Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №539/3370/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3370/26

Провадження № 2/539/2401/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш., за участю секретаря судового засідання Коваль Ю. А.,

розглянув цивільну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - позивач, до

ОСОБА_1 - відповідач,

представники сторін: представники позивача Сиплива Т. А., Чехун Т. В., представник відповідача ОСОБА_2 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором, та

ухвалив це рішення про часткове задоволення позову про таке:

І. Стислий виклад позицій сторін по справі

1.13.07.2026 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 39840 грн заборгованості за кредитним договором №21.11.2025-100002199 від 21.11.2025 та судових витрат.

1.1.Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач не виконує зобов`язань по кредитному договору №21.11.2025-100002199 від 21.11.2025 з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України в зв`язку з чим виникла ця заборгованість.

1.2.У відповіді на відзив від 13.08.2026 представник позивача додаткова зазначила, що з відповідачем був укладений електронний договір через ІКС, шляхом отримання відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), подання відповідачем заявки кредитного договору, надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а тому він є чинним. Своїм підписом на договорі відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. Договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, його особисті персональні дані. На виконання умов договору позивачем було перераховано кредитні кошти на рахунок відповідача, вказаний ним в договорі.

1.3.Загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування позивачем не здійснювалось.

1.4.Нарахована відповідачу комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. До складу комісії не включені послуги, які мають надаватися безоплатно.

2.11.08.2026 представник відповідача Антіхович В. В. подав до суду відзив на позов та 20.08.2026 заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову.

2.1.Обгрунтування заперечень: відповідач заперечує факт укладення кредитного договору, оскільки він не підписував жодного договору із позивачем, також не підписував паспорта споживчого кредиту та правил; до позову не додано доказів, які б підтверджували виконання умов договору; до позовної заяви позивачем не додано кредитний договір (оферти) №21.11.2025-100002199, по якому відбувається стягнення боргу з відповідача; позивачем до заборгованості включено суму комісії за кредитом, сформовані виходячи з нікчемних положень договору; нарахування заборгованості за процентами є неспівмірно завищеною відповідно до суми тіла кредиту; заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є вкрай завищеними та неспівмірними з наданими послугами.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

3.Заяви і клопотання позивача: в прохальній частині позову клопотання про розгляд справи за відсутності представника, 20.07.2026 клопотання про витребування доказів, 13.08.2026 відповідь на відзив.

3.1.Заяви і клопотання відповідача: 23.07.2026 клопотання про ознайомлення зі справою, 11.08.2026 відзив на позов, клопотання про витребування доказів, про зменшення суми судових витрат, 20.07.2026 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, 20.08.2026 заперечення.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

4.14.07.2026 суддя залишила позовну заяву без руху.

4.1.21.07.2026 суд відкрив провадження у справі, постановив слухати справу за правилами спрощеного провадження та призначив судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

4.2.03.09.2026 суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотань представника відповідача про витребування доказів.

VІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

5.21.11.2025 відповідач ознайомився та в цей день о 20:58 год підписав електронну пропозицію позивача про укладення кредитного договору, електронну Заявку кредитного договору № 21.11.2025-100002199 та електронну відповідь позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору № 21.11.2025-100002199, які складають електронний кредитний договір (п.2.2.-2.2.3. Пропозиції).

5.1.Згідно з кредитним договором, кредит відповідачу надається на наступних умовах: дата надання кредиту – 21.11.2025; сума кредиту: 12 тис грн; строк, на який надається кредит – 217 днів; дата повернення – 25.06.2026; продовження строку кредитування – не передбачена; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; комісія, пов`язана з наданням кредиту – 9% від суми кредиту та становить 1080 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 1080 грн в кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом; орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить – 3095,67%; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 30812,32грн; за прострочення грошового зобов`язання за договором, позичальник на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання кредитних коштів: 5358 38ХХ ХХХХ 2193.

5.2. 21.11.2025 о 21:58 год відповідач підписав відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 21.11.2025-100002199 (кредитної лінії), тим самим беззастережно підтвердив, що однозначно та безумовно приймає пропозицію про укладення кредитного договору та на момент його укладення він повністю з ним ознайомився. (а. с. 23-24).

6.Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав, а саме перерахував відповідачу 12 тис грн кредитних коштів, що підтверджується довідкою ТОВ «УПР», згідно якої 21.11.2025 о 20:59:04 було успішно перераховано кошти в сумі 12 тис грн на картку клієнта НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 21.11.2025-100002199 (а. с. 15), відповіддю АТ «Універсал Банк», згідно якої на ім`я відповідача в банку було емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 21.11.2025 о 20:59:04 год відбулося зарахування коштів у сумі 12 тис грн (а. с. 15, 64, 66).

7.У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка згідно з наданими представником позивача розрахунками становить 39840 грн, з яких 12 тис грн заборгованість за тілом кредиту, 18600 грн заборгованість за процентами, 1080 грн заборгованість за комісію пов`язану з наданням кредиту; 2160 грн заборгованість за додатковою комісією, 6 тис грн заборгованість за відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України.

V. Законодавство, яке застосував суд

8.Цивільний кодекс України (станом на день укладення кредитного договору 21.11.2025):

Частина перша статті 526 - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 638 - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частина перша та третя статті 1054 - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частини перша – третя статті 1056-1 – процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Пункт 18 Перехідних положень - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

9.Закон України «Про споживче кредитування» (станом на день укладення кредитного договору 21.11.2025):

Частина перша статті 1, зокрема – договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Частини перша, друга та п`ята статті 8, зокрема, реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частини перша та п`ята статті 12 – у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема: … 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; … 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит…

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Частина перша статті 13- договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Частина перша статті 15 – споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Частини перша та друга статті 16, зокрема – споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та вартість усіх послуг, пов`язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

Частина 17 Прикінцевих та перехідних положень - тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

10.Закон України «Про електронну комерцію» (станом на день укладення кредитного договору 21.11.2025):

Стаття 12 - якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частина перша статті 17 - сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку, визначеному законом або договором.

11.Цивільний процесуальний кодекс України:

Частина перша статті 81 - кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина перша статті 141 - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

12.Позиція ВС України викладена в ухвалі № 234/466/20 від 25.11.2021: витрати на відправку поштової кореспонденції стягуються у розмірі, який підтверджується копіями квитанцій.

VІ. Мотивована оцінка суду

13.Суд встановив, що між сторонами виникли спірні правовідносини про невиконання відповідачем умов кредитного договору з повернення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, процентів нарахованих по ст. 625 ЦК України та комісій на загальну суму 39840 грн. Заборгованість складається з заборгованостей за тілом кредиту 12 тис грн, процентами 18600 грн, комісії пов`язаної з наданням кредиту 1080 грн, додаткової комісії 2160 грн, відсотків нарахованих відповідно ст. 625 ЦК України 6 тис грн.

14.Суд встановив, що 21.11.2025 між сторонами спору був укладений кредитний договір № 21.11.2025-100002199, який за своїм видом є договором про споживчий кредит, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу споживчий кредит на умовах, зазначених в договорі, а відповідач зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти та комісію за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

14.1. В Договорі сторони погодили строк кредиту 217 днів, суму кредиту – 12 тис грн, комісію, пов`язану з наданням кредиту – 1080 грн; проценти за кредитом по процентній ставці «Стандарт» - 1% в день, по процентній ставці «Економ» – 0,5% в день, підстави для нарахування відсотків по ст. 625 ЦК України та комісії: за платні послуги, що надаються товариством у розмірі 1080 грн у кожному з 2 чергових періодів та одноразову за видачу кредиту у розмірі 1080 грн.

15. Суд не погоджується з запереченнями відповідача, що він не підписував кредитний договір електронним підписом з таких мотивів:

15.1. У розділі 2 пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) визначений порядок укладення електронного кредитного договору, з чого складається електронний договір, створення та накладання електронних підписів його сторонами шляхом використання одноразового ідентифікатора, який відповідач не оспорив. До укладення кредитного договору споживач проходить ідентифікацію та верифікацію через систему BankID НБУ . В договорі зазначено, що він укладений сторонами 21.11.2025 о 20:58 год.

15.2. В кредитному договорі зазначені всі відомості про відповідача – його повне ім`я, паспорт, місце проживання, ідентифікаційний код, реквізити банківської картки, належність якої відповідачу підтверджена банком (а. с. 64).

15.3.Отже, сукупність наведених обставин підтверджує, що кредитний договір укладений відповідачем в електронній форма з використанням погодженого сторонами способу підписання одноразовим ідентифікатором після проходження ним ідентифікації та верифікації, а доводи відповідача про те, що він не підписував кредитний договір належними та допустимими доказами не підтверджені. Тому суд вважає доведеним факт укладення відповідачем кредитного договору та виникнення у нього передбачених цим зобов`язань.

16.Суд не погоджується з доводами відповідача, що до позовної заяви позивачем не додано кредитний договір (оферти) № 21.11.2025-100002199, по якому відбувається стягнення боргу з відповідача, оскільки згідно п. 2. 2. Пропозиції про укладення кредитного договору, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору ( оферта), заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) сформована на сайті кредитодавця та підписана позичальником. Договір доданий позивачем до позовної заяви. (а. с. 18-25)

16.1.Також, суд не приймає заперечення відповідача щодо необізнаності з паспортом споживчого кредиту та правилами, оскільки ці доводи відповідача також спростовуються інформацією, наявною в кредитному договорі. Зокрема, в п. 13.12. Пропозиції зазначено, що позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частинах 1, 5 статті 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові кампанії», примірник цього договору, паспорт споживчого кредиту, який підписаний одноразовим ідентифікатором 21.11.2025.

16.2. Суд не погоджується з запереченнями відповідача про відсутність доказів отримання ним кредитних коштів, оскільки факт отримання відповідачем 21.11.2025 о 21:59 год споживчого кредиту на свою картку № НОМЕР_2 розмірі 12 тис грн, підтверджується: кредитним договором (а. с. 18-25), листом ТОВ «УПР» (а. с.15) , відповіддю АТ «Універсал Банк», згідно якої банківська картка № НОМЕР_2 була емітована на ім`я відповідача на яку 21.11.2025 о 20:59:04 год надійшли кошти в сумі 12 тис грн (а. с. 64, 66), якими в подальшому відповідач розпорядився на власний розсуд (а. с. 64-66).

16.3. Відповідач не надав суду жодних доказів несанкціонованого використання його даних чи його банківської картки іншими особами, тоді як обов`язок доказування цих обставин покладений саме на нього.

16.4. Відповідач не надав суду доказів звернення до позивача щодо помилково перерахованих йому коштів, непідписання ним кредитного договору чи відмови від договору протягом 14 календарних днів з дня його укладення відповідно частини першої статті 15 ЗУ «Про споживче кредитування».

16.5. Також відповідач не надав суду доказів ненадходження в його особистий кабінет одноразового ідентифікатора та не отримання примірника кредитного договору.

16.6. За встановлених обставин суд переконався, що відповідач порушив умови кредитного договору в частині своєчасного повернення позивачу кредиту в строк погоджений в кредитному договорі.

16.7. Тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 12 тис грн обґрунтовані.

17. Суд погоджується з сумою процентів за користування кредитом, яку розрахував позивач з таких мотивів:

17.1. За умовами договору строк кредитування становив 217 днів, з 21.11.2025 по 25.06.2026, розмір процентної ставки «Стандарт» - 1% в день, розмір процентної ставки «Економ» – 0,5% в день. Позивач розрахував заборгованість за сумою відсотків у розмірі 18600 грн, з розрахунком яких суд погоджується, оскільки сторони кредитного договору погодили розмір процентів у пункті 6, 7 цього договору (а. с. 22 зворот), графіку платежів (а. с. 24) та строк кредитування у пункті 3 договору.

17.2. Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що нарахування заборгованості за процентами є неспівмірно завищеним відносно суми тіла кредиту, з таких мотивів.

17.3. Підписуючи кредитний договір, відповідач засвідчив свою обізнаність щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами та порядку їх нарахування. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач заперечував проти встановлених процентів під час укладення правочину чи заявляв про наявність обставин, які порушують принцип добросовісності.

17.4. Розмір заборгованості за процентами накопичився виключно внаслідок тривалого та систематичного порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та ухилення від графіку платежів. Недобросовісна поведінка боржника не може бути підставою для обмеження законних майнових прав кредитора.

17.5. Стороною відповідача не надано суду жодного альтернативного розрахунку, який би спростовував арифметичну правильність нарахувань позивача, а тому твердження про неспівмірність процентів є лише суб`єктивною оцінкою відповідача, яка спростовується зібраними у справі доказами та умовами договору.

17.6. Суд погоджується з розрахунками процентів позивачем у сумі 18600 грн, оскільки їх розмір відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

17.7.За встановлених обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача проценти за користування кредитом в сумі 18600 грн.

18. Щодо стягнення комісії за видачу кредиту, суд вважає ці вимоги підставними з таких мотивів:

18.1.У кредитному договорі передбачена одноразова сплата комісії за надання кредиту у розмірі 9% від суми кредиту, що становить 1080 грн. ЗУ «Про споживче кредитування» прямо не вказує на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту.

18.2. Суд не погоджується з запереченнями відповідача, що позивачем неправомірно встановлена комісія за видачу кредиту у розмірі 9%, оскільки Умови кредитного договору не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Тому, сума комісії за надання кредиту підлягає стягненню з відповідачки.

19. Щодо вимог про стягнення заборгованості за додатковою комісією у розмірі 2160 грн, суд зазначає таке:

19.1. Згідно з п. 9 кредитного договору комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1080 грн у кожному з двох чергових періодів, на загальну суму 2160 грн.

19.2. За частиною третьою статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Таким законом є Закон України «Про споживче кредитування».

19.3. За частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

19.4. Частина перша статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

19.5. Верховний Суд у постанові № 204/224/21 від 06.11.2023: дійшов до такого висновку: «Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

19.6. В кредитному договорі (п. 9 заявки та п. 9 відповіді), кредитодавцем наведений перелік послуг, що надаються банком додатково та за які стягується комісія за обслуговування кредитної заборгованості, а саме: за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, як віддалено, так і у відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

19.7.Суд проаналізувавши п.9 договору, приходить до висновку, що наведений в договорі перелік платних послуг, це по суті, ті послуги, які відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» мають безоплатно надаватися кредитодавцем.

19.8. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) наявний правовий висновок щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

19.9. Враховуючи наведене, оскільки відповідачу, було встановлено щомісячну плату за послуги кредитора, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд констатує, що положення пункту 9 кредитного договору № 21.11.2025-100002199 від 21.11.2025 щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно, є нікчемними.

19.10.За таких обставин, суд погоджується з запереченнями відповідача, що позивачем неправомірно встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

20.Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6 тис грн. відсотків відповідно до статті 625 ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між сторонами спору – 21.11.2025, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

20.1. Суд погоджується з запереченнями відповідача, що в силу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позивач неправомірно нарахував йому відсотків відповідно до статті 625 ЦК України, тому суд відмовляє в задоволенні частини позовних вимог про стягнення 6 тис грн відсотків нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

21. Суд встановив, що заборгованість за кредитним договором № 21.11.2025-100002199 від 21.11.2025 виникла через порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, тому суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 31680 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 12 тис грн, заборгованості за процентами в сумі 18600 грн., заборгованості за комісією пов`язаною з видачею кредиту у сумі 1080 грн та відмовляє у стягненні 2160 грн комісії та 6 тис грн відсотків по статті 625 ЦК України.

VII. Розподіл судових витрат

22.За частиною першою статті 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

22.1.Відповідно до частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

22.2.Вимоги позивача суд задовольнив частково на 80%, тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2129,92 грн. Решту судових витрат залишити за позивачем.

22.3.Відповідно з пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

22.4.Позивач просив стягнути з відповідача витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки до розгляду справи, а саме з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 123,78 грн.

22.5.Згідно з частиною другою статті 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

22.6.З доданих до позову документів та доказів вбачається, що понесені позивачем витрати на відправку поштової кореспонденції підтверджуються копією квитанції (а. с. 40) на суму 123,78 грн, тому вони підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 99,02 грн.

З цих підстав суд вирішив:

1.Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2.Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.11.2025-100002199 від 21.11.2025 у загальній сумі 31680 гривень (тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 00 коп.), яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 12 тис грн, заборгованості за процентами у сумі 18600 грн, комісії за надання кредиту у сумі 1080 грн.

3.Відмовити в частині стягнення додаткової комісії та відсотків нарахованих відповідно ст. 625 ЦК України у сумі 8160 грн.

4.Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 2129,92 грн. (дві тисячі сто двадцять дев`ять грн. 92 коп.) та понесені позивачем витрати на відправку поштової кореспонденції у розмірі 99,02 грн. (дев`яносто дев`ять грн. 02 коп)

5.Копію цього рішення направити учасникам справи.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

8.Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А; код ЄДРПОУ 37356833;

8.1.Відповідач: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

9.Суддя підписала повне рішення 24.09.2026.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Мирошникова О. Ш.