Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №569/2874/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2874/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ в натурі частки із спільного майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачів, в якому просять виділити в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна належні їм на праві власності 2/5 частки квартири АДРЕСА_1 у складі приміщення квартири: 5 житлова кімната площею 10,9 кв.м, 6 житлова кімната площею 16,2 кв.м, загальною площею 27,1 кв.м; визнати за ними в рівних частках, а саме по 1/2 частини кожному, право власності як на окремий об`єкт нерухомого майна на 436/1000 частки квартири АДРЕСА_1 у складі приміщення квартири: 5 житлова кімната площею 10,9 кв.м, 6 житлова кімната площею 16,2 кв.м, загальною площею 27,1 кв.м; стягнути з них на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі по 5027 грн з кожного; стягнути з них на користь ОСОБА_5 по 10054 грн з кожного.

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Квартира розташована в одноповерховому будинку, має окремий вихід на подвір`я, складається з трьох житлових кімнат, двох коридорів, кладової, кухні, загальною площею 62,2 кв.м. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Після смерті ОСОБА_6 була заведена спадкова справа. Між сторонами склалися вкрай неприязні відносини, спільно проживати в помешканні всім співвласникам неможливо, оскільки відповідачі не допускають позивачів до квартири, заперечуючи їх право на проживання, добровільно поділити квартиру відповідачі відмовляються. Іншого помешкання у власності позивачі не мають, проживають в орендованій квартирі.

Ухвалою від 11 лютого 2026 року позовну заяву суд залишив без руху та надав позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачі усунули.

Ухвалою від 12 березня 2026 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 14 травня 2026 року суд задовольнив клопотання представника позивачів про витребування доказів.

Ухвалою від 04 червня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивачів пзов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Позивач додатково пояснила, що її сестра ОСОБА_4 зі своїм сином ОСОБА_5 не допускають її та її доньку ОСОБА_3 до спірної квартири, не дають згоди на встановлення порядку користування квартирою. Без її дозволу відповідачі викинули її особисті речі з кімнати, яку вона займала. Змушена нині проживати в гуртожитку, а дочка тимчасово мешкає у свекрухи. Представник позивачів пояснила, що відповідачі не дають можливості позивачам користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Виділ в натурі частки зі спільного майна є єдиним способом захисту прав позивачів на проживання у спірній квартирі, оскільки навіть огляд експертом помешкання з метою виконання експертизи був проведений за участі працівників поліції, так як відповідачі чинили в цьому перешкоди. Враховуючи, що спадкоємцем майна ОСОБА_6 за заповітом є ОСОБА_4 , на її користь належить стягнути грошову компенсацію в розмірі по 10054 грн з кожного позивача, на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню грошова компенсація в розмірі по 5027 грн з кожного позивача.

Відповідачі в судове засідання повторно нез`явилися, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином. Відзивів на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивачів, судового експерта, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 29 січня 2001 року. Квартира зареєстрована Рівненським міським бюро технічної інвентаризації на праві приватної спільної сумісної власності і записана в реєстрову книгу за № 184-215-50885 від 22 лютого 2001 року.

ОСОБА_1 є матері`ю ОСОБА_10 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно 25 березня 1991 року відділом ЗАГС м.Рівне, та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 19 травня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим повторно 29 липня 2023 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 7/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , заведеної приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О.А., ОСОБА_6 15 лютого 2016 року склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюком Ф.П., зареєстрований в реєстрі за № 112, яким все своє майно заповіла ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 (дочка спадкодавця) 01 березня 2017 року подала приватному нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О.А. заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері. Чоловік спадкодавця - ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 .

За змістом висновку експерта № 200325-2_ЮШ судової оціночно-будівельної,будівельно-технічної експертизи, складеним 09 квітня 2025 року судовим експертом Шекелем Ю.В., ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 837834 грн. Враховуючи планувальну схему, експертом розроблено варіант виділу частки 2/5 квартири АДРЕСА_1 . Згідно варіанту виділу: стороні 1 (власникаи 3/5) пропонується виділити 564/1000 частку квартири у складі приміщення квартири: 1 коридор площею 5,1 кв.м, 2 кладова площею 4,2 кв.м, 3 коридор площею 5,3 кв.м, 4 житлова кімната площею 10,6 кв.м. 7 кухня площею 9,9 кв.м, загальною площею 35,1 кв.м; стороні 2 (власники 2/5) пропонується виділити 436/1000 частку квартири у складі приміщення квартири: 5 житлова кімната площею 10,9 кв.м, 6 житлова кімната площею 16,2 кв.м, загальною площею 27,1 кв.м. Компенсація, яка має бути сплачена власником частини № НОМЕР_5 власнику частини № 1 складає 3,6 % від вартості об`єкта експертизи, а саме 30162 грн.

Судовий експерт Шекель Ю.В. в судовому засіданні підтвердив наявність технічної можливості виділу в натурі часток співвласників спірної квартири відповідно до запропонованого поділу та можливість облаштування двох квартир з окремими входами.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.317 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч.1 ст.361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Отже, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі права власності, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом (ст.369 ЦК України).

Статтею 370 ЦК України передбачено право співвласників на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього кодексу.

Згідно зі ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільні частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у справі власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то, з урахуванням конкретних обставин, такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Суд встановив, що спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності сторонам у справі та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В матеріалах справи відсутні докази, що між співвласниками спірної квартири існувала будь-яка домовленість щодо розміру часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, а отже, частки кожного зі співвласників є рівними та становлять 1/5 частки для кожного.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла ОСОБА_4 , як спадкоємець за заповітом, яка подала заяву про прийняття спадщини та протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку не заявила про відсову від неї.

Таким чином, позивчу ОСОБА_1 належить 1/5 частка у праві власності на спірну квартиру, позивачу ОСОБА_3 - 1/5 частка, відповідачу ОСОБА_4 - 2/5 частки та відповідачу ОСОБА_5 - 1/5 частка.

Позивачі (мати та дочка) заявили вимогу про виділ їм у натурі 2/5 частки із спільного майна з огляду на розмір їх часток у праві спільної сумісної власності. Сумарна частка відповідачів (мати та син) у праві спільної сумісної власності становить 3/5.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи підтверджується можливість виділу співвласникам 2/5 частки спірної квартири 436/1000 частки квартири, а співвласникам 3/5 частки спірної квартири - 564/1000 частки квартири.

Оскільки варіант виділу виконаний з відхиленням від ідеальних часток співвласників, позивачі мають сплатити відповідачам грошову компенсацію в розмірі 30162 грн. Відповідач ОСОБА_4 є співвласником 2/5 частки квартири, а томуна її користь необхідно сплатити компенсацію в розмірі 20108 грн (по 10054 грн з кожного позивача). Відповідач ОСОБА_5 є співвласником 1/5 частки квартири, відповідно, на його користь необхідно сплатити компенсацію в розмірі 10054 грн (по 5027 грн з кожного позивача).

Враховуючи право позивачів, як співвласників майна, на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, технічну можливість переобладнання спірної квартири в дві ізольовані квартири із самостійними виходами, позов належить задовольнити.

За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів понесені ними документально підтверджені витрати на оплату судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 264, 265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ в натурі частки із спільного майна задовольнити.

Виділити в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна належні на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 2/5 частки квартири АДРЕСА_1 у складі приміщення квартири: 5 житлова кімната площею 10,9 кв.м, 6 житлова кімната площею 16,2 кв.м, загальною площею 27,1 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках, по 1/2 частини кожному, право власності, як на окремий об`єкт нерухомого майна , на 436/1000 частки квартири АДРЕСА_1 у складі: приміщення квартири: 5 житлова кімната площею 10,9 кв.м, 6 житлова кімната площею 16,2 кв.м, загальною площею 27,1 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі по 10054 (десять тисяч п`ятдесят чотири) грн з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію по 5027 (п`ять тисяч двадцять сім) грн з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 837 (вісімсот тридцять сім) грн 83 коп у відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 837 (вісімсот тридцять сім) грн 83 коп у відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 837 (вісімсот тридцять сім) грн 83 коп у відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 837 (вісімсот тридцять сім) грн 83 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі :

позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_6 ;

позивач - ОСОБА_3 , місце місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; паспорт серії НОМЕР_7 ;

відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_8 ;

відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_9 .

Повне судове рішення складено 25 вересмня 2026 року.

Суддя