Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №559/2937/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2937/26

Провадження № 2/559/2189/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного 24.11.2007.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 24.11.2007, від якого мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через подружню зраду чоловіка, вже тривалий час спільно не проживають, спільного господарства не ведуть. Вважає, що примирення та збереження шлюбу не можливе, оскільки це суперечить інтересам позивача, тому просила суд розірвати їх шлюб, стягнувши з відповідача на її користь судові витрати.

Ухвалою суду від 30.07.2026 відкрито провадження по справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін повідомлені належним чином. Позивачка у позові просила розглянути справу в її відсутність. Від відповідача надійшла заява у якій просить позов задовольнити та шлюб розірвати.

Від сторін до суду не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 24.09.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що подана позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.11.2007, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.5), від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,10).

Відповідно до ст.ст.105, 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою або заявою одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлено одним з подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України при вирішенні спору про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 114 СК України шлюб вважається припиненим з моменту набрання рішенням про його розірвання, чинності.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, небажання їх надалі підтримувати сімейні взаємостосунки, а також те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

При вирішенні вимоги позивачки про стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з наступного.

За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що в підсумку відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, згідно ч.1 ст.142 ЦПК України стягненню з нього на користь позивачки підлягають 50% судового збору, сплаченого нею при подачі позову до суду, а 50% судового збору необхідно повернути позивачці з Державного бюджету України.

Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст.137 ЦПК України. Судом встановлено, що понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу підтверджуються матеріалами справи: ордером серії ВК №1236058; договором про надання правничої допомоги №413 від 20.07.2026 та довідкою про оплату послуг. Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідно до довідки про оплату, вартість наданої правничої допомоги становить 2000 грн, при цьому позивачка просить стягнути з відповідача 1500 грн. Враховуючи наведене вище, суд вважає заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 1 500 грн. обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям розумності та співмірності, а тому підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 142, 206, 279, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 24.11.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 428 від 24.11.2007.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 50% сплаченого судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 % від сплаченого судового збору в сумі 665 ( шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за квитанцією №1.773941703.1 від 26.07.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 24.09.2026.

Суддя О.М. Томілін