Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №554/13059/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 14.09.2026Справа № 554/13059/26

Провадження № 2-о/554/306/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2029 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді: Бугрія В.М., при секретарі судового засідання Мазніченко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Полтави із заявою про видачу обмежувального припису строком на 6 місяців відносно ОСОБА_2 та застосувати такі заходи:

Заборонити ОСОБА_2 перебувати за місцем проживання заявника за адресою: АДРЕСА_1 .

???Заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 300 метрів до місця проживання заявника, роботи, навчання її дитини.

???Заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати її, переслідувати та спілкуватися зі нею.

???Заборонити ОСОБА_2 вести зі нею листування, телефонні переговори та контактувати через засоби електронного зв?язку.

В обґрунтування якої посилається на те, що ОСОБА_1 , є постраждалою особою від домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_2 , який є її братом. ОСОБА_2 останнім часом, систематично, в стані алкогольного сп?яніння (або в тверезому стані) вчиняє щодо неї домашнє насильство, а саме: словесно, нецензурною лайкою ображає, принижує, залякує, погрожує фізичною розправою, переслідує її на вулиці, хапає за руки чи тіло, штовхає, кидає в неї сторонні предмети.

Починаючи з травня 2026 р. ОСОБА_2 щоденно переслідує її на вулиці або приходить за адресою її проживання, поводить себе агресивно, вчиняє сварки на основі особистої неприязні, погрожує підпалити квартиру та здійснити фізичну розправу (вбити). Постійно перебуває в стані сильного алкогольного сп?яніння, виявляє ознаки неадекватної поведінки, що можуть свідчити про психоемоційні розлади.

Перешкоджає їй та її малолітньому сину 2014 р.н. ОСОБА_3 перебувати у власній квартирі, внаслідок чого вони змушені переховуватися у родичів чи знайомих. Її син боїться залишатися один вдома під час онлайн-навчання, коли вона на роботі, оскільки ОСОБА_2 підіймається на поверх будинку де вони проживають та б?є ногами в двері. Відповідну заяву про пошкодження дверей складено 23 червня 2026 року та передано працівникам патрульної поліції, які прибули на виклик.

Нею майже щодня здійснюються виклики за номером 102 представників патрульної поліції. Крім того, в телефонному режимі про неправомірні дії ОСОБА_2 повідомлено дільничого інспектора ОСОБА_4

01.07.2026 року працівниками патрульної поліції складено терміновий заборонний припис щодо ОСОБА_2 про заборону контактувати із заявницею у будь який спосіб .

31 серпня 2026 року о 00.20 год. ОСОБА_2 прийшов за місцем її проживання та безпідставно в черговий раз вчинив домашнє насильство: висловлювався брутальними, нецензурними словами, штовхав, погрожував фізичною розправою, сильно бив ногами у двері. Все це знову відбувалося у присутності її малолітньої дитини. За цю ніч їй довелося тричі викликати наряд поліції.

У серпні 2024 року ОСОБА_2 звільнився з Олексіївської виправної колонії № 25 (м. Харків), де відбував покарання, зокрема за вчинення кримінального правопорушення за вчинення насильницьких діянь щодо неї.

Враховуючи, таку поведінку, після відбування покарання на шлях виправлення він не став, продовжує зловживати алкоголем, вчиняє сварки та бійки. Заважає іншим мешканцям будинку, зокрема дітям та людям літнього віку відпочивати на прибудинковій території та перешкоджає їх входу до під?їзду.

Вчинення таких дій ОСОБА_2 щодо неї викликає у неї почуття тривоги та неспокою за своє життя та життя її дитини, оскільки є реальні підстави виконання погроз розправи з метою помсти за відбування покарання у в?язниці та враховуючи попередні випадки вчинення насилля по відношенню до неї, що призвели до його ув`язнення.

Заявниця в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про те, що заявлені вимоги про обмежувальний припис підтримує повністю, просить суд задовольнити їх у повному обсязі, та просить суд розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до чч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначенихст.77-80 ЦПК України.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок розгляду судом справ про видачу обмежувального припису регулюються положеннями глави 13 ЦПК України, а відповідні правовідносини Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до вимог ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

У ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`ю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Вказаною статтею також визначено, що кривдник - це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а особа, яка постраждала від домашнього насильства, - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є постраждалою особою від домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_2 , який є її братом. ОСОБА_2 останнім часом, систематично, в стані алкогольного сп?яніння (або в тверезому стані) вчиняє щодо неї домашнє насильство, а саме: словесно, нецензурною лайкою ображає, принижує, залякує, погрожує фізичною розправою, переслідує її на вулиці, хапає за руки чи тіло, штовхає, кидає в неї сторонні предмети.

У серпні 2024 року ОСОБА_2 звільнився з Олексіївської виправної колонії № 25 (м. Харків), де відбував покарання, зокрема за вчинення кримінального правопорушення за вчинення насильницьких діянь щодо неї.

Заявник зазначає, що ОСОБА_2 здійснює психологічне насильство .

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Частинами 2, 3, 4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Згідно ст.350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону № 2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».

Суд вважає, що наведені заявницею фактичні та правові підстави в сукупності з доданими до заяви та за письмовими доказами дозволяють суду дійти висновку про обґрунтованість вимог заявниці, можливість їх задоволення та необхідність вжиття відповідних заходів реагування, визначених законом. Також судом приймаються до уваги та проведено оцінку ризиків (вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення) у поведінці кривдника.

Враховуючи усі надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини а саме: вчинення домашнього насильства, суд, доходить висновку про наявність обґрунтованих ризиків продовження вчинення домашнього насильства щодо заявниці, тому суд доходить висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису із встановленням декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, зокрема, встановлених ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ч. 3 ст.350-5ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, суд відносить на рахунок держави.

Згідно вимог ч. 4 ст.350-6ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 294, 350-1 - 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис строком на 6 місяців відносно ОСОБА_2 та застосувати такі заходи:

Заборонити ОСОБА_2 перебувати за місцем проживання заявника за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 300 метрів до місця проживання заявника, роботи, навчання її дитини.

Заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати її, переслідувати та спілкуватися зі нею.

Заборонити ОСОБА_2 вести зі нею листування, телефонні переговори та контактувати через засоби електронного зв?язку.

Обмежувальний припис видати строком на 6 (шість) місяців.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Полтавське районне управління поліції ГУНП в Полтавській області за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради за місцем проживання (перебування) заявника.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Бугрій