Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №201/8674/19 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2258/26 Справа № 201/8674/19 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Красвітної Т.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу у справі №201/8674/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяна Василівна, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 — адвокат Клочкова Сергія Олександровича на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року, ухвалене у складі судді Наумової О.С., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Клочкова С.О., звернулася до Соборного районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію.

В обґрунтування позову зазначила, що 21 липня 2017 року між ТОВ «Діалог-Плюс» і її чоловіком ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 на квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначає, що відповідно до пункту 1.4. договору товариство зобов`язалося передати покупцеві майнові права на квартиру, а покупець зобов`язався прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі майнових прав після отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта та проведення покупцем повного розрахунку за цим договором за фактично збудовану площу, відповідно до технічних паспортів, виготовлених органом, що проводить технічну інвентаризацію.

Покупець набуває право власності на майнові права після оформлення Акту приймання-передачі майнових прав та Акту приймання-передачі квартири.

Відповідно до пунктів 2.2.2., 2.2.5., 6.1., 6.2. договору компанія зобов`язалася передати покупцю майнові права на квартиру після отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію та проведення з покупцем повного розрахунку за цим договором; відповідно до встановленого чинним законодавством порядку ввести в експлуатацію II (другу) чергу будівництва житлового комплексу та отримати сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта.

В свою чергу, покупець зобов`язався сплатити в повному обсязі вартість майнових прав на квартири у відповідності до п. 3.1.-3.3. цього договору та графіку платежів - додатки № 3 до договору.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили вартість майнових прав на квартиру у розмірі 622 800,00 грн.

Покупець зобов`язання по оплаті виконав у повному обсязі, здійснивши оплату 05 вересня 2017 року на рахунок компанії 500 000,00 грн. та 122 800,00 грн.

Вказує, що 07 вересня 2017 року сторони уклали Угоду про відступлення права вимоги за зобов`язаннями за договором купівлі-продажу № 178, відповідно до якої ОСОБА_4 передав права та обов`язки по договору купівлі-продажу новому покупцю – своїй дружині ОСОБА_1 . На підтвердження виконання покупцем своїх зобов`язань компанія видала довідку №08/09-4 від 08 вересня 2017 року.

Зазначає, що після закінчення будівництва та здачі житлового комплексу в експлуатацію ТОВ «Діалог-Плюс» змінило нумерацію квартири, що підлягала передачі покупцю. Так, відповідно до Акту приймання-передачі майнових прав на квартиру від 14 листопада 2018 року та Акту приймання-передачі квартири від 14 листопада 2018 року покупцю по договору купівлі- продажу №178 надана квартира в житловому комплексі - №174 (шостий поверх, загальна площа 51,9 кв.м).

Зазначає, що 16 листопада 2018 року право власності на зазначену квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 , що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №145718386.

ОСОБА_1 стверджує, що 14 січня 2019 року їй випадково стало відомо з Державного реєстру прав на нерухоме майно, що вона вже не є власником квартири, право власності зареєстровано за іншими особами.

Під час перевірки з`ясовано, що посадові особи компанії згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Діалог-Плюс» №43 від 03 грудня 2018 року вирішили зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_2 (на дату складання протоколу вже належали ОСОБА_1 ) за ТОВ «Діалог-Плюс».

З реєстру прав на нерухоме майно їй стало відомо, що нібито вона 04 грудня 2018 року о 21 год. 34 хв. особисто подала заяву реєстратору Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. про скасування права власності на свої квартири. Державний реєстратор Третяк Т.В. по кожній зазначеній квартирі здійснила скасування державної реєстрації права власності і скасування відкриття розділу 04 грудня 2018 року під одним індексним номером 44414220. У порушення процедури вчинення реєстраційних дій державний реєстратор Третяк Т.В. не перевірила повноваження особи, яка подала заяву про скасування права власності, а також не внесла до Реєстру сканованої копії даної заяви.

Позивач стверджує, що вона не подавала, не підписувала жодних заяв про відмову від майна та скасування права власності на квартири.

Вважає, що посадові особи ТОВ «Діалог-Плюс» разом з державним реєстратором Третяк Т.В. здійснили шахрайські дії щодо неї та заволоділи її майном.

За фактом шахрайства Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області внесені відомості до ЄРДР під №12018040650001809. У межах досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/3778/19 від 02 квітня 2019 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 . Дата арешту - 13 травня 2019 року.

Вказує, що станом на 11 квітня 2019 року до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб внесено запис про припинення ТОВ «Діалог-Плюс», чому передувала зміна юридичної адреси та керівника.

Зауважує, що з моменту незаконного вибуття квартири з її власності, вона неодноразово реалізована третім особам. Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №2699 від 26 квітня 2019 року.

Також, 21 липня 2017 року між ТОВ «Діалог-Плюс» і ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу майнових прав №5-5-295 на квартиру будівельний АДРЕСА_4 .

Умови договору є аналогічними. Пунктом 3.1. договору сторони визначили вартість майнових прав на квартиру у розмірі 793 200,00 грн.

Покупець зобов`язання по оплаті виконав у повному обсязі та здійснив оплату, 04 вересня 2017 року на рахунок компанії в сумі 713 700,00 грн., 05 вересня 2017 року – в сумі 79 500,00 грн.

Вказує, що 07 вересня 2017 року сторони так само уклали Угоду про відступлення права вимоги за зобов`язаннями за договором купівлі-продажу № 295, відповідно до якої ОСОБА_4 передав права та обов`язки по договору купівлі-продажу №178 новому покупцю – позивачу ОСОБА_1 .

На підтвердження виконання покупцем своїх зобов`язань щодо оплати компанія видала довідку № 08/09-5 від 08 вересня 2017 року.

Після закінчення будівництва та здачі житлового комплексу в експлуатацію ТОВ «Діалог-Плюс» змінило нумерацію квартири, що підлягала передачі покупцю. Так, відповідно до Акту приймання-передачі майнових прав на квартиру від 14 листопада 2018 року та Акту приймання-передачі квартири від 14 листопада 2018 року покупцю по договору купівлі- продажу № 295 була надана квартира в житловому комплексі - №291 (п`ятий поверх, загальна площа 66,1 кв.м).

16 листопада 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за позивачкою ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №145727239.

ОСОБА_1 вказує, що 14 січня 2019 року вона дізналася, що не є власником квартири, право власності на квартиру зареєстровано за іншими особами.

Посадові особи компанії згідно протоколу загальний зборів учасників ТОВ «Діалог-Плюс» №43 від 03 грудня 2018 року вирішили зареєструвати право власності квартиру АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 (на дату складання протоколу належали ОСОБА_1 ) по АДРЕСА_6 за ТОВ «Діалог-Плюс».

З реєстру прав на нерухоме майно позивачці стало відомо, що нібито вона 04 грудня 2018 року о 21 год. 34 хв. особисто подала заяву реєстратору Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. про скасування права власності на свої квартири. Державний реєстратор Третяк Т.В. по кожній квартирі здійснила скасування державної реєстрації права власності і скасування відкриття розділу. Дані дії були вчинені 04 грудня 2018 року під одним індексним номером 44414220.

У порушення процедури вчинення реєстраційний дій державний реєстратор Третяк Т.В. не перевірила повноваження особи, яка подала заяву про скасування права власності, а також не внесла до Реєстру сканованої копії даної заяви.

Зауважує, що вона не подавала та не підписувала жодних заяв про відмову від майна та скасування права власності на належні їй квартири.

Вважає, що посадові особи ТОВ «Діалог-Плюс» разом з державним реєстратором Третяк Т.В. здійснили шахрайство відносно позивачки, заволоділи її майном.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/3780/19 від 02 квітня 2019 року у межах кримінального провадження №12018040650001809 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_7 . Дата арешту - 13 травня 2019 року.

Вказує, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на даний час квартира АДРЕСА_7 належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №598 від 05 грудня 2019 року.

На даний час у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня сканована копія договору купівлі-продажу №598 від 05 грудня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П.

Відповідно до даних сайту Міністерства юстиції України, Державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. внесено до списку держаних реєстраторів та нотаріусів, яким тимчасово обмежено або анульовано доступ до державних реєстрів та на підставі наказу № 2163/5 від 16 липня 2019 року анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку з чим просила суд витребувати (вилучити) з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_3 , що отримана у власність на підставі договору купівлі-продажу №2699 від 26 квітня 2019 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на цю квартиру; скасувати запис в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстраційну дію вчинену 04 грудня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. - скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 , під індексним номером 44414220; скасувати запис в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстраційну дію вчинену 04 грудня 2018 року, державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. - скасування відкриття розділу на квартиру АДРЕСА_3 , під індексним номером 44414220; витребувати (вилучити) з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_7 , що отримана у власність на підставі договору купівлі-продажу №598 від 05 грудня 2018 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на цю квартиру; скасувати запис в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстраційну дію вчинену 04 грудня 2018 року, державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. - скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_7 , під індексним номером 44414220; скасувати запис в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстраційну дію вчинену 04 грудня 2018 року, державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. - скасування відкриття розділу на квартиру АДРЕСА_7 , під індексним номером 44414220.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію – відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на оплату за проведення експертизи у розмірі 18174,72 грн. Вирішено питання розподілу судового збору.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 — адвокат Клочков С.О. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: неповне з`ясування обставин, невідповідність висновків обставинам справи, недоведеність обставин що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, порушення основний принципів правосуддя, як то «об`єктивність» та «неупередженість», що призвели до порушення норм процесуального права.

В обґрунтування скарги зазначає, що судом не дотримано принципу ефективності судового захисту, оскільки відмовляючи в задоволені позовних вимог у урахуванням існуючих обставин справи не забезпечено реальне відновлення порушених прав. Обраний позивачем в даному випадку спосіб захисту, як витребування майна у кінцевого власника, визначено законодавством, та є ефективним відповідно до судової практики Верховного Суду.

Вважає, що суд передчасно дійшов до висновку про неукладеність актів приймання-передачі майнових прав та квартир.

Зазначає, що на дату видачі актів існувало прострочення забудовника. Оскільки, відповідно до положень пунктів 6.1. Договорів, забудовник зобов`язався вчинити всі необхідні дії для закінчення будівництва ІІ (другої) черги житлового комплексу та запланований ввід в експлуатацію – четвертий квартал 2017 року. Фактично забудовником отримано Сертифікат ІУ №163180470827, який засвідчує відповідність закінченого будівництва об`єкта (ІІ черга) 16 лютого 2018 року, а відповідно до Розпорядження Дніпровського міського голови №601-р від 29 травня 2018 року житловому комплексу (ІІ черга будівництва) присвоєно адресу (вул. Володимира Моссаковського, Соборний район).

Вважає, що акти приймання-передачі майнових прав та квартир, не є самостійними правочинами, а є елементами договорів купівлі-продажу майнових прав, які відповідають усім критеріям правочину. Оскільки, саме договори купівлі-продажу майнових прав направлені на створення прав та обов`язків для певного кола осіб, та можуть бути визнані недійсними за правилами ст. 215 ЦК України.

Зазначає, що у справі що переглядається ніхто не заявляв вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав, як і актів приймання-передачі майнових прав та квартир. Більше того, суд дійшов висновку, що договори купівлі-продажу майнових прав є діючими, та визнав факт порушення забудовника, щодо виконання власних зобов`язань по даним правочинам. При цьому суд, самостійно визнає лише акти приймання-передачі майнових прав та квартир неукладеними.

Вважає, що визнання неукладеними лише актів приймання-передачі майнових прав та квартир, які є елементами правочинів – купівлі-продажу майнових прав, без визнання неукладеними самих договорів купівлі-продажу, де висловлена воля учасників, є неможливим.

Зазначає, що суд у рішенні зазначив, що правочин, який підписаний не представником юридичної особи, навіть якщо відомості про нього наявні в ЄДР, не є вираженням волі юридичної особи.

Вказує, отримавши паперові акти приймання-передачі майнових прав та квартир у позивача не виникло жодних підозр щодо недійсності даних актів, оскільки відповідно до даних ЄДР, на той час ОСОБА_6 був зазначений як керівник ТОВ «Діалог-Плюс». Невчинення відповідних реєстраційних дій забудовника щодо актуалізації даних безпідставно покладає на покупця необґрунтованого тягаря щодо оцінки достовірності публічно доступної інформації.

Також зазначає, що суд у рішенні оцінюючи положення законодавства дійшов висновку, що зобов`язання є обов`язковими для виконання сторонами.

Вказує, що у разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

Зауважує, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в частині першій статті 182 та частині другій статті 331 ЦК України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить. Однак, не зважаючи на вищезазначене, суд проігнорував факт державної реєстрації права власності на квартири, який відбувся 16 листопада 2018 року.

Зауважує, що у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України.

У зв`язку з чим просить рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 , скориставшись своїм правом через представника адвоката Скочко О.А., подала відзив, в якому заперечує проти апеляційної скарги, вважає її безпідставною, необґрунтованою, та такою, що не спростовує обставини та мотиви, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, а тому така скарга має бути залишена без задоволення.

Вказує, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту його прав, не надано суду доказів на підтвердження її позовних вимог та не обґрунтовано законність її позову.

Зауважує, що ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_3 не порушували жодних прав та законних інтересів позивача і не мають відповідати за дії інших осіб. Жодного доказу ані позивачем, ані її чоловіком - третьою особою, на підтвердження вказаних обставин не надано, а тому доводи позову і апеляційної скарги безпідставні та необґрунтовані.

Твердження позивача про те, що суд першої інстанції не захистив її права, і не відібрав у добросовісних набувачів нерухомості придбані ними квартири — безпідставні.

Зазначає, що доводи представника позивача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не враховані певні припущення позивача в частині існування прострочення забудовника, конфліктна ситуація з ТОВ «Діалог-Плюс» та ін., безпідставні та необґрунтовані.

Зауважує, що суд першої інстанції ретельно та ґрунтовно досліджував всі фактичні обставини справи, за клопотанням представника позивача були допитані в якості свідків учасники забудовника ТОВ «Діалог-Плюс» та колишній директор цього товариства, були з`ясовані та встановлені всі обставини договірних відносин та подальшого конфлікту. Все це знайшло свою оцінку в рішенні суду першої інстанції, а тому твердження представника позивача про те, що судом неповно з`ясовані і не прийняті до уваги всі фактичні обставини справи - безпідставні.

Вказує, що відповідач ОСОБА_3 в день підписання договорів купівлі-продажу отримала від продавця комплект ключів та документи, і з того дня - 05 грудня 2018 року, безперешкодно користувалась квартирами, однією з них продовжує користуватись до теперішнього часу. Позивач ніколи не оплачувала комунальні послуги за квартиру, ніколи не відвідувала квартиру і ніколи не зверталась до поліції з приводу перешкоджання їй в користуванні її власністю.

Зазначає, що судом першої інстанції надано повну та всебічну оцінку вказаним актам, з урахуванням пояснень свідків та проведеної почеркознавчої експертизи, яка встановила, що акти не підписувались ОСОБА_6 (а як наслідок - квартири не передавались позивачу, отже вона не набула на них право власності).

Суд першої інстанції не зазначав в своєму рішенні про те, що акти є окремими правочинами, твердження про це не відповідають дійсності, і не є підставою для скасування законного рішення суду, а судова практика, зазначена з цього приводу в скарзі, не має жодного відношення до даного спору.

Вважає, що всі доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_8 зводяться фактично до переоцінки доводів, викладених судом, та по суті не є підставами для скасування законного рішення, не містять посилання на порушення судом матеріального та процесуального права, та інші підстави, які б могли слугувати підставою для скасування судового рішення.

У зв`язку з чим просила апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Клочкова С.О. на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року - залишити без задоволення, а вказане рішення суду залишити без змін.

Третя особа ОСОБА_4 , скориставшись своїм правом, через представника адвоката Сиромятникова Е.О. подав відзив, в якому зазначив, що обов`язковість правових висновків і вказівок Верховного Суду для суду, який здійснює новий розгляд, означає, що суд першої інстанції повинен був не формально згадати про них, а ретельно дослідити докази щодо обставин виникнення та змісту реєстраційних записів, здійснених державним реєстратором Третяк Т.А. щодо припинення державної реєстрації права власності за позивачем.

Такий підхід передбачає з`ясування, хто саме ініціював відповідні реєстраційні дії щодо припинення прав власності, якими документами це підтверджувалось, чи існували ці документи насправді, чи відповідають вони вимогам до форми та змісту, а також чи узгоджуються вони з даними реєстру, наявними на момент внесення записів.

Натомість суд першої інстанції фактично замінив дослідження підстав припинення права власності міркуваннями про недостовірність окремих документів, на підставі яких відбувалася первісна реєстрація права позивача, та відмовив у позові з мотивів відсутності у неї права власності.

Зазначена позиція суду першої інстанції не відповідає завданням та меті інституту нового розгляду судової справи, оскільки не дає відповіді на ключове питання спору, а саме – на підставі яких саме документів і правових підстав було припинено вже зареєстроване право власності позивача та ким саме були внесені відповідні записи.

Зауважує, що неврахування судом цього аспекту призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає критеріям законності та обґрунтованості.

Звертає увагу, що суд першої інстанції зробив висновок про відсутність протиправності у діях відповідачів та державного реєстратора, посилаючись, зокрема, на те, що в жодному кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру у вчиненні дій, пов`язаних із перереєстрацією квартир, а державний реєстратор (мовою оригіналу) «виконала лише механічну функцію, вносячи відомості до реєстру про скасування реєстрації права власності за позивачем».

Водночас зазначений висновок суду не узгоджується із доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема з відповіддю органу досудового розслідування на адвокатський запит вих. № 22/11/23/01 від 22 листопада 2023 року.

Зазначає, що суд першої інстанції ототожнив акт приймання-передачі майнових прав (квартир) із правочином, фактично вивівши з висновку про його «непідписання» забудовником або уповноваженою особою висновок про відсутність у позивача права власності. Проте акт приймання-передачі сам по собі є лише документом, що фіксує юридичний факт виконання зобов`язання і передачі об`єкта інвестування.

Також зазначає, що акт приймання-передачі є письмовим документом, який містить найменування сторін, предмет самої передачі, посвідчує факт такої передачі, тобто підтверджує належне виконання особами зобов`язань з передачі та отримання майна, а тому не має ознак правочину.

Вказує, що набуття права на квартиру зазвичай підтверджується сукупністю доказів, а не виключно актом. Суд повинен був оцінювати взаємозв`язок договору, виконання фінансових зобов`язань, завершення будівництва, введення будинку в експлуатацію та подальшої державної реєстрації. Неврахування цієї сукупності обставин призводить до помилкового висновку, ніби «дефект» одного підтвердного документа автоматично обнуляє весь комплекс правовідносин, що фактично суперечить принципу всебічної оцінки доказів. У цій справі право позивача ґрунтується не на одному документі, а на сукупності юридично значимих обставин, що підтверджуються документами, що були долучені до позову.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, не врахував, що у разі, коли первісна державна реєстрація права позивача не була скасована в установленому судовому порядку і не була оскаржена заінтересованими особами як незаконна, то саме її припинення у позасудовому порядку має бути обґрунтовано повним та належним чином оформленим пакетом документів. В іншому випадку цивільний оборот ризикує опинитися у ситуації, коли зареєстроване право може бути припинене без будь-якої судової чи адміністративної перевірки існування підстав, що очевидно несумісно з принципом правової визначеності.

Додатково звертає увагу на те, що питання особи «директора» ТОВ «Діалог-плюс» та реального здійснення ним управлінських функцій у матеріалах справи підтверджується доказами, які суд першої інстанції фактично не врахував. Так, у матеріалах справи міститься протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 14 серпня 2020 року, складений у межах кримінального провадження № 42020042630000020. Зі змісту цього протоколу вбачається, що свідок не здійснював фактичної діяльності від імені ТОВ «Діалог-плюс», не звертався до державних реєстраторів з питань внесення змін у реєстраційну справу товариства та не подавав звітність до податкових органів щодо його діяльності. Свідок також пояснив, що підписував певні документи у нотаріуса, не усвідомлюючи їх правової природи та наслідків, при цьому повідомив про передання копії паспорта (документів) третім особам за винагороду.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням принципів всебічності та повноти дослідження доказів, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

У зв`язку з чим просить рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сиромятников Е.О. в судовому засідання апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - адвокат Скочко О.А. в судовому засідання апеляційного суду заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити у її задоволенні.

Третя особа ОСОБА_4 та його представник Підлужний С.В. в судовому засідання апеляційного суду підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_9 в судовому засідання не заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що 21 липня 2017 року між ТОВ «Діалог-Плюс» (компанія - продавець) і ОСОБА_4 укладено два договори купівлі-продажу майнових прав.

Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав №3-6-178, предметом його є купівля-продаж майнових прав, за яким продавець ТОВ «Діалог-Плюс» продає, а покупець ОСОБА_4 набуває майнові права на квартиру будівельний АДРЕСА_1 (далі - житловий комплекс). Вартість майнових прав складає 622800 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав №5-5-295, його предметом є купівля-продаж майнових прав на квартиру будівельний АДРЕСА_4 (житловий комплекс). Вартість майнових прав складає 793200 грн. (а.с. 28 – 33 т. 1).

Умови договорів однакові.

Відповідно до п.1.4. договорів компанія зобов`язалася передати покупцеві майнові права на квартиру, а покупець зобов`язався прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі майнових прав після отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта та проведення покупцем повного розрахунку за цим договором за фактично збудовану площу. Відповідно до технічних паспортів, виготовлених органом, що проводить технічну інвентаризацію. За наявності поважних причин у компанії чи покупця, може бути встановлений додатковий строк для підписання Акту приймання-передачі майнових прав.

Передача та приймання квартири здійснюється сторонами за актом приймання-передачі квартири у строк та у порядку, встановленому для приймання-передачі майнових прав на квартиру.

Покупець набуває право власності на майнові права після оформлення Акту приймання- передачі майнових прав та Акту приймання-передачі квартири.

Відповідно до п.1.5. договорів покупець після набуття права власності на майнові права на квартиру, самостійно оформлює право власності на квартиру шляхом звернення до будь-якого уповноваженого органу за проведенням державної реєстрації права власності на квартиру.

У п.1.6. сторони домовились, що для оформлення покупцем права власності на квартиру компанія зобов`язана надати йому: Акт приймання-передачі майнових прав на квартиру; Акт приймання-передачі квартири; довідку про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на квартиру; технічний паспорт на квартиру, виготовлений сертифікованим суб`єктом, що має право проводити технічну інвентаризацію нерухомого майна; засвідчені у встановленому порядку копії таких документів:

1) документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - житлового комплексу;

2) документу, що підтверджує присвоєння житловому комплексу адреси;

3) в разі необхідності інші документи, передбачені чинним законодавством України;

Вартість виготовленого технічного паспорта квартири підлягає відшкодуванню покупцем на підставі рахунку на в 5-ти денний строк, з моменту його отримання.

Згідно із п.2.1.3. компанія має право ініціювати розірвання договору в односторонньому порядку, у випадку порушення покупцем графіку оплати вартості майнових прав на квартиру, встановленому додатком №3 до цього договору більш, ніж (десять) календарних днів.

Відповідно до п.2.1.4. компанія має право після завершення будівництва та отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта ініціювати розірвання цього договору в разі не підписання покупцем Акту приймання-передачі майнових прав на квартиру протягом 20 (двадцяти) календарних днів після отримання повідомлення від Компанії про дату передачі житлового комплексу під заселення без наявності поважних обставин, про які покупець повинен письмово попередити компанію.

Компанія зобов`язана згідно із п.2.2.2. передати покупцю майнові права на квартиру після отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію та проведення з покупцем повного розрахунку за цим договором;

Згідно із п.2.2.3. у 10-ти денний термін після повної оплати покупцем вартості майнових прав за цим договором видати покупцеві довідку про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на квартиру;

Відповідно до п.2.2.4. видати покупцеві примірник цього договору, довідки про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на квартиру, Акта приймання-передачі майнових прав, Акта приймання-передачі квартири з позначкою «Копія» у разі їх втрати, під час дії цього Договору.

Згідно із п.2.2.5. відповідно до встановленого чинним законодавством порядку ввести в експлуатацію II (другу) чергу будівництва житлового комплексу та отримати Сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта.

Покупець зобов`язаний сплатити в повному обсязі вартість майнових прав на Квартиру у відповідності до п.3.1.-3.3. договору та графіка платежів (п.2.4.1.).

Відповідно до п.2.4.2. покупець зобов`язаний прийняти майнові права на квартиру протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення від компанії та підписати Акт приймання-передачі майнових прав на квартиру та Акт приймання-передачі квартири.

Згідно із п.6.1. компанія приймає на себе зобов`язання перед покупцем вчинити всі необхідні дії для закінчення будівництва II (другої) черги житлового комплексу, запланований термін вводу в експлуатацію якої - четвертий квартал 2017 року.

Відповідно до п.6.2 компанія, після завершення будівництва та введення в експлуатацію II (другої) черги житлового комплексу, зобов`язується повідомити покупця засобами телефонного зв`язку або письмовим повідомленням про дату передачі майнових прав та квартири протягом 30 календарних днів з дати отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта.

Відповідно до пп.5.1., 5.2 цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань обома сторонами. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України, чи договором.

Згідно із п.5.3. у разі порушення покупцем умов цього договору щодо строків оплати вартості майнових прав за квартиру більше, ніж на десять календарних днів, компанія має право в односторонньому порядку розірвати договір, про що повідомляє рекомендованим листом покупця, або вручає під розписку повідомлення про розірвання цього договору (надалі - Повідомлення про розірвання).

У разі направлення компанією покупцю повідомлення про розірвання, цей договір є розірваним і вважається припиненим в повному обсязі без укладення додаткових угод після закінчення двадцятиденного терміну, після направлення повідомлення про розірвання.

Відповідно до п.6.6. одночасно з підписанням Акта приймання-передачі квартири, сторони підписують Акт приймання-передачі майнових прав, а також компанія надає покупцю документи, визначені у п.1.6. цього договору. Сторони погоджуються, що після підписання вказаних Актів, а також виконання інших зобов`язань, передбачених цим договором, обов`язки сторін вважаються виконаними в повному обсязі.

На виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав ОСОБА_4 здійснив оплату за договором купівлі-продажу майнових прав №3-6-178, а саме, 05 вересня 2017 року на рахунок компанії перерахував 500 000,00 грн., що підтверджено меморіальним ордером №H0905TLK65, а також 05 вересня 2017 року на рахунок компанії перерахував 122 800,00 грн., що підтверджено меморіальним ордером № H0905F9HP1, всього 622 800,00 грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав ОСОБА_4 здійснив оплату за договором купівлі-продажу майнових прав №5-5-295, а саме, 04 вересня 2017 року на рахунок компанії перерахував 713 700 грн., що підтверджено меморіальним ордером №H090492GAA, а також 05 вересня 2017 року на рахунок компанії перерахував 79 500,00 грн., що підтверджено меморіальним ордером № H0905T7DP5, всього 793 200,00 грн.

07 вересня 2017 року ТОВ «Діалог-Плюс», ОСОБА_4 і ОСОБА_1 уклали дві тристоронні Угоди про відступлення права вимоги за зобов`язаннями за договорами купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 та №5-5-295.

Предметом цих угод є право вимоги, права та зобов`язання за договорами купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 та №5-5-295 від 21 липня 2017 року, укладено між ТОВ «Діалог-Плюс» і первісним покупцем ОСОБА_4 .

Згідно Угоди новий покупець ОСОБА_1 отримала право вимоги та зобов`язалася здійснювати зобов`язання первісного покупця за цими договором, а ТОВ «Діалог-Плюс» підтвердила свою згоду на відступлення права вимоги та своїх зобов`язань за договорами купівлі-продажу майнових прав від первісного покупця до нового покупця.

У триденний термін з моменту набрання чинності цих угод, первісний покупець зобов`язаний передати новому покупцю усю документацію, згідно якої витікають право вимоги та зобов`язання першого за договорами купівлі-продажу майнових прав, відступлення за якими є предметом цих Угод.

Сторони домовились, що платежі у розмірі 622 800,00 грн., що є оплатою майнових прав на квартиру за договором за купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 від 21 липня 2017 року, та 793 200,00 грн., що є платою майнових прав на квартиру за договором за купівлі-продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року, в тому числі ПДВ, здійснені первинним покупцем по меморіальним ордерам, з призначенням платежу оплата за Договором купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 та №5-5-295 від 21 липня 2017 року, майнові права на квартиру будівельний АДРЕСА_8 , майнові права на квартиру будівельний АДРЕСА_9 , разом з ПДВ, і зарахований на банківський рахунок компанії, зараховуються як оплата новим покупцем по цим же договорам.

На підтвердження виконання покупцем своїх зобов`язань щодо оплати компанія видала новому покупцю - позивачу ОСОБА_1 довідки №08/09-4 від 08 вересня 2017 року та від №08/09-5 від 08 вересня 2017 року.

16 лютого 2018 року ТОВ «Діалог-Плюс» отримало сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкту серія IV №163 180470827 та після закінчення будівництва та здачі житлового комплексу в експлуатацію, змінило нумерацію квартир, що підлягали передачі покупцю (номер квартири АДРЕСА_10 , номер квартири АДРЕСА_9 змінено на номер НОМЕР_1 ).

ТОВ «Діалог-Плюс» надано копію повідомлення від 01 жовтня 2018 року, адресованого ОСОБА_1 , про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року, яким ТОВ «Діалог-Плюс» повідомляв про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року та договору купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 від 21 липня 2017 року, укладених між товариством та ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням останньою умов договору.

Право розірвання договору в односторонньому порядку передбачено п.4.4. договору в порядку, встановленому п.5.3. договору. Одночасно повідомлено, що вказані договори вважаються припиненими, без укладення додаткових угод, після закінчення 20-денного терміну, після направлення цього повідомлення. Керуючись п.5.3. договору, просили надати товариству банківські реквізити для повернення грошових коштів. У випадку не надання банківських реквізитів, товариство має право залишити кошти в своєму розпорядженні до моменту надання банківських реквізитів та вимоги про повернення грошових коштів.

Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що не отримувала від ТОВ «Діалог-Плюс» повідомлення про розірвання із нею договорів купівлі-продажу майнових прав та квартир.

Натомість, позивачем до позову надано копії актів приймання-передачі майнових прав на квартири та акти приймання-передачі квартир.

З Акту приймання-передачі майнових прав на квартиру від 14 листопада 2018 року до договору купівлі-продажу №3-6-178 вбачається, що компанія передала, а покупець прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_11 (II черга будівництва) з наступними характеристиками: фактичний номер квартири АДРЕСА_12 , загальна площа квартири 51,9 кв.м, в тому числі житлова площа 42,5 кв.м. згідно обмірів органом, що провів технічну інвентаризацію та виготовив технічний паспорт. Покупець не має претензій щодо якості, складу, оздоблення, площі, планування та термінів передачі квартири. Покупець підтверджує обов`язковість виконання ним вимог, викладених в п.2.4.4.-2.4.7. договорів купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 від 21 липня 2017 року.

З Акту приймання-передачі майнових прав на квартиру від 14 листопада 2018 року до договору купівлі-продажу №5-5-295 вбачається, що компанія передала, а покупець прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_13 (II черга будівництва) з наступними характеристиками: фактичний номер квартири АДРЕСА_14 , загальна площа квартири 66,1 кв.м, в тому числі житлова площа 57,8 кв.м. згідно обмірів органом, що провів технічну інвентаризацію та виготовив технічний паспорт. Покупець не має претензій щодо якості, складу, оздоблення, площі, планування та термінів передачі квартири. Покупець підтверджує обов`язковість виконання ним вимог, викладених в п.2.4.4.-2.4.7. договорів купівлі-продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року.

Із Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 листопада 2018 року вбачається, що за позивачем ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 , підставами реєстрації є: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 14 листопада 2018 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 14 листопада 2018 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; договір купівлі-продажу, майнових прав, серія та номер: 3-6-178, виданий 21 липня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; довідка серія та номер: 08/09-4, виданий 08 вересня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; угода про відступлення права вимоги, серія та номер: б/н, виданий 07 вересня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс».

16 листопада 2018 року за позивачем ОСОБА_1 у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лозенко В.В. зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_5 , підставами реєстрації є: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 14 листопада 2018 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 14 листопада 2018 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; договір купівлі-продажу, серія та номер: 5-5-295, виданий 21 липня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; довідка, серія та номер: 08/09-5, виданий 08 вересня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; угода про відступлення права вимоги та зобов`язань, серія та номер: б/н, виданий 07 вересня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс».

Також судом встановлено, що згідно із протоколом №40 загальних зборів ТОВ «Діалог-Плюс» учасниками товариства вирішено звільнити ОСОБА_6 із посади директора ТОВ «Діалог-Плюс» з 01 листопада 2018 року за власним бажанням та призначити директором ОСОБА_5 з 02 листопада 2018 року.

Наказом №19-Т від 01 листопада 2018 року ОСОБА_6 звільнено з посади директора ТОВ «Діалог-Плюс».

Наказом №20-Т від 02 листопада 2018 року ОСОБА_5 призначено директором ТОВ «Діалог-Плюс».

21 листопада 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості про зміну керівника ОСОБА_5 з правом підписання комерційних, фінансових, звітних, банківських та податкових документів, про голову комісії з припинення або ліквідатора, 17 листопада 2018 року внесені зміни про інформацію про засновників, 18 грудня 2018 року внесені зміни про склад засновників, 19 грудня 2018 року внесені зміни до установчих документів щодо місцезнаходження, 10 січня 2019 року внесені відомості про рішення про припинення юридичної особи, 11 квітня 2019 року внесені відомості про зміну місцезнаходження, 11 квітня 2019 року відбулася державна реєстрація припинення юридичної особи.

З копії протоколу №43 від 03 грудня 2018 року загальних зборів учасників ТОВ «Діалог-Плюс», якими є ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , вбачається, що на зборах головою ОСОБА_10 зазначено, що у зв`язку із закінченням будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_15 , квартири (серед іншого) АДРЕСА_16 збудовані за власні кошти ТОВ «Діалог-Плюс» та є власністю ТОВ «Діалог-Плюс», будь-які чинні договори купівлі-продажу майнових прав, інші договори щодо вказаних квартир відсутні. Загальними зборами вирішено зареєструвати право власності на ці квартири за ТОВ «Діалог-Плюс».

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Чумак Т.В. 04 грудня 2018 року скасовано право власності за ОСОБА_1 на квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 .

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05 грудня 2018 року державним реєстратором Підгородненською міською радою Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюком М.О. право приватної власності на вищезазначені квартири зареєстровано за ТОВ «Діалог-плюс», на підставі наданих його представником ОСОБА_12 .

В подальшому, 05 грудня 2018 року право власності на квартиру АДРЕСА_5 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між представником ТОВ «Діалог «Плюс» Большешаповою О.В. та Золотарьовою С.О.

06 грудня 2018 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу укладеного між представником ТОВ «Діалог «Плюс» Большешаповою О.В. та ОСОБА_3 , а 26 квітня 2019 року на підставі договору купівлі - продажу зареєстровано право власності за ОСОБА_2 .

Висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 11 квітня 2019 року, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 11 березня 2019 року було відмовлено у задоволенні скарги, з тих підстав, що на момент розгляду скарги відбулася реєстрація права за іншою особою. Зі змісту висновку вбачається, що 16 листопада 2018 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на спірні квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, 14 січня 2019 року їй стало відомо, що державним реєстратором Третьяк Т.В. прийнято оскаржуване рішення, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено записи про скасування записів про право власності та відкриття розділів на квартири.

Висновком експерта за результатами проведення комплексної судової технічно-почеркознавчої експертизи №2041-24 від 16 грудня 2024 року підтверджено, що зображення підписів ОСОБА_6 у графах «Директор ТОВ «Діалог-Плюс» в актах приймання-передачі майнових прав і в актах приймання-передачі квартир являють собою відтиски, що нанесені рельєфним кліше - факсиміле.

Згідно із висновком експерта Українським НДІСТСС від 18 серпня 2020 року №162 (у кримінальному провадженні) відбитки печатки ТОВ «Діалог-плюс» Україна, місто Дніпро, і.к. 21921336» у актах приймання-передачі квартир і актах приймання-передачі майнових прав на квартири, нанесені за допомогою друкарської форми (рельєфного кліше).

Відбитки печатки ТОВ «Діалог-плюс» Україна, місто Дніпро, і.к. 21921336», нанесені двома різними друкарськими формами (рельєфними кліше).

Підписи в графах «Директор ТОВ «Діалог-плюс» М.М. Краснобаев» у актах приймання-передачі квартир і актах приймання-передачі майнових прав на квартири нанесені за допомогою рельєфного кліше - факсиміле.

Крім того третя особа ОСОБА_4 (чоловік позивача) в судовому засіданні визнав, що підтверджується його поясненнями та встановленими в кримінальному проваджені обставинами (копія матеріалів кримінальної справи міститься в матеріалах справи), що у нього ( ОСОБА_4 ) і його партнера по бізнесу - гр. ОСОБА_13 були тривалі бізнес-відносини із Мазурами ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . Останні придбали у них з ОСОБА_13 ТОВ ВКП «Рубік-Сервіс», яке було оформлене на ОСОБА_16 і гроші, за домовленістю по угоді, були переведені на її рахунок у вересні 2017 року. В подальшому вона перерахувала кошти ОСОБА_4 , який за квартири розрахувався зі свого рахунку та рахунку його дружини (позивача) ОСОБА_1 , перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Діалог-Плюс».

У березні 2018 року була введена в експлуатацію друга черга будинку і вони ( ОСОБА_4 і гр. ОСОБА_13 ) звернулись до ТОВ «Діалог-Плюс» задля виконання домовленостей з Мазурами і попросили передати технічні паспорти та акти приймання передачі, однак їм було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що акти приймання-передачі, на підставі яких ОСОБА_1 16 листопада 2018 року зареєструвала право власності на квартири є неукладеними правочинами, ОСОБА_1 не набула статусу власника через неукладеність правочинів, вона не може використовувати юридичний інструмент, призначений для власника – шляхом пред`явлення позову про витребування майна з незаконного володіння, оскільки вона є власником майнових прав, однак не набувала права власності на квартири. Також, не надано доказів того, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є недобросовісними набувачами, а їх правочини учинені із застосуванням фраудаторної конструкції вибуття майна, з метою ухилення від виконання договірних зобов`язань перед позивачкою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56)).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У частині другій статті 331 ЦК України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції на момент вчинення позивачем реєстрації права власності (16 листопада 2018 року) визначено, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі (серед іншого): 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень, є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п.4 ч.1 ст.18 вказаного Закону).

Згідно із п.п.1-2 ч.3 ст.10 Закону у редакції, чинній для спірних правовідносин, державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав)- це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної вище норми права, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17, провадження №12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18.

Реєстрація права власності на нерухоме майно - є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17).

Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Правовідносини сторін договору про фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулюються Законом України від 19 червня 2003 року №978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі - Закон № 978-IV) та Законом України від 18 вересня 1991 року №1560-ХІІ «Про інвестиційну діяльність» (далі - Закон №1560-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 7 та статті 4 Закону №1560-ХІІ інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

У статті 2 Закону №978-IV вказано, що об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Тобто після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира, як окремий об`єкт цивільних правовідносин, ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

У пункті 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (у редакції, чинній для спірних правовідносин), встановлено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).

У разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17 вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор, після виконання умов інвестування, набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування, як первісний власник, шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови).

Укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом, у розумінні ЦК України, такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в частині першій статті 182 та частині другій статті 331 ЦК України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

Основною позовною вимогою ОСОБА_1 у цій справі є визнання за нею право власності на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 .

Колегія суддів звертає увагу, що ця справа слухалась судами неодноразово.

З матеріалів справи вбачається, що заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ «Діалог-Плюс» стверджує, що договір купівлі-продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року та договір купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 від 21 липня 2017 року, укладені між товариством та ОСОБА_1 , були розірвані у зв`язку з неналежним виконанням іншою стороною (позивачем по справі) умов договору.

На підтвердження зазначеного суду було надано копію повідомлення від 01 жовтня 2018 року, адресованого ОСОБА_1 , яким ТОВ «Діалог-Плюс» повідомляє позивача про припинення договорів купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року №5-5-295 та №3-6-178, укладених між товариством та ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням останньою умов договору. Одночасно повідомлено, що вказані договори вважаються припиненими без укладення додаткових угод після закінчення 20-денного терміну, після направлення цього повідомлення. Керуючись п.5.3. договору, просили надати товариству банківські реквізити для повернення грошових коштів. У випадку не надання банківських реквізитів, товариство повідомило, що має право залишити кошти в своєму розпорядженні до моменту надання банківських реквізитів та вимоги про повернення грошових коштів.

Даних про те, що ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Діалог-Плюс» це повідомлення в матеріалах справи не має.

Слід зазначити, після завершення будівництва нової квартири в новобудові, при передачі квартири інвестору, оформлюється акт приймання-передачі. Цей важливий документ фіксує момент передання квартири вам як інвестору від будівельної компанії.

Акт приймання-передачі квартири є основним елементом у процесі придбання нерухомості, що регулює передачу прав власності на житло від забудовника до покупця. Цей документ є необхідним етапом для реєстрації права власності на квартиру та визначає важливі аспекти угоди між сторонами:

- підтвердження передання власності. Акт фіксує факт передання права власності на квартиру від забудовника до покупця.

- підтвердження умов угоди. Акт містить інформацію про те, які умови стосовно квартири були узгоджені між сторонами, зокрема це ціна, терміни, оздоблення тощо.

Отже, акт приймання-передачі квартири є важливим документом, що визначає правовий статус інвестора як власника нерухомості.

Суд також звертає увагу, що положеннями договорів (п.1.4.) купівлі-продажу майнових прав, компанія зобов`язалася передати покупцеві майнові права на квартиру за Актами приймання-передачі майнових прав, після отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта, проведення покупцем повного розрахунку. У договорі вказано, що покупець набуває право власності на майнові права після оформлення Акту приймання- передачі майнових прав та Акту приймання-передачі квартири.

Положення п.1.4. договорів купівлі-продажу майнових прав ТОВ «Діалог-Плюс» не виконало, оскільки акти приймання-передачі майнових прав, на підставі яких ОСОБА_1 набула право власності за договором – не були передані.

Колегія суддів звертає уваги, що матеріали справи не місять, та сторонами не надано, доказів на підтвердження передачі ТОВ «Діалог-Плюс» покупцеві ОСОБА_1 вказаних у договорах документів, а саме: актів приймання передачі майнових прав на квартири та актів приймання-передачі квартир, що є умовою для набуття права власності згідно укладених між сторонами договорів купівлі-продажу майнових прав.

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі №465/5980/17 (провадження № 61-1178св20)).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі №759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

З наданого суду позивачем Акту приймання-передачі квартири від 14 листопада 2018 року по договору купівлі-продажу №3-6-178 вбачається, що компанія передала, а покупець прийняв квартиру у житловому комплексі по АДРЕСА_17 з наступними характеристиками: фактичний номер квартири АДРЕСА_12 , загальна площа квартири 51,9 кв.м, в тому числі житлова площа 42,5 кв.м. згідно обмірів органом, що провів технічну інвентаризацію та виготовив технічний паспорт.

З Акту приймання-передачі квартири від 14 листопада 2018 року по договору купівлі-продажу №5-5-295 аналогічного змісту щодо прийняття квартири у житловому комплексі по АДРЕСА_17 з наступними характеристиками: фактичний номер квартири АДРЕСА_14 , загальна площа квартири 66,1 кв.м, в тому числі житлова площа 57,8 кв.м. згідно обмірів органом, що провів технічну інвентаризацію та виготовив технічний паспорт.

Судом встановлено, що акти прийому-передачі майнових прав та акти прийому передачі квартир від 14 листопада 2018 року не підписані директором ТОВ «Діалог-Плюс» ОСОБА_6 , оскільки згідно із протоколом №40 загальних зборів ТОВ «Діалог-Плюс» (копія міститься у матеріалах справи) учасниками товариства вирішено звільнити ОСОБА_6 із посади директора ТОВ «Діалог-Плюс» з 01 листопада 2018 року за власним бажанням та призначити директором ОСОБА_5 з 02 листопада 2018 року.

Наказом №19-Т від 01 листопада 2018 року ОСОБА_6 звільнено з посади директора ТОВ «Діалог-Плюс».

Наказом №20-Т від 02 листопада 2018 року директором ТОВ «Діалог-Плюс» призначено Султанова Б.Ш.

Крім того, висновком експерта за результатами проведення комплексної судової технічно-почеркознавчої експертизи №2041-24 від 16 грудня 2024 року підтверджено, що зображення підписів ОСОБА_6 в графах «Директор ТОВ «Діалог-Плюс» в актах приймання-передачі майнових прав і квартир, являють собою відтиски, що нанесені рельєфним кліше - факсиміле.

Згідно із висновком експерта Українським НДІСТСС від 18 серпня 2020 року №162 (у кримінальному провадженні) відбитки печатки ТОВ «Діалог-плюс» Україна, місто Дніпро, і.к. 21921336» у актах приймання-передачі квартир і актах приймання-передачі майнових прав на квартири, нанесені за допомогою друкарської форми (рельєфного кліше).

Відбитки печатки ТОВ «Діалог-плюс» Україна Україна, місто Дніпро, і.к. 21921336», нанесені двома різними друкарськими формами (рельєфними кліше).

Підписи в графах «Директор ТОВ «Діалог-плюс» М.М. Краснобаев» у актах приймання-передачі квартир і актах приймання-передачі майнових прав на квартири нанесені за допомогою рельєфного кліше факсиміле.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц вищий суд виснував про те, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним; у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність договору у мотивувальній частині судового рішення (постанова Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі №554/11260/21 (провадження № 61-5526св24).

Відтак, висновок суду, що вказані акти приймання-передачі майнових прав і квартир, які є складовою частиною набуття права власності згідно договору між сторонами купівлі-продажу майнових прав - є неукладеними, на думку колегії ґрунтується на встановлених судом обставинах справи.

При цьому, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №145718386 від 16 листопада 2018 року за позивачем ОСОБА_1 була здійснена державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі: акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 14 листопада 2018 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 14 листопада 2018 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер:3-6-178, виданий 21 липня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; довідка серія та номер: 08/09-4, виданий 08 вересня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; угода про відступлення права вимоги, серія та номер: б/н, виданий 07 вересня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс».

Також, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №145727239 від 16 листопада 2018 року, за позивачем ОСОБА_1 16 листопада 2018 року у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лозенко В.В. зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_5 , підставами реєстрації є: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 14 листопада 2018 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 14 листопада 2018 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; договір купівлі-продажу, серія та номер: 5-5-295, виданий 21 липня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; довідка, серія та номер: 08/09-5, виданий 08 вересня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс»; угода про відступлення права вимоги та зобов`язань, серія та номер: б/н, виданий 07 вересня 2017 року, видавник ТОВ «Діалог-Плюс».

Отже, як правильно встановлено судом, фактичного передання спірних квартир, ключів, правил проживання, підписання актів приймання-передачі між ТОВ «Діалог-Плюс» та позивачем - не відбулося, оскільки згідно результатів експертного дослідження, зазначені вище акти забудовником не підписувались, тобто не відбулося волевиявлення сторони на передання спірних об`єктів, що дає право на реєстрацію права власності за позивачем, реєстрація права власності за позивачем на спірні квартири відбулась на підставі правочинів (актів приймання-передачі нерухомого майна), які не були укладеними між ТОВ «Діалог-Плюс» та позивачем ОСОБА_1 .

З копії протоколу №43 від 03 грудня 2018 року загальних зборів учасників ТОВ «Діалог-Плюс», якими є ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , вбачається, що на зборах головою ОСОБА_10 зазначено, що у зв`язку із закінченням будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_15 , квартири, серед іншого, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 збудовані за власні кошти ТОВ «Діалог-Плюс» та є власністю ТОВ «Діалог-Плюс», будь-які чинні договори купівлі-продажу майнових прав, інші договори щодо вказаних квартир відсутні. Загальними зборами вирішено зареєструвати право власності на ці квартири за ТОВ «Діалог-Плюс».

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Чумак Т.В. 04 грудня 2018 року скасовано право власності за ОСОБА_1 на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 .

Повертаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про обрання позивачкою неефективного способу захисту та дійшли передчасних висновків про відмову у задоволенні позову.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначаючи, що ТОВ «Діалог-Плюс» акти приймання-передачі майнових прав та квартир з позивачем не підписувало, майнові права на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 не передавало, як і не передавало самі квартири, крім того, ОСОБА_6 , від імені якого поставлений підпис на наданих позивачем актах, зазначені документи не підписував і станом на 14 листопада 2018 року директором ТОВ «Діалог-Плюс» не був, та вважаючи, що позивачка не набула майнових прав на спірні квартири, а отже, не була і їх власником, тому не може звертатися до суду з таким позовом, не врахували та не надали належної правової оцінки тому факту, що право власності ОСОБА_1 на зазначені квартири було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та 16 листопада 2018 року були внесені відповідні записи.

Проте, за невстановлених судами обставин, позивач позбулася такого права, про що до Реєстру були внесені відповідні записи.

Без встановлення підстав для внесення записів про припинення права власності позивачки на спірні квартири неможливо дійти обґрунтованих та однозначних висновків у цій справі.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції були досліджені матеріали кримінального провадження №420200420630000020 від 14 січня 2020 року за ознаками ч.4 ст.190 КК України, дозвіл на розголошення яких у даній справі наданий позивачу, стосовно розпорядження засновниками ТОВ «Діалог-Плюс» ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 майном покупців ОСОБА_13 і ОСОБА_1 всупереч умовам договору купівлі-продажу.

Згідно із висновком експерта від 18 серпня 2020 року №162 відбитки печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю * «Діалог-плюс» * Україна, місто Дніпро, і.к. 21921336» у документах - об`єктах дослідження, зокрема: акті приймання-передачі квартири до Договору купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_2 , на 1 арк.: акті приймання-передачі майнових прав на квартиру до Договору купівлі- продажу майнових прав №3-6-178 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_2 . на 1 арк.; акті приймання-передачі квартири до Договору купівлі-продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_5 , на 1 арк.: акті приймання-передачі майнових прав на квартиру до Договору купівлі- продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_5 , на 1 арк., нанесені за допомогою друкарської форми (рельєфного кліше).

Відбитки печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю * «Діалог- плюс» * Україна, місто Дніпро, і.к. 21921336» у документах - об`єктах дослідження, зокрема: акті приймання-передачі квартири до Договору купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_2 , на 1 арк.: акті приймання-передачі майнових прав на квартиру до Договору купівлі- продажу майнових прав №3-6-178 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_2 . на 1 арк.; акті приймання-передачі квартири до Договору купівлі-продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_5 , на 1 арк.: акті приймання-передачі майнових прав на квартиру до Договору купівлі- продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_5 , на 1 арк., нанесені двома різними друкарськими формами (рельєфними кліше).

Підписи в графах «Директор ТОВ «Діалог-плюс»___М. М. Краснобаев» у документах - об`єктах дослідження: акті приймання-передачі квартири до Договору купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_2 , на 1 арк.; акті приймання-передачі майнових прав на квартиру до Договору купівлі-продажу майнових прав №3-6-178 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_2 , на 1 арк.; акті приймання-передачі квартири до Договору купівлі-продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_5 , на 1 арк.; акті приймання-передачі майнових прав на квартиру до Договору купівлі-продажу майнових прав №5-5-295 від 21 липня 2017 року щодо квартири АДРЕСА_5 , на 1 арк., нанесені за допомогою рельєфного кліше факсиміле.

Поставною слідчого ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 24.12.2021 кримінальне провадження №42020042630000020 від 01 квітня 2024 року закрито на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Зі змісту постанови слідує, що органами правопорядку встановлено факт незаконного заволодіння нерухомим майном - квартирами АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_20 шляхом складання завідомо підроблених документів, несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, вчинених державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. у змові із іншими особами.

Однак, матеріали не містять відомостей ані про складання завідомо підроблені документи, ані про несанкціоновані зміни інформації в автоматизованій системі, ані про зловживання повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди.

Слідчим констатовано, що 16 листопада 2018 року приватним нотаріусом Лозенко В.В., потерпілим та цивільним позивачам ОСОБА_13 та ОСОБА_1 оформлено, згідно документів наданих ТОВ «Діалог-Плюс», право власності на квартири. Оцінку вказаним документам, на підставі яких зареєстроване право власності, слідчим не надано, не дивлячись на те, що у кримінальному провадженні встановлено, що ці документи (акти) не підписані, а на них міститься кліше. Оцінку повноваженням особи, яка їх підписала – не надано.

Але ж у даному кримінальному провадженні фактично не встановлено та не підтверджено належними і допустимими доказами вчинення протиправних дій жодної особи. Кримінальне провадження закрите за відсутністю складу злочину.

У вказаній постанові слідчого зазначено, що 22 листопада 2019 року в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019042630000190 державному реєстратору Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України. Тобто державному реєстратору Третяк Т.В. повідомлено про підозру в іншому кримінальному провадженні. Матеріалів цього кримінального провадження або остаточного рішення по ньому суду не надано.

Вина ОСОБА_17 , як і вина будь-яких інших осіб, що здійснили як реєстрацію права власності так і його скасування не доведена в судовому порядку, досудове розслідування зупинене.

За яких обставин відбулося скасування 04 грудня 2018 року в період з 21-00 до 22-00 год. державним реєстратором Третяк Т.В. від імені ОСОБА_1 або ж іншої особи скасування права власності на п`ять квартир – не встановлено. Згідно інформації слідчого державному реєстратору Третяк Т.В. (яка знаходиться в розшуку) повідомлено про підозру у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, але самої підозри державному реєстратору Третяк Т.В. суду не надано.

У постанові слідчого зазначено, що потерпілі «самостійно встановили», що нібито ОСОБА_1 04.12.2018 у період з 21-00 до 22-00 годин подала заяву державному реєстратору Третяк Т.В. про скасування права власності на квартири.

Що підтверджується листом ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 29 листопада 2023 року №43.2/10442 представнику потерпілої ОСОБА_1 .

Також, відповідно до інформації відділу реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 13.09.2019, документи щодо реєстраційних дій від 04.12.2018 на об`єкти нерухомого майна №16916396012101, за адресою: АДРЕСА_21 , №1696337012101, за адресою: АДРЕСА_22 , створених Державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. до органу зберігання за місцем знаходження майна - зазначеного відділу Дніпровської міської ради не надходили, слідчим шляхом не вдалось встановити місцезнаходження або взагалі наявність оригіналів документів, створених зазначеним реєстратором в зазначених реєстраційних справах, також Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить скановані копії будь - яких документів, використаних Державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В., як підставу для проведення реєстраційних дій, вчинених останньою 04.12.2018, щодо зазначеного вище майна - квартир АДРЕСА_23

Тобто достовірно встановити всі обставини і підстави виключення з Реєстру записів про право власності позивача на спірне нерухоме майно ні в ході проведення слідчих дій в межах кримінального провадження, ні при повторному розгляді справи не представилось можливим.

Крім того суд зазначає, що вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 40)).

Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності / недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.

Отже, від недобросовісного набувача майно може бути витребувано у всіх випадках, однак від добросовісного - лише після перевірки добросовісності/недобросовісності, що є суттєвим для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2018 року у справі №907/50/16 виклала висновок про те, що за змістом частини 5 статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №488/2807/17, можливість власника реалізувати його право витребувати майно з володіння добросовісного набувача (тобто того, який не знав і не міг знати про те, що набуває майно, яке особа не мала права йому відчужувати) згідно зі статтею 388 ЦК України, залежить від того, на якій підставі (оплатно, безвідплатно) добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник може витребувати майно з володіння добросовісного набувача, який придбав його за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, є вичерпним (пункти 1-3 частини першої статті 388 ЦК України).

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).

Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач, внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява №29979/04), пункт 68, «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява №43768/07), пункт 45).

Згідно із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 11.03.2025 у справі №922/647/22 добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Водночас визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У статті 41 Конституції України також закріплено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 05 грудня 2018 року державним реєстратором Підгородненською міською радою Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюком М.О. право приватної власності на всі вищезазначені квартири зареєстровано одноособово за ТОВ «Діалог-плюс», на підставі даних, наданих його представником Большешаповою О.В.

В подальшому, 05 грудня 2018 року право власності на квартиру АДРЕСА_5 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між представником ТОВ «Діалог «Плюс» Большешаповою О.В. та ОСОБА_3

06 грудня 2018 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між представником ТОВ «Діалог «Плюс» Большешаповою О.В. та ОСОБА_3 , а 26 квітня 2019 року на підставі договору купівлі - продажу зареєстровано право власності за відповідачем ОСОБА_2 .

Матеріали справи не місять доказів, що ОСОБА_3 , як покупець, була пов`язана з господарською діяльністю ТОВ «Діалог-Плюс» або ж знала про тривалий конфлікт між ОСОБА_10 , ОСОБА_4 і ОСОБА_13 , що тривав з 2017 року, зокрема, про розірвання договорів купівля-продажу з ОСОБА_4 , про наявність / відсутність спірних питань щодо прав третіх осіб на зазначені об`єкти нерухомості.

Також не надано доказів того, що ОСОБА_3 не мала фінансової спроможності придбати ці об`єкти.

Крім того, ОСОБА_3 була допитана як свідок у кримінальному провадженні, та доказів їх змови з ОСОБА_10 матеріали кримінального провадження також не містять.

ОСОБА_3 , набуваючи оплатно квартири у ТОВ «Діалог-Плюс» покладалася на дані з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Це підтверджено договором купівлі-продажу від 05 грудня 2018 року, згідно з п. 1.2 якого право власності продавця ТОВ «Діалог-Плюс» було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно того ж дня 05 грудня 2018 року (запис №29270847). Цей запис про право власності на квартиру був єдиний, без обтяжень, право зареєстроване безпосередньо, як й право на інші квартири будинку, за ТОВ «Діалог-Плюс».

Напередодні купівлі квартир, були зроблені адвокатські запити, з яких стало відомо, що договори з попереднім власником майнових прав ОСОБА_1 розірвані ще 01 жовтня 2018 року через неналежне виконання умов, про що її було повідомлено. Зазначене вказує на те, що ОСОБА_3 через представників, професійних адвокатів, переконалася, що попередні претенденти на майно втратили свої права, а забудовник повернув квартири у вільний продаж. Вона купувала актив, вільний від прав третіх осіб. Договір купівлі-продажу від 05 грудня 2018 року укладено в письмовій формі, нотаріально посвідчено, містить усі істотні умови, зокрема ціну у 950 000,00 грн. Пункти 4.2. та 4.5. договору прямо підтверджують, що сторони розуміють його суть, ціна відповідає їх волевиявленню, а правочин не є фіктивним чи удаваним.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_2 також є добросовісним набувачем, оскільки доказів зворотного суду не надано.

Із договору купівлі-продажу від 26 квітня 2019 року вбачається, що ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_2 у ОСОБА_3 , яка на той момент певний період часу була її власником.

Квартира придбана із урахуванням даних з Державного реєстру прав на нерухоме майно, право на квартиру ніким не оскаржувалось протягом тривалого часу. Квартира не перебувала під обтяженнями, відомостей про судові спори щодо квартири АДРЕСА_2 станом на квітень 2019 року були відсутні, квартира придбана у фізичної особи, яка не була стороною спору або афілійованою особою ТОВ «Діалог-Плюс».

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, надаючи оцінку доказам у справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності, і як слід інших вимог, оскільки вони є похідними.

Посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки за позивачем 16 листопада 2018 року була здійснена державна реєстрація права власності на спірні квартири, є безпідставними, так як така реєстрація фактично була проведена на підставі неукладених правочинів, без дотримання вимог п.1.4 договорів купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року.

Доводи апеляційної скарги суд відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, пов`язані з незгодою з висновками суду першої інстанції і не є підставою для скасування оскарженого судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена судом першої інстанції, то суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року немає.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвокат Клочкова Сергія Олександровича на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року - залишити без задоволення.

Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 25.09.2026 року

Головуючий суддя О.В.Агєєв