Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №199/2552/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №199/2552/26

Суддя: ПОДОРЕЦЬ О. Б.

Справа № 199/2552/26

(2/199/3731/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

01.09.2026 року

м. Дніпро

справа №199/2552/26

провадження № 2/199/3731/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання.

В обґрунтування позову зазначивши, що сторони мають дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 вересня 2017 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від доходу, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 12 вересня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

За заявою ОСОБА_1 Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження №54930278 з примусового виконання судового наказу від 14.09.2017 по справі №199/6259/17.

Станом на 21.01.2026 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складає 83460 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, оскільки відповідач ухиляється від обов`язку по сплаті аліментів, позивач просила суд задовольнити позовну заяву, стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 29.10.2025 по 21.01.2026 в розмірі 83460 грн.

10.03.2026 ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Подорець О.Б. відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Позивач просила розглянути справу за її відсутності, просила задовольнити позов з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача адвокат Рись Н.Ю. у поданому відзиві просила суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 вересня 2017 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від доходу, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 12 вересня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст.ст.141, 180 СК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, такий обов`язок є рівним для обох батьків, а розірвання шлюбу між ними, проживання батьків окремо від дитини не звільняє від даного обов`язку щодо дитини.

Таким чином, обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

Розмір та вид відповідальності за прострочення сплати аліментів встановлено ч. 1 ст. 196 СК України. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) – це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання – сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку.

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

Враховуючи, що відповідач був обізнаний про рішення суду про стягнення з нього аліментів та відкриття виконавчого провадження, а також знав про наявність свого батьківського обов`язку піклуватись про дитину, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у виникненні заборгованості по сплаті аліментів доведена.

У своїй постанові у справі №333/6020/16 від 03.04.2019 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію щодо обчислення пені у зв`язку із несплатою аліментів і зазначила, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не в повному розмірі, пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені — 1%.

Строк прострочення вираховується із урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помноженого на 1%.

Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів (постанова у справі №333/6020/16 від 03.04.2019).

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з 29.10.2025 по 21.01.2026, згідно якого сукупна сума неустойки (пені) за цей період складає 83460 грн.

Суд не може погодитися з твердженнями сторони відповідача про зловживання позивачем своїми правами на стягнення неустойки, оскільки рішення суддів стосуються різних періодів.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несплату аліментів за період з 29.10.2025 по 21.01.2026 в розмірі 83 460 (вісімдесят три тисячі чотириста шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 10 вересня 2026 року.

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 .

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 .

Суддя О.Б. Подорець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua