Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №707/3992/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/3992/26

3/707/1006/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Волкова Н.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 985816 вбачається, що 18.07.2026 о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме – на вулиці Героїв України біля буд. 139 в с. Хацьки Черкаського району Черкаської області, вчинив хуліганські дії, чим порушив громадський порядок, а саме: виражався нецензурною лексикою, в бік ОСОБА_2 та наніс йому декілька ударів в область обличчя.

Вказані дії особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки на адресу суду не надано, заперечень на складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, не подано.

Верховний Суд у п. 34 постанови від 12.03.2019 у справі №М910/9836/18 зазначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у розгляді справи.

З огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Суддя звертає увагу, що правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП, входять до категорії правопорушень, у яких присутність у судовому засіданні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою (ч. 3 ст. 268 КУпАП).

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справ, суддя виходить з такого.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколами про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Приписи ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

До матеріалів справи на підтвердження вини у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 додано письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , в якому зазначено про те, що один з невідомих осіб чоловічої статі наніс йому тілесних ушкоджень, при цьому чітко не називаючи ПІБ.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 , останній заперечує завдання будь-яких тілесних ушкоджень, особі з якою виник конфлікт.

У письмових поясненнях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 містяться аналогічні посилання на те, що невідомий чоловік, котрий вийшов з автомобіля «ВАЗ» вчинив конфлікт та після звернення односельчан про виклик поліції, останній зник з місця події.

До матеріалів справи додано Рапорт від 19.07.2026 про те, що 19.07.2026 о 01:00 надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , в дитячий травмпункт доставлено ЕМД ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрого 18.07.2026 о 22:30 год. в с. Хацьки побили невідомі витягнувши з авто. Суд наголошує, що дані відомості жодним чином не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

Суд зазначає, що рапорти працівників поліції не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, наведеною у постанові від 20 травня 2020 року в справі № 524/5741/16-а (адміністративне провадження № К/9901/33786/18).

Вказані матеріали адміністративної справи суд вважає не достатніми для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які характеризуючі матеріали, фото-, відеоматеріали, чи інші докази, на підставі яких можна було б зробити висновок про винуватість особи. А пояснення двох свідків не підтверджують винуватість останнього.

Суд наголошує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не є імперативними фактами доведеності вини особи, а лише фіксують обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені доказами, долученими до протоколу.

Вище викладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин: відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, приймаючи до уваги наведені обставини, зважаючи на те, що наявними матеріалами справи не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, викладеного в диспозиції ст. 173 КУпАП, суддя прийшла до висновку про необхідність закриття провадження по справі на підставі положень п. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо питання про повернення протоколу, то суд вважає, що це право, а не обов`язок суду приймати рішення про повернення протоколу. Тим більше, що згідно із Постановою від 02 вересня 2021 року справа №11-97 сап20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його складових унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Н. С. Волкова