Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №932/12051/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/12051/25

Провадження № 2/932/3933/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді- Потоцької С.С.

за участю секретаря судового засідання-Карапиш А.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача- ОСОБА_2 ,

представника відповідача –Дєлова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за продаж автомобіля,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гришко С.В. в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн, а також судові витрати у виді судового збору у розмірі 10 000,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

В обґрунтування позивачка вказала, що 04.10.2023 нею видана нотаріально посвідчена довіреність, якою надані повноваження відповідачу на розпорядження, в тому числі з правом продажу, належного позивачці автомобіля ТОYОТА, модель RAV4, білого кольору, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно з довіреністю уповноважена особа, тобто ОСОБА_3 , мав право отримувати належні ОСОБА_1 кошти за результатом укладених договорів щодо цього транспортного засобу. 28.05.2025 року їй стало відомо, що автомобіль був проданий за договором купівлі-продажу 07.11.2023 та переєстровано на ім`я ОСОБА_4 за ціною 1 000 000,00 грн. Проте відповідач не сповістив позивачку про продаж її автомобіля, не перерахував їй кошти за проданий автомобіль та не віддав довіреність. Оскільки відповідач добровільно не повернув їй кошти за проданий автомобіль, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою від 17.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений у порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача- адвокат Дєлов В.В. проти задоволення позову заперечував, у відзиві зазначив, що у вересні 2023 року ОСОБА_5 попросила його продати її автомобіль Toyota Rav 4, оскільки вона та її родина перебувала і постійно проживала у Швейцарії і продавати авто на території України не мала можливості. 04.10. 2023 оформила на ОСОБА_3 довіреність для продажу цього авто. У подальшому він з ОСОБА_6 їздили з Дніпра до Києва та забрали її автомобіль та довіреність для подальшої реалізації. 07.11.2023 він із ОСОБА_7 пригнали автомобіль Тойота Рав 4 до Києва для продажу та продали його ОСОБА_4 у ТСЦ МВС № 8046 було укладено договір купівлі продажу. Гроші за автомобіль були передані до рук ОСОБА_7 частину у доларах, а частину коштів на його банківську картку. Кошти одразу передати не могли, бо позивачка знаходилася у Швейцарії і попросила зберігати гроші у себе до моменту, поки вона не приїде.

12.03.2024 грошові кошти були передані позивачці за продане авто в сумі 26500 доларів, що на ту дату за курсом було еквівалентно 1 000 000 грн. На підтвердження факту передачі відповідач посилається на свідчення свідка ОСОБА_7 . Відповідач вказує, що видана довіреність є одностороннім правочином, який лише визначає межі повноважень представника перед третіми особами. Вона не містить і не може містити жодних умов щодо порядку, строків, способу передачі грошових коштів або форми звітування перед довірителем. Оскільки окремий письмовий договір доручення між сторонами не укладався (що не заборонено ст. 1000 ЦК України), порядок виконання доручення регулювався усною домовленістю сторін. Згідно з цією домовленістю, Відповідач мав зберігати кошти до моменту особистого приїзду позивачки в Україну. Після отримання коштів за автомобіль ОСОБА_8 передала відповідачу кошти у розмірі 6500 доларів за 50% частки статутного капіталу ТОВ Спецзаказ. Після чого він та ОСОБА_8 поїхали до нотаріуса для переоформлення частки в статутному капіталі ТОВ Спецзаказ. У зв`язку з чим, просить відмовити у позові.

Позивачка надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що 12.03.2024 позивачка приїхала до м.Дніпро для вирішення питання щодо перерєстрації юридичної особи. Так, ОСОБА_1 зустрічалася з ОСОБА_3 та ОСОБА_9 щодо питань пов`язаних з перереєстрацією юридичної особи. Вони зустрілися на вокзалі, але ніяких грошових коштів ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_10 не передавали ОСОБА_1 . По дорозі до нотаріусу саме ОСОБА_1 передала ОСОБА_11 20 000 доларів США (в борг), а не навпаки. Згідно з усною домовленістю, зазначені кошти були надані в борг для закупівлі обладнання. Після завершення нотаріальних дій ОСОБА_1 поцікавилася питанням продажу свого автомобіля RAV 4, однак у відповідь отримала пояснення, що автомобіль ще перебуває у процесі продажу і що це питання потребує певного часу. Того ж дня, 12 березня, ОСОБА_1 повернулася до м. Києва. На початку вересня 2024 року ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_1 , що її автомобіль RAV4 було продано за 28 100 доларів США, однак зазначив, що вони разом з ОСОБА_13 поки що не можуть передати Позивачу ці кошти. Грошові кошти за проданий автомобіль так і не повернуті Позивачу. Позивачка наголошує, що свідок ОСОБА_7 надав до суду не правдиві свідчення, а твердження відповідача про нібито передачу Позивачу грошових коштів за продаж автомобіля RAV 4 ще 12 березня 2024 року не відповідають дійсності та спростовуються як фактичними обставинами справи, так і наданими доказами, зокрема листуванням між Позивачем, Відповідачем та ОСОБА_14 , а також направленою Позивачем вимогою про повернення коштів, яка була залишена без належної реакції.

Ухвалою від 31.03.2026 закрито підготовче засідання, призначений розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 15.09.2026 відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про витребування у Державної міграційної служби України інформацію щодо громадянства ОСОБА_1 ; наявності у неї посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні; законності її перебування та проживання на території України.

У судовому засіданні позивачка та представник позивача надали пояснення, які аналогічні викладеним у заявах по суті.

Представник відповідача надав пояснення, які аналогічні, викладеним у відзиві, просив врахувати Постанову Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 та інших нормативно-правових актів, що встановлюють спеціальний режим виконання грошових зобов`язань на користь громадян рф.

У судовому засіданні оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення рішення призначене на 25.09.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.10.2023 видана довіреність, яка зареєстрована в реєстрі за № 8539 та посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С.

Згідно з вказаною довіреністю ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 управляти та розпоряджатися належним їй автомобілем ТОYОТА, модель RAV4, білого кольору, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Для цього надається право:

представляти її інтереси у взаємовідносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами, а також державними та недержавними органами України та будь-якої іншої країни, в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, у Міністерстві внутрішніх справ України, його територіальних органах та підрозділах. Національній поліції України та її територіальних органах, у сервісних центрах МІС. України, перед прикордонними та митними органами України, в органах Управління безпеки дорожнього руху ДПД МВС України, в органах Державної податкової служби країни, органах нотаріату, перед банківськими установами, перед всіма страховими компаніями, що включає наступні правомочності та повноваження:

керувати даним транспортним засобом:

проходити митний контроль транспортного засобу, перевірку габаритів та здійснювати будь-які інші процедурні дії для того, щоб перетнути кордон України;

подати, заповнити, отримати, оформити будь-які документи, необхідні для перетину кордону - країни даного транспортного засобу;

здійснити реєстрацію (перереєстрацію) даного транспортного засобу в регіональних та територіальних сервісних центрах МВС;

поставити транспортний засіб на облік в регіональних та територіальних сервісних центрах МВС в установлені законом строки, а також зняти його з такого обліку;

вирішувати будь-які питання стосовно страхування, подавати заяви, підписувати відповідні договори, довідки, листи; надавати документи страховій компанії для належного нарахування страхових або будь-яких інших виплат,

отримати у відділенні будь-якої банківської, фінансової установи страхову, суму та/або відшкодування, та або виплату, нараховану будь-якою страховою компанією на її ім`я у зв`язку з настанням страхового випадку до даного транспортного засобу;

підписувати та подавати від імені Довірителя будь-які письмові та усні заяви, пояснення, будь-які інші необхідні документи, що стосуватимуться виплати/видачі/нарахування страхових сум, щодо транспортного засобу тощо;

отримати від імені Довірителя свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), у тому мислі, ще не виключно, дублікат;

у разі виникнення потреби, здійснювати всі необхідні дії щодо виготовлення дублікатів ключів даного транспортного засобу з правом отримання виготовлених дублікатів;

бути представником Довірителя на підприємствах технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;

поставити транспортний засіб на облік сервісних центрах МВС в установлені законам строки, з також зняти його з такого обліку;

замовити, оплатити та отримати індивідуальний державний номерний знак транспортного засобу та усі належні до нього документи;

одержати. у разі необхідності, від імені Довірителя транзитні номери на даний транспорт тимчасовий реєстраційний талон тощо,

розписуватися за Довірителя, у тому числі, але не виключно, у книзі обліку зареєстрованих транспортних засобів (або на заяві при автоматизованому процесі виконання реєстраційних дій, а також підписувати будь-які угоди;

у разі необхідності продати та/або обміняти вказання вище транспортний засіб;

підписати відповідний договір купівлі-продажу та/або договір міни та будь-які інші необхідні документи, що стосуються даного транспортного засобу;

передавати на зберігання реєстраційний номер транспортного засобу до сервісних центрів МВС та здійснювати оплату за їх зберігання;

отримувати належні мені кошти за результатом укладених договорів щодо, транспортного засобу;

замовляти, отримувати та підписувати довідку-рахунок;

сплачувати від імені Довірителя обов`язкові податки та збори, а також інші платежі, пов`язані з виконанням цієї довіреності, зокрема, але не виключно, платежі за проведення огляду транспортного засобу, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу, витрати на відшкодування вартості бланків реєстраційних документів тощо;

подавати та отримувати будь-які документи, зокрема. але не виключно, заяви, шо безпосередньо пов`язані із зазначеними вище договорами;

виконувати усі дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством для такого роду уповноважень та які б належало виконувати їй, як би вона особисто займався цими питаннями, та які будуть необхідними для правильного і ефективного виконання дій за цією довіреністю, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

Довіреність видана строком на три роки та діє до 04.10.2026.

07.11.2023 між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності, та ОСОБА_4 укладений Договір купівлі-продажі автомобілем ТОYОТА, модель RAV4, білого кольору, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу складає 1 000 000 грн (один мільйон гривень 00 копійок).

ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_3 з вимогою про повернення грошових коштів.

Згідно з частиною третьою статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особа, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ч. 1 ст. 1003 ЦК України).

Повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (частина перша статті 1004 ЦК України).

У той же час, згідно приписів частини 1 статті 1006 ЦК України, повірений зобов`язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Таким чином, законодавством чітко визначено дії повіреного по закінченню виконання договору доручення, зокрема, негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Як встановлено під час судового розгляду транспортний засіб, який належить позивачці, був проданий відповідачем на підставі виданої йому довіреності від 04.10.2023 за 1 000000 грн.

З огляду на викладене, у відповідача виник обов`язок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України, а саме передання отриманих від продажу автомобіля грошових котів у розмірі 1000 000,00 грн довірителеві.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що грошові кошти у розмірі 1000000 грн були передані позивачці 12.03.2024.

На підтвердження цієї обставини посилався на заяву свідка ОСОБА_7 . Підпис свідка на заяві засвідчена приватним нотаріусом Лушкіної О.В., зареєстровано у реєстрі за № 2343 06.10.2025.

У заяві свідка ОСОБА_7 вказано, що 07.11.2023 він спільно з ОСОБА_3 продали автомобіль ТОYОТА, модель RAV4, білого кольору, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 за дорученням від 04.10.2026 від ОСОБА_1 у місті Київ за 26500 доларів США. Оскільки ОСОБА_1 знаходилася у Швейцарії, віддати гроші одразу не виявилось можливим. У телефонній розмові вона попросила зберігати гроші у себе до моменту її приїзду.

12.03.2024 ОСОБА_5 приїхала до м.Дніпра. ОСОБА_3 зустрів її з поїзда на залізничному вокзал та по телефону повідомив його, що вони чекають біля супермаркету «Сільпо» за адресою: вул. Лазаря Глоби, 7.

12.03.2024 він приїхав за вказаною адресою приблизно 9-й годині о ранку і привіз гроші за проданий автомобіль. У трьох вони сіли в автомобіль Фолксваген, на якому приїхав ОСОБА_3 . В автомобілі він передав гроші позивачці у сумі 26500 (дві пачки по 10000 доларів США і одну неповну пачку в сумі 6500 доларів США) за проданий автомобіль. Вона їх перерахувала і неповну пачку у сумі 6500 доларів США віддала ОСОБА_3 . Пояснивши це як оплату статутного капіталу ТОВ «Спецзамовлення». Після чого він поїхав додому, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 поїхали до нотаріуса для переоформлення частини статутного капіталу ТОВ «Спецзамовлення». Розписки про передачу коштів ми не оформляли, оскільки раніше мали дружні стосунки.

Суд зазначає, що письмова заява свідка ОСОБА_7 не можє бути взята судом до уваги, оскільки ЦПК України не передбачає порядку надання свідками показань у письмовій формі. Відповідно до вимог закону, показання свідків попереджених про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, надаються шляхом їх допиту у судовому засіданні, забезпечує право учасників справи ставити свідкам запитання та сприяє дотриманню принципів безпосередності й змагальності процесу. Надання показань свідків шляхом посвідчення нотаріусом справжності підпису на їх письмових заявах не забезпечує можливості перевірки достовірності та повноти таких показань, а відтак не може визнаватися належним доказом у справі. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 200/17947/16-ц, де зазначено, що письмові показання свідків не відповідають вимогам процесуального закону та не можуть братися судом до уваги.

Статтями 230-234 ЦПК України встановлено порядок допиту свідків, що передбачає виклик свідків у судове засідання з наданням права задати питання свідкам усім учасникам справи.

Допит свідка - це логічна і психологічна діяльність особи, яка бере участь у справі, та суду, спрямована на одержання від свідка усних показань, що мають значення для справи. Допит свідка є процесуальною формою здобуття та дослідження одного із засобів доказування - показів свідка. Саме через недотримання встановленої законом процесуальної форми не можуть бути використані як показання свідків письмові пояснення громадян.

Представником відповідача не було заявлено відповідних клопотань про допит свідка у судовому засіданні.

Крім того, факт повернення грошових коштів має доводитися виключно письмовими, електронними доказами (розписки, акти, платіжні доручення, тощо).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

За таких обставин, відповідачем не спростований факт непередання ним грошових коштів позивачці.

Щодо посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 та інших нормативно-правових актів, що встановлюють спеціальний режим виконання грошових зобов`язань на користь громадян рф.

На підтвердження наявності громадянства рф представником відповідача надані документи, які видані окупаційною владою на тимчасово окупованій рф території України.

Суд зазначає, що такі документи не мають юридичної сили та не визнаються державою України.

На підтвердження належності до громадянства України позивачкою наданий паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 26.07.2021, діє до 26.07.2031.

У судовому засіданні позивачка пояснила, що наразі перебуває у Швейцарії, має статус тимчасового захисту.

Підстави сумніватися у наявності громадянства України у позивачки у суду відсутні. Оскільки позивачка офіційно є громадянкою України, тому дія мораторію на неї не поширюється.

Документи, які складені окупаційною владою, не спростовують факт належності позивачки до громадянства України., чином не позбавляє її громадянства України та права на судовий захист.

Перебування в Швейцарії під статусом тимчасового захисту підтверджує її статус особи, що рятується від війни.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 обов`язку щодо повернення належних позивачці грошових коштів у зв`язку з виконанням доручення не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки грошових коштів отриманих за продаж транспортного засобу ТОYОТА, модель RAV4, білого кольору, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 100 000,00 грн.

Розподіл судових

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10000 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошові кошти у розмірі 1000000 (один мільйон) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1

Представник позивача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_2 , приміщення Д7-1Б

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_3 ;

Представник ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_6

Суддя С.С. Потоцька