Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №163/230/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 163/230/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.,

секретар судового засідання Баланович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», діючи через свого представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №248312576 від 22.01.2021 в розмірі 55028,97 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 248312576 на суму 400 грн.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 400,00 шляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 15 350,00 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 135 від 25.05.2021.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 55 028,97 грн.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить – 55 028,97 грн, яка складається з: 15 350,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 39 678,97 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Також позовні вимоги представником позивача обгрунтованоу письмових пояснення. Зокрема представник позивача зазначив, що відповідач неправильно трактував положення договору та дійшов хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору. Насправді ж право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід`ємною частиною договору факторингу. Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи.

Згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 55028,97 грн.

Свої заперечення на позов представником відповідача викладено у письмових поясненнях від 14.05.2026. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Свої заперечення обґрунтовує наступним. Нарахування первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відсотків за користування кредитом після 03.05.2021 року є неправомірним, оскільки 03.05.2021 року первісним кредитором була пред`явлена вимога негайного характеру про повернення станом на 03.05.2021 р. суму заборгованості в розмірі 28556,72 грн.

Зі змісту договору факторингу № 28/1118-011 від 28.11.2018 убачається, що його сторонами фактично здійснено передачу одній стороні від іншої сторони невизначених вимог, оскільки жодної визначеної вимоги, що існувала б у Первісного кредитора щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору, в договорі факторингу не вказано. Між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на час укладення договору відступлення прав вимоги, тобто станом на 28.11.2018 не були погоджені усі його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора та не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору, а саме з 22.01.2021.

Отже, на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018, боргові зобов`язання відповідача за договором позики № 248313576 від 22.01.2021 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору на час укладення договору факторингу №28/1118-01.

Ухвалою від 11.03.2026 позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. В позовній заяві представник позивача просила провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про час, місце та дату судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 22.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №248313576.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV32RS5.

Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сума кредиту становила 400 грн 00 коп., строк кредитування - 28 днів.

Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 15350 грн підписавши додаткові угоди від 22.01.2021, 25.01.2021, 07.02.2021, 10.02.2021, 18.02.2021, 20.02.2021, 01.03.2021, 02.03.2021, 03.03.2021, 03.03.2021, 05.03.2021, 06.03.2021, 07.03.2021, 07.03.2021, 08.03.2021, 14.03.2021, 18.03.2021, 18.03.2021, 20.03.2021, 21.01.2021 до договору №248313576 від 22.01.2021.

Також, дане підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

З копій платіжних доручень № 2099a8fe-7737-4681-ae14-e8db30a0605f від 20.03.2021, № 7ff8bb1a-e6ad-40e9-ab77-e492e60404a3 від 18.03.2021, 7ebd3fa6-261c-43bc-a03a-f5b3e4aaa13a від 18.03.2021, № 50744076-d1ad-4b54-983c-c7843955b795 від 08.03.2021, № 6f1e97df-f8f3-47f7-8197-89e3784300a6 від 06.03.2021, № bd12a62f-d56c-4857-ad18-2992b773c01e від 03.03.2021, № fe81ce03-6349-4416-9ce3-eac0a39144a2 від 02.03.2021, № 2305c9da-1d34-42c6-b7ff-e2f2cb141f11 від 20.02.2021, № e1ed2aa0-b265-4537-bbd0-650014a09eff від 07.02.2021, № ac534d1b-ed80-4da9-953c-48c40fbedc79 від 25.01.2021, № 760efb76-7a4b-40ba-a62f-36b7c5ab76f1 від 22.01.2021, № d72f799b-1557-4174-93e2-afad1545bbb7 від 07.03.2021, № dbe91315-c5a1-436c-947f-a3bdd446bf79 від 05.03.2021, № 632cc56e-3e24-4fb0-9453-382e5c1d1697 від 03.03.2021, № 75f20105-5138-4cc6-9480-78a3fbfa3d31 від 21.03.2021, № cab62e82-f90e-4153-8d9b-ef1415508630 від 07.03.2021, № 539d7ba5-9350-4b98-a68e-b376ebd384a1 від 14.03.2021, № 2f4c70cb-3651-41f6-a0f9-655178cd9d2b від 18.02.2021, № e6ef7db0-7ecf-4f57-8b6e-1a21931db049 від 10.02.2021, № 368cdedd-044b-4671-bed5-cceba06e533c від 23.01.2021, № ad527d1c-4522-47ee-bf53-c6296295dab1 від 01.03.2021 слідує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на ім`я отримувача Агеєнко А.І. на картковий рахунок кошти згідно договору №248313576 від 22.01.2022 року в загальній сумі 15350 грн, що також підтверджено і Довідками виданими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Окрім того, згідно відповіді, наданої АТ КБ «ПриватБанк» від 10.04.2026 №20.1.0.0.0/7-260327/45814-БТ, на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області про витребування доказів, запитувана картка емітована на ім`я ОСОБА_1 , по рахунку відбувалися зарахування коштів, що також підтверджується випискою по рахунку долученою до відповіді. (а.с.109-114)

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі на дату підписання сторонами такого реєстру прав вимоги.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, була укладена Додаткова угода №19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, згідно умов цього Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Згідно п. 5.3.3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, була укладена Додаткова угода №26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої текст Договору викладено у новій редакції та строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року.

31.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, була укладена Додаткова угода №27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої текст Договору викладено у новій редакції та строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року.

31 грудня 2022року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, була укладена Додаткова угода №31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої текст Договору викладено у новій редакції та строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, була укладена Додаткова угода №32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої текст Договору викладено у новій редакції та строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.

Згідно Реєстру прав вимоги №135 від 25.05.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №248313576 від 22.01.2021.

Згідно Акта звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №135 від 25.05.21 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підтверджують, що станом на 31.12.2021 року Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги № 135 від 25.05.2021 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як фактором, був укладений Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 2.1. та п. 4.1. Договору).

03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як фактором, була укладена Додаткова угода №2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2021 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року.

30 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як фактором, була укладена Додаткова угода №3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2021 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.

Згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №248313576 від 22.01.2021.

Згідно платіжної інструкції №4097 від 30 травня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року та Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.

11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як клієнтом, та позивачем, як фактором, був укладений Договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).

14 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем підписаний та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №11/07/25-Евід 11 липня 2025 року.

Згідно Реєстру боржників від 14 липня 2025 року до Договору факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №248313576 від 22.01.2021.

Згідно платіжних інструкцій №317 від 12 серпня 2025 року, №344 від 04 вересня 2025 року, №355 від 18 вересня 2025 року, №356 від 19 вересня 2025 року, №357 від 19 вересня 2025 року, №358 від 19 вересня 2025 року, №360 від 24 вересня 2025 року позивач здійснив оплату фінансування за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року.

Як слідує з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №248313576 від 22.01.2021 складеному ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на дату продажу 25.05.2021 року, станом на 25.05.2021 року заборгованість відповідача складала 35965,35 грн.

Як слідує з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №248313576 від 22.01.2021, складеному ТОВ «Таліон Плюс», з 25.05.2021 по 30.05.2023 заборгованість відповідача складала 55028,97 грн.

Як слідує з виписки з особового рахунку за Кредитним договором №248313576 від 22.01.2021 складеної позивачем, станом на 26.12.2025 заборгованість складає 55028,97 грн, складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту – 15350 грн, прострочена заборгованість за процентами – 39678,97 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 22.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №248313576. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 55028,97 грн, з яких: 15350 грн - сума заборгованості по тілу; 39678,97 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підставі укладених договорів факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача по вказаному договору №248313576 від 22.01.2021.

За таких обставин, оскільки позивач уклавши 11 липня 2025 року з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №11/07/25-Е набув права грошової вимоги до відповідача по Договору кредитної лінії №820583495 від 08 жовтня 2021 року, відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по вказаному Договору.

Проте суд не може погодитись з нарахованим розміром заборгованості за відсотками, оскільки за цим правочином здійснювалося нарахування процентів поза межами узгодженого строку кредитування.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі №944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище.

Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 22.01.2021 року сума кредиту становила 400 грн, а строк кредиту - 28 днів.

Згідно з Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сума кредиту становила 400 грн 00 коп., строк кредитування - 28 днів, а 23.01.2021, 25.01.2021, 07.02.2021, 10.02.2021, 18.02.2021, 20.02.2021, 01.03.2021, 02.03.2021, 03.03.2021, 03.03.2021, 05.03.2021, 06.03.2021, 07.03.2021, 07.03.2021, 08.03.2021, 14.03.2021, 18.03.2021, 18.03.2021, 20.03.2021, 21.03.2021 відбулося збільшення суми кредиту до 15350 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору кредит надається строком на 28 днів, аналогічний строк кредитування зазначений у паспорті споживчого кредиту.

Отже, на переконання суду, при вирішенні спору необхідно розтлумачити умови укладеного між сторонами кредитного договору на користь споживача.

З огляду на зміст та тлумачення кредитного договору нарахування заборгованості за процентами поза 28 днів здійснювалась як міра відповідальності за порушення певних умов.

Згідно із ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначав, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, двозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко вказаного, заявленого позичальником та попередньо узгодженого строку кредитування.

Отже, суд дійшов висновку, що за вищевказаним Договором проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише в межах строку кредитування.

Отже, згідно графіку кредиту: загальна сума кредиту – 15349 грн, нарахований процент - 6111,20 грн, до сплати -21460,47 грн.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором в розмірі 21460,47 грн.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1038 грн 29 коп. (21460 грн 47 коп. х 2 662 грн 40 коп./55028 грн 97коп.).

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 000 грн 00 коп. суд враховує, що оскільки понесення позивачем зазначених витрат підтверджено належними доказами вони підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2729 грн 89 коп. (21460 грн 47 коп. х 7 000 грн 00 коп./55028 грн 97 коп.).

Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у загальному розмірі 3768 грн 18 коп.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором №248313576 від 22.01.2021 року в розмірі 21460 (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят) грн 47 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у розмірі 3768 (три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн 18 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1

Повний текст судового рішення складено 25.09.2026.

Суддя І.О.Гордійчук