Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №712/12191/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12191/26

Провадження №2/712/5873/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 вересня 1998 року, який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2025 року розірвано.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2025 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі 4 000 грн щомісячно, починаючи з 02 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, з наступною індексацією відповідно до закону.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досягла повноліття, у зв`язку із чим стягнення аліментів на її утримання на підставі зазначеного судового рішення припинилося.

Разом із тим після досягнення повноліття донька продовжила навчання.

Відповідно до витягу з наказу ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького № 362-с від 12 серпня 2026 року ОСОБА_3 з 01 вересня 2026 року зараховано студенткою першого курсу для здобуття освітнього ступеня бакалавра за денною формою навчання за спеціальністю D3 «Менеджмент», освітньою програмою «Менеджмент митної справи та логістики», на місце, що фінансується за кошти фізичних осіб.

Посилаючись на те, що у зв`язку з продовженням навчання повнолітня донька потребує матеріальної допомоги батьків, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі 5 000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення донькою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

21 вересня 2026 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на його подання. Відповідач зазначив, що після отримання позовної заяви звернувся до системи безоплатної правничої допомоги, а 14 вересня 2026 року для надання йому правничої допомоги було видано доручення адвокату, у зв`язку із чим просив визнати причини пропуску процесуального строку поважними.

З метою забезпечення права відповідача на доступ до правосуддя, реалізації принципів змагальності та рівності учасників справи, а також зважаючи на незначний період пропуску строку та наведені відповідачем причини, суд вважає за можливе поновити строк на подання відзиву та враховує викладені у ньому доводи при вирішенні спору.

У відзиві відповідач не заперечував, що є батьком ОСОБА_3 , не оспорював факту продовження нею навчання та визнав необхідність своєї подальшої участі у її матеріальному забезпеченні. Водночас вважав заявлений позивачкою розмір аліментів 5 000 грн щомісячно завищеним та просив визначити аліменти у твердій грошовій сумі 2 500 грн щомісячно.

Відповідач зазначив, що працює водієм автотранспортних засобів у ВСП «Черкаські районні енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго». Його середньомісячна заробітна плата становить 23 383,01 грн.

Також посилався на те, що має батьків похилого віку, яким надає матеріальну допомогу. Його батько ОСОБА_5 , 1953 року народження, є особою з інвалідністю II групи, мати ОСОБА_6 , 1951 року народження, є пенсіонеркою.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем надано документи щодо віку та стану здоров`я батьків, а також банківську виписку, з якої вбачається здійснення ним регулярних грошових переказів на їх користь.

Крім того, відповідач зазначив, що з березня 2022 року проходив військову службу за мобілізацією та був звільнений з військової служби у запас у 2024 році у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за батьком - особою з інвалідністю II групи.

Також відповідач посилався на проживання однією сім`єю з іншою жінкою та її матір`ю, яка є особою з інвалідністю I групи і потребує стороннього догляду.

На думку відповідача, оскільки обов`язок щодо утримання повнолітньої доньки покладається на обох батьків, заявлений позивачкою розмір аліментів має бути розподілений між ними порівну, у зв`язку із чим розмір його участі повинен становити 2 500 грн щомісячно.

Відповідач також заперечував проти стягнення 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неспівмірність таких витрат зі складністю справи та фактичним обсягом наданої адвокатом допомоги.

Позивачка та її представник – адвокат Осадчий О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач та його представник – адвокат Лінник М.С. заперечували проти позову з підстав, вказаних у відзиві.

ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила факт продовження навчання та необхідність матеріальної допомоги. Проти стягнення аліментів на користь матері не заперечувала, пояснивши, що отримані матір`ю кошти використовуються для забезпечення її потреб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Частиною третьою статті 199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживають повнолітні дочка, син, а також самі повнолітні дочка, син, які продовжують навчання.

За змістом статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, другим із подружжя та повнолітніми дочкою, сином.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку або сина, які продовжують навчання, виникає за сукупності таких юридичних фактів: вік дитини від вісімнадцяти до двадцяти трьох років; продовження нею навчання; потреба у зв`язку з навчанням у матеріальній допомозі; можливість батьків надавати таку допомогу.

Відповідно до статті 201 СК України до відносин між батьками та повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються, зокрема, положення статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів суд ураховує стан здоров`я та матеріальне становище одержувача і платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Судом установлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою донькою сторін та з 01 вересня 2026 року навчається за денною формою навчання у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Навчання здійснюється на місці, що фінансується за рахунок коштів фізичних осіб.

Денна форма навчання об`єктивно обмежує можливості повнолітньої особи щодо повноцінної трудової зайнятості та зумовлює необхідність витрат, пов`язаних із здобуттям освіти, харчуванням, проїздом, придбанням навчальних матеріалів та забезпеченням інших повсякденних потреб.

Водночас суд не встановлює як факт одержання чи неодержання ОСОБА_3 стипендії, оскільки належних доказів цієї обставини сторонами не надано.

Разом із тим, сам факт потреби доньки у матеріальній допомозі відповідач по суті не заперечує, оскільки у відзиві визнає необхідність своєї участі в її утриманні та просить лише зменшити розмір аліментів до 2 500 грн щомісячно.

Таким чином, у справі наявні передбачені статтею 199 СК України підстави для покладення на відповідача обов`язку брати участь у матеріальному утриманні повнолітньої доньки, а спір між сторонами фактично стосується розміру такої участі.

На підтвердження свого матеріального становища відповідач надав довідку ВСП «Черкаські районні енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго», відповідно до якої працює водієм автотранспортних засобів.

За період з вересня 2025 року по серпень 2026 року відповідачу нараховано дохід у загальному розмірі 280 596,16 грн., середньомісячний розмір якого становив 23 383,01 грн.

Із цієї ж довідки вбачається, що протягом зазначеного періоду із заробітної плати відповідача здійснювалося утримання аліментів на доньку, загальна сума яких становила 54 744,06 грн, при цьому протягом більшої частини відповідного періоду аліменти утримувалися у розмірі 4 000 грн щомісячно.

Отже, відповідач є працездатним, офіційно працевлаштованим та має постійне джерело доходу.

Разом із тим суд враховує наявність у відповідача батьків похилого віку, зокрема батька, який є особою з інвалідністю II групи.

Банківською випискою підтверджено здійснення відповідачем протягом 2026 року грошових переказів на користь батьків, у зв`язку із чим його твердження про фактичне надання їм матеріальної допомоги не є голослівним та підлягає врахуванню при визначенні розміру аліментів.

Водночас, зазначені обставини не свідчать про відсутність у відповідача можливості брати участь в утриманні повнолітньої доньки. Відповідач продовжує працювати, має регулярний дохід, а доказів втрати ним працездатності чи такого погіршення його матеріального становища, яке унеможливлювало б надання матеріальної допомоги доньці, суду не надано.

Посилання відповідача на проживання разом із цивільною дружиною та її матір`ю, яка є особою з інвалідністю I групи, суд враховує як обставини його фактичного сімейного та побутового становища.

Водночас сам факт спільного проживання з такими особами не є тотожним наявності передбаченого законом обов`язку щодо їх утримання та не може мати переваги перед установленим статтею 199 СК України обов`язком батька щодо матеріального забезпечення власної повнолітньої доньки за наявності визначених законом умов.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд виходить із того, що відповідно до статей 199, 200 СК України обов`язок щодо матеріального забезпечення повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, покладається на обох батьків відповідно до їх матеріальних можливостей.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 навчається за денною формою навчання на місці, що фінансується за кошти фізичних осіб. Вартість її навчання становить близько 4 700 грн на місяць.

Водночас потреба повнолітньої особи у матеріальній допомозі в період навчання не обмежується виключно оплатою освітніх послуг. Утримання повнолітньої доньки об`єктивно передбачає також витрати на харчування, одяг, проїзд, навчальні матеріали, засоби особистої гігієни та забезпечення інших звичайних повсякденних потреб. При цьому конкретного розрахунку зазначених витрат та доказів їх розміру матеріали справи не містять, у зв`язку із чим суд враховує їх наявність як складову звичайного утримання особи, яка навчається, однак не визначає їх у конкретному грошовому розмірі.

При визначенні розміру участі відповідача суд відповідно до частини другої статті 200 СК України враховує також матеріальну можливість другого з батьків надавати утримання.

З відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків установлено, що позивачка офіційно працевлаштована у ДНЗ «Черкаський ПАЛ» та має регулярний дохід. За 2025 рік їй нараховано заробітну плату у загальному розмірі 270 680,81 грн, що в середньому становить близько 22 556,73 грн на місяць. Упродовж січня–липня 2026 року їй нараховано дохід у загальному розмірі 253 959,84 грн, при цьому у звичайні місяці 2026 року розмір нарахованого доходу переважно становив близько 28–33 тис. грн.

Таким чином, позивачка є працездатною, працевлаштованою та має власне регулярне джерело доходу, що дозволяє їй також брати участь у матеріальному забезпеченні повнолітньої доньки.

Відповідач також офіційно працевлаштований. Відповідно до довідки ВСП «Черкаські районні енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» за період з вересня 2025 року по серпень 2026 року йому нараховано дохід у загальному розмірі 280 596,16 грн, а його середньомісячний розмір становив 23 383,01 грн.

Отже, обоє батьків мають постійні джерела доходу та матеріальну можливість брати участь в утриманні доньки.

Разом із тим суд враховує й інші доведені обставини матеріального становища відповідача. Його батьки є особами похилого віку, батько відповідача має інвалідність II групи, а банківськими документами підтверджено регулярне надання відповідачем матеріальної допомоги батькам.

Зазначені обставини не звільняють відповідача від передбаченого статтею 199 СК України обов`язку утримувати повнолітню доньку, однак відповідно до статей 182, 200 СК України підлягають врахуванню при визначенні конкретного розміру аліментів.

Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність визначення аліментів у розмірі 2 500 грн щомісячно лише з тієї підстави, що обов`язок утримувати доньку покладається на обох батьків.

Рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини не означає необхідності механічного поділу заявленої позивачкою суми навпіл. Заявлені 5 000 грн. є розміром матеріальної участі відповідача, про стягнення якого просить позивачка, а не встановленим загальним розміром усіх щомісячних витрат на утримання ОСОБА_3 .

Водночас суд не знаходить достатніх підстав і для стягнення з відповідача всієї заявленої суми 5 000 грн. щомісячно, оскільки при визначенні розміру аліментів підлягає врахуванню реальна матеріальна можливість матері брати участь в утриманні доньки, а також доведені обставини матеріального становища відповідача.

Суд бере до уваги й те, що до досягнення донькою повноліття з відповідача фактично стягувалися аліменти переважно у розмірі 4 000 грн. щомісячно. Разом із тим зазначена обставина не зумовлює автоматичного визначення аліментів після досягнення дитиною повноліття у тому самому розмірі, оскільки передбачений статтею 199 СК України обов`язок має самостійні підстави виникнення, а його розмір визначається судом з урахуванням обставин, установлених під час розгляду цієї справи.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, зокрема вартість навчання доньки, наявність у неї інших звичайних матеріальних потреб у період навчання, матеріальну спроможність обох батьків, розмір та стабільність їх доходів, а також наявність у відповідача батьків похилого віку та підтверджене надання їм матеріальної допомоги, суд вважає обґрунтованим визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 3 500 грн. щомісячно.

Такий розмір забезпечує належну участь батька в утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, водночас не перекладаючи на нього весь обсяг її матеріального забезпечення та враховуючи обов`язок і реальну матеріальну можливість матері також брати участь у її утриманні.

Отже, позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживають повнолітні дочка, син, а також самі повнолітні дочка, син, які продовжують навчання.

У цій справі з позовом звернулася мати повнолітньої ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 самостійних позовних вимог не заявляла та в судовому засіданні не заперечувала проти стягнення аліментів на користь матері, пояснивши, що отримані останньою кошти використовуються для забезпечення її потреб.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для визначення іншого одержувача аліментів та виходу за межі заявлених позовних вимог.

Водночас повнолітня ОСОБА_3 не позбавлена передбаченого частиною третьою статті 199 СК України самостійного права на звернення до суду у разі зміни відповідних обставин.

Визначаючи розмір судових витрат, суд приходить до наступних висновків.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачкою надано договір про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом Осадчим О.В. 26 серпня 2026 року, та додаткову угоду № 1 від тієї ж дати, відповідно до яких розмір гонорару за надання правничої допомоги у справі визначено у сумі 10 000 грн.

Відповідач у відзиві заперечував проти заявленого розміру витрат, посилаючись на його неспівмірність зі складністю справи та обсягом фактично наданої правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує складність справи, характер спірних правовідносин, обсяг виконаної адвокатом роботи, кількість та зміст підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи, а також критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат.

З огляду на характер та складність цієї справи суд вважає заявлену суму 10 000 грн неспівмірною з фактичним обсягом наданої правничої допомоги та визначає її обґрунтований розмір у сумі 4 000 грн.

Оскільки основну майнову вимогу про стягнення 5 000 грн. аліментів щомісячно задоволено в розмірі 3500 грн., тобто на 70 відсотків, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 2800 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачка відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів. Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної частини вимог. Ставка судового збору, яка підлягала б сплаті за подання цієї позовної заяви фізичною особою, з урахуванням установленого на 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 328 грн та мінімальної ставки судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму, становить 1 331,20 грн. Оскільки позовну вимогу про стягнення аліментів у розмірі 5 000 грн щомісячно задоволено в сумі 3500 грн. щомісячно, тобто на 70 відсотків, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 931,84 грн. (1 331,20 грн ? 70 %).

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 141, 258, 259, 280-283, 430 ЦПК України, ст.ст.3, 191, 198, 199, 200, 201 СК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 3500 гривень (три тисячі п`ятсот гривень), щомісячно, починаючи з 01.09.2026 року і до закінчення донькою навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 2800 гривень. (дві тисячі вісімсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 931,84 гривень. (дев`ятсот тридцять одну грн. 84 коп.)

Рішення допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 25.09.2026.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач– ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач– ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2