Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №570/1982/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 570/1982/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в особi головуючої суддi Панас О.В.

при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" заборгованість за Договором позики № 3313645 від 12.01.2021 в розмірі 29224,00 грн., понесені судові витрати в сумі 2662,40 грн. по оплаті судового збору , та 12000,00 грн. витрати на правничу допомогу, понесені судові витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику в сумі 381,74 грн. Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просили розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача Підодвірний Т.І., який діє згідно довіреності №570/1982/26 від 23.06.2026, подав до суду відзив (№48518/26-вх. від 06.07.2026) у якому заперечив проти задоволення позову .

Свою правову позицію обґрунтував тим, що позивачем направлено до суду роздруківку невідомого походження, яку останній намагається видати за нібито укладений кредитний договір від 12.01.2021 року № 3313645. В той же час, у матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору.

Отже, матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, що нібито укладення договору від 12.01.2021 року № 3313645 відбувалось в порядку визначеному чинним законодавством. Позивачем не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував встановлення особи, якій направлявся та чи направлявся взагалі примірник спірного договору.

Таким чином, Позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 12.01.2021 року № 3313645, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань, а отже вимоги Позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Як вбачається із матеріалів судової справи, Позивачем не додано до позовної заяви жодного доказу, який би свідчив про отримання відповідачем коштів. У позовній заяві, позивач, зазначає наступне: “Комісія за надання кредиту була прямо передбачена умовами Кредитного договору, доведена до відома Відповідача до моменту його укладення та є складовою загальної вартості кредиту.» Звертає увагу суду, що нібито укладений кредитний договір не містить будь-якого розміру комісії. Отже, вимога про стягнення комісії є неправомірною. Ввважає, обсяг вимоги щодо компенсації витрат на правничу допомогу необґрунтованим.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ “ФК “Сіті Колект” до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Ухвалою суду від 16.06.2026 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" до розгляду, у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін. Дослiдивши письмовi матеріали по справi, та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 12 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі — Первісний кредитор) та Відповідачем — ОСОБА_1 (надалі — Позичальник або Боржник) було укладено Договір позики № 3313645 (надалі — Кредитний договір).

Для отримання кредитних коштів Відповідач самостійно ініціював(ла) реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора. Під час проходження процедури ідентифікації та верифікації Боржник власноруч заповнив(ла) електронну анкету, розкривши вичерпний масив конфіденційних персональних даних: ПІБ: ОСОБА_1 , паспортні реквізити: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адресу реєстрації: АДРЕСА_1 та дані особистої банківської картки: НОМЕР_3 . Ознайомившись із запропонованими істотними умовами (зокрема, Паспортом споживчого кредиту), Відповідач висловив(ла) своє повне та беззаперечне волевиявлення на укладення Договору на суму 15 000 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), що був згенерований системою, а саме: XHDUS97HEE та направлений виключно на фінансовий номер телефону Відповідача - НОМЕР_4 .

Первісний кредитор після криптографічного підтвердження правочину грошові кошти в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн були перераховані на банківську картку Відповідача, що підтверджується Довідкою фінансової компанії еквайєра та відповідною платіжною інструкцією.

Також встановлено, що відбулося відступлення від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» підтверджується Витягом з Реєстру прав вимог № 12/12/22 до договору факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 р. , | м. Київ, 12 грудня 2022 р.., право грошової вимоги щодо Відповідача перейшло до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС». Згідно з умовами зазначеного Договору, перехід прав вимоги імперативно прив`язаний до дня підписання Сторонами відповідного Реєстру. Перехід права вимоги індивідуалізовано та підтверджує Витяг з Реєстру прав вимог № 12/12/22 до договору факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 р. | м. Київ, 12 грудня 2022 р., де під порядковим номером №273 ідентифіковано Відповідача з усіма необхідними атрибутами ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , Сума яка видавалась: 12 393,09 грн). Оплатність відступлення підтверджується Платіжною інструкцією згідно з якою ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» профінансувало Первісного кредитора.

Відступлення від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (Позивача). В подальшому, на підставі Договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 р., Позивач став повноправним власником права вимоги. Перехід права зафіксовано в Реєстрі боржників , де під порядковим номером №1360, вказаний Відповідач, та підтверджено Актом приймання-передачі від 17.12.2025 р. , що підтверджено Платіжною інструкцією № 14 від 17.12.2025 р. на суму 2 498 737,99 грн.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача за договором позики №3313645 від 12.01.2021 р. становить 29 224,00 грн. з яких: Основна сума (тіло кредиту, фактично отримане на картку) — 12 393,09 грн.; Проценти за користування кредитом — 6 472,77 грн.; Комісія — 10 358,14 грн.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12393,09 грн. та за процентами в розмірі 6472,77 грн., що разом становить 18865,86 грн.

Окрім того, згідно розрахунку, до заборгованості включено комісію у розмірі 10358,14 грн. вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного.

Встановивши в кредитному договорі обов`язок позичальника щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту, Банк не зазначив за які саме послуги, що надаються відповідачу, сплачується така комісія.

ВС у постанові від 27.12.2018 р. № 695/3474/17 зазначив, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитний договір тощо). ВС дійшов висновку, що положення спірного договору про споживчий кредит у частині встановлення плати за обслуговування кредиту є несправедливими. Це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Таким чином, визначений позивачем розмір заборгованості за комісією суд визнає безпідставним, а відтак суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за комісією у сумі 10358,14 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1718,74 грн. (2662,40 грн. х 18865,86 грн. / 29224,00 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133ЦПКУкраїни до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При визначенні розміру компенсації за правничу допомогу суд враховує, складність справи, яка є малозначною справою, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, без участі сторін, незначний об`єм робіт виконаний безпосередньо адвокатом. Крім того, з долучених до справи доказів не вбачається достовірних доказів затрати визначеного робочого часу адвоката на спілкування, підготовку нормативної бази позову та пред`явлення його до суду.

При вирішення вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує правову позицію висловлену Великою Палатою ВС в ухвалі від 25.03.2026 № 372/6826/24 щодо витрат на правничу допомогу, .

23. У пункті 2 частини третьої статті 141 ЦПК України визначені аналогічні критерії, які суд враховує при вирішенні питання про розподіл судових витрат, а саме «чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес», які по суті є оцінкою співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, що наведені і в частині четвертій статті 137 ЦПК України.

24. Тому, на думку колегії суддів, очевидно, що приписи пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК України потрібно застосовувати комплексно з урахуванням положень частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України.

25. Відтак зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, за цим критерієм не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

26. Водночас у пунктах 1, 3, 4 частини третьої, частинах четвертій, дев`ятій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

27. Такими критеріями є: 1) пов`язаність цих витрат з розглядом справи;

2) поведінка сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

3) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадія розгляду справи, на якій такі дії вчинялися; 4) сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку; 5) сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку; 6) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

28. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що такий підхід є сталим у практиці Касаційного цивільного суду. Неоднаковий підхід до вирішення цього питання за подібних обставин справи Верховним Судом не сприятиме динамічному розвитку судової практики та не дасть змоги забезпечити розумну передбачуваність судових рішень.

29. Водночас колегія суддів наголосила, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 сформулювала висновок щодо порядку застосування правил частин четвертої - шостої статті 137 та частини третьої статті 141 ЦПК України, а саме про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за критерієм співмірності розміру витрат на правничу допомогу (за клопотанням сторони або з власної ініціативи).

З врахуванням вищевикладеного, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд бере до уваги дійсність, необхідність та розумність юридичних послуг, вартість яких заявлено позивачем до відшкодування, виходячи з конкретних обставин справи, а також докази, надані представником на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу та враховуючи заперечення відповідача, суд зменшує розмір правничої допомоги, враховуючи надані послуги щодо підготовки та подання позовної заяви про стягнення заборгованості , який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача до 1000,00 грн.

Крім того, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати за відправку документів відповідачу на суму 381,74 грн.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК, понесені позивачем судові витрати на загальну суму 3100,48 грн. підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, які складаються з судового збору за пред`явлення позову - 1718,74 грн., 1000, 00 грн. витрати на правничу допомогу та 381,74 грн. витрати за відправку документів відповідачу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" заборгованість за договором позики № 3313645 від 12.01.2021 року в розмірі 18865 ( вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять ) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" понесені судові витрати в сумі 3100 ( три тисячі сто ) грн. 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ", місцезнаходження: 02154, м.Київ, проспект Соборності, буд. 30-А, приміщення (офіс) 321, код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 08.09.2026.

Суддя О.В.Панас