Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №712/11711/26
Суддя: Кончина О. І.
Справа № 712/11711/26
Провадження № 3/712/3345/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.08.2023 серії ВАД № 985871, ОСОБА_1 08.08.2026 близько 11:00 год за адресою: АДРЕСА_2 » вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно дочки ОСОБА_2 , а саме погрожувала та виражалася нецензурною лайкою, внаслідок чого остання почувала себе приниженою, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, суд встановив, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 173-2 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП складає: об`єкт, яким виступають суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку; об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у діянні (дії або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого; суб`єкт даного адміністративного правопорушення загальний, а суб`єктивна сторона виражається у формі умисної вини та необережності.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що домашнє насильство, це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 Розділу І ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.
Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Суддею встановлено, що у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 відсутні докази щодо завдання шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_3 , крім того відсутні докази, які б підтверджували стан здоров`я ОСОБА_1 (оскільки вказано, що вона хворіє на психічну хворобу).
У протоколі описуються події конфлікту між мамою та дочкою. Також в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б вказували та зафіксовані у встановленому порядку факти застосування ОСОБА_1 психологічного насильства до ОСОБА_2 , відсутні свідки події та інші докази, які б давали суду підстави для притягнення останньої до адміністративної відповідальності. За таких умов неможливо встановити наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме вчинення дій або бездіяльності психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілій.
Із наданих матеріалів, вбачається, що даний факт є сімейною сваркою через особисті відносини, що не має в собі ознак правопорушення передбаченого із сімейним насильством, яке повинно мати тривалий характер, таким чином, у разі відсутності одного із елементів складу правопорушення, вважається відсутній склад адміністративного правопорушення повністю.
Отже даних про те, що наслідки, які передбачені в диспозиції ст. 173-2 КУпАП як обов`язкові, настали чи могли настати - немає.
Статтею 62 ч. 3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах Малофєєва проти Росії ( Malofeyeva v. Russia, рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та Карелін проти Росії (Karelin v. Russia заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.173-2 КУпАП, під час розгляду адміністративного матеріалу в суді не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчиненняправопорушення, суд оцінює критично з наведених вище обставин.
З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси О.І.Кончина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua