому необхідне призначити узгоджене сторонами угоди покарання з позбавленням права керування транспортними засобами і звільнити від відбування основного покарання з випробуванням.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України. Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту скасувати.

Керуючись ст.ст. 374,468, 469, 473-475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 25.09.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12022040000000601.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок спливу іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду, тобто 25.09.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, витрати на залучення експерта у розмірі – 27 563 (двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят три) грн 06 копійок.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту скасувати.

Речові докази: автомобіль «Opel» Omega, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 22.12.1998 належить ОСОБА_6 , повернути володільцю ОСОБА_4 ; компакт диск «DVD-R» з відео файлами, який зберігається в матеріалах кримінального провадження продовжувати зберігати в кримінальній справі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти діб до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1