Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №556/739/26 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/739/26

Номер провадження 2/556/859/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2026 року. сел.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої судді Іванків О.В.,

секретаря Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в сел. Володимирець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Ромейківської (нині Полицької) сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки ОСОБА_3 . Після смерті останнього, відкрилася спадщина на майно, яке складається із земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Ромейківської (нині Полицької) сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області. Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальному порядку немає можливості, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів, якими є державні акти на право приватної власності на землю, які обов`язково необхідно подати в оригіналі державному нотаріусу для оформлення права на спадщину та видачі свідоцтва про право на спадщину. Роз`яснювальним листом Володимирецької районної державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 13.03.2026 в оформленні права власності на спадкове майно за законом позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. Просять позов задовольнити, визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом та розглянути справу без участі позивачки.

Вказаний позов ОСОБА_1 , надійшов до Володимирецького районного суду 19.03.2026 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідачка ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, але надала суду заяву в якій просила справу розглядати у її відсутності, заявлені вимоги визнає в повному обсязі.

За нормою п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , від 15.09.2018 року.

За життя ОСОБА_3 , належали земельні ділянки, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ №379217.

Таким чином після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав, до складу якої у відповідності до ст.1218 ЦК України входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв`язку з його смертю.

За життя ОСОБА_3 , не перебував у зареєстрованому шлюбі, власних дітей не мав.

На випадок смерті та за життя ОСОБА_3 , склав заповіт, який посвідчений секретарем Ромейківської сільської ради Володимирецького району Рівненської області Васильчук С.М., 24.03.2016 року, згідно якого:

- свій Житловий будинок, прибудови, присадибну земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , заповів своїй сестрі, ОСОБА_2 ;

- свій Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ 379217 від 23.06.2006 року, заповів своїй сестрі ОСОБА_1 .

Таким чином, воля спадкодавця ОСОБА_3 , була чітко визначена та спрямована на розподіл належного йому майна між спадкоємцями, без виникнення між ними спору.

Відповідно до статті 1233 Цивільний кодекс України заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі статтею 1235 цього Кодексу спадкодавець має право призначити спадкоємців щодо всього або частини свого майна.

На час смерті ОСОБА_3 , проживав один, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками №11, №12 від 13.03.2026 року, які видані старостою села Ромейки Полицької сільської ради Вараського району Рівненської області.

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру від 13.03.2026, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , відсутня спадкова справа згідно даних зі Спадкового реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв`язку з його смертю.

Як вбачається зі змісту ст. 177, 178 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Роз`яснювальним листом Володимирецької районної державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 13.03.2026 в оформленні права власності на спадкове майно за заповітом позивачці відмовлено, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу. Рекомендовано, для реалізації спадкових прав, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на вказані земельні ділянки, які належали померлому, оскільки відсутні необхідні правовстановлюючі документи.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Як зазначено в п.11 ч.1 ст.346 ЦК України, однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. (ч.5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємці за законом набувають права на спадкування у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 14 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки покійний ОСОБА_3 , за свого життя був власником земельних ділянок, залишив заповіт, позивачка ОСОБА_1 , являється спадкоємцем за законом, проте відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки унеможливлює їй оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі, суд вважає позовні вимоги позивачки обґрунтованими та знаходить підстави визнати, що ОСОБА_1 , набула право власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ст.1268, ст. 1272 ЦК України.

Окрім того відповідачка позов визнала, а як зазначено у ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивачка не ставить.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на земельні ділянки кадастрові номери №5620888600:02:030:0081; №5620888600:02:026:0149; №5620888600:02:038:0187; №5620888600:02:030:0284; загальною площею 3,99 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Ромейківської (нині Полицької) сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області, що належали ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №379217 від 23.06.2006 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за заповітом.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.В. Іванків

Учасники процесу:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_3 .