Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №712/7427/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/7427/26

Провадження № 2-а/712/108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Пироженко В.Д.

при секретарі - Каплі А.С.

за участі позивача ОСОБА_1

за участі представника позивача адвокатат Андріяш Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 3004 від 04.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. Адреса винесення вказаної постанови є м. Сміла. Підставою винесення вказаної постанови є те, що ОСОБА_1 з 0.11.1992 року рішенням ВЛК був визнаний обмежено придатним до військової служби та не пройшов повторно медичний огляд відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення про військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 року до 05.06.2025 з метою визначення придатності до військової служби.

Вважає, що оскаржувана постанова підлягає до скасування, а адміністративна справа до закриття, оскільки копію повістки, документи що підтверджують її направлення позивачу ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано, що викликає сумнів її існування, адже відповідно до «Резерв+» він категорія обліку військовозобов`язаний має відстрочку від мобілізації (догляд за тяжкохворим членом сім`ї), тобто він взагалі не був проінформований про час, дату розгляду адміністративної справи, також не надано для ознайомлення протоколу на підставі якого притягнуто до адміністративної відповідальності.

Оскільки ОСОБА_1 повинен був повторно пройти ВЛК до 05.06.2025, то саме цей день є датою виявлення правопорушення, проте оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена 14.10.2025, тобто з порушенням вимог ч. 9 ст. 38 КУпАП. Отже при винесені постанови відповідач мав усвідомлювати, що порушує вимоги Закону щодо строку притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова є протиправною, винесення з порушенням норм адміністративного та процесуального права та підлягає скасуванню

Просить поновити строки звернення до суду, визнавши їх причини поважними та скасувати постанову.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.06.2026 року провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, встановлено строк для реалізації відповідачем свого процесуального права шляхом подачі відзиву по суті справи, в межах якої було винесено спірну постанову.

13.07.2026 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 скерував до суду пояснення на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , як суб`єкт владних повноважень без статусу юридичної особи, являється відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має свою печатку із зображенням Державного Герба України, своє найменування та керівника в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , який може представляти інтереси територіального центру комплектування та соціальної підтримки перед фізичними та юридичними особами в судах та інших органах державної влади.

15.07.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокатом Андріяш Р.П. скеровано до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальнх центрів комплектування та соціальної підтримки, а тому не мають статусу юридичних осіб; філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю. Просив скасувати постанову, провадження у справі закрити. Стягнути судовий збір.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, хоч належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення № 304 від 14.10.2025 року вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 з 0.11.1992 року рішенням військово-лікарської комісії був визнаний обмежено придатним до військової служби та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025 року. У зв`язку з цим на підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення про військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 року до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Для цього військовозобов`язаний повинен був самостійно звернутися до ТЦК та СП з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду або самостійно отримати направлення через електронний кабінет призовників, військовозобов`язаного та резервіста

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення визначеного ч. 3 с т. 210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 000 грн.

У ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

У ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів затверджено Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.

Відповідно до п.1 цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 47 Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13, для призовників - додаток 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;

- вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);

- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.

Зазначений порядок містить форму повістки (додаток 11) та розпорядження (додаток 13), як вказано у п. 47 наказ (розпорядження).

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній на дату виклику позивача до ТЦК) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно зі ст.22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення для придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року. Медичний огляд резервістів та військовозобов`язаних може проводитися у закладах охорони здоров`я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Контроль за направленням та проходженням резервістами та військовозобов`язаними військово-лікарської комісії покладається на керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , має відстрочку від мобілізації до 30.05.2026, доглядає за тяжкохворим членом сім`ї, що підтверджується розширеними даними з Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Резерв+.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Згідно із Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 (далі за текстом Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон України №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.

Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025 р.) дозволяє дійти таких висновків.

По-перше, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов`язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

По-друге, законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Таким чином, оскільки позивач, будучи громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час, не виключений з військового обліку, був зобов`язаний до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Суду не надано доказів вжиття позивачем заходів задля отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та проходження такого огляду до 05.06.2025 й ця обставина останнім не заперечується.

Доводи позивача про те, що його притягнуто до відповідальності незаконно, за відсутності порушення, суд вважає необґрунтованими, оскільки саме у позивача виник обов`язок до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно звернувшись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Докази виконання вказаного обов`язку суду надані не були.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно з ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. День вчинення правопорушення це день, коли відповідне правопорушення було вчинено особою.

За обставинами даної справи таким днем є 06.06.2025, що наступним слідує за граничним днем 05.06.2025, чітко визначеним Законом № 3621-IX, до якого, включно, суб`єкти закону зобов`язані були самостійно пройти повторний медичний огляд. Відповідно від 06.06.2025 відраховується один рік, протягом якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мали право накласти штрафи на суб`єктів закону за не проходження повторного медичного огляду, але тільки у тому разі, якщо не пройшло три місяці з дня виявлення правопорушення.

День виявлення правопорушення - це день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма об`єктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила адміністративне правопорушення.

Відповідач, маючи безпосередній доступ та обов`язок використовувати у своїй діяльності при забезпеченні дотримання правил військового обліку дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не мав жодних перешкод, та повинен був дізнатись про непроходження позивачем медичного огляду у вказаний в Законі України №3621-ІХ строк, безпосередньо саме з часу вчинення правопорушення, тобто з 06.06.2025.

Момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення.

Отже, враховуючи наявність даних у ЄДРПВР щодо позивача, відповідачу з 06.06.2025 було відомо про те, що позивач не вжито активних дій для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби у встановлений законом період.

При таких обставинах граничний строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаних обставин є 06.09.2025.

Водночас, розгляд адміністративного протоколу та складання постанови відносно позивача відбувся аж 14.10.2025, тобто вже поза межами строків встановлених ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Згідно вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за: відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 241 КАС України, судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 277-2 КУпАП , повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді. Обов`язок повідомити особу про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Проте, як встановлено в судовому засіданні з пояснень позивача, його не повідомляли про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення ним не підписувався та він з ним не був ознайомлений. Ніяких пояснень він не надавав.

Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 , як суб`єкт владних повноважень без статусу юридичної особи, являється відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має свою печатку із зображенням Державного Герба України, своє найменування та керівника в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому саме він є належним відповідачем.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо скасування постанови підлягають задоволенню, а тому спірна постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушенням - закриттю.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Суд зазначає, що Постільки на адресу позивача оскаржувана постанов надійшла 14.05.2026 року, в подальшому 18.05.2026 року він звернувся до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, а 22.05.2026 року доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частиною 1 статті 14 ЗУ`Про безоплатну правничу допомогу» від 22.05.2026 року № 4-23-2026005151, видане адвокату Андріяш Р.П., тому строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ‘ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 94, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити строк оскарження постанови.

Адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № 304 від 14 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, або в порядку, передбаченому ст. ст. 286, 297 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення складений 25.09.2026

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

ІНФОРМАЦІЯ_8 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).